Що податкова знатиме про платників ПДВ: зворотний бік змін у адмініструванні, які пропонує Мінфін

Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, розроблений у межах зобов'язань України перед Європейським Союзом і Міжнародним валютним фондом за чинними кредитними програмами.

Документ містить низку змін до адміністрування податку на додану вартість (ПДВ). Зокрема, це перехід фізичних осіб-підприємців із місячної на квартальну звітність, розширення використання електронних сервісів при заповненні накладних і пом'якшення деяких умов для бізнесу, що продає товари або надає послуги неплатникам ПДВ. Крім того, передбачено підвищення зі 100 тис. грн до 1 млн грн порогу від’ємного значення ПДВ, який може стати підставою для документальної позапланової перевірки.

Водночас у Державній податковій службі (ДПС) з'явиться більше можливостей та інструментів для контролю за бізнесом, а квартальна звітність вимагатиме від платників податків ретельнішого планування грошових потоків.

Зараз кількість ФОП – платників ПДВ відносно загальної кількості «спрощенців» невелика й становить приблизно 25 тис. осіб. Але, коли уряд реалізує плани щодо обов’язкової сплати ПДВ платниками єдиного податку в разі перевищення порогу доходу в 4 млн грн, кількість таких підприємців різко зросте.

Mind розбирався, що саме пропонує Мінфін і як це вплине на підприємців.

Головні ПДВ-новації законопроєкту

Законопроєкт передбачає чотири основні нововведення, які мають дещо спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу, розширити автоматизацію ПДВ-звітності та скоригувати підходи податкової до перевірки платників.

Квартальна звітність для ФОП. Законопроєктом пропонується встановити для фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, звітним періодом календарний квартал замість місяця. Це означає, що таким ФОП доведеться подавати декларацію з ПДВ раз на три місяці, а не щомісяця. При цьому для інших платників ПДВ місячний звітний період зберігається.

Передзаповнення декларацій і ПДВ-накладних. Підприємці – платники ПДВ зможуть попередньо заповнювати податкові декларації на підставі даних, які вже є в інформаційних системах ДПС. Також в автоматичному режимі можуть бути сформовані окремі показники податкових накладних на основі відомостей, що зберігаються в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). При цьому для коректного передзаповнення у розрахункових документах мають бути зазначені код товару чи послуги, одиниця виміру, ціна без ПДВ, ставка та сума податку, а також ІПН покупця.

Збільшення порогу для перевірок від’ємного ПДВ. Відповідно до чинного законодавства, від’ємне значення ПДВ на суму понад 100 тис. грн може стати основою документальної позапланової перевірки. Законопроєкт пропонує збільшити цей поріг удесятеро – до 1 млн грн. При цьому йдеться саме про перевірки законності декларування від’ємного значення ПДВ. Щодо інших перевірок, які стосуються заявок на бюджетне відшкодування ПДВ, змін не передбачено.

Зведені податкові накладні для неплатників ПДВ. Буде розширено чинний механізм складання зведених податкових накладних на постачання товарів і послуг покупцям, які не зареєстровані платниками ПДВ. Бізнес зможе не оформлювати окремі податкові накладні за численними операціями (наприклад, щодня), а об'єднувати весь обсяг таких постачань та/або передоплат за місяць в одну зведену накладну.

Як нові правила працюватимуть на практиці

Наразі ФОП – платники ПДВ мають щомісяця визначати свої податкові зобов'язання, подавати декларацію та сплачувати податок. Після набрання чинності новими правилами звітність формуватиметься за підсумками кварталу. Тобто замість 12 декларацій на рік підприємець подаватиме чотири. При цьому сам порядок нарахування ПДВ не змінюється – змінюється періодичність звітності, що загалом має знизити навантаження на підприємців.

Передзаповнення ПДВ-декларацій і податкових накладних теж можна розцінювати як позитивну зміну, оскільки ДПС самостійно оброблятиме дані, які є в її інформаційних системах та в базі СОД РРО, і на їхній основі складатиме звітність. Єдине, підприємцю необхідно буде перевірити згенерований в автоматичному режимі документ, у разі потреби виправити його та відправити до податкової.

