Жорсткі обмеження та ставка 10%: Мінфін готує новий законопроєкт з реформування спрощеної системи оподаткування бізнесу

Спрощену систему оподаткування в Україні чекає масштабна реформа. У розпорядженні Mind опинилися напрацювання для підготовки проєкту закону, якими пропонується низка змін до Податкового кодексу (ПКУ). Законодавчі ідеї передбачають нові правила протидії дробленню бізнесу, перегляд умов роботи окремих категорій платників єдиного податку, підвищення ставок для частини фізосіб – підприємців (ФОП) третьої групи, а також зміна порядку переходу на спрощену систему.

Одна із центральних ідей – закріпити в ПКУ, що саме вважати штучним поділом господарської діяльності (дробленням бізнесу), як податкова має доводити таке порушення і які наслідки воно матиме для учасників подібних схем.

Одночасно пропонується обмежити застосування другої групи для підприємців з IT-галузі, маркетингу, ресторанного бізнесу й оптової торгівлі. ФОП, які працюють у цих сферах, зможуть перейти на третю групу, але при цьому їм доведеться сплачувати єдиний податок за ставкою до 10%.

І хоча документ наразі не має статусу законопроєкту, вже очевидно, що його розробники пропонують звузити межі застосування пільгових режимів та обмеження доступу до єдиного податку тим підприємцям, які були причетними до схем податкової оптимізації.

Mind розбирався, як може змінитися спрощена система та кого торкнуться нові правила.

Що податкова вважатиме дробленням бізнесу

В українському законодавстві пропонується вперше запровадити визначення «штучного розділення (розподілу) господарської діяльності» (тут і далі – йдеться про пропозиції до законопроєкту, який зараз ще на стадії підготовки). Це ситуація, за якої два і більше підприємці / юридичні особи узгоджено розподіляють або перерозподіляють між собою господарські операції, договори, замовлення, клієнтів, доходи або розрахунки. Якщо спрощено – велика компанія (бренд) проводить частину розрахунків через мережу ФОП для зменшення сплати податків.

Саме собою ведення діяльності через кілька ФОП чи юросіб на спрощеній системі порушенням не вважатиметься. Мінфін закладає три умови, при яких бізнес-схему визнають штучним дробленням:

1. Розподіл діяльності призводить до зменшення суми податків, яка підлягає сплаті, або дозволяє учасникам не перевищити встановлені Податковим кодексом ліміти з доходу чи обсягу постачання товарів / послуг.

2. Одержання такого результату – зниження податкового навантаження – є визначальною метою схеми.

3. Розподіл діяльності не має самостійного економічного, організаційного чи юридичного обґрунтування, яке не пов'язане з отримання податкової вигоди.

Інакше кажучи, Державна податкова служба (ДПС) не зможе вважати порушенням лише факт того, що бізнес-модель передбачає наявність кількох суб'єктів, навіть якщо при роботі через одного платника податків (ФОП чи компанію) фіскальне навантаження було б вищим. Податкова має довести, що саме отримання податкової вигоди було основною метою поділу діяльності.

Те саме стосується загальних бухгалтерських, юридичних, адміністративних та інших допоміжних служб, суміжного використання працівників або підрядників при належному юридичному оформленні.

Не є дробленням наявність кількох суб'єктів господарювання для різних проєктів і напрямів діяльності, здійснення взаємних операцій між ФОП / юрособами (оренда майна, постачання товарів тощо) за ринковими цінами, а також якщо сукупні податкові зобов'язання учасників бізнес-структури не нижче тих, які виникли б під час ведення всієї діяльності через одного суб'єкта.

Як податкові органи визначатимуть порушників

При виявленні потенційного дроблення бізнесу ДПС буде орієнтуватися на спеціальні критерії ризику, які має затвердити Кабінет Міністрів. Зокрема, пропонуються такі індикатори:

• спільна територія організації бізнесу та робочі місця за відсутності фізичного поділу діяльності;
• фактичне використання працівників одного суб'єкта іншим (без належного оформлення трудових відносин);
• наближення до лімітів доходу, передбачених умовами конкретної групи єдиного податку;
• передача / перерозподіл між бізнес-суб'єктами договорів, клієнтів, замовлень чи платежів;
• невідповідність між фактичним продавцем продукції / надавачем послуг та особою, від імені якої оформлюються операції або здійснюються розрахунки;
• спільне використання торгової марки, комерційного найменування, доменного імені, елементів брендингу в межах однієї господарської одиниці.

