<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
                            <rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/">
                            <channel>
                                <title>Економічні новини України та світу | Останні новини бізнесу та фінансів на порталі Mind.ua</title>
                                <link>https://mind.ua</link>
                                <description>Читайте актуальні новини економіки на сайті Mind.ua &#10003; Головні новини фінансів за сьогодні &#10003; Останні новини бізнесу &#10003; Свіжі новини валютного ринку &#10003; Новини стартапів та бізнес ідеї</description>
                                <language>uk-ua</language>
                                <lastBuildDate>Fri, 03 Jul 2026 12:15:37 +0300</lastBuildDate>
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307205</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 11:45:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[«Укрпошта» оголосила благодійний продаж вінтажних наганів на підтримку ЗСУ]]></title>
                            <description><![CDATA[Із кожної проданої одиниці демілітаризованої зброї – 1000 гривень буде перераховано на підтримку українських захисників]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	“Укрпошта” оголосила новий благодійний продаж вінтажних наганів, кошти від якого спрямують на підтримку українських військових.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://t.me/igorsmelyansky/5033">інформує</a> очільник компанії Ігор Смілянський.</p>
<p>
	За словами Смілянського, зазвичай у п'ятницю компанія ділиться позитивними новинами, однак цього разу відмовилася від такої традиції через День жалоби, оголошений у Києві після російського ракетного удару, що забрав життя людей.</p>
<p>
	Він наголосив, що хоча загиблих неможливо повернути, українці можуть допомогти військовим, аби зменшити кількість таких трагедій у майбутньому.</p>
<p>
		«Укрпошта» регулярно проводить благодійні збори на потреби ЗСУ, зокрема через продаж колекційних експонатів. Із кожної проданої одиниці демілітаризованої зброї &ndash; вінтажного нагана або пістолета ТТ &ndash;  1000 гривень буде перераховано на підтримку українських захисників.</p>
<p>
	Нагадаємо, раніше 	«Укрпошта» спільно з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості вже виставляли на аукціон 11 демілітаризованих револьверів 	«Наган». Вони були вироблені в російській імперії та Радянському союзі в 1900–1927 роках.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307185-rosijska-ataka-znishchila-sim-avtivok-ukrposhti-v-nikopoli-e-poraneni-pracivniki">внаслідок російської атаки</a> на депо Укрпошти в Нікополі на Дніпропетровщині знищено сім автівок поштового оператора.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307205-ukrposhta-ogolosila-blagodijnij-prodazh-vintazhnih-naganiv-na-pidtrimku-zsu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203072/5.jpg?1783066661" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 11:45:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307206</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 11:19:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Південна Корея очікує майже $30 млрд від лістингу у США]]></title>
                            <description><![CDATA[Валютні надходження від ADR мають підтримати вон, який упав до 17-річного мінімуму]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Південнокорейська влада готується до значного припливу іноземної валюти, пов'язаного з майбутнім виходом компанії SK Hynix на американський ринок через депозитарні розписки (ADR).</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-02/stock-market-today-dow-s-p-live-updates?srnd=homepage-europe" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Bloomberg.</p>
<p>
	Очікується, що залучення фінансування обсягом $29 млрд завершиться до 14 липня, після чого капітал почне надходити до країни.</p>
<p>
	Для мінімізації валютних коливань виробник мікросхем може розпочати заздалегідь хеджувати ці кошти за допомогою форвардних контрактів.</p>
<p>
	Головною причиною масштабного розміщення акцій став високий інтерес американських інвесторів до високотехнологічного сектору, зокрема до сегмента мікросхем пам'яті.</p>
<p>
	Отримані долари SK Hynix планує конвертувати у національну валюту для фінансування своїх нових масштабних будівництв і виробничих проєктів всередині Південної Кореї.</p>
<p>
	Ці фінансові надходження мають стати суттєвим фактором підтримки для корейського вона, який з початку року знецінився на понад 7% і наразі перебуває на рівні 17-річного мінімуму.</p>
<p>
	Новини про підготовку уряду до регулювання цих потоків уже викликали позитивну реакцію на азійських торгах, дозволивши вону частково відіграти падіння до позначки 1535 за долар.</p>
<p>
	<strong><em>Бекграунд.</em></strong> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307008-samsung-i-sk-hynix-vkladut-do-13-trln-u-rozshirennya-virobnictva-chipiv-dlya-shi">Samsung і SK Hynix вкладуть</a> до $1,3 трлн у розширення виробництва чипів для ШІ. Запланована сума інвестицій наближається до бюджетів найбільших глобальних технологічних гігантів, як-от Microsoft.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307206-pivdenna-koreya-ochikue-majzhe-30-mlrd-vid-listingu-u-ssha?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203072/6.jpg?1783066772" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 11:19:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307203</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 11:07:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Дефіциту палива для цивільних в Україні немає – міністр економіки]]></title>
                            <description><![CDATA[Ринок забезпечений, імпортний ресурс контрактується, логістика працює, запевнив Олексій Соболєв]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Дефіциту пального для цивільного сектору Україні немає. Ринок забезпечений, імпортний ресурс контрактується, логістика працює.</p>
<p>
	Про це міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболєв повідомив під час години запитань до уряду, стало відомо з трансляції.</p>
<p>
	Він сказав, що детально працюють з ОВА та ринком.</p>
<p>
	«Консультації відбуваються щоденно для того, щоб в різних регіонах напрацювати різноманітні моделі, які можуть нам допомогти отримати це пальне в регіонах, його розподіл, захистити АЗС», – сказав міністр.</p>
<p>
	Так само з ринком обговорюють механізм страхування чи створення спільного фонду, що дозволить фінансувати окремі заходи.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що в<a href="https://mind.ua/news/20307193-cini-na-benzin-v-ukrayini-neznachno-zrosli-dizpalne-trohi-podeshevshalo"> четвер, 2 липня, вартість бензину</a> марки А-95 у середньому по країні піднялася на 1 коп. і становила 74,61 грн/л. Дизельне пальне, навпаки, подешевшало на 4 коп. – до 76,06 грн/л.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307203-deficitu-paliva-dlya-civilnih-v-ukrayini-nemae-ministr-ekonomiki?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203072/3.jpg?1783070043" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 11:07:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307079</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 11:00:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Базовий безпековий мінімум. Як впровадити особисту цифрову гігієну]]></title>
                            <description><![CDATA[А також 10 правил, які зроблять сучасний технологічний світ значно менш небезпечним]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	<em>Соціальні мережі, месенджери та незліченні сервіси створені з метою поліпшення нашого життя, підвищення його якості, перерозподілу наших коштів – та збору інформації про користувачів. З одного боку, мотивація схвальна – персоналізація досвіду задля покращення взаємодії з користувачем. Але під «поверхнею» – чорний ринок продажу даних користувачів, хакерські злами, витоки та оприлюднення чутливої особистої інформації, у гіршому разі – фінансові втрати. Коли стало хоча б трохи зрозуміло, як поводитися з уже відомим цифровим інструментарієм, з'явився штучний інтелект – і проблеми заграли новими гранями.</em></p>
<p>
	<em>Як не стати жертвою зловмисників, особливо з власної неуважності, редакція <strong>Mind</strong> розібралася разом із командою <strong>Cosmolot</strong>.</em></p>
<div class="post__frame">
	<div class="img_box2_c" style="max-width: 940px;">
		<img alt="Базовий безпековий мінімум. Як впровадити особисту цифрову гігієну" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1782820464.jpg" title="Базовий безпековий мінімум. Як впровадити особисту цифрову гігієну"></div>
	<p>
		Раніше наші дві команди вже розповідали про <a href="https://mind.ua/publications/20302028-cifrovi-rishennya-shcho-zdayutsya-dribnicyami-ale-ekonomlyat-nervi-shchodnya">п’ять цифрових інструментів</a> – і правила поводження з ними – створених для усвідомленого підвищення ефективності життя та роботи.</p>
</div>
<p>
	Компанії-розробники майже всіх сервісів збирають усю можливу інформацію про своїх користувачів, намагаючись створити ваш максимально деталізований «цифровий профіль». Маючи такого «цифрового двійника», компанії можуть тестувати рекламні оголошення, ділитися цими даними з рекламодавцями та потім таргетувати рекламу просто на вас.</p>
<p>
	До речі, якщо ви колись були впевнені, що ваш телефон час від часу вас підслуховує та пропонує купити те, що ви зовсім нещодавно обговорювали із сусідом, не хвилюйтесь. Вас «здав» саме ваш диджитал-двійник, який має всю ту інформацію, яку ви шукаєте, знає, у якому саме місці та в який час ви її шукали, і навіть у курсі, які саме результати пошуку ви побачили та якими зацікавились.</p>
<h2>
	Хто і що про вас знає?</h2>
<p>
	Традиційно, лідером з кількості<a href="https://support.google.com/accounts/answer/162744?hl=uk" rel="nofollow" target="_blank"> зібраної інформації</a> є «корпорація добра» <strong>Google</strong>. Насправді її обсяги та деталізація можуть лякати: якщо вас не здивувати збереженням запитів й аналізом улюблених відео з котиками та вподобань на основі музики з YouTube, то просто подумайте, що розробникам відомі всі ваші пересування з Google Maps, встановлені застосунки з Play Market і вся ваша контакт-книга. Та і пошта Gmail ваша також у них.</p>
<p>
	Детальніше про зібрані Google дані можна прочитати<a href="https://laba.ua/blog/3189-kak-proverit-chto-obo-mne-znaet-google-8-poleznyh-ssylok" rel="nofollow" target="_blank"> тут</a>.</p>
<p>
	Багато знає про своїх користувачів і корпорація <strong>Meta</strong>, якій належать Facebook, Instagram, WhatsApp і Threads, що останнім часом активно розвивається в Україні. Їй відомі ваші соціальні кола: з ким ви спілкуєтеся по роботі, хто є вашими родичами, а з ким листування має діловий характер. Крім того, Meta відомі ваш вік і стать, ваше ставлення до світу й навіть приховані інтереси – на основі сайтів, які ви відвідуєте, і часу та тривалості відвідування.</p>
<p>
	На основі поведінки користувача алгоритми соцмереж можуть визначати емоційний стан: на основі швидкості ознайомлення з дописами, уваги до окремих тем і коментарів вони здатні зрозуміти, що ви засмучені чи пригнічені або ж, навпаки, у доброму гуморі. Від цього у свою чергу залежатиме, яку саме рекламу вам покажуть. Адже ваші рекламні вподобання – на чому зупинився ваш погляд, що ви купили або були готові купити, який саме тип реклами вам подобається більше – також відомі.</p>
<p>
	До трійки «лідерів» нещодавно увірвалася компанія <strong>OpenAI</strong>, яка розвиває чат-бота ChatGPT. Новітній технології доводиться згодовувати стиль спілкування користувача, професійну й особисту інформацію (наприклад, алгоритми вирішення завдань по роботі та ресторан для побачення), а також чат пам’ятає все, що ви завантажуєте йому для аналізу.</p>
<p>
	Крім того, у ChatGPT є функція «Пам’ять», завдяки якій чат-бот зберігає всю інформацію про користувача та діалоги, і на основі цих даних формує «бачення» про людину. Ті, у кого ця функція якийсь час була активована, можуть запросити в чат-бота опис і навіть візуалізацію їхньої особистості. У декілька промптів можна дізнатись, яким вас бачить ChatGPT.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 940px;">
	<img alt="Базовий безпековий мінімум. Як впровадити особисту цифрову гігієну" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1782820566.jpg" title="Базовий безпековий мінімум. Як впровадити особисту цифрову гігієну"></div>
<h2>
	Як повернути собі власне цифрове життя?</h2>
<p>
	Насправді ситуація є не настільки поганою, як це могло б здатись. Попри те що цілковито позбавитися свого «цифрового сліду» неможливо, в усіх сервісах – десь за замовчуванням, десь – за приписом суду чи регулятора – існують налаштування безпеки.</p>
<p>
	Наприклад, Google час від часу пропонує користувачам перевірити в<a href="https://myaccount.google.com/profile?hl=uk" rel="nofollow" target="_blank"> Особистому кабінеті</a> налаштування конфіденційності, але мало хто з нас це робить.</p>
<p>
	І даремно. Адже в розділі «Дані та конфіденційність» можна переглянути свій «цифровий слід», видалити його чи налаштувати, увімкнути автоматичне очищення та провести<a href="https://support.google.com/accounts/answer/162744?hl=uk" rel="nofollow" target="_blank"> ревізію доступів</a>, що їх мають застосунки, встановлені на всіх ваших пристроях.</p>
<p>
	<a href="https://support.google.com/accounts/answer/7028918?hl=uk&amp;co=GENIE.Platform%3DAndroid" rel="nofollow" target="_blank"><strong>Більше інформації від Google</strong></a></p>
<p>
	Для ChatGPT існує окремий промпт, що дозволяє дізнатися, що саме чат-бот знає про свого користувача. Треба лише скористатися запитом «На основі інформації, яку ти запам’ятав про мене з минулих розмов, опиши, як виглядає моє життя або що я за людина».</p>
<p>
	Крім того, варто час від часу очищувати історію розмов із чат-ботом або взагалі вимкнути опцію збереження чатів. Це дозволить уникнути накопичення приватних даних. Для цього можна скористатися сторонніми сервісами на кшталт<a href="https://chromewebstore.google.com/detail/chatgpt-delete-all-chats/daipnaolfenpglcjgjkgeaandppiabgn?hl=uk&amp;pli=1" rel="nofollow" target="_blank"> <strong>ChatGPT Delete All Chats</strong></a></p>
<p>
	<a href="https://drive.google.com/file/d/1AbaBYbEa_EbPelsT40-vj64L-2IwUJHy/view" rel="nofollow" target="_blank"><strong>Великий гайд зі створення промтів від розробників Google</strong></a></p>
<p>
	Facebook також дозволяє хоча б дещо зберегти конфіденційність. У налаштуваннях конфіденційності можна заборонити пошуковим системам індексувати ваш профіль і вимкнути зв’язок зі сторонніми сервісами.</p>
<p>
	На смартфонах варто час від часу передивлятися дозволи, які мають різні застосунки до контактів, до камери чи налаштувань геолокації. Їх цілком можна вимкнути вручну – головне, не забувати це робити.</p>
<h2>
	Правила на майбутнє</h2>
<p>
	Єдиним варіантом убезпечитись у світі, що постійно технологічно розвивається та стає все складнішим, є дотримання правил цифрової гігієни.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		<strong>Цифрова гігієна</strong> – сукупність правил і звичок, що убезпечують використання інтернету, роблять більш захищеними персональні дані й особисту інформацію, а також дозволяють зберегти баланс між онлайном і реальним життям.</p>
</div>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 940px;">
	<div class="pr">
		<a class="zoom1" href="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1782826909_big.jpg" rel="superbox[image]" target="_blank"> </a><img alt="" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1782826909.jpg" title=""></div>
</div>
<p>
	Серед засадничих порад із цифрової гігієни (чекліст варто завантажити в граній якості та проходитись ним раз на місяць):</p>
<ol>
	<li>
		використовуйте надійні унікальні паролі (яким має бути пароль і як його запам’ятовувати, ми писали<a href="https://mind.ua/publications/20302028-cifrovi-rishennya-shcho-zdayutsya-dribnicyami-ale-ekonomlyat-nervi-shchodnya"> <strong>тут</strong></a>);</li>
	<li>
		встановіть антивірус і своєчасно його оновлюйте;</li>
	<li>
		застосовуйте двофакторну автентифікацію в усіх важливих, ключових акаунтах;</li>
	<li>
		вимикайте відстеження геолокації в сервісах, які її не потребують для роботи;</li>
	<li>
		не діліться конфіденційною інформацією – паспортними даними, даними банківських карток, медичною інформацією – без зайвої потреби та на невідомих сайтах;</li>
	<li>
		не діліться своїми даними з нейромережами;</li>
	<li>
		не відкривайте та не переходьте за посиланнями в підозрілих листах і повідомленнях;</li>
	<li>
		максимально уважно встановлюйте налаштування приватності в соцмережах;</li>
	<li>
		встановлюйте лише ліцензійні програми з офіційних джерел і регулярно їх оновлюйте;</li>
	<li>
		робіть резервне копіювання, оскільки навіть у випадку втрати пристрою чи доступу до акаунту у вас залишиться можливість відновити контроль над інформацією.</li>
</ol>
<p>
	##</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		<em>Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 28.01.2026, видана ТОВ «СПЕЙСИКС» на підставі Рішення Агентства ПлейСіті №11-Р від 14.01.2026</em></p>
</div>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Базовий безпековий мінімум. Як впровадити особисту цифрову гігієну" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1782895445.jpg" title="Базовий безпековий мінімум. Як впровадити особисту цифрову гігієну"></div>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/publications/20307079-bazovij-bezpekovij-minimum-yak-vprovaditi-osobistu-cifrovu-gigienu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203070/79.jpg?1782996566" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Сергій Яхонтов]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 11:00:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307201</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 10:10:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Хліб в Україні знову дорожчає]]></title>
                            <description><![CDATA[За прогнозами аграріїв, протягом літа ціни можуть зрости ще на 5–6%]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	В Україні найближчими місяцями очікується нове подорожчання хліба.</p>
<p>
	Про можливе зростання цін заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, <a href="https://t.me/novynylive/203955" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> День.LIVE.</p>
<p>
	За його словами, дефіциту продуктів в країні не буде, оскільки аграрії цього року навіть збільшили площі посівів під окремі культури.</p>
<p>
	Втім, на вартість хліба впливають інші чинники. Серед них – логістика, витрати на зберігання врожаю та утримання персоналу.<br>
	Марчук зазначив, що хліб в Україні дорожчає стабільно майже щомісяця. У середньому ціна додає від 1,5% до 2%.</p>
<p>
	Окремо цього літа на вартість вплинуть і нові умови бронювання працівників. Йдеться про підвищення мінімального рівня зарплати для критично важливих підприємств.</p>
<p>
	За словами експерта, тепер вона має становити не менше 26 тис. грн. Це означає додаткове фінансове навантаження для виробників.</p>
<p>
	Саме через ці фактори, за прогнозом аграріїв, у найближчі два-три місяці хліб подорожчає ще на 5–6%. Крім цього, до старту нового врожаю можуть зрости в ціні й крупи – приблизно на 5–8%.</p>
<p>
