<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
                            <rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/">
                            <channel>
                                <title>Економічні новини України та світу | Останні новини бізнесу та фінансів на порталі Mind.ua</title>
                                <link>https://mind.ua</link>
                                <description>Читайте актуальні новини економіки на сайті Mind.ua &#10003; Головні новини фінансів за сьогодні &#10003; Останні новини бізнесу &#10003; Свіжі новини валютного ринку &#10003; Новини стартапів та бізнес ідеї</description>
                                <language>uk-ua</language>
                                <lastBuildDate>Mon, 31 Aug 2026 11:56:23 +0300</lastBuildDate>
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309233</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:20:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Рада готує реформу добровільних пенсійних фондів: нові правила управління та інвестування]]></title>
                            <description><![CDATA[Законопроєкт №15570 імплементує директиви ЄС, запроваджує нові вимоги до пенсійних компаній та посилює захист учасників фондів]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	До Верховної Ради внесли законопроєкт <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70591">№15570</a> «Про добровільні пенсійні фонди», який має реформувати систему добровільного пенсійного забезпечення відповідно до вимог Європейського Союзу.</p>
<p>
	Ініціаторами документа стали народні депутати на чолі з головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.</p>
<p>
	Як зазначається у пояснювальній записці, законопроєкт імплементує положення Директив ЄС 2016/2341 та 2014/50/ЄС і спрямований на модернізацію роботи добровільних пенсійних фондів.</p>
<p>
	Документ передбачає комплексне оновлення правил діяльності установ пенсійного забезпечення (пенсійних компаній).</p>
<p>
	Зокрема, пропонується:</p>
<ul>
	<li>
		встановити персональну відповідальність органів управління та нагляду пенсійних компаній за дотримання законодавства та захист інтересів учасників і вигодонабувачів;</li>
	<li>
		привести систему корпоративного управління у відповідність до європейських стандартів;</li>
	<li>
		запровадити систему внутрішнього контролю, зокрема функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту;</li>
	<li>
		перейти до принципу «розсудливої особи» (prudent person) під час інвестування пенсійних активів. Він передбачає орієнтацію на довгострокові інтереси учасників фондів, диверсифікацію активів та інвестування переважно в інструменти, допущені до торгів на регульованих ринках.</li>
</ul>
<p>
	Законопроєкт також передбачає розширення вимог до розкриття інформації.</p>
<p>
	Пенсійні компанії повинні будуть надавати потенційним учасникам, учасникам та вигодонабувачам повну й актуальну інформацію про свою діяльність та результати управління фондами відповідно до європейських вимог і міжнародних стандартів.</p>
<p>
	Крім того, пропонується запровадити ризик-орієнтований пруденційний нагляд, який має бути спрямований на захист прав учасників системи та забезпечення стабільності пенсійних установ.</p>
<p>
	Окремим нововведенням стане централізація інформації про учасників і вигодонабувачів добровільних пенсійних фондів, їхні активи та інші дані, необхідні для захисту прав учасників системи.</p>
<p>
	Для реалізації реформи законопроєкт також передбачає внесення змін до законів про державне регулювання ринків капіталу, ринки капіталу, рекламу, систему гарантування вкладів фізичних осіб, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, недержавне пенсійне забезпечення, страхування, інвестиційну діяльність, акціонерні товариства та бухгалтерський облік і фінансову звітність.</p>
<p>
	<strong><em>Бекграунд.</em></strong> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309094-pensijnij-fond-zatverdiv-novi-pokazniki-serednoyi-zarplati-dlya-rozrahunku-pensij">Пенсійний фонд затвердив нові показники</a> середньої зарплати для розрахунку пенсій. За квартал розрахунковий показник зріс більш ніж на 3000 грн.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309233-rada-gotue-reformu-dobrovilnih-pensijnih-fondiv-novi-pravila-upravlinnya-ta-investuvannya?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/33.jpg?1788164430" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Тетяна Науменко]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:20:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309232</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:12:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Мита США на авто канадського виробництва можуть зупинити заводи Toyota та Honda]]></title>
                            <description><![CDATA[Через нові торговельні обмеження японські автогіганти ризикують втратити позиції в Північній Америці]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Пропозиція США запровадити 50% мито на імпорт канадських автомобілів створює серйозні ризики для Toyota та Honda.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.reuters.com/business/autos-transportation/toyota-honda-may-get-stuck-with-bill-trumps-canada-tariffs-2026-08-31/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> агентство Reuters.</p>
