Фіскальний розрив у 21% ВВП: чи збільшить влада ставку ПДВ через бюджетний дефіцит у 2 трлн грн у 2026 році
Які перспективи державної скарбниці на наступний рік
Міністерство фінансів мало до 1 червня затвердити бюджетну декларацію на 2026 рік і подати її на розгляд Кабінету Міністрів. Але міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи в парламенті, повідомив, що підготовка декларації затягується.
Причина в тому, що Мінфін проводив консультації з Міжнародним валютним фондом (МВФ), щоб узгодити основні бюджетні показники.
Держбюджет-2026 буде складено з огляду на два сценарії: базовий, який передбачає закінчення бойових дій, та альтернативний, який враховує їхнє продовження.
Однією з головних проблем для Мінфіну стане фінансування бюджетного дефіциту. Розмір дефіциту, згідно з базовим сценарієм, у 2026 році не повинен перевищити 9,9% ВВП, що вдвічі менше, ніж у 2025-му. А при несприятливому сценарії дефіцит може досягти майже 21%. І в обох випадках уряду доведеться шукати додаткові джерела наповнення державної скарбниці.
Mind розбирався, які є бюджетні перспективи України у 2026 році.
Перспективи покриття дефіциту у 2025 році
Бюджетний дефіцит – це розрив між доходами та витратами, для компенсації якого потрібно шукати альтернативні варіанти фінансування. Наприклад, позичати кошти за кордоном чи збільшувати податкові надходження, у тому числі через підвищення податків.
Державний бюджет на 2025 рік було затверджено з граничним дефіцитом у розмірі 19,4% ВВП, або 1,64 млрд грн, що становить $38 млрд у валютному еквіваленті (дані Кабміну).
Але у 2025 році з покриттям бюджетного дефіциту проблем бути не повинно, оскільки Україна повністю розв’яже це питання за допомогою коштів іноземних партнерів.
За оцінками Ради Національного банку, прогнозний обсяг закордонного фінансування у 2025 році становитиме $55 млрд (переважно це пільгові кредити за програмою Ukraine Facility та засоби в рамках ERA Mechanism). Цієї суми вистачить для того, щоб не лише закрити дефіцит, а й зарезервувати гроші на майбутнє.
Чому 2026 року ситуація з фінансуванням бюджету погіршиться
Як зізнався в інтерв'ю Bloomberg Сергій Марченко, «у нас (в Україні. – Mind) немає достатніх резервів, щоб компенсувати фіскальні розриви (2026 року. – Mind)».
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВР, народний депутат Данило Гетманцев розповідав Mind, що у 2026 році від закордонних партнерів Україна зможе отримати близько $11 млрд, або 470-–480 млрд грн. Ця цифра збігається з аналогічною оцінкою, яка зафіксована в меморандумі між Україною та МВФ.
За базового сценарію бюджетний дефіцит у 2026 році становитиме 9,9% ВВП, це майже 1 трлн грн, або $23 млрд у валютному еквіваленті. Згідно з «поганим» сценарієм, який передбачає продовження війни, протягом 2026 року, дефіцит, за оцінками МВФ, сягне 21% ВВП, що становитиме близько 2 трлн грн, або $46-–47 млрд.
У результаті, навіть за відносно сприятливого розвитку подій, Україні у 2026 році буде необхідно знайти десь 500 млрд грн для покриття дефіциту, а в гіршому разі – 1,5 трлн грн, щоб залатати «дірку» у держбюджеті.
Бюджетний дефіцит у 2025–2026 роках
| Показник | 2025 рік | 2026 рік (базовий сценарій) | 2026 рік (несприятливий сценарій) |
| Дефіцит держбюджету до ВВП | 19,4% | 9,9% | 20,8% |
| Номінальний дефіцит держбюджету | 1,64 трлн грн / $38 млрд | 1 трлн грн / $23 млрд | 2,05 трлн грн / $46-47 млрд |
| Очікуванє зовншнє фінансування | $55 млрд | $19,5 млрд | $28 млрд* |
| Покриття дефіциту зовнішнім фінансуванням | 145% | 85% | 60% |
| Непокрита частина дефіциту | х | $4,5 мдрд | $19 млрд |
*З урахуванням невикористаних коштів у 2025 році.
Дані з відкритих джерел, розрахунки Mind
Базовий сценарій – грошей майже вистачить
У рамках базового сценарію компенсувати нестачу зовнішнього фінансування можна за рахунок тих надлишків коштів, які будуть виділені 2025 року.
За оцінками фінансово-податкового комітету парламенту, на 2026 рік для компенсації дефіциту необхідно зарезервувати $8,5 млрд. Разом з очікуваним зовнішнім фінансуванням (нагадаємо: це $11 млрд) загальна сума становитиме $19,5 млрд. Решту в розмірі $3,5 млрд може забезпечити так звана детінізація, яка у 2024 році принесла державному бюджету $2,5 млрд, а у 2025-му надходження від неї становитимуть близько $4 млрд.
Але всі ці розрахунки справедливі за умови, що виділення коштів партнерами та детінізація будуть йти за планом.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, до середини червня Україна отримала лише $18 млрд. Тобто протягом другого півріччя мають надійти 2/3 загального фінансування – близько $37 млрд. При цьому Сергій Марченко зі свого боку заявив, що протягом I кварталу недоотримано 1,2 млрд євро ($1,4 млрд) через те, що Верховна Рада вчасно не затвердила законодавчі поправки, пов'язані з виконанням зобов'язань за програмою Ukraine Facility.