	Водночас частина продуктів, навпаки, дешевшає. За словами Марчука, влітку стабілізувалися ціни на молочну продукцію, а яйця стали дешевшими через збільшення пропозиції з домашніх господарств. Також поступово дешевшають ранні овочі – молода картопля, борщовий набір і тепличні томати. Втім, восени та взимку ціни на овочі можуть знову піти вгору через витрати на зберігання та електроенергію.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20305828-hlib-v-ukrayini-mozhe-podorozhchati-na-25-u-2026-roci">у 2026 році ціни на хліб </a>в Україні можуть зрости в середньому на 25%. Основний вплив на вартість продукції мають не ціни на зерно, а витрати на виробництво.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307201-hlib-v-ukrayini-znovu-dorozhchae?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203072/1.jpg?1783062772" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 10:10:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307199</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 09:49:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[АРМА готує четвертий конкурс для IDS Ukraine: компанія назвала умови збереження активу]]></title>
                            <description><![CDATA[Попередній третій тур офіційно визнали таким, що не відбувся, через відсутність достатньої кількості учасників, адже на тендер надійшла лише одна заявка]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) готується оголосити четвертий конкурс із відбору управителя для корпоративних прав групи компаній IDS Ukraine («Моршинська», «Миргородська»). Попередній третій тур офіційно визнали таким, що не відбувся, через відсутність достатньої кількості учасників, адже на тендер надійшла лише одна заявка.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.dsnews.ua/ukr/economics/ce-yuridichne-i-ekonomichne-samogubstvo-irina-suprun-pro-te-chomu-profilniy-biznes-vidmovivsya-vid-upravlinnya-morshinskoyu-29062026-462504" rel="nofollow" target="_blank">пише</a> Ділова столиця.</p>
<p>
	В IDS Ukraine оприлюднили офіційну позицію щодо ситуації та назвали умови, без яких майбутній конкурс втратить свій економічний сенс для держави.</p>
<p>
	Причиною провалу третього відбору експерти вважають високі юридичні та фінансові ризики, які АРМА заклала в умови торгів. Попри це агентство налаштоване знову шукати зовнішнього керівника для виробника, який утримує близько 40% ринку бутельованої води в Україні. Зараз на підприємствах групи працює понад 3000 співробітників, а за останні чотири роки сума сплачених податків перевищила 4 млрд грн. Масштаби цього бізнесу змушують керівництво IDS Ukraine наполягати на включенні вимог до потенційного управителя в майбутній договір управління з АРМА.</p>
<p>
	Серед критично важливих пунктів, які захищають активи та людей, в IDS Ukraine називають повну заборону на відчуження та списання майна, мораторій на скорочення штату протягом перших 6 місяців, фіксацію податкових надходжень щонайменше на рівні минулого року, обов’язкове збереження виплат для мобілізованих працівників тощо. У компанії наголошують, що всі ці зобов’язання чинний менеджмент повністю виконує з першого дня повномасштабної війни, що доводить реальність таких показників на практиці.</p>
<p>
	У заяві виробника наголошується, що без жорстких умов щодо збереження майна та соціальних гарантій новий відбір призведе до руйнування бізнесу. Якщо чиновники вважають ці умови занадто важкими та такими, що ускладнять пошук кандидатів, то постає питання про доцільність усього процесу.</p>
<p>
	«На жаль, сьогодні в Україні відсутня персональна відповідальність посадовців та управителів за збереження заарештованих активів. У такій ситуації запропоновані нами умови могли б частково застрахувати бізнес від знецінення перед майбутньою націоналізацією, яка може відбутися вже за декілька місяців», – резюмують у компанії.</p>
<p>
	<strong><em>Бекграунд.</em></strong> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/publications/20306009-arma-shukae-upravitelya-dlya-ids-ukraine-yaki-koliziyi-zakladeni-v-proceduru">15 травня Агентство з розшуку та менеджменту</a> активів оголосило конкурс на відбір управителя для власності групи IDS Ukraine (великий виробник бутельованої води в Україні, ТМ «Моршинська» та «Миргородська»).</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307199-arma-gotue-chetvertij-konkurs-dlya-ids-ukraine-kompaniya-nazvala-umovi-zberezhennya-aktivu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/99.jpg?1783060209" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 09:49:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307198</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 09:13:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[«Нова пошта» оцінила вартість відновлення пошкодженого війною майна в понад 1 млрд грн]]></title>
                            <description><![CDATA[Загальна сума компенсацій клієнтам за пошкоджені або знищені відправлення з 2022 року перевищила 147 млн грн]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Компанії «Нова пошта» потрібно інвестувати понад 1 млрд грн у відновлення майна, яке було пошкоджене росією від початку повномасштабної війни.</p>
<p>
	Про це <a href="https://epravda.com.ua/biznes/rosiya-znovu-atakuvala-logistichni-centri-novoji-poshti-u-kiyevi-ta-zaporizhzhi-823277/" rel="nofollow" target="_blank">йдеться</a> в матеріалі ЕП.</p>
<p>
	Разом із тим загальна сума компенсацій клієнтам за пошкоджені або знищені відправлення з 2022 року перевищила 147 млн грн.</p>
<p>
	За даними YouControl, у 2021 році доходи компанії становили 20,8 млрд грн і відтоді щорічно зростали.</p>
<p>
	Найбільший стрибок компанія продемонструвала у 2023 році, коли дохід збільшився майже на 54%. Водночас чистий прибуток був менш стабільним і коливався в діапазоні від 3,9 млн грн до 2,1 млрд грн.</p>
<p>
	У 2025 році дохід «Нової пошти» становив 54,2 млрд грн, а чистий прибуток – 2,6 млрд грн.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307066-nova-post-vidkrila-pid-kishinevom-logistichnij-hab-majzhe-za-1-mln-evro">«Нова пошта» оцінила вартість</a> відновлення пошкодженого війною майна в понад 1 млрд грн.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307198-nova-poshta-ocinila-vartist-vidnovlennya-poshkodzhenogo-vijnoyu-majna-v-ponad-1-mlrd-grn?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/98.png?1783059372" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 09:13:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307195</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 09:01:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine]]></title>
                            <description><![CDATA[Український бізнес довів, що здатен будувати сталі системи]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	<em>25–26 червня Forbes Ukraine зібрав у Києві понад 700 підприємців, інвесторів та СЕО на Форумі підприємців 2026 під гаслом «Бізнес-генератор: зарядись серед своїх». Дводенна подія була присвячена виходу компаній з режиму операційного хаосу, автоматизації, інтеграції ШІ та стратегіям масштабування. Окремою знаковою подією Форуму стало оголошення нового списку NEXT250 – переліку найперспективніших компаній малого та середнього бізнесу України.</em></p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051628.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	Нижче – ключові інсайти, якими лідери ринку поділилися на сцені заходу.</p>
<h2>
	Тренд 1. Трансформація мислення: від ручного контролю до системного бізнесу</h2>
<p>
	Спікери форуму зійшлися на думці, що головним бар'єром для зростання компанії часто стає сам її засновник, який намагається контролювати кожен процес самотужки.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051801.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Ніколи не закохуйтесь в свій бізнес. Закохуватись можна в країну, в дружину, в доньку – бізнес треба поважати»</em> – <strong>Василь Хмельницький</strong>, засновник інноваційного парку UNIT.City та індустріального парку «Біла Церква». За словами Хмельницького, українські підприємці схильні переоцінювати власний бізнес і прагнуть утримати повний контроль до кінця життя, тоді як зрілий підхід – будувати, продавати частку, реінвестувати і рухатись далі, а не ототожнювати власну ідентичність із компанією. Інвестор назвав виробництво, логістику і житлову нерухомість навколо Києва сферами з найбільшим потенціалом, а кав'ярні, салони краси та фітнес-клуби – прибутковими на вигляд, але по факту збитковими нішами.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051816.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Спочатку зрозумій, де та ціль, до якої ти хочеш дійти, а потім чесно собі відповіси на питання – хто вузьке горлечко. Часто ти сам можеш бути цим вузьким горлечком»</em> – <strong>Ростислав Вовк</strong>, співзасновник Kormotech. Спікер поділився кейсом компанії, яка повністю змінила структуру та стратегію, коли стара система почала стримувати ріст бізнесу, а Вовк відкрито визнає, що в певний момент вузьким горлечком був саме він.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051832.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Я хочу, щоб ця компанія ще багато-багато років працювала, а мої правнуки казали – блін, крутий в нас був дідуля»</em> – <strong>Олександр Бережанський</strong>, засновник Berta Group (виторг 18 млрд грн). Бережанський наголосив на важливості масштабування навколо клієнта та необхідності довіряти команді, повністю відмовившись від потреби контролювати все самостійно.</p>
<h2>
	Тренд 2. Клієнтський досвід, маркетплейси та створення «лавмарків»</h2>
<p>
	Окрему увагу на форумі приділили побудові довгострокової довіри користувачів та роботі на перенасичених ринках.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051936.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Кожне ваше замовлення – це голосування за майбутнє»</em> – <strong>Ірина Чечоткіна</strong>, співзасновниця та со-СЕО Rozetka. Попри 16 зруйнованих магазинів, онлайн-торгівля компанії зросла на 10% у 2024 році. Чечоткіна підкреслила, що український e-commerce має величезний простір для зростання, а переможцями глобальної конкуренції стають саме маркетплейси.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051953.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Не можна запустити одну класну рекламну кампанію, спекти один смачний хліб – і все. Завтра потрібно зробити ще краще»</em> – <strong>Валерія Толочина</strong>, CMO Megogo (у розмові з <strong>Лейлою Туваклієвою</strong>, Bakehouse, та <strong>Тетяною Парфільєвою</strong>, Cher’17). Спікерки зазначили, що статус улюбленого бренду формується щоденною роботою над якістю, а головна помилка – віра в «чарівну пігулку» замість системної рутини.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051967.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Девелопер – це людина, яка ставить себе на місце користувача. Якщо ти не можеш цього робити – не займайся цим»</em> – <strong>Ігор Ніконов</strong>, засновник KAN Development. У розбудові просторів KAN керується правилом: уявити себе найзлобнішим, найвимогливішим мешканцем. Компанія продає не квадратні метри, а спосіб життя (Comfort Town, Файна Таун, Respublika), де 85% людей не виїжджають навіть під час війни.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051985.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Я не конкурую, я співпрацюю»</em> – <strong>Лілія Литковська</strong>, засновниця бренду LITKOVSKA. Замість боротьби за увагу на fashion-ринку дизайнерка вкладає всю енергію в продукт. Власна ідентичність, а не підлаштування під ринок, і відкрила двері бренду до рітейлерів у США, Парижі та Японії.</p>
<h2>
	Тренд 3. Штучний інтелект, репутація та нові управлінські моделі</h2>
<p>
	Сучасний бізнес неможливий без технологічної трансформації та прозорої репутації, особливо в умовах повномасштабної війни.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783052049.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Коли ти отримуєш результат від ШІ, який тебе не задовольняє, це не тому, що ШІ тупий, а тому що ти не дав достатньо контексту»</em> – <strong>Михайло Рогальський</strong>, співвласник Fintech IT-Group. Рогальський повністю замінив команду розробників свого хобі-проєкту Walkable на ШІ, що радикально прискорило виконання процесів. Він визнає: будь-який продукт зараз можна скопіювати за місяці, тому головним бар'єром для конкурентів залишаються бренд, довіра та масштаб.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783052065.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
<p>
	<em>«Сплачувати податки сьогодні – це обов’язок кожного громадянина»</em> – <strong>Володимир Цой</strong>, співзасновник MTI Group. Прозорість та репутація допомогли компанії пройти всі кризи без зупинки проєктів, а в переговорах MTI завжди обирає довгострокове партнерство замість миттєвої вигоди.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Дводенний Форум підприємців наочно довів: попри всі виклики, український бізнес остаточно переріс етап простого виживання й упевнено будує стійкі системні компанії.</p>
	<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
		<img alt="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1783051722.jpg" title="Понад 700 підприємців та лідери ринку: як пройшов Форум підприємців 2026 від Forbes Ukraine"></div>
</div>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307195-ponad-700-pidpriemciv-ta-lideri-rinku-yak-projshov-forum-pidpriemciv-2026-vid-forbes-ukraine?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/95.jpg?1783052096" type="image/jpeg"/>
                            
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 09:01:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307197</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 08:47:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Нафта дорожчає: ринки очікують деескалації на Близькому Сході]]></title>
                            <description><![CDATA[Ф'ючерси на нафту марки Brent піднялися на 17 центів, до $72,10 за барель, а марки West Texas Intermediate – на 14 центів, до $68,83]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Ціни на нафту дещо зросли на тлі обережного оптимізму щодо зусиль зі встановлення миру на Близькому Сході між Сполученими Штатами та Іраном.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-up-slightly-ahead-long-us-weekend-peace-efforts-hold-2026-07-03/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Reuters.</p>
<p>
	Ф'ючерси на нафту марки Brent піднялися на 17 центів, або 0,24%, до $72,10 за барель, а ф'ючерси на нафту марки West Texas Intermediate – на 14 центів, або 0,20%, до $68,83 за барель.</p>
<p>
	Загалом ціни на нафту Brent за цей тиждень знизилися на 0,02%, а на WTI зросли на 0,12%, що є найменшими тижневими коливаннями для обох показників за останні місяці.</p>
<p>
	«Це випадок показує стриманий оптимізм, оскільки ринок хоче вірити, що мирні зусилля між США й Іраном будуть успішними, але він все ще підстраховується, поки не побачить реальних доказів на воді», – сказав Тім Вотерер, головний ринковий аналітик компанії KCM Trade.</p>
<p>
	Зазначається, що деякі країни нині працюють над збільшенням видобутку нафти після відновлення руху Ормузькою протокою, через яку до початку війни проходила п’ята частина світових щоденних постачань нафти та зрідженого природного газу.</p>
<p>
	За словами джерел, видобуток нафти в Кувейті різко зріс до 1,65 млн барелів на день у червні з 580 тис. барелів на день у травні.</p>
<p>
	Також щонайменше п'ять супертанкерів, що перевозять загалом 10 млн барелів саудівської нафти, вийшли з Ормузької протоки. Крім цього, саудівська компанія Saudi Aramco переходить на спотові ціни для пришвидшення продажів в Азії.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307189-eksport-nafti-z-saudivskoyi-araviyi-nablizhaetsya-do-dovoennogo-rivnya">експорт сирої нафти із Саудівської Аравії</a> зріс майже до рівня, який був до початку війни в Ірані. Країна знову починає пропускати свої танкери через Ормузьку протоку.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307197-nafta-dorozhchae-rinki-ochikuyut-deeskalaciyi-na-blizkomu-shodi?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/97.jpg?1783066378" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 08:47:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307196</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 08:15:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[ЄС скоротив тарифні квоти на сталь]]></title>
                            <description><![CDATA[Ці зміни змусять учасників ринку шукати нові маршрути збуту, коригувати виробничі плани та переглядати контракти з європейськими партнерами]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Нова система тарифних квот (TRQ) Європейського Союзу радикально змінює умови доступу до ринку сталі в ЄС: загальні імпортні квоти за охопленими категоріями скорочуються на 46% порівняно з обсягами імпорту 2025 року, а індивідуальні квоти, виділені Україні, виявилися приблизно на 60% нижчими за фактичні постачання 2025 року</p>
<p>
	Про це <a href="https://agroweek.com/news/yes-skorotyv-taryfni-kvoty-stal/" rel="nofollow" target="_blank">розповідає</a> AgroWeek</p>
<p>
	Індивідуальні квоти України в дев’яти категоріях сталевої продукції майже у всіх випадках нижчі за обсяги торгівлі 2025 року. Єдиним позитивним винятком стали нелеговані та інші леговані холоднокатані прутки: за цією позицією річна квота перевищує імпорт 2025 року на 19,5%.</p>
<p>
	Найбільш відчутне скорочення припало на гарячекатані листи та стрічки (категорія 1А): річна TRQ визначена на рівні 483 529 тонн, тоді як у 2025 році Україна експортувала до ЄС близько 1,31 млн тонн – це падіння постачань на 63,1%.</p>
<ul>
	<li>
		Категорія 16 (катанка): квота 189 145 тонн проти майже 380 000 тонн у 2025 році (скорочення на 50,2%).</li>
	<li>
		Холоднокатані листи: скорочення на 48,2%,</li>
	<li>
		Арматура: скорочення на 73,3%,</li>
	<li>
		Порожнисті профілі: скорочення на 85,4%,</li>
	<li>
		Безшовні труби з нержавіючої сталі: скорочення на 42,4%,</li>
	<li>
		Інші безшовні труби: скорочення на 50,3%.</li>
	<li>
		Нелегований дріт: скорочення на 29,7%.</li>
</ul>
<p>
	Нова система TRQ не вражає всіх експортерів однаково. У сегменті гарячекатаного листа найбільших втрати зазнають Україна й Туреччина – їхні квоти зменшилися на 63% і 64% відповідно проти обсягів 2025 року, Сербії – на 50%. Натомість кілька постачальників матимуть можливість наростити експорт: Індія – плюс 34%, Японія – плюс 131%, Єгипет – плюс 139%.</p>
<p>
	Схожа картина в сегменті катанки: квота України на 50% нижча за обсяги експорту 2025 року, у Туреччині – на 52%, у Великій Британії – на 50%. Позитивні корекції матимуть Малайзія (+40%) і Єгипет (+31%), В’єтнам практично без змін (-1%).</p>
<p>
	У підсумку очікувані щорічні втрати України оцінюються в 1,3–1,5 млн тонн експорту сталі проти 2025 року. На практиці це означає, що постачання української готової сталевої продукції до ЄС можуть скоротитися приблизно на 50–60%, а прогнозовані річні втрати експортних доходів становлять від 850 млн до $1,1 млрд.</p>
<p>
	Ці зміни змусять учасників ринку шукати нові маршрути збуту, коригувати виробничі плани та переглядати контракти з європейськими партнерами, водночас створюючи можливості для інших країн-експортерів наростити постачання на європейський ринок</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20305348-vrahuemo-vazhku-situaciyu-v-evropi-dozvolyat-eksport-ukrayinskoyi-stali0">Єврокомісія при розробці</a> нових обмежень щодо імпорту сталі врахує важку ситуацію в Україні, щоб підтримати її експорт, заявила в понеділок офіційний представник ЄК Паула Пінью.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307196-es-skorotiv-tarifni-kvoti-na-stal?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/96.jpg?1783056604" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 03 Jul 2026 08:15:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307194</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 22:27:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Виробництво молока в Україні у травні зросло помісячно, але й далі відстає від торішніх показників]]></title>
