Податковий борг – майже 3% ВВП: скільки з цієї суми реально отримає держава
І чому автоматичне стягнення з боржників не стане розв’язанням проблеми
В Україні зростає податкова заборгованість. За даними Державної податкової служби (ДПС), її обсяг з початку 2023 року збільшився майже вдвічі і сягнув на 1 серпня 2026 року 295 млрд грн. При цьому накопичення податкового боргу триває безупинно – за січень–липень 2026 року його сума зросла ще на 6%.
ДПС намагається подолати цю проблему та посилює стягнення, у тому числі переводить частину процедур в автоматичний режим. Проте оцінити ефективність дій податкової доволі складно, оскільки статистика повернення податкового боргу відсутня. Але показово, що одночасно держава списує частину заборгованості як безнадійну – 4 млрд грн з початку року, фактично визнаючи такі борги безповоротними.
Тому всі накопичені 295 млрд грн не можна вважати потенційними доходами держбюджету. Так, у цій сумі є заборгованість працюючого та цілком платоспроможного бізнесу, але є й борги платників податків, які припинили діяльність або визнані банкрутами.
Mind розбирався, що відбувається з податковим боргом і яку частину цієї суми справді можна повернути до бюджету.
З чого складається податковий борг та у чому його особливості
Податковий борг – це вже узгоджене, але не сплачене у встановлений термін грошове зобов'язання, яке включає штрафні санкції та пеню.
Виникнути такий борг може:
- якщо платник податків самостійно задекларував суму податку, але не сплатив її вчасно (наприклад, для ПДФО, який фізособа самостійно вказує у річній декларації, термін сплати – до 1 серпня року, наступного за звітним);
- якщо податківці під час перевірки донарахували грошове зобов'язання, а платник податків не оскаржив їх у встановлений термін. У такому разі зобов'язання стає узгодженим та підлягає сплаті (протягом 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення).
У випадку, коли платник податків не погоджується з вимогами податкової, він може оскаржити його в адміністративному чи судовому порядку. До завершення процедури оскарження зобов'язання не вважається узгодженим та не формує податковий борг. Тож у статистиці ДПС відображається вже узгоджена заборгованість – тобто сума, яку платник податків юридично зобов'язаний сплатити. Неузгоджені податкові нарахування до цієї статистики не входять.
Також важливо розуміти, що навіть узгоджена заборгованість не дорівнює сумі, яку держава гарантовано отримає. Сам факт наявності податкового боргу ще не означає можливості його фактичного стягнення.
«Якщо на рахунках платника відсутні кошти та у нього немає майна, яке може бути використане як джерело погашення заборгованості, направлення платіжної інструкції саме по собі не призведе до надходження коштів до бюджету», – пояснює керівник податкової практики юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери» Ірина Семенюк.
З погляду можливості повернення податковий борг можна умовно розділити на:
- заборгованість діючого бізнесу та фізосіб, які мають достатні доходи, кошти або майно (активи) для її погашення. Такі борги вважаються найбільш «реальними» з точки зору стягнення: фірма може виплатити їх добровільно чи примусово.
- проблемну заборгованість громадян та компаній, які мають фінансові труднощі, дефіцит оборотних коштів, стикаються з пошкодженням чи знищенням активів. Формально такий борг підлягає погашенню, але цей процес може зайняти досить тривалий час і не обов'язково завершиться виплатою всієї суми.
- безнадійну заборгованість – борг платників податків, у яких об'єктивно відсутні можливості для його погашення. Йдеться про борги недієздатних або померлих фізосіб, про компанії-банкрути, майна яких недостатньо для розрахунків із кредиторами, або про заборгованість, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин. Такий борг у результаті буде списаний.
Як зростає заборгованість і що відбувається з її поверненням
За даними ДПС, на 1 серпня 2025 року податковий борг становив 199 млрд грн, а на 1 серпня 2026 року він сягнув близько 295 млрд грн (майже 3% ВВП). Таким чином, за рік обсяг заборгованості збільшився майже на 100 млрд грн або на 49%. При цьому зростання не було рівномірним.
З січня до червня 2025 року сума боргу скоротилася на 8 млрд грн (-4%) до 168 млрд грн, а згодом до кінця 2025 року зросла на 110 млрд грн (65%) до 279 млрд грн. 2026 року заборгованість продовжила зростати, хоча темпи уповільнились: за сім місяців борги збільшились приблизно на 16 млрд грн або на 6% до 295 млрд грн.
Що важливо, серед податкових боржників є не лише великий бізнес. Як підрахувавOpendatabot, на 1 липня борги фізосіб-підприємців становили 16,6 млрд грн, а кількість ФОП-боржників – 1,5 млн. У середньому це близько 11 тис. грн на одного підприємця. Що показово, з початку повномасштабного вторгнення сума податкового боргу ФОП зросла приблизно вдвічі – на 9,6 млрд грн.
