Дефолт скасовується? На яких умовах Кабмін проведе реструктуризацію $23 млрд держборгу
І як це вплине на зовнішнє фінансування України
Україна таки змогла домогтися попередньої згоди кредиторів на реструктуризацію зовнішньої суверенної заборгованості. Міністерство фінансів 22 липня повідомило про те, що за підсумками закритих зустрічей із Комітетом власників єврооблігацій України, які проходили в період з 12 до 19 липня, було досягнуто принципових домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів на суму $23,4 млрд.
Завдяки цьому погашення єврооблігацій буде відстрочено на 5 років – до 2029 року, а загальна економія на платежах з обслуговування зовнішнього держборгу у найближчі три роки становитиме $11,4 млрд.
Але є нюанси. По-перше, щоб реструктуризацію було фіналізовано, згоду мають дати не менше 2/3 власників єврооблігацій. Тому досягнуті на сьогодні домовленості – це, скажімо так, попередній етап. По-друге, на заміну «старих» єврооблігацій Україна випустить нові з дохідністю, рівень якої поетапно зростатиме. Чим далі – тим платежі власникам нових облігацій будуть більшими. А отже, реструктуризація зніме боргове навантаження на держбюджет лише тимчасово та частково.
Які борги потраплять під реструктуризацію? Згідно з повідомленням Мінфіну, яке було оприлюднено Лондонською фондовою біржею, предметом реструктуризації стали 13 випусків єврооблігацій України на загальну суму приблизно $20 млрд, погашення яких настає у 2024–2035 роках, а також єврооблігації «Укравтодору» на суму $700 млн із погашенням у 2030 році.
З урахуванням накопичених відсотків, загальна сума реструктуризації, як було сказано вище, становитиме $23,4 млрд.
Як буде реалізовано механізм реструктуризації? На заміну єврооблігаціям, які перебувають в обігу, будуть випущені нові папери:
- облігації «А» – чотири серії з погашенням у 2029, 2034, 2035 та 2036 роках;
- облігації «В» – чотири серії з погашенням у 2030, 2034, 2035 та 2036 роках.
Купонні платежі (дохідність) нових облігацій буде такими:
- для облігацій «A»: 1,75% у 2024–2025 роках, 4,5% у 2026 – першому півріччі 2027 року, 6% у другому півріччі 2027 та до 2033 року включно, 7,75% починаючи з 2034 року та до моменту погашення;
- для облігацій «B»: купонні платежі відсутні до другої половини 2027 року, з другого півріччя 2027 року до 2033 року виплати відбуватимуться за ставкою 6%, а з 2034 року та до дати погашення ставка зросте до 7,75%.
Що дасть реструктуризація Україні? За даними Мінфіну, у результаті випуску нових єврооблігацій відбудеться номінальне зниження вартості боргу на 37% на початковому етапі та зниження чистої приведеної вартості боргу приблизно на 60%.
Експерти «розшифрували», що означають ці цифри насправді.
Головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан пояснила, що спочатку буде списано 37% поточної суми комерційного боргу, включно з відсотками, які накопичилися протягом останніх двох років під час заморожування платежів.
«Тобто сума боргу зменшиться на $8,7 млрд – до $15 млрд. Якщо економічна ситуація найближчими роками розвиватиметься краще, ніж зараз закладено у програмі з МВФ, то 2029 року списання може зменшитися до 25% (умовна компонента)», – уточнила Білан.
Як пояснив фінансовий експерт Данило Монін, якщо номінальний ВВП України у 2028 році перевищить на 3% і більше прогноз МВФ (в оновленому меморандумі зазначено, що номінальний ВВП України у 2028 році становитиме 11,7 млрд грн), Україна зобов'язана погасити ще до 12% тіла боргу з єврооблігацій у 2035–2036 роках.
Проте всі виплати, пов'язані з єврооблігаціями, до 2023 року суттєво скоротяться.