                            <description><![CDATA[За п'ять місяців 2026 року загальні обсяги виробництва молока-сировини скоротилися на 12% порівняно з минулим роком]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У травні 2026 року господарства всіх категорій в Україні виробили 585,70 тис. т молока-сировини. Це на 57,7 тис. т (+10,9%) більше, ніж у квітні, проте на 99,8 тис. т (-14,6%) менше, ніж у травні минулого року.</p>
<p>
	Про це <a href="https://avm-ua.org/uk/post/mtf-narostili-nadoi-u-travni-ale-molocna-galuz-perezivae-veliki-vikliki" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Спілка молочних підприємств України.</p>
<p>
	За словами фахівців організації, загалом за січень – травень 2026 року в Україні було вироблено 2,42 млн т молока-сировини, що на 318,6 тис. т (-12%) менше, ніж за аналогічний період минулого року.</p>
<p>
	У структурі виробництва в травні на сільгосппідприємства припадало 49%, а на господарства населення – 51%.</p>
<p>
	Сільгосппідприємства (МТФ) у травні виробили 287,80 тис. т молока-сировини – на 9,9 тис. т (+3,6%) більше, ніж місяцем раніше, і на 17,7 тис. т (+6,6%) більше, ніж торік у травні. За перші п'ять місяців 2026 року МТФ наростили виробництво до 1,37 млн т, що на 48,3 тис. т (+4%) перевищує показник минулого року.</p>
<p>
	Господарства населення у травні надоїли 297,90 тис. т молока-сировини – на 47,8 тис. т (+19,1%) більше квітневого показника, але на 117,5 тис. т (-28,3%) менше, ніж у травні 2025-го. Сумарно за січень – травень цей сегмент виробив 1,05 млн т, що на 366,9 тис. т (-26%) менше порівняно з минулорічним періодом.</p>
<p>
	Найбільше нарощування виробництва молока-сировини сільгосппідприємствами за підсумками п'яти місяців 2026 року, порівняно з аналогічним періодом торік, зафіксовано у 13 областях: Рівненській (+36%), Івано-Франківській (+17%), Львівській (+14%), Тернопільській (+13%), Житомирській та Чернігівській (по +12%), Вінницькій (+6%), Миколаївській (+5%), Черкаській (+4%), Волинській та Хмельницькій (по +2%), Київській (+1,5%) та Кіровоградській (+1%).</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307024-koriv-v-ukrayini-stae-menshe-dribni-fermi-mozhut-zniknuti-cherez-desheve-moloko">корів в Україні стає менше: дрібні ферми можуть зникнути через дешеве молоко</a>. Близько 40% усіх корів в Україні досі утримуються саме на малих і середніх фермах.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307194-virobnictvo-moloka-v-ukrayini-u-travni-zroslo-pomisyachno-ale-j-dali-vidstae-vid-torishnih-pokaznikiv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/94.jpg?1783020427" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 22:27:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307193</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 21:30:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Ціни на бензин в Україні незначно зросли, дизпальне трохи подешевшало]]></title>
                            <description><![CDATA[2 липня А-95 подорожчав на 1 копійку, тоді як дизель втратив у ціні 4 копійки]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У четвер, 2 липня, вартість бензину марки А-95 у середньому по країні піднялася на 1 коп. і склала 74,61 грн/л. Дизельне пальне, навпаки, подешевшало на 4 коп. – до 76,06 грн/л.</p>
<p>
	Про це <a href="http://index.minfin.com.ua/ua/markets/fuel/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> minfin.com.ua.</p>
<p>
	Згідно з наведеною інформацією, середні ціни на паливо станом на четвер виглядають так: бензин А-95 преміум-класу коштує 78,74 грн/л (+1 коп.), звичайний А-95 – 74,61 грн/л (+1 коп.), А-92 – 69,58 грн/л (одразу +78 коп.), дизпальне – 76,06 грн/л (-4 коп.). Автогаз у середньому подешевшав на 2 коп. і тепер коштує 40,59 грн/л.</p>
<p>
	Ціни на найбільших мережах АЗС виглядають так:</p>
<ul>
	<li>
		Укрнафта: А-95 – 73,9 грн/л, дизель – 74,9 грн/л, автогаз – 39,4 грн/л.</li>
	<li>
		Авантаж 7: А-95 – 69,95 грн/л, дизель – 71,95 грн/л, автогаз – 38,45 грн/л.</li>
	<li>
		ОККО: А-95 – 78,9 грн/л, дизель – 79,9 грн/л, автогаз – 41,9 грн/л.</li>
	<li>
		БРСМ-Нафта: А-95 – 70,65 грн/л, дизель – 71,44 грн/л, автогаз – 38,82 грн/л.</li>
	<li>
		WOG: А-95 – 78,9 грн/л, дизель – 79,9 грн/л, автогаз – 41,9 грн/л.</li>
	<li>
		BVS: А-95 – 75,9 грн/л, дизель – 74,9 грн/л, автогаз – 39,4 грн/л.</li>
</ul>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307177-deficit-benzinu-v-rosiyi-pochinae-poshiryuvatisya-na-krayini-centralnoyi-aziyi">дефіцит бензину в росії починає поширюватися на країни Центральної Азії</a>. Киргизстан просить сусідів про допомогу, в Узбекистані бензин подорожчав на 12%, Казахстан посилює прикордонний контроль.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307193-cini-na-benzin-v-ukrayini-neznachno-zrosli-dizpalne-trohi-podeshevshalo?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/93.jpg?1783017013" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 21:30:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307192</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 20:36:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[У п'ятницю в Україні не застосовуватимуть обмеження електропостачання]]></title>
                            <description><![CDATA[Укренерго повідомило про відсутність планових відключень електроенергії 3 липня]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У п'ятницю, 3 липня, обмеження електроспоживання в Україні застосовувати не планується.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="http://www.facebook.com/npcukrenergo/posts/pfbid0X42LBGj58jKZR7EXLPfTQSoyKqgJFJ5pkTCjzEHdHdSHNUUo6XKim583oVzbbtZpl?locale=uk_UA">повідомляє</a> пресслужба Укренерго.</p>
<p>
	У компанії водночас закликали споживачів користуватися електроенергією ощадливо, а також, за можливості, переносити роботу потужних побутових приладів на денний період  &ndash;  з 10:00 до 16:00.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307127-z-1-lipnya-v-ukrayini-zminili-tarif-na-peredachu-elektroenergiyi-kogo-ce-stosuetsya">з 1 липня в Україні змінили тариф на передачу електроенергії: кого це стосується</a>. Новий тариф на диспетчеризацію покриває витрати Укренерго на допоміжні послуги обсягом 12,07 млрд грн.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307192-u-pyatnicyu-v-ukrayini-ne-zastosovuvatimut-obmezhennya-elektropostachannya?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/92.jpg?1783013821" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 20:36:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307191</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 20:30:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[НПЗ у грузинському порту Кулеві з серпня-вересня відмовиться від переробки російської нафти]]></title>
                            <description><![CDATA[Завод модернізується та планує з 2027 року освоїти виробництво бітуму й авіаційного палива]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Компанія Black Sea Petroleum, якій належить нафтопереробний завод у грузинському порту Кулеві, заявила про намір з серпня-вересня поточного року цілком відмовитися від переробки нафти російського походження.</p>
<p>
	Про це <a href="https://cfts.org.ua/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> ЦТС.</p>
<p>
	Як зазначають у компанії, за перші шість місяців 2026 року завод переробив понад 650 тис. тонн сировини. Крім того, BSP поглибила партнерство з міжнародним технологічним гігантом Honeywell – угода передбачає постачання та інтеграцію сучасного обладнання й автоматизованих систем управління виробництвом.</p>
<p>
	У межах модернізації підприємства компанія планує в першому кварталі 2027 року запустити випуск дорожнього бітуму як для грузинського, так і для експортних ринків, а вже у другому кварталі того ж року – розпочати виробництво авіаційного пального.<br>
	Нагадаємо, що ще в березні 2026-го грузинська влада взяла на себе зобов'язання зупинити реекспорт нафти з росії та заборонити захід у національні порти танкерів, причетних до так званого «тіньового флоту» рф.</p>
<p>
	Отримавши такі гарантії від Грузії та оператора терміналу в Кулеві – компанії SOCAR, Євросоюз вирішив не включати цей нафтоналивний термінал до 20-го пакета антиросійських санкцій, який на той момент розроблявся. Утім, у Єврокомісії наголосили, що надалі стежитимуть за тим, як виконуються задекларовані зобов'язання.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307189-eksport-nafti-z-saudivskoyi-araviyi-nablizhaetsya-do-dovoennogo-rivnya">експорт нафти з Саудівської Аравії наближається до довоєнного рівня</a>. Королівство відвантажувало 6,3 млн барелів на день протягом шести днів – майже 90% від лютневих показників.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307191-npz-u-gruzinskomu-portu-kulevi-z-serpnya-veresnya-vidmovitsya-vid-pererobki-rosijskoyi-nafti?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/91.jpg?1783013446" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 20:30:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307190</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 19:40:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Microsoft створює дочірню компанію з капіталом понад $2 млрд для впровадження ШІ в корпораціях]]></title>
                            <description><![CDATA[Компанія допомагатиме інтегрувати власні бази даних з інструментами штучного інтелекту від різних розробників]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Корпорація Microsoft оголосила про створення нової операційної структури під назвою Microsoft Frontier Company.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.reuters.com/business/retail-consumer/microsoft-launches-firm-help-companies-adopt-ai-with-25-billion-2026-07-02/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Reuters.</p>
<p>
	Головне завдання нового підрозділу – допомагати корпоративним клієнтам підбирати та впроваджувати інструменти штучного інтелекту, що найкраще відповідають потребам їхнього бізнесу та гарантують повернення капіталовкладень. </p>
<p>
	Необхідність у такій компанії виникла через зміну ринкового тренду: великий бізнес дедалі частіше відмовляється від послуг єдиного постачальника ШІ на користь комбінації різних технологій, зокрема моделей із відкритим кодом.</p>
<p>
	Оскільки самостійна адаптація та поєднання таких інструментів є фінансово обтяжливими й уповільнюють окупність проєктів, клієнтам знадобилася професійна підтримка.</p>
<p>
	На старті Microsoft інвестує в дочірнє підприємство $2,5 млрд. Нова структура допомагатиме поєднувати унікальні внутрішні бази даних замовників з інструментами ШІ як від самої Microsoft, так і від сторонніх розробників.</p>
<p>
	Першими великими клієнтами Frontier Company стануть такі промислові гіганти, як Unilever та Novo Nordisk.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що Google остаточно <a href="https://mind.ua/news/20307165-google-ostatochno-prograv-apelyaciyu-na-shtraf-u-ponad-4-mlrd-evro-cherez-android">програв апеляцію</a> на штраф у понад 4 млрд євро через Android. Найвища судова інстанція ЄС підтвердила зловживання компанії монопольним становищем на ринку.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307190-microsoft-stvoryue-dochirnyu-kompaniyu-z-kapitalom-ponad-2-mlrd-dlya-vprovadzhennya-shi-v-korporaciyah?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/90.jpg?1783010423" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 19:40:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307189</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 19:19:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Експорт нафти з Саудівської Аравії наближається до довоєнного рівня]]></title>
                            <description><![CDATA[Королівство відвантажувало 6,3 млн барелів на день протягом шести днів – майже 90% від лютневих показників]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Експорт сирої нафти із Саудівської Аравії зріс майже до рівня, який був до початку війни в Ірані, – країна знову починає пропускати свої танкери через Ормузьку протоку.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-02/saudi-oil-exports-approach-pre-war-levels-as-hormuz-flows-rise" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Bloomberg.</p>
<p>
	Провідний світовий експортер відвантажував 6,3 млн барелів на день протягом шести днів до середи, 1 липня. Якщо такі показники збережуться, це стане значним стрибком порівняно з червневими рівнями, які становили близько 4,5 млн барелів на день.</p>
<p>
	Такі обсяги приблизно відповідають середньому показнику 2025 року та становлять майже 90% від лютневих обсягів – місяця, коли Саудівська Аравія та її сусіди по Перській затоці нарощували поставки до початку війни з Іраном.</p>
<p>
	Вже 2 липня чотири національні нафтові супертанкери із загальною транспортною місткістю 8 млн барелів з'явилися в системах відстеження суден в Оманській затоці, раніше перебуваючи на головних експортних об'єктах країни в Перській затоці.</p>
<p>
	Відновлення саудівського експорту нагадує динаміку ОАЕ, які минулого місяця повернули обсяги постачання нафти до довоєнного рівня – понад 3,9 млн барелів на день.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307160-cini-na-naftu-padayut-tretij-den-pospil-u-zvyazku-z-peregovorami-ssha-ta-iranu">ціни на нафту падають третій день поспіль у зв'язку з переговорами США та Ірану</a>. Посередник у дiалозi Катар вiдзначає позитивнi зрушення щодо продовження перемир'я.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307189-eksport-nafti-z-saudivskoyi-araviyi-nablizhaetsya-do-dovoennogo-rivnya?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/89.jpg?1783009195" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 19:19:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307188</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 19:05:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Офіційний курс валют на 3 липня: долар і євро синхронно пішли вгору]]></title>
                            <description><![CDATA[Національний банк України зафіксував ослаблення гривні, підвищивши вартість американської та європейської валют]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У п'ятницю, 3 липня 2026 року, Національний банк України встановив нові офіційні показники для основних іноземних валют. </p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://bank.gov.ua/ua/markets/currency-market">повідомляє</a> пресслужба НБУ.</p>
<p>
	Американський долар подорожчає на 3 копійки порівняно з попереднім банківським днем, тоді як європейська валюта додасть у ціні 10 копійок.</p>
<p>
	Офіційні валютні показники на 3 липня виглядатимуть так:</p>
<ul>
	<li>
		1 долар США – 44,80 грн (попереднє значення – 44,76 грн);</li>
	<li>
		1 євро – 51,08 грн (попереднє значення – 50,97 грн).</li>
</ul>
<p>
	Таким чином, регулятор зафіксував синхронне зростання курсу обох головних валют на українському фінансовому ринку.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307157-nbu-zminiv-pravila-upravlinnya-rizikami-dlya-bankiv-strahovikiv-i-platizhnih-servisiv">НБУ змінив правила</a> управління ризиками для банків, страховиків і платіжних сервісів. З 1 липня фінустанови повинні впровадити нові підходи до роботи із зовнішніми контрагентами відповідно до стандартів ЄС.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307188-oficijnij-kurs-valyut-na-3-lipnya-dolar-i-evro-sinhronno-pishli-vgoru?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/88.jpg?1783008037" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 19:05:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307187</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:42:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Tesla перевершила прогнози: квартальні поставки наблизилися до півмільйона електрокарів]]></title>
                            <description><![CDATA[Американський автовиробник наростив продажі на 34% порівняно з попереднім кварталом]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Компанія Tesla продемонструвала стрімке зростання операційних показників у другому кварталі поточного року.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.tesla.com/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> пресслужба компанії.</p>
<p>
	Обсяги постачань електромобілів клієнтам збільшилися на 25% відносно аналогічного періоду минулого року, сягнувши 480 126 одиниць.</p>
<p>
	Цей результат суттєво перевищив прогнози ринкових експертів, які очікували продажів на рівні близько 402 800 машин. Крім того, порівняно з попереднім кварталом реалізація авто підскочила на 34%.</p>
<p>
	Основний обсяг продажів забезпечили бюджетні серії автомобілів – моделі Model 3 та Model Y, на які припало понад 467 700 одиниць.</p>
<p>
	Одночасно виробничі лінії автогіганта наростили випуск продукції на 10,1% у річному вимірі, виробивши за звітні три місяці 451 758 електрокарів.</p>
<p>
	Позитивна операційна статистика спровокувала подорожчання акцій автовиробника на 1,6% на старті торгової сесії в четвер 2 липня, частково компенсувавши їхнє загальне просідання з початку року.</p>
<p>
	Детальні фінансові результати діяльності за цей звітний період менеджмент компанії планує оприлюднити 22 липня.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20305915-tesla-povernula-sobi-liderstvo-na-svitovomu-rinku-elektromobiliv">Tesla повернула собі лідерство</a> на світовому ринку електромобілів. У I кварталі американський виробник випередив китайську BYD завдяки зростанню продажів на 6%.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307187-tesla-perevershila-prognozi-kvartalni-postavki-nablizilisya-do-pivmiljona-elektrokariv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/87.jpg?1783007121" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:42:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307186</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:26:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Німецькі прокурори вперше заявили, що підрив «Північних потоків» був санкціонований українською владою]]></title>
                            <description><![CDATA[Слідчі стверджують, що операція нібито проводилася «за наказом державних органів України»]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Федеральна прокуратура Німеччини офіційно висунула обвинувачення українському військовослужбовцю Сергію Кузнецову у справі про підрив газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2» у Балтійському морі восени 2022 року.</p>
<p>
	Як повідомляє <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.kyivpost.com/post/79443">Kyiv Post</a>  із посиланням на матеріали німецької прокуратури, слідчі стверджують, що операція нібито проводилася «за наказом державних органів України».</p>
<p>
	За версією прокуратури, 50-річний Кузнецов та ще шестеро осіб, яких також називають українськими військовими, використали підроблені українські паспорти, прибули до Німеччини, орендували яхту Andromeda у порту Росток і вирушили до району данського острова Борнгольм.</p>
<p>
	Слідство вважає, що саме звідти диверсанти заклали на газопроводи вибухівку військового призначення HMX та RDX із таймерами. Вибухи сталися 26 вересня 2022 року і пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів.</p>
<p>
	Німецькі прокурори стверджують, що метою операції було остаточно припинити постачання російського газу до Європи та позбавити москву доходів, які могли використовуватися для фінансування війни проти України.</p>