<p>
	Оскільки на ці компанії припадає понад 75% канадського автовиробництва, нові обмеження можуть змусити їх зупинити окремі складальні лінії.</p>
<p>
	Для японських брендів ринок США є ключовим і захищеним від китайських конкурентів, проте Канада забезпечує значну частку їхніх американських продажів.</p>
<p>
	Потенційне подвоєння зборів завдасть потужного удару по бізнесу компаній, які вже стикаються з жорсткою глобальною конкуренцією та високими витратами.</p>
<p>
	У відповідь на торговельний тиск автовиробники змушені переглядати стратегії. Toyota вже нарощує інвестиції у виробництво на території США, тоді як Honda розглядає можливість скасування планів щодо будівництва нового заводу в регіоні та очікує результатів переговорів щодо угоди USMCA.</p>
<p>
	У разі реалізації тарифів компаніям доведеться шукати шляхи перенаправлення експорту та адаптації логістики до нових умов. </p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що Трамп анонсував <a href="https://mind.ua/news/20308980-tramp-anonsuvav-pidvishchennya-mit-na-kanadski-tovari-do-50-z-novogo-roku">підвищення мит</a> на канадські товари до 50% з нового року. Президент США звинуватив Канаду у торговельному дисбалансі та пригрозив жорсткішими тарифами.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309232-mita-ssha-na-avto-kanadskogo-virobnictva-mozhut-zupiniti-zavodi-toyota-ta-honda?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/32.jpg?1788163965" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:12:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309228</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:04:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Дохід українських рітейлерів у першому півріччі зріс на 18%]]></title>
                            <description><![CDATA[АТБ-Маркет залишається найбільшим ритейлером країни, попри уповільнення темпів приросту прибутку]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	В Україні у січні-червні 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року дохід компаній сфери роздрібної торгівлі збільшився на 18%, прибуток – на 17%.</p>
<p>
	Про це <a href="http://opendatabot.ua/analytics/retail-companies-2026-8" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Опендатабот, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру.</p>
<p>
	За даними аналітиків, наразі у сфері роздрібної торгівлі України працюють 41 235 компаній, і їх кількість стабільно зростає вже п'ятий рік поспіль. Цьогоріч відкрилося на 796 компаній більше, ніж закрилося – це майже стільки ж, скільки й до початку повномасштабного вторгнення, коли чистий приріст за аналогічний період становив 804 компанії.</p>
<p>
	За підсумками шести місяців 2026 року сукупний дохід рітейлерів зріс на 18% – з 692,29 млрд грн до 817,14 млрд грн. Позитивну динаміку продемонстрували 1169 компаній, натомість у 702 бізнесів дохід скоротився.</p>
<p>
	Загальний прибуток галузі за той самий період збільшився на 17% – з 14,91 млрд грн до 17,44 млрд грн. Водночас кількість прибуткових компаній зменшилася на 72 – із 1354 у першому півріччі 2025 року до 1272 нині.</p>
<p>
	Аналітики підкреслюють, що дані фінансової звітності компаній отримані ще до масованих обстрілів розподільчих мереж та складів, тож результати цих ударів, ймовірно, відобразяться вже у подальших звітах.</p>
<p>
	Найбільшим ритейлером країни за доходом став «АТБ-Маркет» – 136 млрд грн (+16% до минулорічного показника). Друге місце посідає «Сільпо» з доходом 59,55 млрд грн (+18%). Трійку лідерів замикає «Вигідна покупка» (мережа «Аврора») – 28,26 млрд грн (+30%).</p>
<p>
	До п'ятірки також увійшли «Фора» – 26,83 млрд грн (+29%) та «Комфі Трейд» – 20,16 млрд грн (+27%).</p>
<p>
	У грошовому вимірі найбільше додав «АТБ-Маркет» – 18,84 млрд грн, або +16% за рік. «Сільпо» збільшило дохід на 9,16 млрд грн (+18%), «Аврора» – на 6,52 млрд грн (+30%), а «Фора» – на 6,1 млрд грн (+29%).</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309202-atb-obmezhila-prodazh-okremih-tovariv-cherez-problemi-z-logistikoyu">АТБ обмежила продаж окремих товарів через проблеми з логістикою</a>. У магазинах діятиме ліміт до шести одиниць в одні руки.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309228-dohid-ukrayinskih-ritejleriv-u-pershomu-pivrichchi-zris-na-18?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/28.jpg?1788163496" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:04:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309227</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:00:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Через нові удари рф без світла залишилися споживачі у шести областях]]></title>
