Зона контролю: митниця. Як мільярдні донарахування податків бізнесу перетворюються на судові справи проти митників

Після паузи в митному контролі, яка тривала з березня 2022 до травня 2024 року, Державна митна служба (ДМС) до початку 2026 року майже в повному обсязі відновила контрольно-ревізійні заходи та донарахування митних платежів.

Причому статистика показує, що тиск на бізнес із боку ДМС помітно посилюється: протягом 2025 року митні органи оформили понад 3000 повідомлень-рішень за результатами документальних перевірок на суму близько 2,5 млрд грн, а найпроблемнішими є три питання: визначення митної вартості товарів, класифікація товарів за УКТ ЗЕД і результати постаудиту (про них докладно тут).

Як свідчать дані, отримані Mind на запит у ДМС, разом із посиленням контролю зростає і кількість судових суперечок між митницею та бізнесом. Протягом 2025 року в судах усіх інстанцій перебувало понад 14,5 тис. справ за участю митних органів на загальну суму понад 310 млрд грн. При цьому практика свідчить, що значна частина рішень митниці в судах розсипається та анулюється.

Mind у межах спецпроєкту «Зона контролю: Митниця» проаналізував  отриману статистику ДМС щодо митного контролю бізнесу та його ефективність.

Митниця знову перевіряє бізнес. Та чи успішно?

До 1 травня 2024 року в Україні фактично діяла заборона на митні перевірки (постаудит). Але після того, як Верховна Рада внесла зміни до Митного Кодексу законом №3453-IX, у ДМС знову з'явилася можливість проводити документальні перевірки бізнесу (як планові, так і позапланові), у тому числі відновити контрольні заходи, зупинені після 24 лютого 2022 року.

Окремі обмеження, як і раніше, зберігаються, але вони стосуються лише суб'єктів господарювання на тимчасово окупованих територіях або безпосередньо в зоні проведення активних бойових дій.

Уточнимо, що в межах одного постаудиту митники можуть винести кілька рішень щодо донарахування податкових зобов'язань. І не можна однозначно говорити про те, що кількість перевірок зростає пропорційно до числа повідомлень-рішень.

Проте перевірок теж стало значно більше. За 2025 рік ДМС провела майже 1500 ревізій, тоді як за 2020 рік їх було близько 400, у 2021 році – 715, а за 7 місяців 2024 року (після зняття мораторію) – 726.

Але самі собою рішення митних органів не завжди мають наслідком сплату митних платежів, оскільки бізнес результати багатьох перевірок не визнає та звертається до суду. Наприклад, за підсумками 2025 року було оскаржено майже 16% повідомлень-рішень на суму 1,6 млрд грн. У тому числі позивачі змогли успішно виграти судові справи щодо 25 повідомлень-рішень на суму близько 36 млн грн.

Документальні митні перевірки та результати їх оскарження

Джерело: ДМС у відповідь на запит Mind

*До 24 лютого 2022 року.

**За результатами перевірок у відповідних періодах.

Коригування митної вартості як головна причина непорозуміння

Перевірки на кордоні не припинялися навіть тоді, коли діяв мораторій на постаудит. Тому ДМС активно застосовувала та застосовує такий інструмент, як коригування митної вартості.

Це механізм оперативного контролю в момент оформлення вантажу на кордоні, який дозволяє митникам здійснювати перерахунок бази оподаткування «на вході» товару до країни без застосування постаудиту.

Що показово, кількість рішень про коригування митної вартості досягла максимуму 2023 року й перевищила 18 тис. Але за сумою таких коригування піковим став 2025 рік, протягом якого ДМС донарахувала митні платежі на 2,9 млрд грн, що на 26% більше, ніж у 2023 році.

Втім, скорочення кількості коригувальних рішень у 2025 році до 12,5 тис. при зростанні суми додатково нарахованих податкових платежів, говорить про те, що митниця переходить до агресивнішого тиску саме на великих імпортерів. Про це, зокрема, свідчить той факт, що середній «чек» одного коригування зріс вдвічі: зі 126 тис. грн у 2023 році до 228 тис. грн у 2025-му та до 258 тис. грн у 2026 році.

За сумами оскаржених податкових платежів статистика теж досить красномовна: у 2023–2025 роках адміністративні та судові розгляди торкнулися майже 2/3 того обсягу, який ДМС донарахувала під час коригування.