<p>
	Водночас сам Сергій Кузнецов заперечує будь-яку причетність до підриву.</p>
<p>
	Його адвокат заявив агентству Reuters, що очікує повного виправдання свого клієнта.</p>
<p>
	Президент України Володимир Зеленський 1 липня повідомив, що Київ поки не отримав повних матеріалів німецької справи, і пообіцяв надати офіційну позицію після ознайомлення з документами.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, як <a href="https://mind.ua/news/20307146-nimechchina-vpershe-visunula-zvinuvachennya-pidozryuvanomu-u-pidrivi-pivnichnih-potokiv">повідомлялося напередодні</a>, Німеччина вперше висунула звинувачення підозрюваному у підриві «Північних потоків» &ndash; його звинувачують у нападі на цивільну енергетичну інфраструктуру.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307186-nimecki-prokurori-vpershe-zayavili-shcho-pidriv-pivnichnih-potokiv-buv-sankcionovanij-ukrayinskoyu-vlad?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/86.jpg?1783006258" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:26:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307185</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:19:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[російська атака знищила сім автівок Укрпошти в Нікополі, є поранені працівники]]></title>
                            <description><![CDATA[Смілянський повідомив, що компанія вже тиждень працює за резервною схемою через альтернативну локацію]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Внаслідок російської атаки на депо Укрпошти в Нікополі на Дніпропетровщині знищено сім автівок поштового оператора.</p>
<p>
	Про це <a href="https://t.me/igorsmelyansky/5032" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський.</p>
<p>
	За його словами, «Укрпошта» вже відновила пошкодження в Києві та Сумах, яких зазнала вночі, а на Сумщині компанія працює на генераторах і продовжує надавати послуги. Удень ворог завдав удару дроном по депо в Нікополі, де раніше вже атакував цю точку – знищено 7 автівок.</p>
<p>
	Смілянський зазначив, що компанія вже тиждень працює за резервною схемою через альтернативну локацію, тому атака завдала шкоди лише будівлям, які планують відновити.</p>
<p>
	Після Нікополя були ще дві атаки дронами на Дніпропетровщині та Сумщині – кілька працівників отримали легкі поранення, однак усі необхідні заходи вже проведено і команда перебуває в безпеці. Смілянський також висловив співчуття родинам загиблих і підтримку колегам із «Нової Пошти» та «MOYO».</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307148-u-shesti-prifrontovih-oblastyah-zapracyuvali-20-modulnih-viddilen-ukrposhti">у шести прифронтових областях запрацювали 20 модульних відділень «Укрпошти»</a>. Нові відділення встановили у Дніпропетровській, Харківській, Сумській, Запорізькій, Чернігівській та Херсонській областях.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307185-rosijska-ataka-znishchila-sim-avtivok-ukrposhti-v-nikopoli-e-poraneni-pracivniki?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/85.jpg?1783005548" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:19:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307184</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:15:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[У Києві відбудеться найбільший спортивний фестиваль літа: чотири дні спорту, змагань і сімейного відпочинку]]></title>
                            <description><![CDATA[16–19 липня У Києві на ВДНГ відбудеться найбільший спортивний фестиваль України - «Активна країна з Кернел». Подія триватиме 4 дні та об'єднає дітей, дорослих та ветеранів]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У програмі більше 20 спортивних напрямків: відкриті тренування та змагання, масштабна програма адаптивного спорту, Кубок України з воркауту та стрітліфтингу, масовий забіг та багато іншого. Окремими подіями стане показовий матч зірок українського футболу та спільний перегляд прямої трансляції фіналу чемпіонату світу з футболу просто неба.</p>
<p>
	Програма «Активні» разом із Кернел запрошує українців познайомитися з новими видами спорту, потренуватися разом із професіоналами, підтримувати учасників турнірів і відкривати для себе нові спортивні захоплення.</p>
<p>
	Вхід на фестиваль безкоштовний та відкритий для всіх незалежно від віку й рівня фізичної підготовки.</p>
<h3>
	Фестиваль для всієї родини</h3>
<p>
	«Активна країна з Кернел»  &ndash;  це місце, де цікаво буде кожному члену родини:<br>
	- для професіоналів та фанатів: відкритий Кубок України з воркауту та стрітліфтингу, брейкінги та хіп-хоп батли, відкриті змагання з брейкінгу, всеукраїнський K-pop Random Dance, Hip-Hop батли, райдерські змагання, масовий забіг та багато іншого.</p>
<ul>
	<li>
		для дітей:  4-хденний мультиспортивний табір «акТИвні», дитячий простір та надувна смуга перешкод. Діти зможуть познайомитися із різними видами спорту під керівництвом досвідчених тренерів, а 18 і 19 липня позмагатися в мультиспортивному дитячому турнірі «акТИвні».</li>
	<li>
		спеціальні події: показовий матч зірок українського футболу та спільний перегляд прямої трансляції фіналу чемпіонату світу з футболу просто неба.</li>
</ul>
<h3>
	Адаптивний спорт  &ndash;  один із головних напрямів фестивалю</h3>
<p>
	Особливе місце в програмі заходу посідає адаптивний спорт. З першого дня проходитимуть відкриті групові тренування для ветеранів, людей з інвалідністю та військовослужбовців. Серед активностей &ndash; адаптивні змагання «Героїчний Комплекс Зеленюк-Гефест», «Ігри Нестримних» та відкрите тренування з адаптивного регбі разом із командою «Джентльмени Київ», до якого зможуть долучитися всі охочі.</p>
<h3>
	Вперше в Україні: агрофітнес та Kernel Games</h3>
<p>
	Уперше в Україні на фестивалі з’явиться абсолютно новий напрямок &ndash; агроспорт. Ця локація створюються разом із Кернел, у ній спорт поєднається із агро. Відвідувачі зможуть спробувати себе у агрофітнесі, городних естафетах та долучитися до першої <strong>«Kernel Games»</strong> &ndash; серії фанових інтерактивних змагань для дітей та дорослих.</p>
<p>
	Детальна програма фестивалю доступна на сайті. Тут можна переглянути розклад усіх активностей і зареєструватися на відкриті тренування та змагання.</p>
<p>
	Вхід на фестиваль вільний. 16–19 липня. Урбан-парк на ВДНГ.  Розпакуйте свою енергію!</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307184-u-kievi-vidbudetsya-najbilshij-sportivnij-festival-lita-chotiri-dni-sportu-zmagan-i-simejnogo-vid?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/84.jpg?1783005351" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Від редакції]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:15:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307180</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:13:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Продажі нових авто в Україні за перше півріччя 2026 року зросли на 0,5%]]></title>
                            <description><![CDATA[Toyota залишається лідером ринку з результатом 4 852 проданих автомобілів, найпопулярнішою моделлю став Renault Duster]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	За підсумками січня-червня 2026 року в Україні реалізували близько 33 тис. нових легкових автомобілів – на 0,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.</p>
<p>
	Про це <a href="https://t.me/ukrautoprom/6525" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Укравтопром.</p>
<p>
	Найпопулярнішою маркою цього року залишається японська Toyota, продажі якої зросли на 6% порівняно з першим півріччям 2025 року – 4 852 одиниці.</p>
<p>
	До десятки лідерів також увійшли Renault (3 048 од., +5%), Skoda (2 791 од., +9%), Volkswagen (2 403 од., -10%), BYD (1 918 од., +8%), Hyundai (1 891 од., +26%), BMW (1 785 од., -7%), Mazda (1 434 од., +49%), Nissan (1 269 од., +11%) та Suzuki (1 050 од., -27%).</p>
<p>
	Найпопулярнішою моделлю першого півріччя став компактний кросовер Renault Duster.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307064-u-krayinah-es-za-pyat-misyaciv-prodali-ponad-47-mln-novih-avto">у країнах ЄС за п'ять місяців продали понад 4,7 млн нових авто</a>. Лідером ринку залишається Німеччина – майже 1,2 млн зареєстрованих автомобілів, найменше продажів на Мальті.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307180-prodazhi-novih-avto-v-ukrayini-za-pershe-pivrichchya-2026-roku-zrosli-na-05?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/80.jpg?1783005192" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:13:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307182</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:00:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Завод «Лубнимаш» інвестує $2 млн у розширення потужностей на Полтавщині]]></title>
                            <description><![CDATA[Новий цех дозволить наростити річне виробництво зерносховищ до понад 1 млн тонн місткості]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Полтавський завод 	«Лубнимаш» розпочав зведення сучасного виробничого комплексу площею 6 000 кв. м.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.facebook.com/kysylevskyy.official">повідомив</a> Заступник голови економічного комітету ВР Дмитро Кисилевський. </p>
<p>
	Проєкт вартістю $2 млн спрямований на випуск силосів великої місткості (до 50 000 кубометрів). Новий майданчик дозволить підприємству збільшити річні потужності з виробництва зерносховищ із поточних 600 000 тонн до понад 1 млн тонн зерна.</p>
<p>
	Головним рушієм масштабного розширення та реінвестування прибутку стала державна програма 	«Зроблено в Україні», яка передбачає відшкодування аграріям 25% вартості придбаної вітчизняної сільгосптехніки.</p>
<p>
	Ця ініціатива стимулює внутрішній попит на українську продукцію. У держбюджеті на 2026 рік на фінансування зазначеної програми закладено 1,8 млрд грн.</p>
<p>
	Наразі компанія забезпечує робочими місцями 420 фахівців, а за підсумками минулого року обсяг виробленої продукції перевищив 1 млрд грн.</p>
<p>
	Окрім забезпечення внутрішнього ринку, завод активно постачає обладнання до країн Європейського Союзу та розглядає вихід на перспективні ринки Африки.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що Інвестиції в індустріальні парки України <a href="https://mind.ua/news/20306677-investiciyi-v-industrialni-parki-ukrayini-perevishchili-45-mlrd-grn-zrostannya-na-48-za-dva-roki">перевищили 45 млрд грн</a> – зростання на 48% за два роки. Кількість заводів у парках може перевищити 50 у 2026 році, а кожна державна гривня залучає до шести приватних.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307182-zavod-lubnimash-investue-2-mln-u-rozshirennya-potuzhnostej-na-poltavshchini?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/82.jpg?1783004447" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 18:00:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307183</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 17:53:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Жінки самі просять меншу зарплату: нове дослідження показало, звідки починається гендерний розрив у доходах]]></title>
                            <description><![CDATA[Експерти радять активніше вести переговори щодо оплати праці та не занижувати власні очікування без причин]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Гендерний розрив в оплаті праці в Україні формується ще до того, як роботодавець робить першу пропозицію. За даними дослідження <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://budni.robota.ua/hr/genderniy-rozriv-u-zarplatah-v-ukrayini-2026">robota.ua</a>, жінки вже на етапі створення резюме вказують значно нижчі зарплатні очікування, ніж чоловіки.</p>
<p>
	Аналітики платформи проаналізували активні резюме у сервісі «Прозора робота» за період із січня до червня 2026 року й виявили, що чоловіки в середньому очікують зарплату 30 тисяч гривень, тоді як жінки  &ndash;  20 тисяч гривень. Тобто різниця становить 10 тисяч гривень ще до початку переговорів із роботодавцем.</p>
<p>
	Особливо показово, що така різниця виникає вже серед кандидатів без досвіду роботи. У категорії студентів і молодих спеціалістів жінки в середньому розраховують на 25 тисяч гривень, тоді як чоловіки  &ndash;  на 30 тисяч гривень.</p>
<p>
	Найбільший розрив у зарплатних очікуваннях зафіксували у виробничій сфері, будівництві, автобізнесі, транспорті та державному секторі  &ndash;  там жінки найчастіше називають суму приблизно на 10 тисяч гривень нижчу, ніж чоловіки.</p>
<p>
	Серед таких сфер:</p>
<ul>
	<li>
		виробництво, інженерія та технології  &ndash;  25 тисяч грн проти 35 тисяч грн;</li>
	<li>
		адміністративний персонал, водії та кур’єри  &ndash;  20 тисяч грн проти 30 тисяч грн;</li>
	<li>
		автобізнес та сервісне обслуговування  &ndash;  20 тисяч грн проти 30 тисяч грн;</li>
	<li>
		будівництво й архітектура  &ndash;  30 тисяч грн проти 40 тисяч грн;</li>
	<li>
		державні установи та місцеве самоврядування  &ndash;  30 тисяч грн проти 40 тисяч грн.</li>
</ul>
<p>
	Водночас є професії, де різниця менша. Зокрема, у бухгалтерії очікування кандидатів практично однакові, а мінімальний розрив також спостерігається у маркетингу, ресторанному бізнесі, сфері продажів, логістиці та HR.</p>
<p>
	Наприклад, у бухгалтерії розміщено 12&#8201;966 жіночих резюме проти 2&#8201;037 чоловічих, і зарплатні очікування тут однакові.</p>
<p>
	Натомість у медицині та фармацевтиці, де жінки також переважають (10&#8201;136 резюме проти 3&#8201;086), вони в середньому очікують 20 тисяч грн, тоді як чоловіки  &ndash;  25 тисяч грн.</p>
<p>
	Схожа тенденція простежується і серед керівників. Топменеджерки вказують у резюме медіанну зарплату 61&#8201;320 грн, тоді як чоловіки на аналогічних посадах  &ndash;  70 тисяч грн.</p>
<p>
	На думку авторів дослідження, проблема полягає не лише у політиці роботодавців. Поле «бажана зарплата» в резюме часто стає відправною точкою для переговорів, а тому занижені очікування можуть впливати на весь подальший рівень доходів працівника (працівниці).</p>
<p>
	Експерти радять кандидатам перед заповненням резюме вивчити дані про зарплату на такій посаді і орієнтуватися насамперед на реальні ринкові зарплати, а не на попередній дохід чи власні сумніви щодо вартості своїх навичок, і без особливої потреби не занижувати власні очікування.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, <a href="https://mind.ua/news/20306101-zhinki-v-ukrayini-zaroblyayut-na-chvert-menshe-za-cholovikiv-derzhstat-nazvav-galuzi-z-najbilshim-rozrivo">жінки в Україні заробляють</a> на чверть менше за чоловіків: Держстат назвав галузі з найбільшим розривом.</p>
<p>
</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307183-zhinki-sami-prosyat-menshu-zarplatu-nove-doslidzhennya-pokazalo-zvidki-pochinaetsya-gendernij-rozriv-u?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/83.jpg?1783005327" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 17:53:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307181</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 17:23:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Алкоголь і сигарети переходять на цифровий контроль – бізнесу дали час протестувати систему еАкциз]]></title>
                            <description><![CDATA[Система допоможе боротися з контрафактною продукцією і нелегальним виробництвом]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	В Україні триває фінальне тестування електронної системи еАкциз, яка вже з 1 листопада 2026 року стане обов'язковою для всіх виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1026538.html">повідомила</a>  Державна податкова служба України.</p>
<p>
	Фактично еАкциз має замінити паперові акцизні марки сучасною цифровою системою, яка дозволить державі відстежувати шлях кожної пляшки алкоголю чи пачки сигарет  &ndash;  від виробника або імпортера до каси магазину.</p>
<p>
	У ДПС пояснюють, що система допоможе боротися з контрафактною продукцією, нелегальним виробництвом та ухиленням від сплати акцизного податку.</p>
<p>
	Наразі підприємствам пропонують добровільно долучитися до тестування, яке триватиме до 12 жовтня 2026 року. За цей час бізнес зможе:</p>
<ul>
	<li>
		адаптувати власне програмне забезпечення;</li>
	<li>
		навчити персонал працювати з новою системою;</li>
	<li>
		перевірити внутрішні процеси;</li>
	<li>
		уникнути технічних проблем після обов'язкового запуску.</li>
</ul>
<p>
	Після повноцінного введення еАкцизу виробники та імпортери отримуватимуть електронні акцизні марки, а всі переміщення підакцизної продукції та її продаж через РРО або програмні каси автоматично фіксуватимуться в державній системі.</p>
<p>
	Податкова наголошує, що нова система має зробити ринок алкоголю й тютюну прозорішим, скоротити обсяги нелегальної продукції та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.</p>
<p>
	Долучитися до тестування можуть підприємства, які мають відповідні ліцензії на виробництво або торгівлю підакцизними товарами та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.</p>
<p>
	Заявку можна подати через спеціальний портал <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://xtrace.gov.ua/">xtrace.gov.ua</a>.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, раніше <a href="https://mind.ua/news/20294461-v-ukrayini-zaprovadyat-eakciz">ми писали</a>, що в Україні запровадять «еАкциз» &ndash; тестування повного функціоналу системи розпочнеться з листопада.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307181-alkogol-i-sigareti-perehodyat-na-cifrovij-kontrol-biznesu-dali-chas-protestuvati-sistemu-eakciz?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/81.jpg?1783003192" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 17:23:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307178</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 17:05:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Запаси зернових в Україні на початок червня зросли на 4 млн тонн порівняно з минулим роком]]></title>
                            <description><![CDATA[Найбільше збільшилися запаси кукурудзи – на 89%, пшениці – на 70,7%]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Станом на 1 червня запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 9,5 млн тонн, що на 4 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.apk-inform.com/uk/news/1555164">повідомляє</a> 	«АПК-Інформ» з посиланням на дані Державної служби статистики.</p>
<p>
	З цього обсягу в аграрних підприємствах зберігалося 5,9 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 49,2% перевищує торішній показник. На підприємствах із переробки та зберігання запаси становили 3,6 млн тонн  &ndash;  у 2,3 раза більше, ніж роком раніше.</p>
<p>
	Серед основних культур станом на початок червня запаси пшениці склали 3,3 млн тонн (+70,7% до 1 червня 2025 року), кукурудзи  &ndash;  5,3 млн тонн (+89%), ячменю  &ndash;  525,3 тис. тонн (+78,6%), жита  &ndash;  34,1 тис. тонн (+9,3%). Водночас запаси насіння соняшнику скоротилися на 9,7%  &ndash;  до 1,5 млн тонн.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307010-za-tizhden-prodovolcha-pshenicya-vtratila-4-t-a-furazhna-9-t">за тиждень продовольча пшениця втратила 4 $/т, а фуражна – 9 $/т</a>. Український фізичний ринок уже фактично перейшов до нового маркетингового сезону.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307178-zapasi-zernovih-v-ukrayini-na-pochatok-chervnya-zrosli-na-4-mln-tonn-porivnyano-z-minulim-rokom?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/78.jpg?1783001147" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 17:05:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307177</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 17:00:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Дефіцит бензину в росії починає поширюватися на країни Центральної Азії]]></title>
