Мінеральна угода між Україною та США: скільки зараз держава заробляє на надрах

Україна 30 квітня офіційно домовилася зі США про створення спільного інвестиційного фонду та розробку українських надр.

Про це повідомилаперша віцепрем'єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка зустрічалася з міністром фінансів США Скоттом Бессентом для підписання відповідної угоди.

Інвестиційний фонд сторони наповнюватимуть на паритетних умовах. США можуть вносити до нього гроші чи військову допомогу. Україна зобов'язується перераховувати до фонду половину доходів від розробки нових родовищ корисних копалин.

Внески до фонду і його доходи повністю звільнено від оподаткування, а його кошти будуть спрямовані на відновлення України – її інфраструктури, промисловості тощо.

«Ми сформували версію угоди, яка передбачає взаємовигідні умови для обох держав», – прокоментувала цю подію Юлія Свириденко.

Втім поки що це здебільшого рамковий документ. Деталі співробітництва будуть прописані в супровідному технічному договорі, який разом з угодою має ратифікувати Верховна Рада.

«Після ратифікації угода набуде чинності, і тоді ми зможемо рухатися далі», –пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи в ефірі національного телемарафону 30 квітня.

Mind розбирався, на яких умовах будуть співпрацювати Україна та США і як це вплине на національну економіку.

Як проходили переговори щодо ресурсної угоди

Україна та США почали вести переговори про укладання угоди щодо спільної розробки надр ще в лютому.

Українське політичне керівництво розраховувало на те, що ці домовленості стануть кроком у напрямку мирного врегулювання військового конфлікту між Україною й рф, а також забезпечать гарантії безпеки з боку США.

Американський президент Дональд Трамп наполягав на тому, що ресурсна угода має забезпечити компенсацію коштів, які США передали Україні як військову, гуманітарну та фінансову підтримку. Сума, яку хотіли повернути штати завдяки доходам від видобутку українських корисних копалин, сягала $500 млрд.

Оскільки сторони спочатку не змогли досягти компромісу з деяких принципових питань (наприклад, США воліли отримувати 100% доходу від видобутку корисних копалин, що не влаштовувало Україну), переговори затягнулися.

Тільки майже після двомісячних дискусій угода набула того виду, в якому вона в результаті й була підписана.

Причому, за даними з різних джерел, США поступово скоригували свої оцінки щодо обсягу наданої підтримки, яку американці розглядають як борг України, який вона має повернути ресурсами. Як писало виданняBloomberg, спочатку штати зменшили суму вимог до України до $300 млрд, а потім до $100 млрд.

Втім Денис Шмигаль напередодні укладання угоди взагалі заявив, що ніякі борги й виділена раніше допомога «не є предметом угоди». Це саме підтвердила і Юлія Свириденко, яка запевнила, що угода не містить згадок про «будь-які боргові зобов’язання України перед США». Тобто, за версією українського уряду, США відмовилися від стягнення старих боргів з України.

Хоча Дональд Трамп, коментуючи угоду з Україною під час брифінгу в Білому Домі, заявив, що Штати в перспективі можуть отримати «набагато більше ніж $350 млрд». А отже, США все ж таки розраховують на те, що вони зможуть компенсувати кошти, витрачені на підтримку України за час повномасштабного вторгнення.

Які головні умови співпраці України та США

Як уже було сказано вище, угода між Україною та США – це рамковий документ, він містить лише 12 сторінок.

Концептуально домовленість передбачає створення спільного інвестиційного фонду, який Україна та США наповнюватимуть у рівних частках – 50/50. Управління також буде рівноправним – право голосу матимуть по три представники від України та від США.

В угоді сказано, що інтереси США у фонді представлятиме Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), а інтереси України – Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства (Агенція ДПП зі сфери управління Мінекономіки.

Щоправда, немає жодної конкретики про те, що за кошти перераховуватимуть до цього фонду Штати (крім військової допомоги). Водночас Україна зобов'язується вносити до фонду 50% доходів, які будуть отримані державними органами від видачі нових ліцензій і спецдозволів на розробку родовищ корисних копалин, на їхню подальшу експлуатацію, переробку й виробництво готової продукції.

Отже, рента від родовищ, які були освоєні до підписання угоди, до фонду не потраплятиме.

За словами Свириденко, цілком імовірно, що протягом перших 10 років доходи фонду не розподілятимуться, а залишаться в економіці України як інвестиції у нові проєкти та відновлення. Як саме це відбуватиметься – сторони мають обговорити окремо.

Доходи фонду не підлягатимуть оподаткуванню ні в США, ні в Україні. Крім того, Штати зобов'язуються не вводити спеціальні тарифи (мита) щодо тих ресурсів і корисних копалин, розробка та видобуток яких відбуватиметься в рамках угоди.

Це означає, що компанії, які будуть задіяні у спільних американо-українських проєктах (у яких саме – буде узгоджено окремо), отримають гарантії конкурентоздатності – будуть застраховані від дискредитації в разі бажання третіх сторін (учасників таких процесів) кулуарно домовитися про співпрацю під час аукціонів на видачу нових спецдозволів на видобуток, у державних інфраструктурних тендерах і під час продажу корисних копалин.

Які природні ресурси підпадають під дію угоди

Орієнтовний перелік тих природних ресурсів і мінералів, доходи від видобутку яких стануть джерелом наповнення інвестиційного фонду, налічує 57 позицій.

