Верховна Рада в першому читанні затвердила зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік. Йдеться про законопроєкт №13439-3, який передбачає збільшення видаткової частини держбюджету на 409 млрд грн, до 4,34 трлн грн.
Ці кошти будуть спрямовані на сектор безпеки і оборони. А для того, щоб покрити витрати, депутати пропонують збільшити дохідну частину держбюджету (переважно за рахунок податкових надходжень), а також – розширити боргове фінансування держскарбниці.
У підсумку граничний обсяг дефіциту державного бюджету 2025 року зросте на 3 в. п. – до 22,5% ВВП, а держборгу – на 2,3%.
Що важливо: пропонується зняти обмеження на перевищення граничного рівня держборгу на суму кредитів від Євросоюзу, інших держав і закордонних фінансових інституцій, якщо повернення таких позик здійснюватиметься не з держбюджету. Наприклад, за рахунок доходів, одержаних від заморожених російських активів, що має дозволити Україні збільшити зовнішні позики, але при цьому уникнути зростання суми державного боргу.
Mind розбирався, як буде збалансовано бюджет у зв'язку з видатками, що зростають.
Якщо порівнювати з чинною редакцією держбюджету-2025 (закон №4059-IX), витратна частина бюджету збільшиться з 3,93 трлн грн до 4,34 трлн грн, дохідна частина зросте з 2,33 трлн грн до 2,48 трлн грн.
Дефіцит державного бюджету у 2025 році досягне 1,9 трлн грн, що становить 22,5% ВВП. Граничний розмір державного боргу 2025 року зросте з 8,21 трлн грн до 8,4 трлн грн, або до 99,4% ВВП.
Проте не варто забувати про ту норму, яка дасть змогу позичати гроші в зовнішніх донорів понад цей ліміт. Формально (на папері) це не має призвести до збільшення порогової суми держборгу, але фактично загальна заборгованість держави все одно зростатиме й перевищить до кінця 2025 року 100% ВВП.
Основні індикатори держбюджету-2025 – порівняння зі змінами у законопроєкті, прийнятому в першому читанні
| Показник | Чинна редакція держбюджету-2025 | Проєкт поправок до держбюджету-2025 | Зміна |
| Доходи, трлн грн | 2,33 | 2,48 | 6,4% |
| Видатки, трлн грн | 3,933 | 4,34 | 10,4% |
| Дефіцит, трлн грн | 1,64 | 1,89 | 15,2% |
| Дефіцит до ВВП, % | 19,5 | 22,5 | 3 в. п. |
| Обсяг держборгу, трлн грн | 8,21 | 8,4 | 2,3% |
| Боргове фінансування (запозичення), трлн грн | 2,33 | 2,51 | 7,7% |
| Податкові надходження, трлн грн | 1,99 | 2,09 | 5,5% |
Значення заокруглені
У тексті законопроєкту міститься уточнення, що Кабмін до 1 жовтня 2025 року залишає за собою право ухвалювати рішення про тимчасове зупинення виплат за зобов'язаннями держави, доки нові умови не будуть узгоджені з кредиторами.
Якщо читати між рядками, це означає, що уряд має намір заздалегідь передбачити можливість реструктуризації боргів, які Україна не може погасити вчасно.
Основними одержувачами додаткових коштів із бюджету у 2025 році стануть:
Також депутати пропонують розподілити доходи спеціального фонду державного бюджету (204 млрд грн) у 2025 році так (у період із 31 серпня до 31 грудня):
Згідно з проєктом, податкові надходження у 2025 році становитимуть майже 2,1 трлн грн, що на 97 млрд грн більше, ніж заплановано в чинній редакції закону про держбюджет (докладніше див. «Основні джерела додаткових надходжень…»).
Фінансування від боргових операцій на 2025 рік збільшено з 2,33 трлн грн до 2,51 трлн грн. Додаткові запозичення, які призведуть до зростання держборгу, заплановані тільки на внутрішньому ринку за рахунок ОВДП – загальний обсяг їх розміщення зросте з 579 млрд грн (у чинній редакції держбюджету) до 764 млрд грн, тобто на 185 млрд грн.
При цьому за перше півріччя Міністерство фінансів залучило за допомогою держоблігацій 240 млрд грн, що становить трохи більше 30% скоригованої суми, до якої буде зросте боргове фінансування у 2025 році. А чисте фінансування за рахунок ОВДП (залучення мінус погашення) за весь 2025 рік становитиме трохи більше 137 млрд грн.
Основні джерела додаткових надходжень до держбюджету, запланованих у законопроєкті, млрд грн
| Джерела | Додаткові надходження (план) | Загальна сума надходжень (план) |
| Податкові надходження, у т. ч.: | 97 | 2091 |
| - ПДФО | 56 | 482 |
| - податок на прибуток | 332 | 279 |
| - акциз на продукцію, що ввозиться в Україну | 9 | 156 |
| Неподаткові доходи, у т. ч.: | 59 | 288 |
| - частина чистого прибутку державних / комунальних підприємств та їхніх об'єднань, що перераховуються до держбюджетуу | 15 | 65,3 |
| - пенсійний збір, що стягується з окремих видів операцій (реєстрація авто, продаж нерухомості та послуги мобільного зв'язку) | 4,1 | 17,6 |
| Запозичення (за рахунок ОВДП – до 764) | 185 | 2510 |
(всього 341 млрд грн без врахування зовнішнього фінансування, яке, очевидно, і має компенсувати різницю: 409 – 341 = 68 млрд грн)
Насправді у Кабміну та Верховної Ради ще залишається простір для маневру – очікуваний обсяг зовнішнього фінансування у 2025 році становить $54 млрд, або близько 2,2–2,3 трлн грн.
У разі збільшення витратної частини держбюджету на $9,6 млрд (це приблизно 409 млрд грн) дефіцит у 2025 році досягне $45–45,5 млрд. Відповідно, навіть якщо покривати фіскальний розрив виключно за рахунок зовнішнього фінансування, цих коштів вистачить із запасом.
Але проблема полягає в тому, що вже сьогодні уряду й депутатам потрібно думати про те, як звести держбюджет у 2026 році. Нагадаємо: базовий сценарій, який враховує завершення війни 2025 року, передбачає скорочення бюджетного дефіциту в 2026 році до 9,9% ВВП, або до 1,03 трлн грн.
Альтернативний сценарій, який базується на подальшому продовженні бойових дій 2026 року, – зростання дефіциту до 22,7% ВВП, або до 2,3 трлн грн.
Уже колишній прем'єр-міністр Денис Шмигаль на Ukraine Recovery Conference 2025 року в Римі заявив: за попередніми оцінками, потреба України в зовнішньому фінансуванні у 2026 році становить $40 млрд, що еквівалентно 1,8 трлн грн. Тобто уряд із великою ймовірністю схиляється до другого, більш песимістичного сценарію.
Міжнародний валютний фонд очікує, що партнери можуть надати Україні у 2026 році близько $19 млрд. А це майже вдвічі менше, ніж потрібно на наступний рік. Якщо внаслідок зростання нинішніх видатків держбюджету-2025 дефіцит збільшиться до 1,9 трлн грн, то залишок іноземного фінансування, що переходить на 2026 рік, становитиме орієнтовно всього $9 млрд. А ще $12 млрд (щоб отримати в сумі близько $40 млрд) влада додатково шукатиме або в тих же партнерів, або в кишенях платників податків.
Причому механізм активної боротьби з ухиленням від сплати податків українська влада відпрацьовує вже зараз. Те, що на 2025 рік підвищено план надходжень із ПДФО, податку на прибуток та акцизи при незмінності бази оподаткування, свідчить про посилення заходів щодо детінізації.
Нагадаємо: депутати завдяки виведенню бізнесу з «тіні» розраховують отримувати до держбюджету близько 160–170 млрд грн на рік.
Крім цього, уже з 2026 року повноваження фіскальних органів поступово розширюватимуться в частині доступу до даних про банківські рахунки фізосіб, інформації про їхні доходи, які отримані не лише на території України (від продажу товарів онлайн), а й за кордоном.
Тому, хоча у 2025 році збільшення видатків держбюджету і не здається критичним, але якщо заглядати у 2026 рік, то для балансування бюджету в умовах нестачі зовнішнього фінансування можуть знадобитися вкрай непопулярні заходи – починаючи з підвищення окремих податків і закінчуючи емісією гривні.