ДПС дізнається про банківські рахунки та сейфи українців. Які норми пропонує ухвалити Кабмін для приєднання України до SEPA?
І як це пов'язано з розкриттям банківської таємниці
Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт, ухвалення якого необхідне, щоб Україна змогла приєднатися до SEPA (Single Euro Payments Area) – це єдиний платіжний стандарт, який використовують 37 країн Західної та Центральної Європи.
«Мета законопроєкту – приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Євросоюзу», – сказано в повідомленні Міністерства фінансів з посиланням на рішення уряду.
На перший погляд, багато норм цього документа мають технічний характер. Вони стосуються вдосконалення процедур верифікації бенефіціарів (власників) юросіб з метою фінансового моніторингу, посилення санкцій за порушення суб'єктами первинного фінмоніторингу (банками, страховими компаніями, брокерам, тощо) вимог законодавства та розширення переліку тих структур, які відстежуватимуть підозрілі трансакції.
Але значно більший інтерес становлять норми, які передбачають створення нового Реєстру рахунків та банківських сейфів і відкривають вільний доступ до цього реєстру Державній податковій службі, Держслужбі фінмоніторингу, Бюро економічної безпеки та деяким іншим держорганам, у тому числі й до даних, які є банківською таємницею.
Mind отримав у розпорядження текст цього законопроєкту та розбирався, до чого готуватися клієнтам банків та інших фінансових установ у разі його ухвалення.
Для чого потрібен Реєстр рахунків та банківських сейфів
Автори законопроєкту пропонують створити Реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
Реєстр буде єдиною державною інформаційною системою, яка призначена для обліку:
- банківських рахунків;
- рахунків у цінних паперах;
- інших рахунків / електронних гаманців фізосіб;
- договорів про оренду індивідуальних банківських сейфів фізосіб.
Реєстр має забезпечувати доступ до інформації про власників рахунків, електронних гаманців і сейфів або до відомостей про довірених осіб, які можуть користуватися такими рахунками / сейфами.
Держателем та адміністратором цього реєстру буде Державна податкова служба (ДПС), а наповнювати реєстр будуть Національний банк, комерційні банки, небанківські установи, платіжні системи й емітенти електронних грошей.
Недотримання банками, іншими фінансовими установами та провайдерами платіжних послуг вимог щодо подання інформації, яка має бути внесена до Реєстру рахунків та сейфів, призводить до санкцій.
Розмір штрафу становитиме 680 грн за кожен факт ненадання даних про відкриття / закриття рахунку або про оформлення / припинення дії договору оренди індивідуального банківського сейфу.
Які дані потраплять до реєстру
Реєстр рахунків та сейфів міститиме такі відомості про фізосіб (власників рахунків / електронних гаманців та орендарів банківських сейфів):
- ПІБ, ІПН або дані паспорта / іншого документа, що посвідчує особу;
- інформація про відкриті / закриті рахунки та електронні гаманці, у тому числі: дата відкриття / закриття рахунку або гаманця, його реквізити (IBAN), код валюти та дані про фінансову установу, в якій знаходився рахунок або гаманець;
- інформація про індивідуальні банківські сейфи, що включає номер договору про оренду сейфу, дату початку та закінчення його дії, відомості про осіб, які мають доступ до сейфа, ідентифікатор сейфу та дані про банк, який надав сейф в оренду.
У законопроєкті зазначено, що інформація в Реєстрі рахунків та сейфів не буде публічною. При цьому НБУ, банки та інші учасники фінринку не передають до реєстру відомості про операції зі списання коштів із рахунків / електронних гаманців та/або зарахування на рахунки / електронні гаманці, а також дані про залишки за такими рахунками / електронними гаманцями.
У законопроєкті зазначено, що інформація в Реєстрі рахунків та сейфів не буде публічною. При цьому НБУ, банки та інші учасники фінринку не передають до реєстру відомості про операції зі списання коштів із рахунків / електронних гаманців та/або зарахування на рахунки / електронні гаманці, а також дані про залишки за такими рахунками / електронними гаманцями.
Інформація в реєстрі зберігається не менше ніж 1825 днів (5 років) з дня закриття рахунку, електронного гаманця або з дати припинення дії договору про оренду банківського сейфу.
Строк зберігання даних може бути продовжений до 3650 днів (10 років), якщо це пов'язано з розслідуванням або судовим розглядом за підозрою у фінансуванні тероризму та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
За запитом ДПС надає власнику рахунку або орендарю банківського сейфа витяг із реєстру.