Таким чином, на фізосіб-підприємців припадає близько 6% сукупної заборгованості. З одного боку, це не така значна частина усієї суми. З іншого – у ФОП, як правило, менший запас коштів та активів, і навіть відносно невеликий борг при погіршенні фінансового стану підприємців може стати проблемним. Тому ці 16,6 млрд грн навряд чи можна вважати тією частиною заборгованості, яку держава зможе стягнути без особливих складнощів.
Сума, що залишилася – близько 278 млрд грн – включає заборгованість не лише юридичних осіб, а й звичайних фізичних осіб, які не є підприємцями. Втім, судячи зі структури податкових зобов'язань та масштабів заборгованості бізнесу, основна частина цієї суми припадає саме на компанії. І цей борг також не можна вважати таким, який потенційно легко стягнути: серед боржників є як підприємства, що працюють та здатні розрахуватися з бюджетом, так і платники податків, які вже втратили здатність платити.
Динаміка податкового боргу та списання безнадійної заборгованості
| Дата |
Податковий борг, млрд грн |
Списання безнадійної заборгованості, млрд грн* |
| 2025 рік | ||
| 01.01.2025 | 175.7 | 8.77 |
| 01.02.2025 | 176.1 | 0.51 |
| 01.03.2025 | 178.2 | 0.51 |
| 01.04.2025 | 160.9 | 0.51 |
| 01.05.2025 | 159.3 | 2.33 |
| 01.06.2025 | 168.6 | 2.41 |
| 01.07./2025 | 172.1 | 2.44 |
| 01.08.2025 | 198.5 | 4.88 |
| 01.09.2025 | 217.1 | 4.88 |
| 01.10.2025 | 245.9 | 4.88 |
| 01.11.2025 | 254.3 | 4.88 |
| 01.12.2025 | 268.5 | 5.59 |
| 2026 рік | ||
| 01.01.2026 | 278.5 | 5.59 |
| 01.02.2026 | 281.1 | 0.78 |
| 01.03.2026 | 286.2 | 0.78 |
| 01.04.2026 | 291.9 | 0.78 |
| 01.05.2026 | 289.3 | 2.63 |
| 01.06.2026 | 293.1 | 2.64 |
| 01.07.2026 | 290 | 2.64 |
| 01.08.2026 | 294.7 | 3.99 |
Джерело: ДПС *сума списаної безнадійної заборгованості вказана висхідним підсумком з початку року; на 1 січня наведено результат списань за попередній рік, після чого відлік починається наново.
Відкриті дані про те, яка частка податкового боргу припадає на неплатоспроможні компанії, відсутні. Але глибину самої проблеми можна оцінити хоча б опосередковано. У 2025 році господарські суди відкрили 977 справ про банкрутство юридичних осіб, у 2024 році – проти 932 юросіб. А на початок 2026 року в процесі банкрутства знаходились 3412 юридичних осіб, причому 76% з них уже були визнані банкрутами та перебували на стадії ліквідації.
Ці цифри показують, що всередині загальної суми податкової заборгованості справді є значний прошарок компаній, стягнути кошти з яких може бути вкрай складно чи неможливо. На це вказує і динаміка списання безнадійного боргу: держава щороку виключає з обліку мільярди гривень заборгованості, яку не має надії отримати.
За даними ДПС, за 2023 рік було списано 11,4 млрд грн, за 2024 рік – 8,8 млрд грн, за 2025 рік – 5,6 млрд грн, а за січень-липень 2026 року – 4 млрд грн.
Ще один орієнтир дає Рахункова палата. Відповідно доїї аудиту, у 2023 році – першому півріччі 2025 року було погашено 49,8 млрд грн податкового боргу. З цієї суми примусово було стягнуто 5,6 млрд грн (11,2%), боржники добровільно сплатили 21,6 млрд грн (43,4%) і 22,6 млрд грн (45,4%) припало на списання безнадійної заборгованості.
Тобто майже половина суми зменшення боргу була пов'язана не з фактичним надходженням грошей від боржників, а з визнанням таких податкових зобов'язань безповоротними.
Як податкова забирає кошти з рахунків боржників через автосписання
Для підвищення ефективності погашення податкового боргу ДПС почала застосовувати автоматизований механізм стягнення. За даними податкової, з початку 2026 року завдяки цій системі до державного бюджету вже надійшло понад 1 млрд грн. Гроші були списані з рахунків 27,9 тис. платників податків.
В.о. голови ДПС ЛесяКарнаухпояснила: ця система почала функціонувати в серпні 2025 року, а процес повернення заборгованості позбавлений впливу людського чинника.
При цьому автоматизація стосується вже існуючого, узгодженого податкового боргу і, перш за все, змінює технічну сторону його стягнення.
Міністерство фінансів ще 30 грудня 2024 року затвердило наказ № 669, у якому прописано порядок взаємодії ДПС, Державної казначейської служби, банків та небанківських постачальників платіжних послуг під час передачі електронних платіжних інструкцій на стягнення боргу. У серпні 2025 року податкова почала запроваджувати відповідну інформаційну систему, яка до кінця року працювала у тестовому режимі.