Втім, наявність одного або навіть кількох критеріїв усе ще не буде доказом дроблення й не дасть ДПС права автоматично донараховувати податки або застосовувати інші санкції. Індикатори ризику – це лише підстава для відбору платників податків для проведення перевірки.

Перед такою перевіркою ДПС буде зобов'язана надіслати підприємцю чи компанії письмовий запит. У ньому мають бути зазначені суб'єкти, яких податкова розглядає як учасників можливої схеми дроблення, критерії ризику, відповідні податкові періоди та інші обставини, на яких ґрунтуються претензії.

Після отримання запиту у ФОП / юрособи буде 30 календарних днів (цей строк можна продовжити ще на 30 днів), щоб надати пояснення та необхідні документи, які аргументують структуру бізнесу. Якщо пояснення та матеріали не будуть надані або вони не задовольнять податкову, вона має право призначити повноцінну документальну перевірку.

При цьому відсутність пояснень із боку платника податків усе одно не означає, що має місце дроблення. Під час перевірки ДПС має ідентифікувати конкретні операції, договори, замовлення, клієнтів або платежі, які розподілялися між бізнес-суб'єктами, визначити учасників структури. І лише після цього податкова зможе зробити висновок, що метою такого розподілу було зниження податкового навантаження.

Інакше кажучи, доведення факту дроблення бізнесу відбуватиметься у два етапи:

• первинна оцінка критеріїв ризику, що дозволяють виявити потенційно проблемні структури;
• проведення податкової перевірки, що підтвердить чи спростує факт штучного поділу господарської діяльності.

Які наслідки чекають на учасників податкових схем

Якщо ДПС усе ж таки доведе дроблення бізнесу, вона повинна визначити так звану відповідальну особу – фактичного бенефіціара, який контролював діяльність бізнес-групи й мав податкову вигоду. Якщо встановити його не вдасться, відповідальним вважатиметься учасник із найбільшим доходом.

Після цього податкові зобов'язання будуть перераховані з огляду на сукупні показники групи – всіх структур, які визнані учасниками схеми. У тому числі мають бути враховані податки, які вже були сплачені. Перерахунок податків охоплюватиме період, коли сукупний дохід групи вперше перевищив ліміт для спрощеної системи або обсяг її постачань досягнув порогу для обов'язкової реєстрації платником ПДВ.

За результатами такого перерахунку ДПС винесе одне податкове повідомлення-рішення (ППР) на всю групу, яке надсилається відповідальній особі. Інші учасники при цьому не звільняються від зобов'язань: проєкт передбачає їхню солідарну відповідальність. Це означає, що податковий борг у повному обсязі може бути стягнутий із будь-якого учасника групи, але загальна сума стягнення не повинна перевищувати суму, зазначену в ППР.

Для інших учасників групи штраф становитиме 10% від задекларованого доходу за відповідні періоди, але не менше ніж 10 мінімальних зарплат (86,5 тис. грн у 2026 році). У разі повторного порушення, здійсненого протягом 1095 днів, штраф збільшується до 20% доходу.

Учасник, який не є бенефіціаром й отримав податкову вигоду не вище за свій дохід від трудової діяльності або фактично виконаної роботи, зможе уникнути штрафу. Він до складання акту перевірки має добровільно повідомити ДПС про дроблення та надати дані, які допоможуть встановити бенефіціара та структуру групи. Учасник, який поділиться з податковою такою інформацією після підписання акту перевірки, але до набрання чинності рішенням про визнання дроблення, заплатить штраф удвічі менше.

Для бенефіціара обмеження буде ще більш жорстким: заборона використовувати спрощену систему стосуватиметься всіх компаній, у яких він є засновником, учасником, кінцевим власником або керівником, і суб'єктів господарювання, які будуть створені / зареєстровані ним у майбутньому.

