55 млрд грн бізнесу, 5 років мораторію на перевірки та 30 стратегічних інвестпроєктів. Наскільки якісною є програма Кабміну?

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко 18 серпня презентувала проєкт Програми дій Кабінету Міністрів. У документі вказані пріоритетні напрямки урядової політики на 2025–2026 роки: безпека та оборона, євроінтеграція, антикорупційна політика, підтримка незахищених груп населення та ветеранів, макрофінансова стабільність, стимулювання бізнесу та інвестиції, відновлення інфраструктури й енергетичного сектору

Згідно з програмою, основні стратегічні зусилля Кабміну будуть спрямовані на безпеку та розвиток військового потенціалу України, забезпечення стійкості та зростання економіки, а також на відновлення.

Зокрема, передбачено, що: 50% закупівель для потреб ЗСУ покриватиме внутрішнє виробництво озброєння; до кінця 2025 року Україна зможе розпочати переговори про вступ до ЄС; на розвиток прифронтових регіонів у 2025–2026 роках буде виділено 75 млрд грн; до кінця 2026 року планується залучити 5 млрд євро інвестицій у великі стратегічні інвестпроєкти.

Водночас програма Кабміну не відповідає на головне питання: де брати ресурси на реалізацію заходів, крім тих, що можна отримати від США в рамках «мінеральної угоди» і від ЄС. Уряд лише обіцяє збільшити ефективність управління державним боргом, провести переговори з міжнародними партнерами, залучивши від них у 2026–2027 роках $37 млрд, і здійснити оптимізацію фіскальної політики. Останнє з великою ймовірністю призведе до зростання навантаження на платників податків.

Mind розбирався, на чому побудована економічна та фінансова частина програми Кабміну.

Держфінанси: бюджет, борг і фінансування

Кабмін для Міністерства фінансів визначив зобов’язання забезпечити макрофінансову стійкість та ефективне управління державними фінансами. А саме:

• у відведений законодавством строк (до 15 вересня) затвердити проєкт держбюджету на 2026 рік;
• до 30 вересня розробити концепцію цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями та до 30 листопада подати законопроєкт щодо удосконалення середньострокового планування публічних інвестицій (проєкти, що реалізуються на бюджетні кошти або під держгарантії);
• поліпшити управління держборгом і забезпечити фінансування державного бюджету за мінімально можливою вартістю. У тому числі до 31 грудня затвердити середньострокову стратегію управління держборгом на 2026–2028 роки;
• до кінця року провести переговори з міжнародними партнерами щодо продовження фінансової підтримки;
• вести подальший діалог із кредиторами – власниками держборгу України.

З іншого боку, план залучення коштів від партнерів розходиться з оцінками Національного банку України. Нагадаємо, що 2026 року Україна має намір отримати $35 млрд, а у 2027 році – $30 млрд. Кабмін озвучує цифру у $37 млрд на 2026–2027 роки, що загалом на 43% менше. Однак можливо, уряд враховує в цій сумі лише ті кошти, які надають як кредити та гранти Євросоюз, МВФ, Світовий банк та інші, і не враховує фінансування під заставу заморожених російських активів (ERA Mechanism).

Також цілком імовірно, що уряд намагатиметься знову розтягнути виплати за раніше залученими боргами: той пункт, який передбачає проведення переговорів із кредиторами, має вигляд нового раунду реструктуризації.

 

Тези з програми Кабміну

Фіскальна політика: новий Митний кодекс і нові податки

У цьому напрямі без особливих змін: тренд на збільшення податкового тиску зберігається.

До 31 жовтня Мінфін має презентувати уряду проєкт нового Митного кодексу, норми якого будуть гармонізовані із законодавством ЄС. А після того, як проєкт погодять представники Євросоюзу, він протягом місяця з'явиться у Верховній Раді. Очікується, що новий Митний кодекс набере чинності з другої половини 2027 року.

Не пізніше 31 жовтня в парламенті має з'явитися законопроєкт про впровадження обміну податковою інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Uber, Bolt, Glovo, OLX та інші) та про оподаткування таких доходів. Відповідний законопроєкт за №13232 був зареєстрований у Раді ще у квітні. Але в липні його відкликали. Очевидно, Мінфін готує новий документ на заміну.

До 30 вересня в парламенті будуть зареєстровані законопроєкти, необхідні для приєднання України до Єдиної зони платежів до євро (SEPA). Mind писав про один із цих законопроєктів, норми якого відкривають Державній податковій службі (ДПС) доступ до інформації про банківські рахунки та сейфи українців.

Крім того, до 30 листопада Мінфін зобов'язаний подати до парламенту проєкт змін до Податкового кодексу щодо імплементації правил протидії ухилянню від сплати податків. Йдеться про приведення українського законодавства до вимог Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року. Вона націлена на боротьбу з лазівками для виведення прибутку компаній у низькоподаткові юрисдикції та дає податківцям право обкладати нерозподілений прибуток, який бізнес «ховає» в офшорах.

Економічна політика: підтримка бізнесу, експорту та інвестицій

Насамперед Кабмін має намір розширити фінансування бізнесу й при цьому зменшити регуляторні перешкоди.

До 31 грудня 2026 року на реалізацію програми «Зроблено в Україні» буде виділено 55 млрд грн і ще 5 млрд грн – на компенсацію капітальних інвестицій. Чинні інструменти підтримки національних виробників – це видача пільгових кредитів за програмою «5-7-9», виділення грантів мікробізнесу, повернення до 25% вартості сільгосптехніки аграріям та інші.