                            <description><![CDATA[Киргизстан просить сусідів про допомогу, в Узбекистані бензин подорожчав на 12%, Казахстан посилює прикордонний контроль]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Дефіцит бензину в росії починає поширюватися на Центральну Азію – Киргизстан просить сусідні країни забезпечити стабільні постачання нафтопродуктів, а в Узбекистані вже зафіксовано зростання цін на пальне.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-02/russian-gasoline-shortage-begins-to-spill-into-central-asia" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Bloomberg.</p>
<p>
	Киргизстан звернувся до Казахстану, Азербайджану та Туркменістану з проханням допомогти забезпечити стабільні постачання нафтопродуктів. Влада наголошує, що запасів наразі вистачає, а звернення має превентивний характер.</p>
<p>
	В Узбекистані ситуація вже дається взнаки: з початку червня вартість бензину АІ-92 на біржі зросла майже на 12%, а обсяги щоденних постачань скоротилися приблизно вдвічі. Тим часом Казахстан посилює прикордонний контроль для припинення незаконного експорту палива – раніше країна вже ввела заборону на залізничний експорт низки нафтопродуктів.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307035-dizelne-palne-v-ukrayini-podeshevshalo-na-48-kopijok-benzin-a-95-neznachno-zris">дизельне пальне в Україні подешевшало на 48 копійок, бензин А-95 незначно зріс</a>. Середня ціна дизеля на 29 червня – 76,41 грн/л, А-95 – 74,63 грн/л.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307177-deficit-benzinu-v-rosiyi-pochinae-poshiryuvatisya-na-krayini-centralnoyi-aziyi?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/77.jpg?1783001226" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 17:00:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307179</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 16:54:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[російський удар знищив 800 тисяч книжок: видавництво BookChef втратило майже весь склад]]></title>
                            <description><![CDATA[«Це роки роботи великої кількості людей», — повідомили у видавництві]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 2 липня було знищено близько 800 тисяч книг українського видавництва BookChef. Під удар потрапив центральний склад логістичної компанії Denka Logistics, де зберігалася більша частина накладів видавництва.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це йдеться у <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.facebook.com/bookchefua/posts/pfbid023y314fxu7AdubzjnkLxm73Av2gyDVP5LzeNzVCPCPXtpoNZfiqLdELWufcJMpcwDl">повідомленні</a>  українського видавництва.</p>
<p>
	У BookChef наголосили, що йдеться не просто про папір чи товар.</p>
<p>
	«Це книги, над якими працювали автори, перекладачі, редактори, ілюстратори, дизайнери, друкарні, менеджери, логісти. Це роки роботи великої кількості людей»,  &ndash;  повідомили у видавництві.</p>
<p>
	Попри масштабні збитки, найважливіше, за словами команди,  &ndash;  усі працівники залишилися живими.</p>
<p>
	Після втрати складу видавництво змушене тимчасово призупинити акційні програми з торговельними мережами, а також попереджає про можливі затримки з обробкою та доставкою замовлень через необхідність відновлення логістики та додруку книжок.</p>
<p>
	Генеральний директор BookChef Олександр Кірпічов зазначив, що компанія вже працює над відновленням постачання.</p>
<p>
	«Тимчасово ми не можемо приймати, обробляти та відправляти замовлення у звичному режимі. Це може створити труднощі та затримки навіть із новими накладами книг. Просимо терпіння й розуміння  &ndash;  ми налагоджуємо логістику»,  &ndash;  повідомив він.</p>
<p>
	Попри втрату одного з найбільших книжкових складів, у видавництві запевнили, що не припиняють роботу. Команда продовжить випускати нові книжки та закликала українців підтримати галузь.</p>
<p>
	«Найкраща підтримка для нас зараз  &ndash;  купуйте наші книги. Кожне замовлення  &ndash;  це реальний внесок у відновлення накладів і в те, щоб українські книжки й далі виходили, попри все»,  &ndash;  наголосили в BookChef.</p>
<p>
	російська атака в ніч на 2 липня стала однією з наймасштабніших по Києву за останній час. Окрім житлових будинків, були пошкоджені підприємства, склади, готель та інші цивільні об'єкти.</p>
<p>
	Станом на 17.00 годину 2 липня відомо про 20 загиблих, розбір завалів триває.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307179-rosijskij-udar-znishchiv-800-tisyach-knizhok-vidavnictvo-bookchef-vtratilo-majzhe-ves-sklad?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/79.jpg?1783001197" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 16:54:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307175</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 16:42:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[В Україні презентували новий дрон-перехоплювач Balaban від Phantom Defense]]></title>
                            <description><![CDATA[Вітчизняний безпілотник літакового типу створений для знищення повітряних цілей і стане частиною інтегрованої системи захисту]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Український розробник Phantom Defense презентував новий безпілотний апарат літакового типу під назвою Balaban.</p>
<p>
	Про це <a href="https://oboronka.mezha.ua/phantom-defense-perehoplyuvach-krilo-balaban-312873/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> «Оборонка».</p>
<p>
	Цей засіб створений спеціально для перехоплення та знищення повітряних цілей супротивника.</p>
<p>
	Літак здатен здійснювати патрулювання тривалістю до 2,5 години, розвивати швидкість до 260 км/год та транспортувати понад кілограм бойової частини чи спецобладнання, а згодом матиме систему автоматичного наведення на ціль.</p>
<p>
	Створення Balaban зумовлене потребою в комплексному захисті від повітряних загроз, оскільки поодинокі засоби не здатні забезпечити повну безпеку.</p>
<p>
	Перехоплювач став частиною масштабної інтегрованої екосистеми протидії БпЛА, яка поєднує інструменти виявлення, радарні системи зі штучним інтелектом Skydarix, комплекси радіоелектронної боротьби Specter, систему відеоперехоплення Streamhunter, а також сіткомети Karakurt.</p>
<p>
	Результативність такого інтегрованого підходу вже підтверджена практичним досвідом оборонної компанії.</p>
<p>
	Зокрема, під час реалізації спеціального проєкту з прикриття міської інфраструктури в одному з регіонів України, впроваджені технічні рішення дозволили успішно знешкодити та вивести з ладу більш ніж 7000 ворожих безпілотних апаратів за рік роботи.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307158-kabmin-sprostiv-peredachu-ukrayinskih-oboronnih-tehnologij-soyuznikam-detali">Кабмін спростив передачу</a> українських оборонних технологій союзникам. Нові правила поширюються на країни формату Drone Deal, зокрема Нідерланди, Литву, Латвію та Данію.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307175-v-ukrayini-prezentuvali-novij-dron-perehoplyuvach-balaban-vid-phantom-defense?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/75.jpg?1783001156" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 16:42:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307176</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 16:22:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Ціль кожні 52 секунди: Сили безпілотних систем підбили підсумки знищення росіян за червень]]></title>
                            <description><![CDATA[Звіт СБС оприлюднений на тлі повідомлень про різке уповільнення російського наступу]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Українські оператори безпілотників у червні вражали російські цілі в середньому кожні 52 секунди, а кожні 4 хвилини ліквідовували або ранили одного окупанта.</p>
<p>
	Такі підсумки роботи <a href="https://t.me/robert_magyar/2544" rel="nofollow" target="_blank">оприлюднив</a> командувач Сил безпілотних систем майор Роберт «Мадяр» Бровді.</p>
<p>
	За його словами, лише за один місяць українські безпілотники уразили 50 147 російських військових цілей у тактичній і оперативній глибині противника.</p>
<p>
	За червень втрати російської армії від ударів дронів становили 9866 військових, з яких 4720 було ліквідовано, ще 5146 дістали поранення.</p>
<p>
	У середньому це 329 окупантів щодня.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Ціль кожні 52 секунди: Сили безпілотних систем підбили підсумки знищення росіян за червень" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1782999945.jpg" title="Ціль кожні 52 секунди: Сили безпілотних систем підбили підсумки знищення росіян за червень"></div>
<p>
	Не менш відчутними стали втрати російської техніки та інфраструктури. Серед уражених цілей:</p>
<ul>
	<li>
		9268 безпілотників літакового типу;</li>
	<li>
		952 дрони Shahed та Gerbera;</li>
	<li>
		449 артилерійських систем;</li>
	<li>
		24 реактивні системи залпового вогню;</li>
	<li>
		121 одиниця бронетехніки;</li>
	<li>
		5023 логістичні автомобілі;</li>
	<li>
		669 складів і баз забезпечення;</li>
	<li>
		32 елементи систем ППО;</li>
	<li>
		1698 позицій операторів дронів;</li>
	<li>
		1572 ворожі коптери;</li>
	<li>
		15 219 укриттів і бліндажів.</li>
</ul>
<p>
	Також українські військові за допомогою дронів знищували антени зв'язку, наземні роботизовані комплекси, мережеве обладнання та навіть морські цілі.</p>
<p>
	Звіт Сил безпілотних систем оприлюднений на тлі повідомлень про різке уповільнення російського наступу. За оцінками західних аналітиків, на окремих напрямках російські війська просуваються лише на 50–90 метрів на добу, а щоденні втрати особового складу вже кілька тижнів поспіль перевищують тисячу військових.</p>
<p>
	Як стверджується у звіті, безпілотники стають ключовим фактором, який виснажує російську армію, руйнує її логістику та стримує наступальні дії.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong>.</em> Нагадаємо: міністр оборони Михайло Федоров <a href="https://mind.ua/news/20307124-ukrayina-prosit-es-vidiliti-shche-66-mlrd-evro-na-zbroyu-poki-na-fronti-e-vikno-mozhlivostej-fedoro">повідомив</a>, що Україна просить ЄС виділити ще 6,6 млрд євро на зброю, поки на фронті є «вікно можливостей».</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307176-cil-kozhni-52-sekundi-sili-bezpilotnih-sistem-pidbili-pidsumki-znishchennya-rosiyan-za-cherven?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/76.jpg?1783001045" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 16:22:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307174</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 15:50:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[росія використала «тіньовий» флот, щоб запускати з нього дрони для розвідки над країнами НАТО – Bloomberg]]></title>
                            <description><![CDATA[Головною метою було виявлення слабких місць європейської системи протиповітряної оборони]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	росія, ймовірно, використовувала свій так званий тіньовий флот не лише для обходу нафтових санкцій, а й для запуску розвідувальних безпілотників над територією європейських країн. Такого висновку дійшли експерти International Institute for Strategic Studies, повідомляє <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-02/russia-used-shadow-fleet-tankers-for-drone-campaign-over-nato-sites" rel="nofollow" target="_blank">Bloomberg</a>.</p>
<p>
	За даними дослідження, із серпня 2024 року до лютого 2026 року було зафіксовано 144 проникнення безпілотників у повітряний простір 12 країн НАТО та Ірландії. Найбільше таких випадків сталося в Німеччині, Данії, Бельгії та Нідерландах.</p>
<p>
	Дрони не раз пролітали над військовими об'єктами, авіабазами, місцями зберігання американської ядерної зброї та навіть районом базування французьких атомних підводних човнів.</p>
<p>
	Співавтор дослідження Чарлі Едвардс заявив, що російські судна «тіньового» флоту використовувалися як морські платформи для запуску або повернення безпілотників, а також як ретранслятори сигналу.</p>
<p>
	«Ми вважаємо, що судна, пов'язані з росією та її «тіньовим» флотом, могли використовуватися як морські платформи для запуску, повернення або передачі сигналу безпілотникам», – зазначив Едвардс.</p>
<p>
	На думку аналітиків, головною метою було виявлення слабких місць європейської системи протиповітряної оборони.</p>
<p>
	Сучасні комплекси ППО добре пристосовані до перехоплення літаків, крилатих і балістичних ракет, однак значно гірше виявляють невеликі, повільні та низьковисотні дрони.</p>
<p>
	Експерти також звернули увагу, що після того, як на початку 2026 року окремі європейські держави почали затримувати та перевіряти танкери «тіньового» флоту, кількість загадкових польотів безпілотників над Європою практично зникла.</p>
<p>
	У доповіді критично оцінюють реакцію європейських держав, називаючи її «нерівномірною» та «фрагментованою». Автори зазначають, що багато урядів надто повільно встановлювали винуватців інцидентів, а реагування часто виявлялося непропорційним загрозі.</p>
<p>
	У зв'язку із цим в НАТО розкритикували практику використання дорогих винищувачів для перехоплення дешевих безпілотників. Наприкінці 2025 року президентка Урсула фон дер Ляєн навіть запропонувала створити над східним кордоном Євросоюзу так звану стіну з дронів для боротьби з подібними загрозами.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong>.</em> Нагадаємо: Україна у зверненні до ООН <a href="https://mind.ua/news/20307101-ukrayina-u-zvernenni-do-oon-nazvala-tankeri-tinovogo-flotu-rosiyi-zakonnoyu-vijskovoyu-cillyu">назвала танкери</a> «тіньового» флоту росії законною військовою ціллю.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307174-rosiya-vikoristala-tinovij-flot-shchob-zapuskati-z-nogo-droni-dlya-rozvidki-nad-krayinami-nato-bloo?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/74.jpg?1782998521" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 15:50:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307173</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 15:23:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Український Brave1 оголосив конкурс грантів на створення людиноподібних роботів для фронту]]></title>
                            <description><![CDATA[Головна мета програми – максимально наповнити роботами найнебезпечніші ділянки фронту]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Український оборонний кластер Brave1 запускає новий грантовий конкурс для розробників, які працюють над створенням людиноподібних роботів для потреб Сил оборони України.</p>
<p>
	Про це під час заходу Brave1 Advantage повідомив керівник платформи Андрій Гриценюк, передає <a href="https://united24media.com/war-in-ukraine/ukraine-wants-humanoid-robots-on-the-battlefield-as-brave1-launches-new-program-20386" rel="nofollow" target="_blank">United24 Media</a>.</p>
<p>
	За його словами, головна мета програми – максимально наповнити роботами найнебезпечніші ділянки фронту, щоб зменшити ризики для українських військових.</p>
<p>
	«Наше завдання – роботизувати якомога більше першої лінії бойового зіткнення», – зазначив Гриценюк.</p>
<p>
	У Brave1 пояснюють, що конкурс має стимулювати появу нових українських інженерних рішень. На першому етапі розробникам пропонують створювати відносно прості платформи, які згодом можна буде поступово оснащувати складнішими функціями.</p>
<p>
	Водночас український проєкт суттєво відрізнятиметься від світових розробок, адже буде орієнтований винятково на військове застосування, а не на цивільний ринок.</p>
<p>
	У Brave1 зазначають, що розвиток людиноподібних роботів нині активно фінансують США та Китай, однак саме Україна завдяки війні стала головним світовим майданчиком для випробування нових військових технологій.</p>
<p>
	Раніше до України вже доставили для тестування людиноподібних роботів Phantom MK-1, однак сучасні гуманоїди поки що мають чимало обмежень: вони дорогі, важкі, потребують постійного підзарядження та складного технічного обслуговування.</p>
<p>
	Для нормальної роботи такого робота одночасно повинні безвідмовно функціонувати близько 20 електродвигунів, а будь-яка несправність може повністю вивести машину з ладу.</p>
<p>
	Водночас Україна стрімко нарощує використання наземних роботизованих комплексів. За даними Міністерства оборони України, лише з початку 2026 року безпілотні наземні платформи виконали понад 50 тис. логістичних і медичних місій.</p>
<p>
	Щомісяця їх застосування зростає: якщо в січні роботи виконали понад 7500 завдань, то у травні – вже понад 14 тис.</p>
<p>
	За цей самий час кількість підрозділів, які використовують наземних роботів, майже подвоїлася – зі 117 до 230.</p>
<p>
	Новий грантовий конкурс Brave1 має прискорити появу наступного покоління української військової робототехніки та дати нові можливості вітчизняним інженерним командам і технологічним стартапам.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong>. </em>Раніше <a href="https://mind.ua/news/20306598-ukrayina-ta-franciya-zapuskayut-grantovu-oboronnu-programu-brave-france-na-20-mln-evro">повідомлялося</a>, що Україна та Франція запускають грантову оборонну програму BRAVE FRANCE на 20 млн євро.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307173-ukrayinskij-brave1-ogolosiv-konkurs-grantiv-na-stvorennya-lyudinopodibnih-robotiv-dlya-frontu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/73.jpg?1782997502" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 15:23:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307172</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 15:15:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Імпорт електроенергії в Україну впав на 25%: польський напрямок скоротився, а словацький стрімко зріс]]></title>
                            <description><![CDATA[Загальний обсяг закупівель знизився до 295 000 МВт-год, а головним постачальником залишається Угорщина]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У червні 2026 року обсяги закордонних закупівель електроенергії Україною становили 295 000 МВт-год, продемонструвавши падіння на 25% відносно травневих показників.</p>
<p>
	Про це <a href="https://expro.com.ua/novini/u-chervn-ukrana-skorotila-mport-elektroenerg-na-25" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> ExPro.</p>
<p>
	Водночас проти аналогічного періоду минулого року зовнішні постачання підскочили на 42%.</p>
<p>
	Ключовим фактором загального спаду стало різке урізання імпортних потоків із польського боку – на 71% проти попереднього місяця.</p>
<p>
	Імпорт зі Словаччини продемонстрував стрімкий зліт після введення в дію міждержавної лінії електропередачі після технічного обслуговування – з мінімальної 941 МВт-год у травні до 74 300 МВт-год у першому місяці літа.</p>
<p>
	Завдяки цьому словацький вектор забезпечив чверть усіх надходжень, посівши другу сходинку за масштабами.</p>
<p>
	Головним джерелом живлення незмінно залишається Угорщина, частка якої у структурі закупівель сягнула 42%.</p>
<p>
	Одночасно із цим український експорт електроенергії за червень збільшився на 61%, досягнувши позначки у 151 500 МВт-год, причому 56% цього ресурсу надійшло до Угорщини.</p>
<p>