Для бізнесу чимало судових процесів завершується досить успішно: у 2023–2024 роках позивачам вдалося скасувати понад 40% рішень про коригування митної вартості та домогтися списання понад 50% донарахованих податків. У 2025 році результат трохи гірший – скасовано 18% рішень про коригування й анульовано 23% донарахованих платежів.

Проте загальна картина є такою: практично кожне друге коригування та половина донарахованих податків стають предметом юридичного протистояння, за результатом якого бізнес часто отримує перевагу.

Коригування митної вартості товарів і суми донарахованих митних платежів

Джерело: ДМС у відповідь на запит Mind

Перекласифікація, або Коли товар «стає іншим»

Митний контроль не обмежується документальними перевірками та коригуванням вартості товарів. ДМС також часто використовує такий інструмент, як перекласифікація товарів за УКТ ЗЕД. Суть перекласифікації полягає в тому, що митниця та бізнес по-різному визначають вид товару, що проходить митний контроль. Наприклад, імпортер декларує побутову техніку, а митниця вважає її промисловим обладнанням. Оскільки для різних категорій товарів передбачені різні ставки мит, така розбіжність впливає на розмір платежів до бюджету та призводить до збільшення податкових платежів для імпортерів.

Оскільки мораторій, який діяв до травня 2024 року, на перекласифікацію не поширювався, митниця щорічно ухвалювала в середньому близько 1600 рішень щодо зміни коду товарів. При цьому якщо донарахування митних платежів в результаті таких рішень у 2022 році сягали 214 млн грн, то 2024 року цей показник зріс майже  до 449 млн грн, а 2025-го становив 383 млн грн.

Водночас зростання сум нарахувань супроводжується збільшенням кількості судових спорів. Якщо у 2022 році бізнес оскаржив 87 рішень щодо перекласифікації на суму майже 15 млн грн, то 2025 року вже йшлося про 162 рішення та понад 63 млн грн спірних нарахувань. Суди зазвичай стають на бік компаній. Наприклад, у 2022 році було скасовано 70 із 87 рішень про перекласифікацію на 12,8 млн грн, а у 2025-му – 85 зі 162 рішень на 25 млн грн.

Отже, бізнесу вдається домогтися скасування приблизно половини оскаржених рішень щодо класифікації товарів. При цьому суми додаткових нарахувань, визнаних судами неправомірними, становлять близько 30–40% від загальної суми спірних платежів.

Перекласифікація товарів і суми донарахованих митних платежів

Джерело: ДМС у відповідь на запит Mind

Чому судова тяганина стала обов'язковим етапом розмитнення

Посилення митного контролю супроводжується не лише зростанням донарахувань, а й збільшенням кількості судових спорів між бізнесом і державою. І якщо документальні перевірки були фактично відновлені лише у травні 2024 року, то суперечки щодо митної вартості та класифікації товарів уже довгий час є підставою для конфліктів між суб’єктами ЗЕД і митними органами.

За даними ДМС, на кінець 2025 року в судах усіх інстанцій розглядалося понад 14,5 тис. справ за участю митних органів на загальну суму понад 310 млрд грн. Для порівняння: у 2024 році в судах було 15,5 тис. справ на суму близько 7 млрд грн. Таке різке збільшення, очевидно, пояснюється появою кількох великих позовів, але загальна чисельність справ залишається стабільно високою, що свідчить про сумнівну дієвість нинішнього митного адміністрування.

Причому значна частина рішень митних органів не витримує перевірки судами. У 2025 році суди ухвалили рішення на користь позивачів у 6067 справах, тоді як на користь митних органів було вирішено 666 справ. Аналогічна ситуація спостерігалась і 2024 року: вироки у 5692 справах – на користь бізнесу проти 734 справ – на користь митниці. Водночас у грошовому еквіваленті у 2025 році рішення на користь митниці охоплювали суперечки на суму понад 301 млрд грн, тоді як рішення на користь позивачів – близько 2,8 млрд грн.

Однак тенденція  має такий вигляд: що активніше митні органи використовують інструменти контролю та донарахувань, то частіше остаточним арбітром між бізнесом і державою стає суд. А ефективність митного адміністрування визначається не лише обсягом нарахованих платежів, а й здатністю держави підтвердити правомірність своїх рішень у судовому порядку.

Саме тому ключовим критерієм успішності митної реформи та приведення роботи ДМС до євростандартів є не сума донарахованих податків, а зниження рівня конфліктності бізнесу та держави. Зрештою, європейська модель митного адміністрування передбачає, що суперечки повинні залишатися винятком, а не ставати звичайною ланкою зовнішньоекономічної діяльності.