Наприклад, компанія нарахувала покупцям 500 тис. грн ПДВ, але сама сплатила постачальникам 800 тис. грн. У неї з’являється від’ємне значення в розмірі 300 тис. грн. З огляду на запланованих змін, «мінус» 300 тис. грн вже не буде підставою для перевірки, тоді як при мінус 1,5 млн грн право податкової провести перевірку збережеться. Тож дрібніший бізнес із відносно невеликим від’ємним значенням ПДВ не потраплятиме під додатковий нагляд ДПС.

Об'єднання масових продажів неплатникам ПДВ в одну накладну дозволить спростити документообіг. Нині при реалізації продукції чи наданні послуг кінцевим споживачам продавець – платник ПДВ має оформлювати податкові накладні щодня. І якщо магазин щодня продає близько 1000 товарів, це досить суттєве навантаження. У разі ухвалення законопроєкту підприємець зможе зібрати всі постачання неплатникам ПДВ за місяць і сформувати одну зведену накладну не пізніше останнього дня цього місяця. У результаті бізнес матиме простіший порядок оформлення масових операцій.

Які ризики виникають для підприємців

На перший погляд, законопроєкт помітно спрощує адміністрування ПДВ: підприємці рідше звітуватимуть, декларації не доведеться заповнювати вручну, а невеликі платники податків рідше потраплятимуть під перевірки. Однак одночасно держава отримує більше даних про операції бізнесу та ширші можливості для їх використання.

По-перше, передзаповнення декларацій і ПДВ-накладних може спричинити додаткові штрафи. Що більше показників отримує ДПС про операції платників податків, то вища ціна помилки у вихідних даних. Нагадаємо: законопроєкт прямо вимагає від підприємця перевірити сформовану системою податкову накладну та декларацію перед подачею. Якщо система підтягне некоректні дані, відповідальність за перевірку все одно залишиться на ФОП. У результаті сервіс, який має полегшити роботу підприємця, потенційно може стати ще одним джерелом штрафів.

По-друге, помилки в ПДВ-накладній можуть призвести не лише до штрафів, а й до зупинки реєстрації накладної в системі моніторингу – СМКОР. А це вже значно більша проблема, оскільки розблокування накладної є складним і досить тривалим процесом, який може обернутися для бізнесу додатковими витратами грошей і часу.

По-третє, податкова фактично бачитиме деталі кожної операції. У чеку, який буде використаний для заповнення податкових накладних, повинні міститися розширені відомості (код товару / послуги, ціна, сума ПДВ тощо). Отже, ДПС зможе використовувати дані про операції бізнесу для автоматичного зіставлення інформації. Що більше показників отримає податкова – то легше їй виявляти розбіжності між даними РРО, податковими накладними та деклараціями. Помилка чи невідповідність в одному з документів із більшою ймовірністю може стати підставою для підвищеної уваги з боку податкової, а в окремих випадках – для повноцінної перевірки.

По-четверте, підвищення порогу для перевірок через від’ємне значення ПДВ не означає, що бізнес повністю захищений від інших позапланових візитів податкових інспекторів контролю. У тому числі це стосується перевірок заявленого до відшкодування ПДВ. При цьому ДПС у будь-якому разі бачить, що компанія фіксує від’ємний ПДВ у декларації (навіть якщо обсяг не досягає нового порогу в 1 млн грн) і може враховувати цю інформацію при аналізі діяльності платника податків у майбутньому.

Тобто держава справді знімає з бізнесу частину рутинної роботи, але водночас підвищує вимоги до точності даних, які підприємець передає податковій. І ціна помилки стає вищою: розбіжність у даних може призвести до штрафів, а в окремих випадках – до зупинки реєстрації податкової накладної.

Тому законопроєкт навряд чи можна назвати однозначно позитивним для всіх категорій бізнесу. Для сумлінних підприємців він може зменшити рівень бюрократії, але водночас – звузить простір для помилок і підвищить ризик зіткнутися з податковими претензіями та перевірками.