До них належать нафта, газ, алюміній, цинк, золото цирконій, мідь, кобальт, марганець, магній, олово, титан, вольфрам та інші. У тексті угоди є застереження, що в разі потреби сторони можуть розширити список мінералів або вуглеводнів, які підпадуть під дію угоди.

Фактично поки що в текст угоди не ввійшли в основному неметалічні корисні копалини, які широко використовуються у будівельній сфері (пісок, граніт, вапняк, глина тощо), підземні води та горючі тверді корисні копалини (торф, вугілля).

Згідно з постановою Кабміну № 827 від 12 грудня 1994 року в Україні налічується понад 250 видів корисних копалин загальнодержавного значення. Це як енергоносії (тверді, рідкі та газоподібні), так і металеві руди, хімічні елементи, дорогоцінне каміння, цементна сировина. Потенційно будь-який із них може стати предметом видобутку та розробки в межах співробітництва між Україною та США.

Який взагалі ресурсний потенціал України

Щодо загальних запасів корисних копалин в Україні навіть Мінекономіки визнає, що точними даними станом на 2025 рік воно не володіє.

За інформацією «Великої української енциклопедії» на 1 січня 2020 року в Україні виявлено понад 20 тис. родовищ зі 117 видами мінеральної сировини.

Промислово на той момент було освоєно понад 2801 родовище зі 100 видів корисних копалин, що становить від 40% до 75% розвіданих запасів. На базі цих родовищ діяло понад 2000 гірничодобувних, збагачувальних і переробних підприємств.

2023 року видання Forbes представило свою оцінку ресурсного потенціалу України. Загальні запаси корисних копалин станом на лютий 2023 року становили 111 млрд тонн, а їхня оцінна вартість – $14,8 трлн. Більшість покладів на суму близько $7 трлн сконцентровано в Донецькій і Луганській областях, які частково окуповані та на території яких ведуться активні бойові дії.

Скільки дозволів на надра видається щороку та що отримує держбюджет

Державна служба геології та надр (Держгеонадра) щорічно видає понад 400 дозволів на розробку надр. На кінець 2021 року загальна кількість оформлених спецдозволів становила 3108. Якщо виходити з того, що в Україні «на папері» зафіксовано близько 20 тис. родовищ, до початку 2025 року дозволи видано на розробку менше ніж 1/5 наявних покладів корисних копалин.

Отже, навіть якщо держава надаватиме дозволи в такому ж обсязі (близько 400–500 щороку), знадобиться щонайменше 40 років для того, щоб розвідати й освоїти всі родовища в нашій країні. Тому можливості для розвитку видобутку та переробки корисних копалин в Україні ще далеко не вичерпані.

Державний бюджет щорічно отримує від оформлення всіх спецдозволів від 1,5 до 3,5 млрд грн. Ця цифра рік у рік змінюється, оскільки частина дозволів продається на аукціонах, де фінальна ціна залежить від цінності родовища та кількості бажаючих цей дозвіл придбати.

Дані Держгеонадра

Але можна говорити про те, що фонд отримуватиме в середньому 2–3 млрд грн на рік від продажу спецдозволів на розробку надр.

Крім того, варто звернути увагу на загальну суму рентних платежів (це загальнодержавний податок, який стягується за користування надрами), які надходять до державного бюджету. У 2019–2024 роках рентні платежі становили 50–80 млрд грн. Треба враховувати, що це загальні надходження від видобутку всіх корисних копалин, у тому числі від тих, які не ввійшли в перелік мінералів в угоді. До того ж надходження в майбутній фонд розповсюджуються тільки на нові ліцензії. У будь-якому разі рента – непрямий індикатор, який дозволяє оцінити потенціал майбутніх проєктів із розробки надр.

Чому угода зі США важлива для української економіки

Умови співпраці між Україною та США на цьому етапі є більш-менш рівноправними, якщо не брати до уваги політичний бік питання та поки немає можливості проаналізувати додаткову угоду з усіма деталями.

Також договір із США можна вважати одним із кроків на шляху до припинення вогню, оскільки навряд чи американські компанії погодяться проводити розробку надр і створювати в Україні виробництва під загрозою обстрілів. Тим паче, що основні промислові регіони розташовані саме поблизу зони бойових дій. Про це заявив і Дональд Трамп, який вважає, що присутність американських активів допоможе захистити країну та запобігти військовому втручанню в райони, де вестиметься видобуток корисних копалин.

Крім того, партнерство зі Штатами буде сигналом для інших іноземних інвесторів заводити свій капітал в Україну. Нагадаємо, що прямі інвестиції (ПІІ) у 2024 році скоротилися проти 2023 року на 26% – до $3,33 млрд, а проти 2021 року впали вдвічі. А оскільки з 2026 року пільгове міжнародне фінансування України скорочуватиметься, стимулювання припливу інвестицій украй потрібно.

Тепер залишилося дочекатися лише того, коли буде оприлюднено другу технічну частину угоди між Україною та США. Нюанси співробітництва є вкрай важливими, оскільки саме вони дадуть повне розуміння умов роботи інвестиційного фонду та того, яким буде механізм його наповнення й подальшого витрачання коштів, та яку саме користь від цього зможе мати українська економіка.