До речі, якщо протягом цих трьох років ДПС повторно встановить факт причетності до дроблення бізнесу, заборона на використання спрощеної системи стане вже безстроковою – як для бенефіціара, так і для інших учасників схеми.

Обмеження для другої групи єдиного податку

Водночас проєкт передбачає помітне звуження напрямів діяльності, якою зможуть займатися підприємці другої групи єдиного податку.

Зокрема під додаткову заборону потраплять:

• комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність;
• діяльність у сфері права;
• бухгалтерський облік і податкове консультування;
• консультування з комерційної діяльності, управління та менеджменту;
• архітектура та інжиніринг, технічне консультування;
• реклама, дослідження ринку та PR;
• брокерська та маркетингова діяльність;
• ресторанне господарство;
• оптова торгівля.

Нові обмеження доповнять уже чинний перелік заборон для другої групи. Зараз до неї не можуть входити ФОП, які надають посередницькі послуги при купівлі, продажу, оренді та оцінці нерухомості, послуги доступу до інтернету, а також займаються виробництвом і продажем ювелірних виробів.

У таких підприємців фактично залишиться два варіанти:

• відмовитися від спрощеної системи та працювати на загальній системі оподаткування;
• перейти на третю групу єдиного податку.

Третя група: для яких сфер діяльності подвоїться ставка

Окремим наслідком реформи стане суттєва зміна правил для платників третьої групи. Для підприємців, які займаються видами діяльності, забороненими для другої групи (див. вище перелік обмежень), ставки єдиного податку пропонується підвищити до 6% замість 3% (при сплаті ПДВ) і до 10% замість 5%, якщо ПДВ включається до складу єдиного податку. Зауважимо, що частина видів діяльності, на які поширяться підвищені ставки, вже і зараз недоступна платникам другої групи. Наприклад, послуги у сфері нерухомості.

Відповідно зміни в разі їх запровадження торкнуться двох категорій єдинщиків.

Перша – підприємці, які втратять право перебувати у другій групі. Наприклад, маркетолог, який зараз є платником другої групи, за новими правилами зможе перейти до третьої, але для нього ставка податку буде 6% або 10% залежно від режиму сплати ПДВ.

Друга – підприємці (ФОП та юрособи), які вже працюють у третій групі. Якщо вони займаються видами діяльності, які проєкт закону викреслить із другої групи, то після впровадження нових правил таким підприємцям теж доведеться сплачувати 6/10% замість 3/5%. Тобто для того ж маркетолога, який уже знаходиться на третій групі, податкове навантаження фактично подвоїться, хоча саму групу він не змінюватиме.

Отже, серед платників третьої групи фактично з'являться дві категорії:

• одні й надалі сплачуватимуть єдиний податок за базовими ставками 3% або 5%;
• для інших – залежно від виду діяльності – ставка становитиме 6% або 10%.

Для порівняння: зараз ФОП другої групи сплачують фіксовану щомісячну суму єдиного податку, яку встановлює місцева влада, але не більше 20% мінімальної зарплати – 1729,4 грн на місяць у 2026 році.

Нові правила повернення на спрощену систему

Ще однією важливою зміною стане погіршення умов переходу між загальною та спрощеною системами оподаткування. Зараз підприємець, який добровільно відмовляється від спрощенки й обирає сплату ПДФО, має не пізніше ніж за 10 днів до початку нового кварталу подати до податкової відповідну заяву. Зворотний перехід (із загальної системи на єдиний податок) дозволено один раз протягом календарного року. Для цього ФОП зобов'язаний написати заяву не пізніше ніж за 15 днів до наступного кварталу.

При цьому правило «чотирьох кварталів» не варто плутати з обмеженням, передбаченим для учасників схем зі штучного дроблення бізнесу. У першому випадку йдеться саме про добровільну відмову від єдиного податку, у другому – про наслідки за порушення. Нагадаємо, що платники податків, які потрапили під санкції ДПС, втрачають право використати спрощенку щонайменше на три роки (1095 днів).

