Україна прискорює виконання податкових зобов’язань перед міжнародними партнерами. До середини жовтня Верховна Рада скасувала ПДВ-пільгу для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, підтримала в першому читанні поправки до Податкового кодексу, пов'язані з адмініструванням ПДВ, та прийняла за основу законопроєкт про імплементацію європейських правил протидії ухилянню від оподаткування (ATAD, Anti-Tax Avoidance Directive).
Крім того, Міністерство фінансів продовжує працювати над законодавчими змінами, які передбачають запровадження ПДВ для платників єдиного податку та спрямовані на боротьбу з дробленням бізнесу з використанням спрощеної системи оподаткування.
Більшість цих законодавчих ініціатив прив'язана до умов кредитних програм Євросоюзу – Ukraine Facility та Ukraine Support Loan, а також програми розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду (МВФ). Через несвоєчасне виконання вимог ключових донорів Україна на початок жовтня ризикувала недоотримати до $10 млрд зовнішнього фінансування.
Втім, зворотною стороною цих змін стане погіршення умов оподаткування для окремих категорій бізнесу, малих підприємців насамперед, і жорсткіший контроль доходів фізосіб.
Mind розбирався, які податкові зміни загалом чекають на бізнес і громадян та наскільки Україна виконує зобов’язання перед партнерами для отримання зовнішнього фінансування.
Закон про повноцінне оподаткування доходів користувачів цифрових платформ (законопроєкт №15111-д) Рада ухвалила ще 9 червня. Відповідно до норм цього документа, онлайн-сервіси та маркетплейси, як-от OLX, Glovo, Bolt, Uber, eBay, Airbnb тощо, стануть податковими агентами. Вони передаватимуть до Державної податкової служби (ДПС) дані про заробітки фізосіб, які продають товари, здають житло або надають послуги.
Крім того, маркетплейси в автоматичному режимі утримуватимуть податок з доходів своїх користувачів за ставкою 10%. Якщо річний дохід перевищує ліміт у 834 мінімальні зарплати (7,2 млн грн у 2026 році), до суми перевищення застосовуватиметься ставка 23%. Водночас дохід фізосіб, які протягом року через цифрові платформи продають товари на суму до 2000 євро, не оподатковуватиметься.
Цей закон є вимогою Євросоюзу та структурним маяком меморандуму між Україною та МВФ, і він має набути чинності з 1 січня 2027 року, але документ досі не підписаний президентом. Одна з версій, чому процес затягнувся, – включення до тексту законопроєкту до другого читання поправки щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб (РЕР), яка не була погоджена з ЄС.
Парламент усе ж таки скасував звільнення від ПДВ міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Перші дві спроби прийняти аналогічні поправки до Податкового кодексу – у травні та вересні – спіткала невдача, Раді не вистачило голосів.
Але 15 жовтня депутати у другому читанні проголосували за законопроєкт №16051-1, який запроваджує обов'язкову сплату ПДВ за ставкою 20% практично для всіх закордонних поштових відправлень.
Виняток зберігається для некомерційних посилок вартістю до 45 євро, які одна фізособа безоплатно надсилає іншій, і для певних категорій оборонної продукції.
Нараховувати та сплачувати податок будуть електронні торгові майданчики (наприклад, Aliexpres, Tеmu, Amazon) або їхні посередники. Тобто при покупці товару закордонний маркетплейс автоматично включає ПДВ в ціну.
Для реалізації цієї моделі Рада також ухвалила законопроєкт №15460, який вносить зміни до Митного кодексу та регулює відповідні митні процедури.
Обидва документи є індикаторами кредитних угод із ЄС та МВФ, і вони набудуть чинності не раніше ніж 1 липня 2027 року. Але до цього Кабінет Міністрів має затвердити та підготувати необхідні механізми для запуску нової системи стягування ПДВ із закордонних онлайн-покупок.
Парламент у першому читанні 13 жовтня ухвалив законопроєкт №16037-д про спрощення адміністрування ПДВ, який Mind раніше докладно аналізував. Зокрема:
Загалом законопроєкт спрощує ПДВ-звітність для малого бізнесу, але водночас він дає ДПС ширші можливості для використання інформації про діяльність підприємців, що може призвести до посилення контролю.
Запропоновані новації також входять до переліку умов кредитних програм ЄС та МВФ. А оскільки профільний Комітет ВР з фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти цей документ у цілому, його друге читання, ймовірніше, відбудеться найближчим часом.
Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №16036, який імплементує в українське законодавство частину положень директиви ATAD. Як писав Mind, його ще в лютому 2026 року оприлюднило Міністерство фінансів.
