Державна податкова служба (ДПС) відзвітувала про успіхи в боротьбі з бізнесом, який ухиляється від сплати податків та відмиває доходи.
За даними ДПС, станом на початок липня сума зафіксованих збитків, що завдали державі недобросовісні підприємці, перевищує 336 млн грн. При цьому з початку 2025 року держбюджету було відшкодовано приблизно половину цієї суми – 156 млн грн. За оцінками Mind, це лише близько 0,3% суми, яку щорічно втрачає державний бюджет.
Для пошуку недобросовісних платників податків ДПС провела 228 документальних перевірок і понад 1000 аналітичних досліджень діяльності суб'єктів господарювання, за результатами яких більш ніж у 70% випадків виявлено ознаки злочинів за ст. 209 Кримінального Кодексу «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом».
Крім того, податківці надіслали правоохоронцям понад 500 висновків із зафіксованими порушеннями, які підпадають під дію ст. 212 КК «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)».
Mind розбирався, що ж, власне, можна вважати відмиванням доходів і які наслідки загрожують бізнесу, що потрапив у поле зору податкової.
ДПС оприлюднила найпоширеніші схеми ухиляння.
1. Компанії (юридичні особи) переказують частину прибутку суб'єктам підприємницької діяльності (СПД), які використовують спрощену систему оподаткування, перевищуючи допустимі обсяги доходу. Наприклад, для СПД третьої групи єдиного податку у 2025 році ліміт річної виручки становить 9,34 млн грн. У такий спосіб компанії занижують податкові зобов'язання та ухиляються від сплати податків.
За схемою стягнуто до держбюджету – 32,3 млн грн.
2. Виведення коштів за неіснуючими (нереальними) господарськими операціями, у тому числі з використанням спеціально створених для цього компаній-одноденок.
Стягнуто до держбюджету – 40,1 млн грн.
3. Внесення неправдивих даних до податкової звітності. Стягнуто до держбюджету – 16 млн грн.
4. Отримання бюджетного відшкодування ПДВ без реєстрації податкових накладних і без відображення відповідних операцій у звітності. Стягнуто до держбюджету – 9 млн грн.
Відповідно до норм закону №361-IX про протидію легалізації злочинних доходів, будь-яка економічна вигода (гроші, майно, документи, майнові/немайнові права), одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, прирівнюється до відмивання доходів.
«Визначальним тут є джерело походження активу. Якщо воно (джерело) сформоване внаслідок злочину, подальші дії з таким активом розглядатимуться через призму легалізації», – пояснює партнер юридичної фірми Syrota Dzis Melnyk & Partners Фелікс Аронович.
При цьому ДПС, фіксуючи подібні правопорушення, зосереджується насамперед на податкових ризиках, пов'язаних із непрозорим рухом коштів. Тобто з погляду фіскалів, відмивання доходів асоціюється з операціями, які не мають економічної логіки й сенсу, і з активами, легальне походження яких платник податків не може обґрунтувати.
«До ознак відмивання в податковому розумінні можуть належати систематичні трансакції між пов'язаними особами без зрозумілої економічної мети, використання підроблених документів, залучення фіктивних контрагентів, створення штучної господарської активності», – наводить приклад Фелікс Аронович.
А оскільки легалізація доходів зазвичай пов'язана з мінімізацією податкових зобов'язань, то практично завжди представники бізнесу отримують від ДПС звинувачення в ухиленні від сплати податків.
ДПС користується певними ознаками, за якими вона може визначити, чи причетні підприємець або компанія до відмивання доходів та ухилення від сплати податків.
Основні маркери такі:
Також податкова останнім часом приділяє пильну увагу прозорості структури власності бізнесу, правдивості відомостей про кінцевих власників, у тому числі наявності серед бенефіціарів політичних значущих осіб і власників, які можуть бути пов'язані з державою-агресором.
Якщо ДПС підозрює, що діяльність суб'єкта господарювання йде в розріз із законодавством, вона має право внести таку компанію чи підприємця до плану-графіка перевірок або ж призначити позапланову перевірку (про останні плани уряду щодо мораторію на перевірки Mind писав тут).
Якщо перевірка виявляє підозрілі фінансові операції та ознаки кримінальних правопорушень, які підпадають під дію ст. 209 та ст. 212 КК, ДПС надсилає повідомлення Державній службі фінансового моніторингу та передає матеріали до Нацполіції, СБУ, Бюро економічної безпеки або прокуратури.
Як пояснюють експерти, повноваження податкової не дозволяють їй самостійно здійснювати розслідування справ, пов'язаних із легалізацією та відмиванням доходів.
«ДПС лише фіксує збитки за ст. 209 та формує доказову базу. І лише суд може ухвалити рішення про реальне стягнення – конфіскацію майна, штрафи, позбавлення волі тощо», – уточнює адвокат та керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.
Щодо ухилення від сплати податків, то ДПС лише донараховує податкові зобов'язання, штрафні санкції та пені, які передбачені нормами Податкового кодексу. Але безпосередньо слідчі дії у рамках ст. 212 КК проводять силові структури, які ініціюють судові процеси.
«Тобто ДПС передає відповідні матеріали до правоохоронних органів, які здійснюють подальше розслідування та притягнення винних до відповідальності», – пояснює Андрій Шабельников, керуючий партнер адвокатського об’єднання Evrika Law.
Якщо буде доведено факт незаконної легалізації доходів, то, згідно зі ст. 209 КК, винуватцям може загрожувати (залежно від суми збитків) позбавлення волі на строк від 3 до 12 років, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а також конфіскація майна.
Ухилення від сплати податків за статтею 212 КК передбачає штраф від 5 тис. до 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-425 тис. грн) разом із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Втім наявність підозр у згаданих правопорушеннях далеко не завжди призводить до реальної відповідальності. Ігор Ясько каже, що фіксація збитків не означає їх автоматичного стягнення.
«Це відбувається лише після рішення суду, а на практиці кількість вироків, наприклад, за звинуваченням у легалізації доходів є вкрай невеликою», – коментує юрист.
Це саме стосується й справ, пов'язаних з ухиленням від сплати податків. Наприклад, за період з 2022 року до травня 2024 року суди першої інстанції винесли лише 20 вироків за ст. 212 КК. Частково така невелика кількість судових процесів є наслідком того, що винна (за ст. 212 КК) особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності.
«Уникнути цього можливо за умови, коли до притягнення до кримінальної відповідальності повністю сплачено податки і збори (обов'язкові платежі), а також відшкодовано збитки, заподіяні державі їхньою несвоєчасною сплатою», – каже Андрій Шабельников.
Але якщо дивитися на ефективність боротьби з ухиленням від сплати податків та відмиванням доходів глобально, то вона перебуває на невисокому рівні. Це пов'язано як зі складністю збору доказової бази та тривалістю судових процесів, так і з тим, що звинувачення в подібних правопорушеннях далеко не завжди відповідають дійсності.
Як писав Mind, за незалежними оцінками, недоотримання бюджетних платежів через різні незаконні податкові схеми (діяльність конвертцентрів, «скрутки» та заниження реальних оборотів бізнесу) сягає 60 млрд грн щорічно. Але, якщо взяти 156 млн грн, відшкодовані державі за участю ДПС з початку 2025 року, це лише близько 0,3% суми, яку щорічно втрачає державний бюджет.