За даними Мінфіну, протягом 2025–2028 років економія для держбюджету на обслуговуванні зовнішнього боргу становитиме $11,4 млрд, а до 2033 року – $22,8 млрд. Зокрема, таку економію буде досягнуто завдяки відстроченню погашення єврооблігацій: перше погашення відбудеться у 2029 році на суму $1,17 млрд. А наразі Україна щорічно витрачатиме на обслуговування боргу від $200 млн до $800 млн на рік.
Для порівняння: без реструктуризації Україні довелося б у 2024–2029 роках виплатити за єврооблігаціями $9,38 млрд (це без урахування капіталізованих відсотків).
Які недоліки такого механізму реструктуризації? Крім того, що рівень списання може скоротитися на 12% у разі більш швидкого зростання української економіки, з часом суми виплат за реструктуризованим боргом різко збільшаться.
За даними Dragon Capital, після зростання платежів у 2029 році до $1,9 млрд, у 2030–2033 роках вони підуть на спад – до $600 млн на рік. Але вже у 2034–2036 роках платежі за єврооблігаціями становитимуть $5,5–6,5 млрд на рік. Нехай це й віддалена перспектива, але боргове навантаження на держбюджет зросте в рази.
«Я б розцінював це як компромісне рішення, яке через кілька місяців навряд чи було б реалізовано і яке більшу частину накопичених боргів просто відсуне до моменту початку відновлення економіки», – вважає Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства ІВІ-Rating.
Також Кабміну не вдалося «продавити» кредиторів на тривалішу відстрочку – до 2040 року.
Як написав у себе на фейсбук-сторінці керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій, внаслідок зменшення строку реструктуризації Україні доведеться сплатити приватним кредиторам понад $17 млрд протягом лише трьох років.
Залишається ризик, що решта кредиторів не підтримає попередню домовленість з українським урядом. Або фінальний етап переговорів затягнеться на кілька місяців, при тому що попередня відстрочка з єврооблігацій закінчується вже 1 серпня.
Втім голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що він «не мав і не має сумнівів, що угода буде досягнута».
Як реструктуризація вплине на фінансування України з-за кордону? Зовнішні ринки капіталу (комерційні запозичення) так і залишаться для нашої країни закриті, допоки тривають бойові дії.
«Україна і так не може нічого залучити на відкритих ринках. Водночас є міжурядові домовленості та зовнішня допомога, які надходять до країни. Вони продовжать працювати, незважаючи на реструктуризацію», – коментує аналітик Андрій Шевчишин.
За даними Мінфіну, з початку 2024 року Україна одержала від іноземних партнерів $16 млрд. До кінця року має надійти ще приблизно $22 млрд, що в сумі покриє потребу в міжнародному фінансуванні на 2024 рік.
Щодо потреби у грошах на 2025 рік, то багато залежатиме від розвитку подій на фронті. «При активних бойових діях необхідність у прямому зовнішньому фінансуванні на 2025 рік становитиме $32–38 млрд. Якщо активна фаза війни завершиться в середині року, фактична потреба буде, грубо кажучи, в 1,5–2 рази меншою», – каже Андрій Шевчишин.
Віктор Шулик оцінює «невоєнні» потреби в зовнішньому фінансуванні України на рівні $4–5 млрд на місяць. «Якщо відбудеться підвищення податків, буде урізано «соціалку» і залишаться лише критичні витрати, ця сума у 2025 році не зміниться», – прогнозує експерт.
Втім реструктуризацію боргу для України (особливо з огляду на те, що вона погоджена з МВФ) можна розцінювати як позитивний сигнал до продовження кредитних і грантових програм.
«Поточний статус домовленостей із МВФ, механізм фінансування партнерами через Світовий Банк, пакет допомоги від США та план Ukraine Facility дають надію, що допомоги буде достатньо. До того ж вивільнення коштів від платежів за реструктуризованим боргом – це також додаткові обсяги ресурсів», – підсумовує Андрій Шевчишин.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