Які держоргани матимуть доступ до реєстру
Спеціальний доступ до інформації з Реєстру рахунків та сейфів отримають:
- Державна податкова служба;
- Державна служба фінансового моніторингу;
- Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА);
- Національне антикорупційне бюро (НАБУ);
- Бюро економічної безпеки (БЕБ);
- Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК).
Перелічені державні органи матимуть доступ до реєстру в позасудовому порядку. Інші відомства зможуть отримати інформацію з Реєстру рахунків та сейфів лише за рішенням суду. Але незалежно від рівня доступу до реєстру держоргани не матимуть даних про рух і залишки коштів на рахунках та про вміст сейфів.
Водночас для Держфінмоніторингу передбачено додаткові умови доступу до інформації про рахунки та сейфи. Зокрема, якщо структури фінмоніторингу іноземних держав звертаються до українського Держфінмоніторингу із запитом, то служба має право не лише отримати необхідні їй дані з реєстру, а й вимагати від суб'єктів первинного фінмоніторингу додаткові відомості про власників рахунків та орендарів банківських сейфів.
Також автори законопроєкту пропонують доповнити закон «Про банки та банківську діяльність» наступною нормою: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (тобто ДПС), має право надавати з Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів отриману від банків інформацію, що становить банківську таємницю, Держслужбі фінмоніторингу, АРМА, НАБУ, БЕБ та НАЗК.
З одного боку, ця норма – своєрідна формальність, вона потрібна для того, щоб взаємодія вищезгаданих структур із реєстром вписувалася в вимоги закону «Про банки та банківську діяльність». З іншого – така норма де-факто легалізує доступ ДПС, Держфінмоніторингу та інших держорганів до банківської таємниці, якою є ті відомості, що міститимуться в Реєстрі рахунків та сейфів.
Чому створення реєстру призводить до розкриття банківської таємниці
Mind докладно писав про те, що в межах чинного законодавства процедура розкриття банківської таємниці є досить складною.
Нагадаємо, що, згідно з чинним законодавством, банківська таємниця – це інформація про фізичних і юридичних осіб, їхній фінансовий стан та їхні фінансові операції, яка стає відома банкам під час обслуговування клієнтів.
Більшість державних органів можуть отримати доступ до банківської таємниці (і то до обмеженого обсягу відомостей) тільки за окремим запитом. А повний доступ можливий лише за рішенням суду.
Новий же законопроєкт, який є у розпорядженні Mind, суттєво полегшує доступ частини держорганів до окремих складових банківської таємниці. А саме:
1. У новостворений реєстр потраплять дані, які належать до банківської таємниці. Це, зокрема, особиста інформація власників рахунків та орендарів сейфів, реквізити рахунків та індивідуальні номери сейфів.
2. Усі відомості, які будуть внесені до реєстру, безперешкодно потраплять у розпорядження фіскальних та антикорупційних органів. Тобто, якщо зараз ДПС або НАБУ можуть отримати інформацію про власника рахунків у конкретному банку лише за запитом (наприклад, у межах досудового розслідування), то вільний доступ до реєстру дасть їм можливість отримати інформацію про наявність рахунків у будь-який момент.
3. У реєстрі не накопичуватимуться дані про рух коштів на рахунках і внутрішній вміст банківських сейфів. Тобто ця інформація, як і раніше, не буде доступна держорганам без рішення суду. Але клієнти банків та інших фінустанов все одно опиняються під загрозою того, що до них з'являться питання з боку ДПС або Держфінмоніторингу.
4. Державні відомства, які не матимуть, згідно із законом, спеціального режиму доступу до реєстру, зможуть отримувати дані з нього тільки за рішенням суду. Також усі держструктури (у тому числі ДПС, Держфінмоніторинг, НАБУ) будуть вимушені звертатися до суду, якщо їм знадобляться відомості саме про рух коштів на рахунках, фінансовий стан клієнта та ін. Тобто в частині повного доступу до банківської таємниці нічого (поки що) не змінюється.
Нещодавно голова податково-фінансового комітету ВР, народний депутат Данило Гетманцев запевнив, що найближчим часом немає жодних шансів на відкриття банківської таємниці податковій службі. Раніше в інтерв’ю Mind він зазначив, що будь-які кроки в напрямку розширення доступу ДПС до інформації про банківські рахунки платників податків будуть можливі за умови реформування податкової.
Але факт залишається фактом: українська влада продовжує опрацьовувати механізм, який дозволить взяти під контроль конфіденційну інформацію про власників банківських рахунків.
Розширення доступу до банківської таємниці – питання часу, оскільки це один із пунктів Національної стратегії доходів, виконання якого необхідне для реформування спрощеної системи оподаткування.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