	Незважаючи на пожвавлення власних продажів і скорочення зовнішніх вливань, країна продовжує фіксувати дефіцит торгівлі енергією: протягом першого півріччя 2026 року сукупний імпорт наблизився до 4,3 млн МВт-год, тоді як продажі за межі держави становили лише 309 000 МВт-год, що менше приблизно в 14 разів.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що з 1 липня в Україні <a href="https://mind.ua/news/20307127-z-1-lipnya-v-ukrayini-zminili-tarif-na-peredachu-elektroenergiyi-kogo-ce-stosuetsya">змінили тариф</a> на передачу електроенергії. Новий тариф на диспетчеризацію покриває витрати Укренерго на допоміжні послуги обсягом 12,07 млрд грн.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307172-import-elektroenergiyi-v-ukrayinu-vpav-na-25-polskij-napryamok-skorotivsya-a-slovackij-strimko-zri?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/72.jpg?1782996305" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 15:15:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307171</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 14:50:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[У російських ракетах, що вбили людей у Києві, знайшли 35 тисяч іноземних компонентів]]></title>
                            <description><![CDATA[Уповноважений президента закликав західні компанії переглянути системи експортного контролю]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	росія продовжує виробляти ракети та ударні дрони з використанням західної електроніки, попри санкції. У засобах ураження, якими окупанти атакували Київ у ніч проти 2 липня, українські фахівці виявили близько 35 тис. компонентів іноземного виробництва.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.facebook.com/vladyslav.vlasiuk/posts/pfbid02d8Sh24MdZ1RBcfWCg1FYTZ15gaLg3nuFVgnMCDn7GQ9ZrefqRhjCd2oQX8W1iExzl" rel="nofollow" target="_blank">повідомив</a> уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.</p>
<p>
	За його словами, у російських ракетах і безпілотниках використовуються мікросхеми та електроніка подвійного та цивільного призначення, виготовлені компаніями зі США, Європи й Азії.</p>
<p>
	Серед виробників він назвав Texas Instruments, Analog Devices, Intel, AMD, STMicroelectronics, Infineon, NXP, Murata, Bosch, Toshiba, Raspberry Pi, а також низку китайських компаній.</p>
<p>
	«росія випустила по Україні сотні дронів і десятки ракет. За кожною такою атакою стоїть не лише російський військово-промисловий комплекс. Ці ракети й дрони містили 35 тис. іноземних компонентів», – наголосив Власюк.</p>
<p>
	За його словами, російська оборонна промисловість отримує ці деталі через мережу посередників, які обходять експортні обмеження. Україна регулярно передає міжнародним партнерам інформацію про походження виявлених компонентів, однак, як зазначив посадовець, частина виробників і держав досі не запровадила достатньо ефективних механізмів контролю.</p>
<p>
	«Якщо десятки тисяч ваших компонентів регулярно знаходять у російських ракетах і дронах, цього вже достатньо, щоб переглянути системи експортного контролю, роботу дистриб'юторів і перевірку клієнтів із високими ризиками», – заявив він.</p>
<p>
	Масований удар по Києву в ніч проти 2 липня призвів до великої кількості жертв. росія застосувала 570 засобів повітряного нападу – 74 ракети та 496 безпілотників, головною ціллю яких була українська столиця. Станом на день 2 липня відомо про 17 загиблих і понад 90 поранених.</p>
<p>
	Водночас українська протиповітряна оборона змогла знешкодити 476 зі 496 російських дронів, що становить 96% від загальної кількості безпілотників, випущених під час цієї атаки.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307171-u-rosijskih-raketah-shcho-vbili-lyudej-u-kievi-znajshli-35-tisyach-inozemnih-komponentiv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/71.jpg?1782994473" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 14:50:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307169</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 14:42:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Кабмін скасував перевірки для пошкоджених війною підприємств – Свириденко]]></title>
                            <description><![CDATA[Рішення стосуватиметься десятків тисяч об'єктів]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке звільняє від державних перевірок нерухоме майно підприємств, пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії.</p>
<p>
	Про це <a href="https://t.me/svyrydenkoy/2871" rel="nofollow" target="_blank">повідомила</a> прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.</p>
<p>
	За її словами, нові правила мають прискорити відновлення бізнесу та зменшити адміністративне навантаження.</p>
<p>
	Відтепер перевірки не проводитимуться щодо нерухомості, яка:</p>
<ul>
	<li>
		знищена або пошкоджена внаслідок бойових дій;</li>
	<li>
		розташована на територіях активних чи можливих бойових дій або тимчасово окупованих територіях;</li>
	<li>
		розташована на землях ризикованого землеробства чи територіях, забруднених або потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.</li>
</ul>
<p>
	Свириденко зазначила, що рішення стосуватиметься десятків тисяч об'єктів. Це дозволить підприємствам зосередитися на відновленні виробництва, а не на проходженні контрольних процедур.</p>
<p>
	«Водночас державний контроль зберігається там, де йдеться про життя і здоров'я людей, захист довкілля, безпеку держави та виконання міжнародних зобов'язань», – зауважила очільниця уряду.</p>
<p>
	Вона також нагадали про інші програми підтримки бізнесу, який постраждав від російських обстрілів, зокрема:</p>
<ul>
	<li>
		кредити до 150 млн грн під 0,1% на перші два роки в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%»;</li>
	<li>
		компенсацію страхової премії до 3 млн грн та компенсацію збитків до 30 млн грн для підприємств із прифронтових регіонів;</li>
	<li>
		гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн;</li>
	<li>
		компенсацію частини зарплати та ЄСВ для збереження робочих місць у межах програми «Точка опори».</li>
</ul>
<p>
	<strong><em>Бекграунд.</em></strong> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20306768-minekonomiki-predstavilo-programi-pidtrimki-dlya-biznesu-v-prifrontovih-regionah">Мінекономіки представило програми</a> підтримки для бізнесу в прифронтових регіонах. Зокрема, з 1 липня малий і середній бізнес зможе залучати пільгові кредити на відновлення пошкодженого або зруйнованого майна за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».</p>
<p>
</p>
<p>
</p>
<p>
</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307169-kabmin-skasuvav-perevirki-dlya-poshkodzhenih-vijnoyu-pidpriemstv-sviridenko?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/69.jpg?1782994197" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Тетяна Науменко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 14:42:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307170</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 14:30:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Навіщо повертати престиж професіям логістики та як це зробити?]]></title>
                            <description><![CDATA[Як зберегти якість сервісу й безпеку постачання та до чого тут PR і HR-бренд]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	<em>Логістичний ринок дедалі гостріше стикається не лише з дефіцитом людей, а й з кризою ставлення до професій, без яких не працює жоден ланцюг постачання. Що мають робити компанії вже зараз, аби не платити завтра за кадровий голод, збої в операціях і падіння якості сервісу, <strong>Mind </strong>розповіла <strong>Ксенія Бармотіна</strong>, керівниця PR і маркетингових проєктів бюро стратегічного розвитку логістичних компаній A2 Solutions.</em></p>
<h2>
	Професії, без яких логістика не працює, – найменш видимі</h2>
<p>
	У логістиці є ролі, які рідко опиняються в центрі публічної уваги, але саме вони забезпечують рух системи. Йдеться про водіїв, диспетчерів, працівників складу, тобто тих, хто відповідає за точність, безперервність і передбачуваність операцій.</p>
<p>
	Саме ці фахівці не дають ланцюгу постачання зупинитися. І саме тут ринок частіше стикається з двома проблемами одночасно: людей важче залучати й ще важче утримувати.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Дефіцит кадрів в операційному блоці давно перестав бути суто HR-питанням.</p>
</div>
<p>
	Коли компанія не може укомплектувати зміну, швидко адаптувати новачків або втримати досвідчених працівників, це напряму впливає на строки, якість, навантаження на команди та собівартість процесів. І тут нестача операційних кадрів уже перетворюється на бізнес-ризик.</p>
<h2>
	Дефіцит кадрів: причина не лише в зарплаті</h2>
<p>
	За даними Європейської Бізнес Асоціації, у 2026 році ринок праці й далі працює в умовах кадрового дефіциту:</p>
<ul>
	<li>
		75% компаній планують відкривати нові вакансії;</li>
	<li>
		50% – підвищувати зарплати;</li>
	<li>
		25% – збільшувати бюджети на навчання та розвиток персоналу;</li>
	<li>
		10% роботодавців прогнозують скорочення штату.</li>
</ul>
<p>
	Ці цифри демонструють, що навіть зростання компенсацій не розв'язує проблему саме по собі. Отже, дефіцит кадрів не можна пояснювати виключно рівнем зарплати. На ринок впливають демографічні зміни, міграція, фізична та емоційна складність роботи, конкуренція за людей, а також нові очікування кандидатів до умов праці.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Але в операційних професіях логістики є ще один фактор, який бізнес часто недооцінює – це <strong>низька публічна цінність самої ролі</strong>. Тобто кандидат може навіть не дійти до розмови про умови праці, якщо сама професія не є для нього зрозумілою, поважною й такою, що має перспективу.</p>
</div>
<h2>
	Чому престиж операційних професій знизився?</h2>
<p>
	Операційна робота в логістиці здебільшого лишається непомітною, коли система працює нормально. Її згадують тоді, коли щось пішло не так. У такій логіці професія майже не має публічного капіталу: вона асоціюється не з компетентністю та значущістю, а з рутинністю, перевантаженням і постійним стресом.</p>
<p>
	До цього додається ще одна проблема: багато компаній досі комунікують ці ролі надто примітивно. Вакансії описують функцію, але не пояснюють сенс.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Кандидату повідомляють перелік обов'язків, але не показують, чому ця робота критична для бізнесу, як вона організована, що дає людині в перспективі та чому заслуговує на повагу.</p>
</div>
<p>
	Саме тому «непрестижність» не варто розуміти як абстрактне враження. Це означає, що людина не бачить у професії майбутнього: не розуміє її цінності, не бачить поваги до ролі, не відчуває перспективи й не вірить, що в цій роботі можна зростати, а не лише виснажуватись.</p>
<h2>
	Чому бізнесу потрібен не просто HR, а PR професій?</h2>
<p>
	Щоб змінити ситуацію, недостатньо активніше публікувати вакансії та знімати ролики в TikTok. Потрібно змінювати сам спосіб, у який ці професії представлені назовні та проживаються всередині. Йдеться про PR професій, тобто окрему лінію комунікації, яка працює не лише на рекрутинг, а й на суспільне сприйняття ролі.</p>
<p>
	PR професій – це не про гарний візуал у соцмережах і не про романтизацію. Завдання в тому, щоб зробити професію зрозумілою, видимою та шанованою. Пояснити, що саме робить ця людина, чому її робота критична для результату, які навички вона використовує, як організована її щоденна відповідальність і які можливості розвитку існують у цій ролі.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Це особливо важливо для тих професій, які історично існували в тіні бренду компанії. Бізнес багато говорить про сервіс, надійність, швидкість і клієнтоорієнтованість, але значно рідше – про людей, які фактично забезпечують ці обіцянки на рівні операцій.</p>
</div>
<p>
	Якщо компанія не формує повагу до цих ролей сама, ринок не може робити цього за неї.</p>
<h2>
	Як саме працює PR професій у логістиці</h2>
<p>
	Найслабше місце багатьох комунікацій у тому, що вони декларують важливість професії, але не перекладають її на мову конкретних форматів, каналів і сценаріїв взаємодії з аудиторією. Тому PR професій варто розглядати як практичну систему, у межах якої момпанії повинні:</p>
<p>
	<strong>1. Визначити, для кого вони пояснюють ці ролі.</strong> Це можуть бути потенційні кандидати без досвіду, фахівці із суміжних сфер, молодь, студенти профільних навчальних закладів, локальні громади, батьки майбутніх працівників, а також власна команда.</p>
<p>
	<strong>2. Визначити, де саме ця комунікація має відбуватися</strong>. Це можуть бути:</p>
<ul>
	<li>
		сторінки компанії в LinkedIn, Facebook, Instagram, YouTube або TikTok;</li>
	<li>
		розділ «Кар'єра» на сайті;</li>
	<li>
		сторінки вакансій;</li>
	<li>
		внутрішні медіа;</li>
	<li>
		виступи на профільних подіях;</li>
	<li>
		партнерства з навчальними закладами;</li>
	<li>
		локальні спецпроєкти роботодавця.</li>
</ul>
<p>
	<strong>3. Зрозуміти, який тип контенту вирішує яке завдання</strong>. Наприклад: формат «день із життя» показує, який вигляд має реальна зміна, знижує страх невідомості та допомагає кандидату уявити себе в ролі відповідного спеціаліста. Або матеріали типу «професія по поличках» прибирають спотворене уявлення про функціонал і пояснюють, у чому полягає відповідальність ролі.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Принципово важливо, що це не разові інформаційні приводи. Якщо компанія хоче змінити сприйняття професії, така комунікація має бути регулярною, різноканальною та вбудованою в загальний бренд роботодавця.</p>
</div>
<h2>
	Де PR закінчується та починається HR-бренд?</h2>
<p>
	Навіть найкраща зовнішня комунікація не спрацює, якщо всередині компанії людина потрапляє в перевантаження, неотриману обіцянку і відсутність правил гри. Саме тут у гру входить HR-бренд.</p>
<p>
	HR-бренд в операційній логістиці – це не набір слів про цінність людей, а організаційна практика, яку працівник відчуває з першого дня. На практиці це означає:</p>
<ul>
	<li>
		структурований вхід у професію;</li>
	<li>
		зрозумілу карту зростання;</li>
	<li>
		прогнозоване навантаження;</li>
	<li>
		робочий порядок та інструменти;</li>
	<li>
		систему визнання.</li>
</ul>
<div class="post__frame">
	<p>
		Якщо PR обіцяє повагу до професії, то HR-бренд повинен зробити цю повагу відчутною в щоденній взаємодії з компанією. Інакше будь-яка комунікація перетворюється на розрив між образом і досвідом.</p>
</div>
<h2>
	Як бізнесу зрозуміти, що ця стратегія працює?</h2>
<p>
	Робота з престижем професій багатьом здається чимось непомітним. Але її результат цілком піддається вимірюванню.</p>
<p>
	Серед <strong>ключових показників стратегії, що працює</strong>:</p>
<ul>
	<li>
		швидкість закриття вакансій;</li>
	<li>
		кількість і якість відгуків;</li>
	<li>
		конверсія з перегляду вакансії у контакт;</li>
	<li>
		проходження адаптації;</li>
	<li>
		утримання людей після 3–6 місяців;</li>
	<li>
		рівень плинності на операційних позиціях;</li>
	<li>
		кількість внутрішніх кандидатів на зростання;</li>
	<li>
		залученість до програм визнання;</li>
	<li>
		реакція аудиторії на контент про професії в зовнішніх каналах.</li>
</ul>
<div class="post__frame">
	<p>
		Інакше кажучи, PR професій і сильний HR-бренд – це не репутаційна надбудова, а прикладний інструмент, який впливає на наймання, стабільність команди, операційну якість і, зрештою, на стійкість бізнесу.</p>
</div>
<p>
	Сьогодні логістика вже не може дозволити собі мовчати про тих, хто забезпечує її щоденну роботу. Без людей, які везуть, координують, комплектують, перевіряють і тримають операційний ритм, не працює жодна обіцянка бренду. І саме тому повернення престижу логістичним професіям – це питання конкурентоспроможності компанії.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/openmind/20307170-navishcho-povertati-prestizh-profesiyam-logistiki-ta-yak-ce-zrobiti?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/70.jpg?1782995889" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Ксенія Бармотіна]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 14:30:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307168</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 14:15:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Єдиний нафтопереробний завод Грузії повністю відмовляється від російської нафти]]></title>
                            <description><![CDATA[Уже з осені 2026 року завод працюватиме виключно на нафті неросійського походження]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Єдиний нафтопереробний завод Грузії Kulevi Oil Refinery з осені цього року повністю припинить переробку російської нафти.</p>
<p>
	Таке рішення компанія Black Sea Petroleum (BSP) ухвалила після того, як Євросоюз пригрозив включити термінал у порту Кулеві до санкційного списку через обхід санкцій щодо російської нафти, передає <a href="https://ru.themoscowtimes.com/2026/07/02/edinstvennii-gruzinskii-npz-otkazalsya-ot-nefti-iz-rossii-iz-za-ugrozi-sanktsii-es-a199808" rel="nofollow" target="_blank">The Moscow Times</a>.</p>
<p>
	У компанії повідомили, що вже з серпня-вересня 2026 року завод працюватиме виключно на нафті неросійського походження.</p>
<p>
	«Це відкриє для продукції Black Sea Petroleum доступ до високорентабельних міжнародних ринків», – зазначили в компанії, назвавши рішення частиною стратегії диверсифікації постачань.</p>
<p>
	російська компанія почала постачати нафту на завод у Кулеві восени 2025 року. Однак уже на початку 2026-го ситуація різко змінилася.</p>
<p>
	У лютому ЄС почав розглядати можливість запровадження санкцій проти нафтового термінала в Кулеві через підозри в реекспорті російської нафти та використанні порту танкерами так званого тіньового флоту. У березні BSP навіть потрапила до попереднього санкційного списку.</p>
<p>
	Після цього грузинська влада пообіцяла повністю закрити порт для російських суден, що перебувають під санкціями, та припинити будь-які схеми реекспорту російської сировини.</p>
<p>
	Генеральний директор BSP Давид Поцхверія тоді заявив, що компанія переходить на нафту з Туркменістану, Казахстану та інших альтернативних постачальників. Після цих кроків ЄС виключив термінал Кулеві з проєкту нового санкційного пакету.</p>
<p>
	За перше півріччя 2026 року завод переробив понад 650 тис. тонн нафти.</p>
<p>
	Паралельно BSP розширила співпрацю з американською технологічною компанією Honeywell, яка постачатиме обладнання та автоматизовані системи управління виробництвом.</p>
<p>
	У компанії також повідомили про плани розширення виробництва:</p>
<ul>
	<li>
		на початку 2027 року завод має розпочати випуск дорожнього бітуму;</li>
	<li>
		у II кварталі 2027 року планується запуск виробництва авіаційного пального.</li>
</ul>
<p>
	Отже, Kulevi Oil Refinery має стати першим у Грузії нафтопереробним заводом повного циклу, який працюватиме без використання російської сировини.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong>.</em> Нагадаємо: Україна у зверненні до ООН <a href="https://mind.ua/news/20307101-ukrayina-u-zvernenni-do-oon-nazvala-tankeri-tinovogo-flotu-rosiyi-zakonnoyu-vijskovoyu-cillyu">назвала танкери</a> «тіньового» флоту росії законною військовою ціллю.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307168-edinij-naftopererobnij-zavod-gruziyi-povnistyu-vidmovlyaetsya-vid-rosijskoyi-nafti?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/68.jpg?1782990459" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 14:15:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307167</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 13:45:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[На Сумщині через російські удари запускають мобільні АЗС – вони будуть змінювати місце]]></title>
                            <description><![CDATA[Про нові адреси заправок жителів інформуватимуть через Telegram-канал]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У Тростянецькій громаді на Сумщині вперше переходять на новий формат продажу пального через постійні російські атаки. Після пошкодження стаціонарних автозаправних станцій влада вирішила розгорнути мережу мобільних АЗС, які регулярно змінюватимуть місце роботи, щоб ускладнити їхнє виявлення російськими військами.</p>