Основне нововведення полягає в тому, що бізнес не зможе без обмежень відносити на витрати відсотки за кредитами та іншими запозиченнями, зменшуючи в такий спосіб зобов'язання з податку на прибуток. Відповідно до норм законопроєкту, віднесення відсотків на витрати становитиме не більше 30% EBITDA (прибуток компанії до сплати податків, відсотків за кредитами та амортизації). Цей ліміт не поширюватиметься на банки, страховиків та інфраструктурні проєкти.
Другий документ, який безпосередньо з ATAD не пов'язаний, але теж розв’язує проблему податкової оптимізації, – законопроєкт №16035. Його норми розширюють умови трансфертного ціноутворення (ТЦО) на операції між пов'язаними компаніями. Вони мають проводити угоди на рівних умовах з іншими учасниками ринку. За порушення цієї вимоги застосовуватиметься штраф до 15% від суми операції. Законопроєкт подано до Верховної Ради, але депутати його поки що не розглядали.
Є і третій законопроєкт, який стосується директиви ATAD і який Кабмін схвалив 14 жовтня (у парламенті його ще не зареєстровано). Він:
Нові норми заплановані для введення з 1 січня 2028 року.
Усі три документи пов'язані з виконанням зобов'язань України перед міжнародними партнерами. Обмеження відрахування відсотків і зміни до ТЦО є частиною домовленостей з ЄС та маяками МВФ. Впровадження інших положень ATAD (податок на приріст активів, або exit tax) належить до зобов'язань перед Євросоюзом. У меморандумі з МВФ exit tax теж згадується, але до переліку структурних маяків цей крок не входить.
Мінфін працює ще над двома податковими законопроєктами, які також є умовами угод із ЄС та МВФ. Це заходи щодо боротьби зі штучним дробленням бізнесу й обов'язкова реєстрація підприємців на єдиному податку платниками ПДВ.
Перший законопроєкт Мінфін має внести до парламенту до кінця грудня 2026 року. Поки що є лише чорнова його версія, про яку вже докладно писав Mind. Розробники пропонують закріпити критерії, за якими ДПС зможе виявляти штучне розділення (дроблення) бізнесу між кількома ФОП заради зниження податкового навантаження. За такі дії на порушників накладатимуть штрафи в розмірі до 50% донарахованих податкових зобов'язань та буде передбачена заборона користуватися спрощеною системою протягом трьох років, а в деяких випадках – і назавжди.
Мінфін пропонує підвищити ставки єдиного податку для частини підприємців третьої групи до 6% замість 3% (при сплаті ПДВ) і до 10% замість 5%, якщо ПДВ включається до складу єдиного податку. Збільшити оподаткування планується тільки для тих видів діяльності, які заборонені для використання в другій групі. І тут найцікавіше: Мінфін одночасно розширює перелік цих заборонених видів діяльності для другої групи. Зокрема обмеження планують розповсюдити на програмування, консалтинг, юридичні та бухгалтерські послуги, рекламу, ресторанний бізнес й оптову торгівлю. Відповідно підприємцям із цих сфер бізнесу доведеться мігрувати до третьої групи та сплачувати податок за ставкою 6% або 10%.
Альтернативою стане перехід ФОП на загальну систему зі сплатою податку на доходи фізосіб за ставкою 18%. При цьому повернутися на спрощену систему такі підприємці зможуть не раніше, ніж через рік.
Другий законопроєкт має на меті ліквідувати звільнення платників єдиного податку від ПДВ. Мінфін просуває цю ініціативу ще з кінця 2025 року: спочатку міністерство пропонувало зробити обов'язковою ПДВ-реєстрацію для спрощенців із річним оборотом від 1 млн грн з 2027 року. Але в оновленому меморандумі МВФ цей маяк переїхав на 1 січня 2028 року. Тому відповідні норми наразі в розробці. Відомо лише, що обговорюється новий поріг реєстрації платником ПДВ в еквіваленті 85 тис. євро на рік, або близько 4 млн грн.
Які податкові зміни Україна проводить під вимоги ЄС та МВФ
| Законопроєкт | Статус | Прив'язка до фінансування |
| Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (№15111-д) | Прийнятий 9 червня, не підписаний президентом | Умови Ukraine Support Loan, маяк МВФ |
| Введення ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро (№16051-1) | Прийнятий 15 жовтня | Умови Ukraine Support Loan, маяк МВФ |
| Зміна у правилах адміністрування ПДВ (№16037-д) | Прийнятий у першому читанні 13 жовтня | Умови Ukraine Support Loan, маяк МВФ |
| Обмеження відрахування відсоткових витрат – до 30% EBITDA (№16036) | Прийнятий у першому читанні 13 жовтня | Умови Ukraine Support Loan, маяк МВФ |
| Перегляд правил трансфертного ціноутворення (№16035) | Зареєстровано, перше читання не пройдено | Умови Ukraine Support Loan, маяк МВФ |
| Exit tax: податок на приріст вартості активів при їх виведенні за кордон | Схвалено Кабміном 14 жовтня, у Раді не зареєстровано | Умова Ukraine Support Loan |
| Боротьба з дробленням бізнесу та обов'язковий ПДВ для спрощенців | Законопроєкт у розробці (Мінфін) | Умови Ukraine Support Loan, маяк МВФ |
У жовтні ситуація з виконанням податкових зобов'язань України перед міжнародними партнерами стала дещо кращою. Рада ухвалила законопроєкти про скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок, підтримала в першому читанні зміни до адміністрування ПДВ та імплементацію частини європейських правил протидії ухиленню від оподаткування (ATAD). Однак багато інших індикаторів так і не було досягнуто.