Паралельно із цим Кабмін анонсував нову кампанію з дерегуляції. Її фундамент –  мораторій на перевірки бізнесу, строк дії якого може сягнути 5 років. Верховна Рада до кінця 2025 року може ухвалити законопроєкт, який закріпить проведення перевірок виключно за ризик-орієнтованим підходом. Додатково уряд протягом 2026 року має намір перевести 200 дозвільних процедур на декларативний принцип, а 60 процедур – спростити чи скасувати.

Тези з програми Кабміну

У частині стимулювання інвестицій до кінця листопада 2025 року буде ухвалено стратегію залучення прямих іноземних інвестицій в Україну до 2030-го, а до кінця 2025 року – проведено перезавантаження Офісу залучення інвестицій, який має просувати переваги капіталовкладень в українську економіку на міжнародній арені.

На додачу до цього Кабмін планує до 31 грудня 2026 року забезпечити фінансування у сумі 10 млрд грн для розвитку промислового сектору та індустріальних парків, у рамках яких буде реалізовано щонайменше 15 інвестпроєктів.

Тези з програми Кабміну

До кінця 2026 року має стартувати реалізація 30 інвестиційних проектів із залученням понад 5 млрд євро міжнародного капіталу шляхом укладання міжурядових угод із країнами-партнерами, міжнародними фінансовими організаціями та за механізмом державно-приватного партнерства.

До вересня 2025 року буде сформовано нормативно-правову базу, необхідну для повноцінного запуску Американо-українського інвестиційного фонду відновлення. Ємність першого проєкту цього фонду становитиме $100 млн (конкретики, що саме це за проєкт, наразі немає). А до грудня 2025-го буде розроблено й погоджено концепцію функціонування фондів відновлення за участю європейського капіталу.

Також уряд хоче посилити роль Експортно-кредитної агенції (ЕКА) у підтримці експортерів. Протягом 2026 року капітал ЕКА буде збільшено на 5 млрд грн – до 7 млрд грн, а вже у 2025 році буде знято валютний контроль з експортних операцій, застрахованих в ЕКА, що спростить ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Ще один блок ініціатив стосується приватизації. До кінця жовтня 2025 року в парламенті буде зареєстровано законопроєкт, який дозволить продавати частки в капіталі державних і комунальних підприємств. Кабмін очікує, що приватизація за таким механізмом до кінця 2026 року принесе держбюджету 10 млрд грн.

Недоліки програми та переваги, які вона може дати економіці

Програму дій Кабміну варто передусім розглядати як своєрідну дорожню карту для виконавчої влади та перелік тих кроків, які мають зробити міністерства для досягнення поставленої мети.

При цьому досягнення цих цілей залежить від багатьох чинників: від тривалості війни та її наслідків для економіки, від фінансування бюджетних видатків, від готовності партнерів брати участь у відновленні України та нормативно-правових змін.

«Загалом план уряду на рік – це добре, але не за всіма пунктами реалістично. Виклики й ризики для економіки та держфінансів як 2025-го, так і 2026 року не зменшилися, тому що війна, як і раніше, відіграватиме вирішальну роль у стратегії розвитку держави», – коментує Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.

Важливо й те, що виконання окремих пунктів програми залежить від зовнішніх факторів (припливу іноземних інвестицій чи успішності приватизації держмайна). Тому план уряду відрізняється декларативністю та великою кількістю «загальних формулювань», щоб у разі провалу окремих завдань профільні міністерства й відомства несли за це мінімальну відповідальність.

«У розділі програми, який визначає сферу відповідальності Мінфіну, сказано, що до 15 вересня має бути затверджений проєкт держбюджету на 2026 рік і забезпечено його супровід до ухвалення парламентом. Але це й так обов'язок Мінфіну, без жодних планів і програм», – наводить приклад В'ячеслав Бутко, економіст, керуючий партнер інвестиційного проєкту Thomson & French.

На думку Бутко, у програмі Кабміну не вистачає конкретики: глибшого аналізу причин стагнації української економіки (а це не лише війна), кількісних і якісних параметрів досягнення цілей, які прописав уряд.

Отже, загальні висновки можна зробити такі:

• міжнародна фінансова підтримка України поступово скорочуватиметься;
• уряд зміщуватиме орієнтири на внутрішні запозичення;
• в разі нестачі внутрішніх запозичень є ймовірність подальшого підвищення податків;
• попри масштабні плани підтримки бізнесу, можуть бути перебої з пільговим фінансуванням у зв’язку зі зростанням бюджетних витрат;
• через збільшення боргового навантаження існує ризик прострочення (дефолту) виплат за старими боргами;
• реалізація великих інвестиційних проєктів (спільно зі США та іншими партнерами), старт якої намічено на 2026 рік, багато в чому залежатиме від термінів закінчення війни.

«Серед позитивних моментів програми варто зазначити трансформацію системи управління публічними інвестиціями, яка відштовхуватиметься не від можливостей бюджету, а від визначених інвестиційними радами пріоритетів, і повернення до середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, хоча деякі громади не відходили від цієї практики з початку 2022 року», – пояснює Віктор Шулик.

До речі, згідно з планами уряду, відбір публічних інвестиційних проєктів до грудня 2026 року буде переведено в електронний формат, що забезпечить його прозорість.

Також програму Кабміну слід розглядати в тісному зв'язку з Національною стратегією доходів і з Меморандумом між Україною та МВФ. Адже не дарма багато пунктів цих документів (щодо боргового фінансування держбюджету, податкової політики й реформування сфери публічних інвестицій) перегукуються між собою.

Тому певною мірою цілі, що містяться у програмі уряду, можна вважати додатково зафіксованими зобов'язаннями перед іноземними партнерами, виконання яких дозволить заручитися фінансовою підтримкою та спростити залучення капіталу для повоєнного відновлення України.