Автоматичний механізм стосується виключно юридичних осіб і застосовується лише у тому випадку, коли вже є рішення про стягнення коштів з боржника. Принцип його роботи виглядає так:
- ДПС щоденно визначає суму наявного боргу, після чого формується платіжна інструкція на його стягнення;
- платіжна інструкція підписується електронним підписом і передається до Держказначейства;
- після перевірки реквізитів казначейство спрямовує інструкцію банку чи іншому постачальнику платіжних послуг;
- фінустанова списує кошти з рахунку боржника у межах зазначеної суми.
За словами старшого юриста та адвоката адвокатської фірми Pragnum Альони Мічуріної, автоматизація не створює нову правову підставу для стягнення і автосписання можливе лише у двох випадках.
«Підприємство самостійно задекларувало податкові зобов'язання, але не сплатило їх протягом 90 днів (тоді для стягнення навіть рішення суду не потрібно. – Mind). Підприємство отримало від ДПС податкове повідомлення-рішення про нарахування певного податку, оскаржило таке нарахування у судовому порядку, проте програло спір, а рішення суду набуло законної сили», – пояснює Альона Мічуріна.
Очевидно, що автоматизація може помітно підвищити результативність стягнення насамперед із тих компаній, які ведуть діяльність та мають постійний рух коштів по рахунках. Тобто, автосписання боргів принципово нічого не змінює для боржника, це інструмент саме податкової, що дозволяє скоротити ручну роботу та бюрократичні процедури.
«Тому автоматизація навряд чи сама по собі може принципово розв’язати проблему накопиченого податкового боргу в цілому. Її результативність залежить не лише від технологічної швидкості спрямування платіжних інструкцій, але насамперед від структури боргу, майнового стану боржників та наявності коштів, за рахунок яких такий борг може бути фактично погашений», – вважає Ірина Семенюк.
Великий борг не означає великих надходжень: що справді може стягнути держава
Зростання податкового боргу не можна пояснити лише погіршенням податкової дисципліни бізнесу. Безумовно, через війну платники податків справді зіткнулися з падінням ділової активності, втратою та пошкодженням виробничих потужностей, нестачею оборотних коштів. Рахункова палата, аналізуючи період 2023 року – першого півріччя 2025 року, вказала, що через погіршення фінансового стану підприємців та компаній податковий борг зріс майже на 19%, а кількість боржників – на 61%.
Але аудит показав, що проблема була не тільки на боці бізнесу. Керівник Рахункової палати Ольга Піщанська заявляла, що система стягнення податкових боргів має низьку результативність. «Серед причин: недосконале нормативне регулювання, недостатній рівень діджиталізації процедур, затримка у прийнятті рішень та неповне виконання податковими органами своїх функцій у процесі адміністрування боргу», – уточнила голова відомства.
Окрема проблема – спірні нарахування. Як зазначає Ірина Семенюк , якщо платник податків не погоджується з рішенням ДПС, він може оскаржити його адміністративно або в суді. Поки процедура оскарження триває, відповідне грошове зобов'язання залишається неузгодженим і не перетворюється на податковий борг. Тому між сумою, яку нарахувала податкова, та грошима, які бюджет справді може отримати, завжди залишається певна дистанція.
Наскільки велика ця дистанція свідчить статистика оскаржень. За словами Альони Мічуріної, протягом 2025 року платники податків подали майже 50 тис. адміністративних скарг, за підсумками розгляду яких центральний апарат ДПС скасував понад 20 тис. рішень своїх територіальних підрозділів.
Сума скасованих нарахувань становила 10,5 млрд грн. Крім того, в судах платники податків у 2025 році оскаржували рішення ДПС вже на 439,8 млрд грн. За цей рік суди розглянули 19,6 тис. справ проти органів ДПС на суму близько 78 млрд грн, тоді як загалом у провадженні перебувало близько 71,8 тис. таких справ.
Ці цифри не означають, що всі нарахування в результаті будуть скасовані. Але вони показують масштаб розбіжностей між платниками податків та ДПС та ще раз підтверджують: обсяг податкових претензій сам по собі не дорівнює сумі, яку держава гарантовано отримає, а частина нарахувань залишається предметом тривалих суперечок.
Автоматизація стягнення, яку запроваджує ДПС, хоч і здатна покращити ситуацію, але тільки там, де працюючий бізнес має гроші на рахунках і борг є узгодженим. У той же час залишається проблема неплатоспроможності боржників і необхідність розбиратися зі спірними нарахуваннями.
Отже, головне питання вже не лише в тому, наскільки великий податковий борг, а в тому, яка частину з цих 295 млрд грн реально повернути. І тут результат залежить не тільки від здатності бізнесу погашати накопичені зобов'язання, а й від спроможності держави ефективно і своєчасно стягувати податкові борги у межах наявних інструментів і механізмів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