<p>
	Про запуск незвичної системи <a href="https://t.me/TrostyanetsCityCouncil/19132" rel="nofollow" target="_blank">повідомила</a> Тростянецька міська рада.</p>
<p>
	Пальне продаватимуть невеликі автозаправні автомобілі. Їхні локації не будуть постійними – після короткого часу роботи машини переїжджатимуть в інше місце.</p>
<p>
	«Місця розташування будуть змінюватися, щоб не допустити ураження агресором. Автозаправний автомобіль не буде знаходитися тривалий час на одному місці», – пояснили в міськраді.</p>
<p>
	Про нові адреси мобільних заправок жителів інформуватимуть через офіційний Telegram-канал громади.</p>
<p>
	Для водіїв запровадили кілька важливих правил:</p>
<ul>
	<li>
		паливо продаватимуть лише за готівку;</li>
	<li>
		під час повітряної тривоги робота мобільних АЗС повністю припинятиметься;</li>
	<li>
		місця продажу пального постійно змінюватимуться з міркувань безпеки.</li>
</ul>
<p>
	Місцева влада просить мешканців не затримуватися біля заправників довше, ніж це необхідно, та не наражати на небезпеку себе й працівників.</p>
<p>
	За даними місцевої влади, рішення про запуск мобільних АЗС ухвалили після того, як російські обстріли пошкодили стаціонарні автозаправні станції громади.</p>
<p>
	Сумщина вже тривалий час залишається однією з найбільш обстрілюваних областей України. російські війська регулярно атакують прикордонні громади керованими авіабомбами, артилерією, дронами та ракетами, знищуючи не лише житлові будинки, а й критично важливу інфраструктуру.</p>
<p>
	Тростянець став одним із перших українських міст, де продаж пального переводять у мобільний формат, щоб забезпечити людей бензином.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307167-na-sumshchini-cherez-rosijski-udari-zapuskayut-mobilni-azs-voni-budut-zminyuvati-misce?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/67.jpg?1782990115" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 13:45:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307166</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 13:25:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Київ більше не головний покупець, захід України став новим центром ритейлу – аналіз ринку]]></title>
                            <description><![CDATA[Великі мережі почали активно скуповувати місцеві супермаркети]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Повномасштабна російська війна кардинально змінила карту української торгівлі. Якщо ще кілька років тому саме Київ був головним двигуном розвитку продуктових мереж, то тепер найшвидше зростання продажів демонструють західні області.</p>
<p>
	Через це найбільші ритейлери почали масово виходити в регіон і навіть скуповувати місцеві мережі супермаркетів.</p>
<p>
	Про це свідчать дані Держстату та аналіз ринку, опублікований <a href="https://www.rbc.ua/rus/news/velikiy-peredil-supermarketiv-hto-skupovue-1782910734.html" rel="nofollow" target="_blank">РБК-Україна</a>.</p>
<p>
	За підсумками перших п'яти місяців 2026 року рекордне зростання роздрібного товарообігу показали:</p>
<ul>
	<li>
		Рівненська область – +36,2% (до 35,2 млрд грн);</li>
	<li>
		Хмельницька область – +28,6% (до 41 млрд грн);</li>
	<li>
		Івано-Франківська область – +26,3% (до 37,8 млрд грн).</li>
</ul>
<p>
	Для порівняння:</p>
<ul>
	<li>
		Київська область додала лише 19,4%;</li>
	<li>
		сам Київ – лише 13,7%, що майже втричі менше, ніж у Рівненській області.</li>
</ul>
<p>
	Експерти зазначають, що причина не тільки у великій кількості переселенців, які зараз живуть на заході країни.</p>
<p>
	За словами старшої економістки Центру економічної стратегії Наталії Колесніченко, західні області стали центром економічної активності завдяки релокації бізнесу, розвитку туризму, відкриттю нових офісів і переїзду більш платоспроможних споживачів.</p>
<p>
	Директор GT Partners Ukraine Ігор Гугля також називає західні області безумовним лідером розвитку продуктового ритейлу.</p>
<p>
	Великі мережі почали скуповувати місцевих конкурентів</p>
<p>
	Через зміну споживчої географії національні оператори дедалі частіше не будують нові магазини, а купують уже готові регіональні мережі. Найгучніший приклад – вихід мережі Novus до Львова. Після закриття понад 60 магазинів групи «Євротек» компанія одразу отримала три торговельні об'єкти – два у Львові та один в Івано-Франківську.</p>
<p>
	Активно розширюється на заході й одеська мережа «Таврія В», яка відкриває нові супермаркети на Івано-Франківщині.</p>
<p>
	Одночасно за Львівську, Волинську, Рівненську, Хмельницьку та Івано-Франківську області вже конкурують як місцеві мережі («Близенько», «Сімі», «Тано»), так і загальноукраїнські оператори – АТБ, Fozzy Group, Novus, «Фора» та інші.</p>
<p>
	На цьому тлі локальним мережам усе важче виживати – експерти вважають, що регіональні мережі з 10–50 магазинів стають головною ціллю для поглинання.</p>
<p>
	Комерційна директорка GDS Анна Анісімова пояснює, що це відбувається великі компанії отримують разом із покупкою вже готову інфраструктуру, приміщення, персонал і сформовану клієнтську базу.</p>
<p>
	Водночас невеликим мережам важко конкурувати з національними гравцями в логістиці, ІТ-рішеннях, закупівлях та операційній ефективності.</p>
<p>
	За оцінками ринку, дві найбільші групи – АТБ та Fozzy Group – уже контролюють приблизно 76% сукупного виторгу десяти найбільших продуктових ритейлерів України.</p>
<p>
	Аналітики прогнозують, що процес консолідації лише прискориться, а боротьба за покупця на заході країни найближчими роками стане головною битвою українського продуктового ринку.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307166-kiyiv-bilshe-ne-golovnij-pokupec-zahid-ukrayini-stav-novim-centrom-ritejlu-analiz-rinku?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/66.jpg?1782990001" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 13:25:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307165</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 13:07:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Google остаточно програв апеляцію на штраф у понад 4 млрд євро через Android]]></title>
                            <description><![CDATA[Найвища судова інстанція ЄС підтвердила зловживання компанії монопольним становищем на ринку]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Суд Європейського Союзу відхилив апеляцію компанії Alphabet і підтвердив законність штрафу в розмірі 4,1 млрд євро ($4,7 млрд).</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-02/google-loses-eu-court-fight-over-4-1-billion-android-fine?srnd=homepage-europe" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Bloomberg.</p>
<p>
	Це рішення є остаточним і знаменує собою перемогу для брюссельського регулятора, який бореться з Google через суди з моменту першого накладення стягнення у 2018 році.</p>
<p>
	Судді визнали обґрунтованими звинувачення в тому, що Google використовував домінування своєї операційної системи Android для обмеження конкуренції.</p>
<p>
	Європейська комісія виділила три типи незаконної поведінки.</p>
<p>
	Компанія змушувала виробників смартфонів обов'язково встановлювати пошуковик Google Search і браузер Chrome для отримання ліцензії на магазин застосунків Play Store, здійснювала ексклюзивні виплати великим виробникам та операторам за передустановку свого пошуковця, а також забороняла запускати альтернативні версії Android.</p>
<p>
	У вересні 2022 року нижча інстанція підтримала аргументи регулятора, але знизила початкову суму штрафу з 4,3 млрд євро через брак доказів щодо окремих зловживань.</p>
<p>
	Постанова суду обмежує бізнес-модель американського гіганта в Європі та відкриває шлях для потенційних позовів від жертв антиконкурентних дій Google.</p>
<p>
	Корпорація залишається під наглядом Брюсселя в межах Закону про цифрові ринки (DMA). На початку року її зобов'язали зняти технічні бар'єри для конкуруючих ШІ-помічників на Android і надати ключові дані іншим пошуковим системам.</p>
<p>
	Зараз тривають розслідування щодо можливих порушень стосовно зниження рейтингу новин і тиску на розробників застосунків.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20306923-google-nadae-5-mln-na-rozvitok-ukrayinskoyi-cifrovoyi-platformi-rinku-praci-obrij">Google надає $5 млн</a> на розвиток української цифрової платформи ринку праці «Обрій». Кошти підуть на розвиток кар'єрної навігації, цифрового профілю користувача та інструментів прогнозування потреб ринку праці.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307165-google-ostatochno-prograv-apelyaciyu-na-shtraf-u-ponad-4-mlrd-evro-cherez-android?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/65.jpg?1782988460" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 13:07:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307164</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 12:40:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Україна вперше застосувала власну балістичну ракету по території рф – Bloomberg]]></title>
                            <description><![CDATA[FP-9 здатна уражати цілі на відстані 850 км, що дозволяє накривати значну частину європейської території росії]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	росія заявила про перше бойове застосування Україною власної балістичної ракети. Якщо ця інформація підтвердиться, це стане одним із найважливіших етапів розвитку української ракетної програми за весь час повномасштабної війни.</p>
<p>
	Про це повідомляє <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-07-02/russia-signals-ukraine-may-have-used-its-first-ballistic-missile" rel="nofollow" target="_blank">Bloomberg</a>.</p>
<p>
	За даними видання, міноборони рф заявило, що протягом останньої доби російська протиповітряна оборона нібито збила «далекобійну оперативно-тактичну ракету», а також сім керованих авіабомб і понад 600 безпілотників літакового типу.</p>
<p>
	При цьому російська сторона не назвала тип ракети, а українська влада офіційно не підтверджувала її застосування.</p>
<p>
	На цьому тлі Bloomberg звертає увагу на заяви української компанії Fire Point, яка раніше повідомила про завершення розробки балістичної ракети FP-9.</p>
<p>
	За словами головного конструктора Дениса Штілермана, випробування нового комплексу можуть розпочатися вже цього літа або на початку осені після завершення робіт над двигуном.</p>
<p>
	За характеристиками, оприлюдненими розробниками, FP-9 здатна уражати цілі на відстані близько 850 км, що дозволяє накривати значну частину європейської території росії.</p>
<p>
	Якщо саме ця ракета була використана в бойових умовах, це означатиме, що Україна вперше перейшла від випробувань до практичного застосування власної балістичної зброї.</p>
<p>
	Експерти зазначають, що поява українських балістичних ракет може суттєво змінити баланс далекобійних ударів. На відміну від крилатих ракет чи безпілотників, балістичні ракети летять значно швидше, залишаючи противнику набагато менше часу для виявлення та перехоплення.</p>
<p>
	Останніми місяцями Україна активно розширює програму виробництва далекобійного озброєння. Напередодні міністр оборони Михайло Федоров також повідомив про роботу над створенням української антибалістичної ракети та розвиток власних ракетних технологій.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong>.</em> Нагадаємо: <a href="https://mind.ua/news/20307143-ukrayina-otrimae-sotni-raket-patriot-fedorov-rozpoviv-pro-kontrakt-iz-nimechchinoyu">Федоров розповів</a> про контракт із Німеччиною, і що Україна отримає сотні ракет Patriot.</p>
<p>
	Також <a href="https://mind.ua/news/20307131-fedorov-zvernuvsya-do-soyuznikiv-shchodo-vijskovoyi-dopomogi-deshevi-droni-vazhlivishi-za-remont-tankiv">він звернувся</a> до союзників щодо військової допомоги, зазначивши, що «дешеві дрони важливіші за ремонт танків» і закликав переглянути чинні контракти.</p>
<br>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307164-ukrayina-vpershe-zastosuvala-vlasnu-balistichnu-raketu-po-teritoriyi-rf-bloomberg?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/64.jpg?1782988299" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 12:40:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307151</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 12:20:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[росія завдала масованого удару по Києву, багато жертв (оновлено)]]></title>
                            <description><![CDATA[Пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури й житлових будинків виникли відразу в декількох районах міста]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У ніч проти 2 липня війська рф масовано атакували Київ балістичними і крилатими ракетами, реактивними безпілотниками та баражувальними боєприпасами.</p>
<p>
	Про це <a href="https://t.me/kpszsu/67028" rel="nofollow" target="_blank">повідомляли</a> Повітряні сили ЗСУ.</p>
<p>
	У Дарницькому районі частково зруйновані житлові п'ятиповерхівка, дев'ятиповерхівка, де сталося руйнування з першого по шостий поверх, верхні поверхи 16-поверхівки та приватні будинки. Кличко <a href="https://t.me/vitaliy_klitschko/7009" rel="nofollow" target="_blank">писав</a>, що в цьому районі внаслідок падіння уламків біля житлового будинку в одній із квартир заблоковані люди.</p>
<p>
	У Шевченківському районі загорілася спільна покрівля семиповерхового житлового будинку та будівлі готелю. За іншою адресою також зруйновано п'ятиповерхівку. У житловій п'ятиповерхівці на площі 300 кв. м (міський голова <a href="https://t.me/vitaliy_klitschko/7008" rel="nofollow" target="_blank">пише,</a> що йдеться про ринок) та триповерховій нежитловій будівлі сталися пожежі.</p>
<p>
	Пошкодженою будівлею, за словами Кличка, виявилася одна з підстанцій швидкої допомоги. Унаслідок удару поранені п'ять медпрацівників, зокрема один парамедик, який перебуває в украй важкому стані.</p>
<p>
	У Голосіївському районі – пожежа на технічному поверсі 16-поверхівки.</p>
<p>
	У Печерському – руйнування житлової дев'ятиповерхівки, а також пожежа в межах першого та другого поверхів на площі 200 кв. м. Там працівники ДСНС змогли врятувати людину.</p>
<p>
	В Оболонському – пожежа на території складського майданчика, звідки до найближчого пожежного підрозділу люди принесли постраждалого: йому рятувальники надають першу домедичну допомогу.</p>
<p>
	У Святошинському районі пошкоджені два приватних житлових будинки, в одному з них заблоковані люди, а в Деснянському – житлова дев'ятиповерхівка.</p>
<p>
	Загалом відомо про <a href="https://t.me/dmytro_lubinetzs/12011" rel="nofollow" target="_blank">11 загиблих</a> унаслідок обстрілу та <a href="https://t.me/tkachenkotymur/2531" rel="nofollow" target="_blank">56 постраждалих.</a></p>
<p>
	<strong>Оновлено о 12.10 </strong></p>
<p>
	У Києві вже 17 загиблих від російської атаки, ще 86 – постраждали. Про це повідомив міський голова Києва <a href="https://t.me/vitaliy_klitschko/7012" rel="nofollow" target="_blank">Віталій Кличко</a> та <a href="https://t.me/dsns_telegram/67479" rel="nofollow" target="_blank">ДСНС</a> в Telegram.</p>
<p>
	Унаслідок масованого російського удару по Києву найбільших руйнувань зазнав житловий будинок у Дарницькому районі. Під його завалами шукають цілу родину, зокрема 15-річну дівчину. Частину пошкодженого будинку буквально знесло, каже він. Там триває рятувальна операція.</p>
<p>
	Наступний день, 3 липня, у Києві оголосили днем жалоби за жертвами наймасованішої атаки росіян на столицю. Прапори на всіх комунальних будівлях міста приспустять – те саме міська влада рекомендує зробити на будівлях державної та приватної форм власності. Також 3 липня в місті заборонені будь-які розважальні заходи.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307150-merezha-azk-wog-timchasovo-prizupinyae-robotu-v-kievi-ta-oblasti">мережа автозаправних комплексів WOG</a> на ніч закриває свої точки в Києві та Київській області через можливу масовану атаку рф.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307151-rosiya-zavdala-masovanogo-udaru-po-kievu-bagato-zhertv-onovleno?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/51.jpg?1782984060" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 12:20:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307163</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 11:55:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Через нічний обстріл рф пошкоджено інфраструктуру 	«Vodafone Україна»]]></title>
                            <description><![CDATA[Фахівці мобільного оператора ліквідовують наслідки ударів для стабілізації роботи цифрових сервісів]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Унаслідок нічного обстрілу рф по Україні було пошкоджено інфраструктуру мобільного оператора «Vodafone Україна».</p>
<p>
	Про це <a href="https://t.me/VFUkraine/1429" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> пресслужба компанії.</p>
<p>
	«Через ворожу атаку можливе погіршення у роботі мережі фіксованого інтернету. Наразі користувачі можуть стикатися з короткочасними збоями під час підключення до мережі, оплати послуг, а також при спробах зв'язатися з гарячою лінією. Аварійні бригади розпочали ремонтні роботи одразу після обстрілів і докладають максимальних зусиль, щоб оперативно повернути зв'язок у домівки українців», – заявили у Vodafone.</p>
<p>
	Зараз фахівці продовжують ліквідовувати наслідки ударів та стабілізувати роботу цифрових сервісів оператора.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307023-vodafone-ukrayina-stvorit-pidzemnij-data-centr"> «Vodafone Україна» створить</a> підземний дата-центр. Будівництво об'єкта синхронізують із прокладанням кабельного інтернет-коридору між Європою та Азією.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307163-cherez-nichnij-obstril-rf-poshkodzheno-infrastrukturu-vodafone-ukrayina?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/63.jpg?1782985082" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 11:55:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307162</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 11:17:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[рф атакувала автосалон Porshe у Борисполі]]></title>
                            <description><![CDATA[За попередніми даними, згоріли дві автівки, є руйнування]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У Борисполі зафіксовано приліт в автосалон Porsche – згоріли два автомобілі.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.facebook.com/kyivshchina24/posts/pfbid0CyVnSDsn1zoxaXEHXxUujMxns3MECrgvGaVovdcsoVNXcYMkNVGoGuBJdxDV3tHjl" rel="nofollow" target="_blank">повідомляють</a> місцеві паблики.</p>
<p>
	Інформація про кількість постраждалих і точний тип засобу ураження наразі уточнюється. Рятувальники прибули на місце та почали ліквідацію наслідків прильоту.</p>
<p>
	«Порше Центр Київ Аеропорт» розташований у Бориспільському районі Київської області поблизу аеропорту. Це найбільший в Україні та Центральній і Східній Європі офіційний дилерський центр Porsche. Він надає повний комплекс послуг із продажу автомобілів, оригінальних запчастин та аксесуарів, а також сервісного обслуговування.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307155-rosiyani-znishchili-sklad-internet-magazinu-moyo">російський удар повністю</a> знищив склад мережі техніки та електроніки MOYO.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307162-rf-atakuvala-avtosalon-porshe-u-borispoli?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/62.jpg?1782980858" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 11:17:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307161</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 11:02:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Регулятор затвердив правила аутсорсингу для учасників ринків капіталу]]></title>
                            <description><![CDATA[Нові вимоги визначають критерії до зовнішніх підрядників і наближають українське регулювання до стандартів ЄС]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила нові правила, які дозволяють професійним учасникам ринків капіталу офіційно залучати сторонніх фахівців або компанії для виконання окремих функцій на умовах аутсорсингу.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.nssmc.gov.ua/ua-novi-mozhlyvosti-dlia-biznesu-kompaniiam-dozvoliat-viddavaty-robotu-na-autsorsynh/" rel="nofollow" target="_blank">йдеться</a> на сайті регулятора.</p>
<p>
	Документ встановлює вимоги до зовнішніх виконавців. Вони повинні мати достатньо ресурсів, кваліфікований персонал, бездоганну ділову репутацію, а також здійснювати діяльність, що відповідає переданим їм функціям.</p>
<p>
	Водночас у НКЦПФР наголошують, що передача функцій на аутсорсинг не звільняє компанію від відповідальності.</p>
<p>
	«Головний принцип нових вимог: можна залучати сторонніх виконавців, але не перекладати на них відповідальність. Навіть якщо компанія віддала внутрішній аудит чи ІТ на аутсорс, перед клієнтами та комісією за кінцевий результат усе одно відповідає саме вона».</p>
<p>
	У НКЦПФР зазначили, що нові правила наближають українське регулювання до стандартів ЄС і дадуть змогу професійним учасникам ринку оптимізувати витрати без шкоди для захисту прав інвесторів.</p>
<p>
	<strong><em>Бекграунд.</em></strong> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20306963-ai-vzhe-vikonue-30-roboti-sluzhbi-pidtrimki-bez-skorochennya-personalu-ceo-zone3000">ШI вже виконує 30% роботи служби</a> підтримки без скорочення персоналу. На IEF2026 Сергій Скуріхін повідомив, що після запуску чат-ботів команда не скоротилася, а обсяг роботи зріс.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307161-regulyator-zatverdiv-pravila-autsorsingu-dlya-uchasnikiv-rinkiv-kapitalu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/61.jpg?1782980802" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Тетяна Науменко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 11:02:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307160</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:59:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Ціни на нафту падають третій день поспіль у зв'язку з переговорами США та Ірану]]></title>
                            <description><![CDATA[Посередник у дiалозi Катар вiдзначає позитивнi зрушення щодо продовження перемир'я]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Вартість сировини продемонструвала падіння на тлі заяв про успішні переговори США та Ірану.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-falls-after-us-iran-talks-conclude-doha-2026-07-02/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Reuters.</p>
<p>
	Ціна на нафту марки Brent знизилася на $0,77 (-1,1%) – до $70.80 за барель.</p>
<p>
	Еталонна американська сировина West Texas Intermediate (WTI) опустиласяна $0,84 (-1,2%) та становила $67,74 за барель.</p>
<p>
	Обидва сорти продовжують падіння третій день поспіль, оскільки рух суден Ормузькою протокою стабілізувався. Унаслідок цього на ринку з'явився надлишок пропозиції.</p>
<p>
	Речник МЗС Катару, що є приймаючою стороною на переговорах, повідомив про позитивний результат у діалозі щодо продовження перемир'я. </p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що США та Іран <a href="https://mind.ua/news/20307145-ssha-ta-iran-vidnovili-dialog-u-dosi-zadlya-stabilizaciyi-ruhu-v-ormuzkij-protoci">відновили діалог</a> у Досі задля стабілізації руху в Ормузькій протоці. Спроба зберегти проміжну угоду відбувається на тлі вимог Тегерана щодо мита для цивільних суден.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307160-cini-na-naftu-padayut-tretij-den-pospil-u-zvyazku-z-peregovorami-ssha-ta-iranu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/60.jpg?1782985275" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:59:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307159</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:57:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Соболев представив у Раді нові правила бронювання: що зміниться для бізнесу]]></title>
                            <description><![CDATA[Оновлення стосуються зарплатного критерію, галузевих вимог і квот для працівників-сумісників]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Кабінет Міністрів оновив підходи до бронювання військовозобов'язаних, переглянувши критерії визначення критично важливих підприємств і порядок підтвердження їхнього статусу.</p>
<p>
	Про це під час виступу у Верховній Раді <a href="https://www.kmu.gov.ua/news/oleksii-sobolev-predstavyv-u-verkhovnii-radi-onovleni-pidkhody-do-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh" rel="nofollow" target="_blank">повідомив</a> міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.</p>
<p>
	«Міністерство усвідомлює стратегічну необхідність підтримки бізнесу, який сьогодні працює в надзвичайно складних умовах. Водночас бронювання має залишатися збалансованим інструментом, який дозволяє зберігати роботу критично важливих підприємств і враховує оборонні потреби держави», – зазначив він.</p>
<p>
	Міністр нагадав, що для отримання статусу критично важливого підприємство має відповідати щонайменше трьом критеріям. Два з них є обов'язковими: середня зарплата не нижче 25 941 грн (або 21 618 грн для підприємств на прифронтових територіях) і відсутність податкової заборгованості. Третій критерій підприємство може обрати самостійно – із загальнодержавних, галузевих або регіональних.</p>
<p>
	За словами міністра, зараз 66 державних органів затвердили 164 галузеві та 225 регіональних критеріїв.</p>
<p>
	Основні зміни стосуються трьох напрямків:</p>
<ul>
	<li>
		оновлення зарплатного критерію;</li>
	<li>
		перегляду галузевих і регіональних критеріїв;</li>
	<li>
		нового порядку розрахунку квоти бронювання для працівників-сумісників.</li>
</ul>
<p>
	За попередніми оцінками, перегляд критеріїв торкнеться близько 20% підприємств. Саме вони мають повторно підтвердити статус критично важливих за оновленими вимогами. Решта підприємств, для яких критерії не змінилися, зможуть скористатися спрощеною процедурою – достатньо подати довідку про середню зарплату та податковий розрахунок. Зробити це потрібно до 10 серпня.</p>
<p>
	Також змінюється порядок обліку працівників-сумісників. Відтепер вони враховуватимуться у квоті бронювання лише за одним місцем роботи – там, де мають найдовший строк трудових відносин. Підприємства, які після цієї зміни перевищили встановлену квоту, мають привести кількість заброньованих працівників у відповідність протягом наступного тижня.</p>
<p>
	Окремо Соболев звернув увагу на підтримку бізнесу в прифронтових регіонах. З вересня 2025 року такі підприємства можуть бронювати до 100% працівників. За цей час додатково заброньовано близько 50 тис. осіб на 2133 підприємствах, а загальна кількість заброньованих у прифронтових областях зросла майже до 100 тис. працівників.</p>
<p>
	«Критично важливі підприємства сьогодні генерують 60% надходжень до бюджету. Тому завдання держави – зберегти можливість для таких підприємств працювати, сплачувати податки, підтримувати економіку та водночас забезпечити прозорість і справедливість у застосуванні механізму бронювання», – наголосив міністр.</p>
<p>
	<strong><em>Бекграунд.</em></strong> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307135-kilkist-kritichno-vazhlivih-pidpriemstv-v-ukrayini-za-rik-zrosla-na-9-tisyach-uryad-gotue-novi-pravila">кількість критично важливих підприємств</a> в Україні за рік зросла на 9000 – уряд готує нові правила бронювання. Зараз критичні підприємства забезпечують уже 60% усіх податкових надходжень від українського бізнесу.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307159-sobolev-predstaviv-u-radi-novi-pravila-bronyuvannya-shcho-zminitsya-dlya-biznesu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/59.jpg?1782979627" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Тетяна Науменко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:57:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307158</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:47:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Кабмін спростив передачу українських оборонних технологій союзникам: деталі]]></title>
                            <description><![CDATA[Нові правила поширюються на країни формату Drone Deal, зокрема Нідерланди, Литву, Латвію та Данію]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Кабінет Міністрів затвердив порядок, який спрощує передачу українського озброєння, військових технологій і конструкторської документації державам-партнерам у межах формату Drone Deal. Відтепер Державна служба експортного контролю видаватиме відповідні дозволи протягом 30 днів.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.kmu.gov.ua/news/peredacha-tekhnolohii-i-ozbroiennia-partneram-v-ramkakh-drone-deal-stane-shvydshoiu-uriad-skorotyv-protseduru-do-30-dniv" rel="nofollow" target="_blank">повідомила</a> пресслужба Міноборони.</p>
<p>
	Новий механізм поширюється на держави, з якими Україна уклала угоди про спільне виробництво, постачання або технологічний обмін у сфері безпілотних систем та інших оборонних технологій.</p>
<p>
	Документ стосується передач товарів військового призначення вартістю від 15 млн грн, які вже прийняті на озброєння або кодифіковані Міністерством оборони, а також технологій їх виробництва.</p>
<p>
	Перелік держав, які зможуть скористатися спрощеною процедурою, формуватиме Міністерство закордонних справ, тоді як перелік критичних товарів, заборонених до передачі, визначатиме Міноборони разом з іншими уповноваженими органами.</p>
<p>
	<strong>Які умови діятимуть для партнерів</strong></p>
<p>
	Обов'язковою умовою є надання державних гарантій країною-імпортером. Передача технологій здійснюватиметься лише в користування без передачі прав інтелектуальної власності.</p>
<p>
	Зазначається, що реекспорт або передача технологій третім сторонам можливі лише після письмового дозволу України. Якщо передані розробки будуть модернізовані, українська сторона повинна отримати відповідну технічну документацію.</p>
<p>
	Крім того, іноземні компанії не повинні:</p>
<ul>
	<li>
		перебувати під українськими чи міжнародними санкціями;</li>
	<li>
		бути пов'язаними з державою-агресором або її громадянами;</li>
	<li>
		входити до переліків осіб, причетних до фінансування тероризму чи відмивання коштів.</li>
</ul>
<p>
	Якщо продукція, виготовлена за українськими технологіями, експортуватиметься до третіх країн, 20% її вартості сплачуватиметься до державного бюджету України як плата за погодження реекспорту.</p>
<p>
	<strong>Пріоритет – потреби української армії</strong></p>
<p>
	Порядок також передбачає запобіжники для забезпечення Сил оборони. Дозвіл на передачу технологій можуть не видати, якщо Міноборони або інший державний замовник планує закупити відповідну продукцію для потреб України чи якщо вона входить до переліку критичних товарів.</p>
<p>
	Водночас виробник зможе отримати дозвіл, якщо гарантує одночасне виконання державного оборонного замовлення та експортного контракту. Якщо ж підприємство не виконає своїх зобов'язань перед українськими замовниками, дозвіл на експорт може бути зупинений або скасований.</p>
<p>
	<strong>Довідково. </strong>Формат Drone Deal передбачає спільну розробку, виробництво та локалізацію безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, ракетного озброєння та інших оборонних технологій із державами-партнерами. Станом на кінець червня 2026 року відповідні домовленості вже укладено з Нідерландами, Литвою та Латвією, триває реалізація проєктів із Данією, а також готуються угоди з Німеччиною, Канадою та США.</p>
<p>
	<strong><em>Бекграунд.</em></strong> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20307152-ukrayina-vidkrivae-eksport-oboronnih-tehnologij">Україна відкриває експорт оборонних</a> технологій. 20% коштів від експорту готових виробів і технологій та 30% – від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спецфонду держбюджету на розвиток українського ОПК.</p>
<p>
</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307158-kabmin-sprostiv-peredachu-ukrayinskih-oboronnih-tehnologij-soyuznikam-detali?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/58.jpg?1782978833" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Тетяна Науменко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:47:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307156</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:39:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Італія погодилася не блокувати рішення НАТО про військову підтримку України у 2027 році]]></title>
                            <description><![CDATA[Урядові джерела спростували відповідне повідомлення німецької газети]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	В італійському уряді спростовують, що виступали проти виділення 79 млрд євро для України, про які мають оголосити на прийдешньому саміті НАТО. Там пояснили, що спершу розбіжності були лише щодо того, чи варто включати суму допомоги в текст декларації.</p>
<p>
	Про це сказали представники італійського уряду на нараді з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні,<a href="https://www.ansa.it/sito/notizie/politica/2026/07/01/riunione-con-meloni-verso-il-vertice-nato-focus-sulle-spese-militari_79e2e49c-6c14-4bef-b177-c57e5fffcc67.html" rel="nofollow" target="_blank"> цитує</a> ANSA.</p>
<p>
	Нещодавно німецьке видання FAZ із посиланням на джерела писало, що серед дипломатів Італії існував опір щодо закріплення в декларації саміту НАТО обіцянки, що союзники підтверджують свої суверенні зобов'язання «підтримувати принаймні порівнянний рівень до 2027 року».</p>
<p>
	Тому це формулювання лишилося неузгодженим, і його мали обговорити під час подальших зустрічей дипломатів. За даними урядових джерел ANSA, Рим не відступає від підтримки України й ніколи не виступав проти виділення 70 млрд євро для Києва. За їхніми словами, спочатку лише обговорювалася доцільність включення цієї суми до тексту підсумкової декларації, але це питання, мовляв, врегулювали ще кілька днів тому.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20299210-v-italiyi-shvalennya-dopomogi-ukrayini-viklikalo-burhlivi-superechki-v-parlamenti">уряд Італії схвалив черговий декрет</a>, що продовжує військову допомогу Україні до кінця 2026 року, подолавши політичні розбіжності в коаліції та тиск із боку частини правих партій.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307156-italiya-pogodilasya-ne-blokuvati-rishennya-nato-pro-vijskovu-pidtrimku-ukrayini-u-2027-roci?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/56.jpg?1782978000" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:39:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20307157</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:33:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[НБУ змінив правила управління ризиками для банків, страховиків і платіжних сервісів]]></title>
                            <description><![CDATA[З 1 липня фінустанови повинні впровадити нові підходи до роботи із зовнішніми контрагентами відповідно до стандартів ЄС]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Національний банк комплексно оновив нормативну базу з управління ризиками, запровадивши вимоги щодо управління ризиком третіх сторін. Нові правила стосуються банків і банківських груп, надавачів фінансових платіжних послуг та страховиків.</p>
<p>
	Про це <a href="https://bank.gov.ua/ua/news/all/ustanovleno-vimogi-schodo-upravlinnya-rizikom-tretih-storin-dlya-bankiv-nadavachiv-platijnih-poslug-ta-strahovikiv" rel="nofollow" target="_blank">йдеться</a> на сайті регулятора.</p>
<p>
	У НБУ пояснили, що активніше використання зовнішніх постачальників створює додаткові ризики для безперервності роботи установ, захисту інформації, кібербезпеки та виконання вимог законодавства.</p>
<p>
	«Зовнішні постачальники є джерелом додаткових ризиків для безперервної діяльності, виконання зобов’язань, збереження інформації та кібербезпеки, дотримання вимог законодавства, фінансової стійкості установи та стабільності фінансової системи загалом», – наголосили в НБУ.</p>
<p>
	Регулятор зазначає, що нові вимоги розроблені з урахуванням міжнародних стандартів, зокрема рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду, а також європейських директив щодо платіжних послуг (RPSD) і платоспроможності страховиків (Solvency II).</p>
<p>
	<strong>Що зміниться для банків</strong></p>
<p>
	Для банків запроваджуються вимоги щодо:</p>
<ul>
	<li>
		виявлення, оцінки, моніторингу та мінімізації ризиків, пов'язаних із залученням третіх сторін;</li>
	<li>
		попередньої перевірки контрагентів, аналізу їхнього фінансового стану, ділової репутації та операційної спроможності;</li>
	<li>
		постійного контролю виконання зобов'язань постачальниками;</li>
	<li>
		встановлення мінімальних вимог до договорів і розроблення планів припинення співпраці;</li>
	<li>
		визначення критеріїв, за яких співпраця з третьою стороною може створювати критичні ризики для банку та його клієнтів.</li>
</ul>
<p>
	Відповідні зміни затверджені постановою Правління НБУ №70 від 30 червня 2026 року й набрали чинності з 1 липня.</p>
<p>
	<strong>Нові вимоги для платіжних компаній</strong></p>
<p>
	Для надавачів фінансових платіжних послуг регулятор встановив вимоги щодо:</p>
<ul>
	<li>
		створення механізмів управління ризиком третіх сторін;</li>
	<li>
		оцінки постачальників на всіх етапах співпраці;</li>
	<li>
		обов'язкової перевірки критичних постачальників перед укладенням договорів;</li>
	<li>
		документування процесів оцінки ризиків;</li>
	<li>
		постійного моніторингу контрагентів і забезпечення безперервності надання платіжних послуг.</li>
</ul>
<p>
	Ці зміни затверджені постановою НБУ №72 і також діють із 1 липня.</p>
<p>
	<strong>Що зміниться для страховиків</strong></p>
<p>
	Для страхових компаній нові правила передбачають:</p>
<ul>
	<li>
		визначення критеріїв важливих функцій і процесів;</li>
	<li>
		перевірку потенційних аутсорсерів перед переданням їм критично важливих функцій;</li>
	<li>
		розширення вимог до договорів із такими контрагентами;</li>
	<li>
		оновлення вимог до планів безперервної діяльності страховиків.</li>
</ul>
<p>
	Відповідні норми закріплені постановою Правління НБУ №73, яка також набрала чинності з 1 липня.</p>
<p>
	У Нацбанку наголосили, що фінансовим установам надано достатній перехідний період для аналізу чинних договорів із постачальниками та узгодження своєї діяльності з новими вимогами. При цьому нові правила <strong>не поширюються на компанії, які не перебувають під наглядом НБУ</strong>.</p>
<p>
	<strong><em>Бекграунд.</em></strong> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20306575-nbu-vidkriv-shlyah-do-zapusku-bankiv-finansovoyi-inklyuziyi-detali">НБУ відкрив шлях до запуску</a> банків фінансової інклюзії. Новий формат банків працюватиме у прифронтових, деокупованих та віддалених громадах.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20307157-nbu-zminiv-pravila-upravlinnya-rizikami-dlya-bankiv-strahovikiv-i-platizhnih-servisiv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203071/57.jpeg?1782977883" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Тетяна Науменко]]></author>
                            <date><![CDATA[Thu, 02 Jul 2026 10:33:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        </channel>
                            </rss>