Основні зміни, які Мінфін пропонує в новому законопроєкті для платників єдиного податку

Де планується зміна	Що пропонує проєкт	Що це означає для бізнесу
Дроблення бізнесу	ПКУ закріплює поняття штучного дроблення господарської діяльності, за яких умов воно вважається порушенням, та критерії, за якими визначатиметься дроблення	ДПС шляхом аналізу документів і безпосередніх перевірок має довести, що бізнес-структура націлена саме на оптимізацію оподаткування
Наслідки за дроблення бізнесу	Усі учасники дроблення несуть солідарну відповідальність, також вони мають сплатити не лише донараховані зобов'язання, а й штрафи	Податковий борг у повному обсязі може бути стягнутий із будь-якого учасника схеми. Організатор заплатить штраф від 25% до 50% зобов'язання, інші причетні – 10–20%
Друга група єдиного податку	Для ФОП другої групи буде запроваджено заборону на діяльність у сфері IT, бухобліку, консалтингу, маркетингу, оптової торгівлі та ін.	Підприємцям із цих сфер доведеться перейти на третю групу зі сплатою єдиного податку за ставкою 6/10% або на загальну систему зі сплатою 18% ПДФО
Третя група єдиного податку	Для окремих ФОП (залежно від видів діяльності) ставку єдиного податку буде підвищено з 3/5% до 6/10%.	На ФОП та юросіб на третій групі, які працюють у сферах, що будуть заборонені для другої групи, податкове навантаження збільшиться вдвічі
Відмова зі спрощенки та повернення на єдиний податок	Повторно обрати спрощену систему можна буде не раніше ніж через чотири послідовні квартали, а фігуранти схем дроблення зможуть це зробити не раніше, ніж через три роки	Вільно переходити між загальною та спрощеною системами стане складніше. Для учасників схем дроблення повернення на єдиний податок при повторному порушенні взагалі буде неможливим

Коли бізнесу чекати змін і чим вони загрожують

Поки немає фінального тексту законопроєкту, говорити про конкретні строк прийняття та впровадження зарано. Хоча сама ідея реформи спрощеної системи не є новою. Її перегляд прямо закріплений у Національній стратегії доходів: документ передбачає звуження сфери застосування єдиного податку та поступове наближення ставок до рівня загальної системи. Крім того, про те, що потрібно ліквідувати можливості для зловживань за допомогою спрощеної системи, неодноразово наполягав Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Проте орієнтиром може бути 2027 рік. Наприкінці 2025 року Міністерство фінансів заявляло, що можливі зміни в оподаткуванні ФОП планується впроваджувати не раніше 2027 року, у тому числі для боротьби з агресивною податковою оптимізацією та дробленням бізнесу.

Для підприємців наслідки залежатимуть від конкретної моделі, яка врешті-решт потрапить до закону. Але вже зараз очевидні ключові ідеї.

Перша. Утримувати кілька ФОП чи компаній стане значно ризикованішим для бізнесу, якщо така структура фактично використовується для зниження податкового навантаження чи обходу встановлених лімітів. А за доведеного дроблення фігуранти можуть отримати податкову заборгованість, за яку вони відповідатимуть солідарно.

Друга. Істотно зростає вартість помилки. Для бенефіціара й учасників схем дроблення передбачені не лише штрафи в розмірі до 50% податкових зобов'язань, а й втрата права працювати на спрощеній системі назавжди.

Третя. Значна частина підприємців зіткнеться зі зростанням податкового навантаження. ФОП, які втратять право працювати на другій групі та перейдуть на третю, сплачуватимуть єдиний податок за ставкою 6% або 10% замість нинішньої фіксованої ставки (до 20% мінімальної зарплати). Підприємці, які вже працюють на третій групі та здійснюють види діяльності, заборонені для другої групи, сплачуватимуть удвічі вищу ставку – 6% або 10% замість 3% чи 5%.

А отже, йдеться не просто про боротьбу з окремими схемами дроблення, змінюється сама логіка спрощеної системи, яка стає все більш обтяжливою для справжнього малого бізнесу.

Крім того, багато питань залишається до того, як ДПС визначатиме штучне дроблення на практиці. Враховуючи пропозиції Мінфіну, фактично податкову хочуть наділити дискреційними повноваженнями. Від бачення та рішення конкретних інспекторів залежатиме, чи стане нова модель інструментом боротьби з реальними схемами податкової оптимізації або вона створить додаткові ризики для цілком легальних бізнес-суб'єктів.