За даними моніторингової групи RRR4U, на кінець вересня Україна не виконала близько 10 умов програми Ukraine Facility. У сукупності це створювало ризик недоотримання близько 5 млрд євро.
Серед проблемних напрямів:
Для отримання другого траншу за кредитною лінією Ukraine Support Loan обсягом близько 3,7 млрд євро Україна виконала лише шість із 12 умов. Серед провалених індикаторів – призначення експертів до комісії з відбору членів Рахункової палати, підготовка звіту з прогнозами пенсійних видатків і планом пенсійної реформи, ухвалення законопроєкту про гармонізацію оцінки майна з європейськими правилами та стандартами.
Є проблеми з програмою EFF МВФ. На початку вересня місія фонду провела консультації з українською делегацією, проте домовитися про перегляд програми сторони не змогли. Через це рішення про виділення чергового траншу на $692 млн було відкладено. При цьому більша частина прострочених маяків стосувалася саме податкових змін, які парламент почав надолужувати в жовтні. Це може полегшити подальші переговори з фондом, хоча Україні необхідно виконати й інші зобов'язання.
Загалом поки що ритмічність міжнародного фінансування не відновилася. За даними Мінфіну, за дев’ять місяців Україна отримала із зовнішніх джерел $36 млрд. Крім того, 2 жовтня Єврокомісія перерахувала 2,9 млрд євро ($3,3 млрд) за програмою Ukraine Facility. Але із цієї дати істотних надходжень (саме прямого бюджетного фінансування) більше не було.
Отже, з початку року партнери та донори виділили понад $39,3 млрд. При заявленої потреби на весь 2026 рік у діапазоні $52–54 млрд Україні трохи більше ніж за два місяці необхідно отримати ще до $15 млрд – це майже третина річного фінансування. Залучити таку суму буде непросто: більша частина виплат залежить не тільки від виконання зобов'язань перед ЄС та МВФ, а й від проходження подальших процедур узгодження з партнерами.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький 15 жовтня заявив, що уряд виконав свою частину зобов'язань, необхідних для отримання міжнародного фінансування у 2026 році. А 16 жовтня міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив, що Україна має намір залучити від партнерів до кінця року близько $25 млрд на бюджетні потреби. При цьому, як було сказано вище, за розрахунками Mind, окрім одержаних $39,3 млрд, необхідний залишок коштів на 2026 рік становить близько $13–15 млрд. Але Марченко не уточнив, чим аргументовано ту цифру, яку він навів.
Проте виділення будь-якого обсягу фінансування безпосередньо залежить від того, як Україна виконуватиме умови кредитних програм. Причому позиція партнерів стає жорсткішою. Наприклад, як повідомило агентство «Інтерфакс-Україна», директор європейського департаменту МВФ Матеуш Щурек наголосив, що успішний перегляд програми EFF залежить від поновлення реформ і позиції інших донорів. Інакше кажучи, фонд може відкласти черговий транш, якщо інші партнери не погодять свою частину фінансування.
Тож Україна посилює податкові правила, щоб зберегти доступ до міжнародної підтримки, від якої залежить покриття дефіциту бюджету. Однак ухвалення законів саме собою не означає безумовного виділення коштів, а ефект від нових податкових правил виявиться не відразу і його досить складно спрогнозувати.
Навіть якщо виходити з офіційних оцінок, оподаткування доходів користувачів цифрових платформ і скасування ПДВ-пільги на закордонні посилки можуть забезпечити до 28 млрд грн додаткових надходжень на рік. Тобто йдеться приблизно про $0,5–0,7 млрд, які все одно не знімають проблеми затримок зовнішнього фінансування.
Тоді як є загроза, що зростання фіскального навантаження стримуватиме підприємницьку активність або стимулюватиме перехід частини операцій у «тінь», унаслідок чого надходження до бюджету можуть навіть скоротитися.
Виникає парадокс: Україна свідомо йде на погіршення податкового клімату, щоб одержати необхідне фінансування, але виконання цих умов не гарантує своєчасних виплат і не знімає ризиків затримки міжнародної допомоги в майбутньому.