Податки проти війни: як влада вирішила підтримати платників податків

Податки проти війни: як влада вирішила підтримати платників податків

І чому нові податкові зміни можуть стати приводом до репресій бізнесу

Этот материал также доступен на русском языке
Податки проти війни: як влада вирішила підтримати платників податків

Верховна Рада терміново 15 березня ухвалила законопроєкт № 7137-д, який спрямований на податкове стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану. Коментуючи цю ініціативу, президент Володимир Зеленський заявив, що на час війни та для повоєнного розвитку потрібна нова податкова модель.

«Тому уряд отримав чітке доручення повернути малий та середній бізнес. Забрати все, що заважає. Максимально послабити податки, прибрати вусі труднощі, абсолютно все», – пояснив Зеленський.

Mind вирішив розібратися, які податкові стимули отримає бізнес завдяки нормам, які затвердив парламент.

Удар по паливному дефіциту. Ухвалений законопроєкт №7137-д вносить зміни до чинного Податкового кодексу (ПКУ). Його основою у свою чергу став законопроєкт №7137, який ще 11 березня вніс до Ради уряд. Розглянемо основні положення цього документа.

Насамперед він передбачав запровадження «нульової» ставки акцизу на бензин, дизельне паливо та зріджений газ і зниження з 20% до 7% ставки ПДВ на ввезення в Україну моторного палива.

Ще уряд запропонував тимчасово, на період із березня 2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому буде скасовано військовий стан, не нараховувати та не утримувати плату за землю – земельний податок й орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності. Щоправда, це стосується лише тих земель, що знаходяться на території, де ведуться бойові дії та на території, що тимчасово окупована військами російської федерації. Аналогічна пільга передбачена для сплати екологічного податку – аж до кінця 2022 року.

Кабінет Міністрів запропонував уточнити правила проведення податкових перевірок в умовах воєнного стану. Зокрема, законопроєкт передбачав запровадження мораторію на нові перевірки та про зупинення вже розпочатих контрольно-ревізійних заходів. Виняток становили фактичні перевірки, а також камеральні перевірки ПДВ-накладних і розрахунків коригування, до яких подано заяви на повернення бюджетного відшкодування.

Крім того, у кінцевих і перехідних положеннях законопроєкту №7137 містилася норма, яка під час воєнного стану забороняла анулювання ліцензій на виробництво та продаж алкоголю, тютюнових виробів і пального, навіть якщо ліцензіат не вніс вчасно черговий платіж за таку ліцензію.

Більше пільг, менше штрафів. На підготовку законопроєкту до голосування у Верховній Раді депутати мали лише кілька днів. Проте до початкової версії законопроєкту №7137 було внесено чимало поправок, 14 березня він потрапив до профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики й у результаті трансформувався у документ із індексом «д».

Як повідомив напередодні голосування один із авторів доопрацьованого законопроєкту №7137-д народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк, однією з головних нововведень стала норма, яка дозволить бізнесу на час воєнного стану знизити податкове навантаження. Причому йдеться як про малих підприємців, так і про великі компанії.

Для цього автори законопроєкту запропонували збільшити граничний оборот із 10 млн грн до 10 млрд грн на рік для платників податків, які обрали третю групу спрощеної системи оподаткування. При цьому ставку ЄП для всього бізнесу на третій групі буде знижено з 5% до 2%. Інакше кажучи, юридичні особи замість податку на прибуток (його базова ставка – 18%) матимуть змогу сплачувати податок з обороту.

«Для платників єдиного податку першої та другої груп сплата податку на час військового чи надзвичайного стану й зовсім буде добровільною», – уточнив голова податкового комітету та депутат від «Слуги народу» Данило Гетьманцев.

Також депутати запропонували зняти обмеження на види діяльності, якими можуть займатися спрощенці (крім грального бізнесу та бізнесу, пов'язаного з виробництвом і реалізацією підакцизних товарів), та прибрати ліміт на кількість найманих працівників, яких можуть працевлаштовувати платники ЄП. Для підприємців третьої групи такого ліміту немає. А ось підприємці другої групи мають право наймати не більше ніж 10 осіб.

Серед інших поправок, що з'явилися в законопроєкті №7137-д:

  • звільнення від сплати податку на доходи фізосіб благодійної допомоги на адресу учасників бойових дій та осіб, які проживають на території бойових дій;
  • скасування ПДВ за товари, які було знищено під час війни або передано на потреби оборони;
  • дозвіл включати до податкового кредиту з ПДВ суми, за якими платник податків ще не зареєстрував податкові накладні, але вже має необхідні первинні документи;
  • скасування санкцій за порушення, пов'язані із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (крім санкцій за порушення правил реалізації підакцизної продукції);
  • скасування зобов'язання щодо сплати єдиного соцвнеску (ЕСВ) для фізосіб-підприємців, які не отримують доходу.
Допомога чи нові проблеми? За задумом авторів законопроєкту, ухвалені поправки до Податкового Кодексу дозволять (хоч частково) оживити заморожену через війну бізнес-активність і стимулюватимуть створення нових робочих місць.

«Цей закон – для забезпечення підтримки громадян і бізнесу в Україні в період війни», – вважає Данило Гетьманцев.

Крім цього, паливні пільги мають спростити доставку пального на територію нашої країни та частково збити цінову напруженість, яка виникла не лише внаслідок бойових дій, а й унаслідок злету цін на нафту на світовому ринку. Станом на 16 березня барель нафти марки Brent коштував майже $100, а за літр бензину марки А-95 українські АЗС просять від 35 до 39 грн у середньому.

«Проблеми є і з постачанням, і з ціною – нафта навіть у довоєнні часи вже била багаторічні рекорди, а з накладеними санкціями поповзла вгору», – пояснює Ярослав Желєзняк.

Щоправда, експерти вважають, що скасування акцизу на пальне та зниження ПДВ не вирішить проблему дефіциту палива в Україні й автоматично не призведе до падіння цін на бензин, дизпаливо та зріджений газ.

За словами керівника консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, багато залежатиме від того, як швидко налагодять і переорієнтують постачання найбільші гравці паливного ринку. Адже до воєнного конфлікту левову частку палива Україна отримувала з білорусі та росії. Тепер нафтотрейдерам потрібно шукати альтернативні паливні бази та термінали в Європі. І чим оперативніше вони це зроблять – тим швидше пройде шок на паливному ринку. І ціни якщо не знизяться суттєво, то хоч би зафіксуються на нинішніх значеннях. А податкові пільги за такого сценарію, безумовно, матимуть додатковий позитивний ефект.

Важливо й те, що бізнес на час воєнного стану отримає податковий перепочинок. Як у частині сплати єдиного податку, так і податку на землю та частково ПДВ. Знизиться навантаження на роботодавців, які зможуть не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників.

Водночас нові норми ПКУ розв'язують руки перевіряльникам, які тепер не будуть обмежені мораторієм на проведення перевірок. «Запуск фактичних перевірок дає можливість безперешкодно тероризувати бізнес податковим інспекторам, які побежать виписувати всім штрафи», – вважає експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін.

Також, на думку Моніна, бізнес зможуть штрафувати і за невикористання РРО (попри те що автори законопроєкту №7137-д запевняють у зворотному), оскільки вимог щодо застосування касових апаратів ніхто не скасовував.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло