Україна переходить до розширеного обміну податковою інформацією з понад 120 юрисдикціями. Міністерство фінансів 11 вересня повідомило про приєднання до оновленого формату міжнародного обміну даними про фінансові рахунки – Доповнення до Багатосторонньої угоди CRS MCAA.
Оновлений стандарт враховує нові фінансові продукти та інструменти, відомості про які країни зможуть передавати одна одній, а також розширює вимоги до збору даних про власників рахунків і пов'язаних з ними осіб.
Для українських платників податків це означає, що Державна податкова служба (ДПС) отримуватиме з-за кордону більше інформації про їхні фінансові рахунки. Ці дані можуть використовуватися для оцінки податкових ризиків і перевірки повноти декларування доходів й активів.
При цьому не йдеться про запуск системи обміну наново. Нагадаємо, що Україна приєдналася до CRS MCAA ще 2022 року, а з 2024-го отримує інформацію про закордонні фінансові рахунки своїх податкових резидентів. Збільшується саме масив даних, якими можуть обмінюватися країни – учасники CRS, а разом із ним зростає простір для податкового контролю.
Mind розбирався, що саме знатиме ДПС про закордонні рахунки українців і в яких випадках ця інформація може мати податкові наслідки.
CRS або Common Reporting Standard – міжнародний стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією між країнами.
Цей механізм призначений для того, щоб податкові відомства різних держав могли отримувати дані щодо своїх податкових резидентів в інших юрисдикціях. Зокрема, про фінансові рахунки платників податків та їх інші активи – цінні папери, накопичення та заощадження в пенсійних фондах, страхових компаніях тощо.
Україна остаточно приєдналася до стандарту CRS у 2023 році, а перший обмін було проведено у вересні 2024 року. Тоді ДПС зібрала інформацію приблизно про пів мільйона рахунків українських податкових резидентів у 50 іноземних юрисдикціях. У рамках другого обміну – восени 2025 року – українська податкова отримала дані вже від 71 юрисдикції.
Основними постачальниками інформації у межах CRS є фінансові установи (фінансові агенти). Тобто банки, брокери, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди, управителі фондів фінансування будівництва визначають податкове резидентство клієнтів, збирають про них відомості та передають їх податковому органу своєї країни.
Наприклад, якщо українець зберігає кошти на рахунку в німецькому банку або володіє паями у британському інвестиційному фонді, інформація про ці активи спочатку потрапить до податкових служб Німеччини та Великої Британії, а далі – через CRS до української податкової.
При цьому податкові органи отримують дані не тільки про власника рахунку / активу – ПІБ, дату народження, адресу реєстрації / проживання, ідентифікаційний номер (ІПН), а й реквізити та валюту рахунку, відомості про фінансову установу, де відкрито рахунок, баланс на звітну дату й отриману суму доходу у вигляді відсотків, дивідендів тощо.
Коли CRS тільки запускався в Україні, спочатку йшлося насамперед про збір та обмін даними, що стосувалися традиційних фінансових інструментів – банківських поточних рахунків і депозитів, рахунків у цінних паперах, інвестицій у різні фонди, страхових і пенсійних накопичень.
Але наприкінці червня 2026 року Мінфін повідомив про розширення правил автоматичного обміну податковою інформацією та впровадження стандарту CRS 2.0. Основні зміни полягають у такому.
Усе більше фінансових рахунків та активів підпадають під CRS. Оновлені правила враховують окремі види електронних грошей і рахунки, на яких зберігаються цифрові валюти центральних банків, деякі операції з віртуальними активами (криптовалютою), у тому числі послуги з їх зберігання та переказу.
Розширюється обсяг інформації про платників податків. Тепер у звітності, окрім базових даних про власника рахунку, буде зазначено, чи є рахунок спільним і скільки в нього співвласників. Якщо рахунок належить юрособі, фінансовий агент повинен вказати дані його контролерів, зокрема їхнє податкове резидентство, податковий номер, дату й місце народження та інформацію про те, як вони контролюють компанію.
Більш детально розкривається структура володіння інвестиціями. Якщо підзвітна особа (у цьому випадку – податковий резидент України) володіє часткою в іноземній інвестиційній організації, у звітності тепер має бути зазначена не лише сама частка, а й форма участі в ній – наприклад, безпосередньо чи через певну юридичну конструкцію. Це дозволяє податковим органам мати більше інформації не лише про наявність фінансового активу, а й про структуру його володіння.
Уточнюються відомості безпосередньо про фінансовий рахунок. У звітності мають бути зазначені не лише номер і тип рахунку, а й те, чи є рахунок новим або раніше відкритим. Отже, податкові органи отримають докладнішу інформацію як про власника активу, так і про сам рахунок.
Посилюються вимоги до перевірки даних клієнта. Фінансові агенти вже не можуть цілковито покладатися на анкету або документи, надані клієнтом, якщо вони мають підстави вважати ці відомості недостовірними. При зміні інформації, отриманої в рамках AML/KYC (процедури ідентифікації та перевірки клієнта, зокрема для протидії відмиванню коштів) фінансова установа повинна враховувати ці дані при визначенні податкового резидентства та статусу рахунку для цілей CRS. Інакше кажучи, на банки, брокерів та інші структури покладається більше обов'язків у частині контролю достовірності даних клієнта.
Що змінить CRS 2.0 для платників податків
| Що змінюється | Чинні правила CRS | Що додає CRS 2.0 |
| Рахунки та активи | Банківські рахунки, депозити, інвестиції (паї в інвестфондах, цінні папери), страхові та пенсійні накопичення | Окремі види електронних грошей, цифрових валют центробанків і віртуальних активів |
| Дані про власників рахунків / активів | Базові відомості про власника рахунку / активу та його податкове резидентство | Більше даних про те, кому фактично належить рахунок / актив та через які структури він контролюється |
| Інформація про рахунки | Номер, тип, баланс / вартість, отримані доходи, дані про фінустанову | Додаткові відомості про статус рахунку (новий / існуючий), про його співвласників тощо |
| Перевірка клієнтів | Базова ідентифікація та визначення податкового резидентства | Жорсткіша перевірка та актуалізація даних, у тому числі з урахуванням вимог AML/KYC-процедур |
Перехід на оновлений стандарт CRS 2.0 відбуватиметься поетапно. Тому нові дані не з'являться в ДПС одночасно: між зміною правил, збиранням і перевіркою інформації фінансовими установами та її міжнародним обміном пройде щонайменше рік. Хронологія є такою.
1. У липні 2026 року почав діяти оновлений порядок застосування CRS, затверджений наказом Мінфіну №316. Відповідно до його норм фінансові агенти повинні враховувати додаткові види фінансових продуктів та інструментів (електронні гроші, криптоактиви), застосовувати розширені вимоги до ідентифікації власників рахунків і перевірки їх податкового резидентства.
2. У вересні 2026 року Україна приєдналася до оновленого формату міжнародного обміну – Доповнення до Багатосторонньої угоди CRS MCAA. Це створило правовий фундамент для запуску обміну даними за оновленим стандартом з іншими юрисдикціями.
3. До кінця 2026 року фінансові установи зобов'язані завершити перевірку тих категорій рахунків та активів, які через зміни у правилах CRS потрапляють у звітність. Одночасно проводиться поглиблена перевірка (як цього вимагає наказ Мінфіну №316) рахунків фізичних осіб високої вартості – із залишком чи вартістю понад $1 млн.
4. У 2027 році інформація, зібрана та перевірена фінансовими установами в рамках CRS 2.0 у 2026 році, буде включена до міжнародного обміну. Саме тоді (орієнтовно у вересні 2027-го) ДПС може вперше отримати розширені відомості від іноземних податкових органів.
5. У 2028 році у звітності фінансових агентів додатково (разом із рештою рахунків) мають бути відображені результати поглибленої перевірки рахунків фізосіб невисокої вартості – $1 млн або менше, а також дані про рахунки організацій (юросіб), які у зв’язку з коригуванням правил CRS вноситимуться до звітності фінансових агентів.
До кінця вересня Україна проведе черговий щорічний обмін податковими даними з іншими країнами за чинними правилами CRS – за 2025 рік. До нього увійдуть відомості про власників рахунків і їх податкове резидентство; про фінансові установи, номери та типи рахунків, їхні залишки або вартість; про нараховані та отримані доходи у вигляді відсотків, дивідендів тощо.
Важливо, що йдеться не лише про рахунки вартістю від $1 млн – до системи потрапляють і рахунки меншої вартості. Але відомості про електронні гроші та віртуальні активи поки що не беруть участі у вересневому обміні: вони з'являться в міжнародній звітності вже в рамках оновленого стандарту CRS 2.0, який повноцінно застосовуватиметься з 2027 року.
І вже після запуску CRS 2.0 механізм відстеження та податкового контролю іноземних активів стане ще ширшим. У поле зору ДПС потраплять не лише традиційні фінансові інструменти – заощадження в іноземних банках, інвестиції в цінні папери, страхові та пенсійні накопичення, а й окремі види електронних грошей і віртуальних активів, які підпадуть під нові правила обміну даними.
Для платників податків це означає, що ДПС зможе отримувати більше інформації про закордонні активи, зіставляти її з податковою звітністю та за потреби вимагати документи, що підтверджують походження коштів і сплату податків.
Сам собою іноземний рахунок чи наявність на ньому великої суми не є порушенням. Питання в податкової можуть виникнути, якщо отримані з-за кордону відомості розходяться з даними, які платник податків відобразив у декларації, або свідчать про доходи, з яких не були сплачені податки. У такому разі інформація, отримана через CRS, може стати підставою для додаткової перевірки, а при виявленні порушення – для донарахування податкових зобов'язань і штрафів.