Національний банк оновив правила нагляду за небанківським фінсектором. 28 серпня почала діяти постанова НБУ № 96, яка змінює порядок проведення перевірок і застосування санкцій до фінансових компаній, ломбардів, постачальників платіжних послуг.
Загалом цей документ дозволяє Нацбанку глибше контролювати діяльність учасників небанківського ринку. Зокрема, НБУ зможе отримувати та використовувати інформацію про діяльність фінустанов з різних джерел, а в окремих випадках – проводити позапланові перевірки, спираючись на звернення інших державних органів.
Посилено відповідальність фінансових компаній, які, порушуючи законодавчі обмеження, поєднують факторинг із наданням споживчих кредитів. Також Нацбанк передбачив можливість відкликання ліцензій у фінансових компаній та ломбардів, діяльність яких створює загрозу інтересам клієнтів чи кредиторів.
Таким чином, перевірка регулятора стає не просто формальною процедурою, а комплексною оцінкою діяльності небанківських структур, яка за наявності порушень може призвести до суттєвих штрафів, обмежень діяльності та навіть втрати ліцензії.
Mind розбирався, як саме зміниться модель нагляду НБУ і що це означає для учасників фінринку.
Нацбанк закріпив за собою право використовувати під час перевірки небанківських структур відомості та дані, отримані від державних органів, органів місцевого самоврядування та учасників ринку, які перебувають під наглядом регулятора. Причому може йтися про інформацію з обмеженим доступом (наприклад, персональні дані клієнтів) – якщо НБУ отримує її в межах своїх повноважень.
Крім того, Нацбанк зможе надсилати запити третім особам (клієнти компанії, контрагенти або інші учасники конкретної операції) для отримання документів та даних щодо компанії, які необхідні для перевірки.
Іншими словами, це означає, що НБУ зможе зіставляти дані, які надає учасник ринку (про обсяги операцій, структуру клієнтів), з інформацією від інших держструктур або фінкомпаній. Якщо між цими відомостями виявляться розбіжності, регулятор запитуватиме додаткові пояснення та підтверджуючі документи.
Ще одним нововведенням стало те, що НБУ отримав можливість проводити позапланові перевірки учасників ринку після звернення інших держорганів. При цьому постанова №96 не містить конкретного порядку ініціювання таких перевірок. Але в документі сказано, що звернення держструктур до НБУ має відповідати чинному законодавству і не виходити за межі повноважень Нацбанку.
На практиці механізм може мати такий вигляд: державний орган отримує інформацію про можливе порушення з боку фінансової компанії і, якщо законодавство дозволяє, він (держорган) передає НБУ відповідні матеріали. Нацбанк вивчає їх та приймає рішення про проведення перевірки, якщо йдеться про можливе порушення вимог, нагляд за дотриманням яких належить до його компетенції.
Тобто, фактично в учасників ринку з'являється додатковий контур державного контролю: інформація, яку має інший держорган, потенційно здатна стати відправною точкою для подальшої перевірки з боку Нацбанку.
Тепер НБУ зможе до звітів про перевірки учасників фінринку включати обставини, які інспектори не зафіксували під час ревізії.
Наприклад, у процесі перевірки співробітники Нацбанку не виявили жодних порушень. Але згодом при додатковому аналізі отриманих документів та даних були знайдені невідповідності в оформленні деяких операцій та угод. У результаті ці факти можуть потрапити до підсумкового звіту НБУ.
Це означає, що відсутність зауважень від інспекторів, які проводили перевірку «на місці», ще не гарантує того, що в майбутньому НБУ до фінустанови не матиме претензій.
Компанія, яка зіткнулася з такою ситуацією, зможе ознайомитися зі звітом Нацбанку, подати письмові пояснення з додатковими документами. Про отримання звіту та про свої заперечення вона має повідомити НБУ протягом п'яти робочих днів.
Крім того, НБУ збільшив максимальний термін підготовки звітів за перевірками із 30 календарних до 35 робочих днів. На перший погляд, це технічна зміна. Але якщо дивитися глибше, то регулятор отримує більше часу для обробки матеріалів перевірки, причому у цей період він може проводити ретельний аналіз та виявляти порушення, які не були зафіксовані спочатку.
Тому учасникам ринку доведеться довше чекати на остаточні висновки після перевірок і бути готовими до того, що протягом цих 35 робочих днів позиція регулятора може змінитися, оскільки в НБУ з'являться зауваження до роботи фінансової установи.