Очевидно, йдеться про законопроєкт №13150, норми якого спрямовані на забезпечення прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування. На момент виходу публікації цей законопроєкт було ухвалено лише в першому читанні.
Щодо детінізації, то за перше півріччя вона принесла близько $1 млрд. Отже, темпи надходжень до держбюджету від боротьби з «тінню» до кінця 2025 року мають зрости втричі. Наскільки це реально – питання. Адже 2026 року з урахуванням бюджетних потреб обсяги детінізації мають бути не нижчими, а, бажано, навіть вищими.
Проте за базовим сценарієм все-таки у 2026 році є шанс обійтися без радикальних заходів і витягнути майже весь дефіцит завдяки зовнішньому фінансуванню.
Несприятливий сценарій – $19 млрд повиснуть у повітрі
У разі реалізації негативного сценарію звести держбюджет буде значно складніше, оскільки міжнародне фінансування, яке очікується у 2026 році ($11 млрд), компенсує лише 24% дефіциту.
З тих коштів, на які Україна розраховує у 2025 році, крім $8,5 млрд можна буде зарезервувати ще стільки ж. Тобто в сумі $17 млрд. Як пояснював Гетманцев, ця сума буде «буфером у разі несприятливого розвитку подій».
Втім, навіть якщо Україна зможе піднапружитися і в 2026 році акумулювати за рахунок коштів партнерів $28 млрд (з урахуванням $17 млрд грн, які можуть залишитися після 2025 року), це покриє бюджетний дефіцит ($46–47 млрд) лише на 60%.
Додатковим джерелом наповнення держбюджету знову ж таки може бути детінізація. Нехай за рахунок її скарбниця одержить ще $4 млрд.
Є також внутрішній ринок запозичень – залучення коштів за допомогою розміщення ОВДП (військових облігацій). У 2024 році Мінфін продав облігації на суму 640 млрд грн, план на 2025 рік – 579 млрд грн. Інакше кажучи, щорічно держбюджет отримує від розміщення ОВДП $14–15 млрд.
Здавалося б, ось і резерв для покриття дефіциту. Але є нюанс: якщо враховувати погашення облігацій, то чисті надходження від ОВДП будуть значно меншими. Наприклад, у 2025 році на погашення облігацій потрібно спрямувати 497 млрд грн, отже, чисте фінансування бюджету від цінних паперів становитиме 60 млрд грн, або близько $1,5 млрд.
За попередніми розрахунками Мінфіну, у 2026 році на погашення ОВДП буде витрачено 383 млрд грн. Навіть якщо від розміщення облігацій вдасться отримати стільки ж, скільки й 2025 року, чистий обсяг залучення становитиме менш ніж 200 млрд грн, або близько $4,5 млрд.
Можливі додаткові джерела фінансування бюджетного дефіциту у 2026 році
| ОВДП | +$4,5 млрд |
| Детінізація | +$4 млрд |
| Оподаткування доходів користувачів онлайн-платформ | +$0,23 млрд |
| Легалізація ринку криптовалют | +$0,32 млрд |
| Підвищення ставки ПДВ на 2 в.п.** | +$1,82 млрд |
| РАЗОМ | +$11 млрд |
Приблизні оцінки за розрахунками Mind, які залежать від реального стану української економіки та законодавчих змін
**Один із варіантів перегляду ставки, який пропонував бюджетний комітет ВР.
Де влада ще шукатиме гроші на поповнення бюджету
Якщо закладати на 2026 рік песимістичний варіант розвитку подій, то реальний обсяг коштів, які матиме Україна для фінансування бюджетного дефіциту – це $28 млрд коштів партнерів (у тому числі перехідний залишок із 2025 року), $4 млрд додаткових надходжень від детінізації та $4,5 млрд від ОВДП. Разом – $36,5 млрд за необхідних $46–47 млрд.
Отже, дилема: де знайти ще близько $10 млрд, або понад 400 млрд грн. Найочевидніша відповідь – посилення податкового тиску. До цього все йде. І мова не лише про перегляд ставок податків, а й про адміністративні інструменти, які використовує Державна податкова служба (ДПС).
Mind докладно писав про те, як ДПС вже займається прихованими доходами фізосіб, вистежує «прихованих» підприємців на маркетплейсах і розсилає їм листи з вимогою обґрунтувати доходи від продажу навіть уживаних товарів.
Крім того, у Верховній Раді ще наприкінці квітня було зареєстровано законопроєкт щодо оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи. Його норми можуть забезпечити поповнення держбюджету на 10 млрд грн.
Також депутати мають намір взяти під контроль ринок криптовалют і впровадити оподаткування доходів від операцій із цифровими активами. За оцінками Міністерства цифрової трансформації, бюджет може отримувати від легалізації криптовалют понад 14 млрд грн на рік.
Як і раніше, предметом дискусії залишається перегляд ставки ПДВ. За дослідженнями експертів МВФ, світова практика показує, що підвищення ПДВ навіть на 1 в. п. може дати приріст надходжень від цього податку у розмірі 0,3-0,4% ВВП, що в Україні становитиме близько 35–40 млрд грн на рік.
Депутати неодноразово запевняли, що в найближчому майбутньому ставка ПДВ не зміниться. Нагадаємо: у тексті меморандуму з МВФ зазначено, що Україна готова переглянути рівень ПДВ для того, щоб поліпшити ситуацію з наповненням держскарбниці.
І цілком імовірно, що поглиблення дефіциту змусить владу вдатися до цього непопулярного кроку, аби хоч якось збалансувати бюджет. Бо інакше для фінансування дефіциту доведеться запускати емісію гривні. Але це може остаточно вбити спроби економіки зростати в умовах війни.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