Окремий блок змін стосується компаній, що спеціалізуються на факторингу. Після змін до законодавства фінансові компанії отримали обмеження на поєднання факторингової діяльності з деякими іншими фінансовими послугами для фізосіб. Йдеться про видачу кредитів, фінансовий лізинг та про надання гарантій.
При цьому фінустанова може одночасно займатися факторингом і, наприклад, кредитувати бізнес, але не може поєднувати факторинг зі споживчим кредитуванням або споживчим лізингом.
За порушення цієї вимоги НБУ буде накладати на фінансові компанії штрафи у розмірі від п'яти до 500 мінімальних зарплат (від 43 тис. грн до 4,3 млн грн). Важливо, що сама заборона на таке суміщення послуг з'явилася не в постанові НБУ: вона була встановлена новим законом «Про факторинг» № 4466-IX, який набув чинності з 30 липня 2026 року. Проте постанова № 96 закріплює саме механізм застосування штрафних санкцій.
Отже, компаніям, які працюють одночасно із факторингом та споживчими фінансовими послугами, доведеться відмовитися від якогось напряму бізнесу, щоб не отримати штраф від НБУ.
Важлива зміна стосується фінансових компаній та ломбардів: НБУ зможе відкликати ліцензії у цих фінустанов, якщо ведуть діяльність, яка є ризикованою.
Постанова не дає окремого переліку, які саме операції вважаються ризикованими. У практичному сенсі йдеться про ситуації, коли дії фінкомпанії чи ломбарду можуть поставити під загрозу інтереси клієнтів та кредиторів, збереження їх коштів зокрема.
Наприклад, компанія видає кредити за рахунок позикових ресурсів, які вона залучила у банків або інших учасників фінринку, але при цьому не має достатнього запасу капіталу та ліквідності, щоб виконати свої зобов'язання перед кредиторами у разі масового прострочення чи неповернення виданих позик.
Тому цій категорії фінустанов доведеться уважно контролювати достатність капіталу та ліквідність, а також оцінювати, чи не створюють окремі напрямки бізнесу надмірних ризиків.
На тлі розширення наглядових повноважень Нацбанку учасники ринку отримали право оскаржити професійне судження регулятора за підсумками перевірки.
Професійне судження – це висновок НБУ про те, як слід оцінювати виявлені під час перевірки обставини та чи можна їх вважати такими, що свідчать про порушення законодавства.
Якщо фінустанова з таким висновком (професійним судженням) не погоджується, вона може протягом 15 робочих днів подати заяву про її перегляд, виклавши свої аргументи та додавши підтверджувальні документи.
Заяву розглядає Комітет із нагляду за небанківським ринком. Протягом наступних 15 робочих днів він повинен або переглянути професійну думку, або відмовити заявнику. Причому при відмові НБУ зобов'язаний обґрунтувати своє рішення.
Рішення Комітету додається до матеріалів перевірки і має враховуватись Нацбанком при прийнятті адміністративних рішень та проведенні подальших наглядових дій.
Таким чином, учасники ринку отримують можливість відстояти свою позицію і, якщо НБУ врахує доводи проти його професійної думки, потенційно уникнути застосування заходів впливу – від штрафу до відкликання ліцензії.
Постанова Нацбанку № 96 змінює підхід до нагляду за небанківським сектором. НБУ отримує більше можливостей не лише фіксувати порушення, а й глибше оцінювати діяльність компаній та ризики, які вони створюють для клієнтів та кредиторів. Це підвищує вимоги до дотримання окремих нормативів, і до якості внутрішнього контролю.
Для ринку це призведе до підвищення ціни регуляторних помилок. Те, що раніше могло закінчитися зауваженням або штрафом, в окремих випадках тепер здатне поставити питання про подальше право компанії працювати на ринку та загрожувати їй відкликанням ліцензії. Тому для фінустанов зростає значення управління ризиками, документального підтвердження операцій та спроможності довести Нацбанку прозорість своєї діяльності.
У майбутньому зміна правил перевірок може стати одним із факторів подальшої зміни ландшафту фінсектору. Найбільш уразливі з погляду здатності виконувати зобов'язання перед клієнтами, а також недостатньо капіталізовані гравці будуть змушені скорочувати окремі напрямки бізнесу або взагалі йти з ринку. Водночас можливість оскаржувати висновки НБУ дає фінустановам додатковий інструмент захисту від помилкових чи спірних регуляторних рішень.