                            <description><![CDATA[На Чернігівщині світло також зникло через негоду]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Станом на ранок 31 серпня внаслідок чергових російських атак на цивільну інфраструктуру без електропостачання залишаються споживачі у шести областях України.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.facebook.com/npcukrenergo/posts/pfbid0sGD7C5q6ec5dg2WnV7qtiys3B8WkmcBDKE2E3JrDZBSb48QBJ2DaE16tP1ZTxm4ql" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> НЕК «Укренерго».</p>
<p>
	У компанії уточнили, що внаслідок російських атак нові знеструмлення зафіксовано у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Сумській і Миколаївській областях. Там, де це наразі дозволяє безпекова обстановка, вже тривають аварійно-відновлювальні роботи.</p>
<p>
	Також на ранок 31 серпня через несприятливі погодні умови повністю або частково знеструмленими залишалися чотири населені пункти на Чернігівщині. Ремонтні бригади обленерго вже проводять відновлення пошкоджених повітряних ліній електропередачі.</p>
<p>
	За даними компанії, споживання електроенергії відповідає сезонним показникам. Станом на 09:30 31 серпня воно перебувало на тому ж рівні, що й попереднього робочого дня, у п'ятницю, 28 серпня. Учора, 30 серпня, добовий максимум споживання зафіксували увечері – на тому ж рівні, що й максимум попередньої неділі, 23 серпня.</p>
<p>
	Укренерго радить сьогодні переносити активне споживання електроенергії на період з 10:00 до 16:00 – час найефективнішої роботи промислових сонячних електростанцій, а також не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів у вечірні години з 18:00 до 22:00.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309100-cherez-novi-udari-rf-bez-svitla-zalishilisya-spozhivachi-v-shesti-oblastyah">через нові удари рф без світла залишилися споживачі в шести областях</a>. Ясна погода дозволила знизити споживання електроенергії майже на 5%.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309227-cherez-novi-udari-rf-bez-svitla-zalishilisya-spozhivachi-u-shesti-oblastyah?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/27.jpg?1788163237" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:00:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309230</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:00:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Чи потрібні компаніям наглядові ради під час війни]]></title>
                            <description><![CDATA[Як український бізнес переосмислив корпоративне управління]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	<em>Під час війни український бізнес змушений повністю перебудувати роботу. Незалежно від обсягів виробництва чи продажів, компанії та виробники навчилися та швидко розпочали переглядати практично все – витрати та структуру управління, ризики та логістику (ланцюги постачання), інвестиційні плани та навіть саме розуміння стратегії. Головним акцентом стало скорочення витрат, що цілком логічно під час війни. Залишитись має те, що впливає на життєздатність компанії, наголошує у колонці для </em><em>Mind <strong>Олена Нусінова</strong>, спеціалістка в галузі корпоративного управління, і намагається відповісти на питання, яку роль в цих процесах грає, а яку – має грати наглядова рада компанії?</em></p>
<h2>
	Від хаосу 2022 р. – до системного управління невизначеністю</h2>
<p>
	Початок повномасштабного вторгнення став для всіх українських компаній періодом абсолютної невизначеності. Цілком зрозуміло, що у перші місяці 2022 р. часто не було готових сценаріїв ані у менеджменту, ані у власників, ані у членів наглядових рад. Ніхто не знав, якими будуть умови праці надалі та що буде із активами, працівниками, ринками збуту тощо.</p>
<p>
	Але саме це ініціювало новий процес: за чотири з половиною роки українські компанії (середні, великі і малі) фактично пройшли прискорений курс кризового корпоративного управління. Згодом прийшло розуміння і була побудована стратегія виживання.</p>
<p>
	На початку, в хаосі 2022 р., дійсно здавалося: ну, що б робили наглядові ради? Проте якщо на великих підприємствах відкинути воєнні фактори, на які члени наглядових рад не можуть впливати, в залишку отримаємо переконливий позитивний результат. Великий бізнес це зрозумів першим.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Для частини бізнесу наглядова рада досі лишається незрозумілою, адже виглядає як складна, дорога й не завжди зрозуміла управлінська конструкція. Особливо враховуючи, що до 2022 р. її взагалі сприймали як формальність, необхідну для державних підприємств, для задоволення вимог міжнародних партнерів або для відповідності певним корпоративним умовам.</p>
</div>
<p>
	Зараз в активній фазі, – хіба що не на піку – перебуває співпраця українських підприємств з іноземними. Ми надзвичайно відкриті і дуже просунулися на міжнародній арені. І це під час військового стану! Проте для того, щоб грати нарівні зі світовими компаніями та бути зрозумілим партнером іноземців для побудови їхньої стратегій, наглядова рада –must have.</p>
<p>
	Іншими словами, сьогодні український бізнес або активно працює з міжнародними партнерами, залучає капітал, виходить на нові ринки та інтегрується у глобальне бізнес-середовище, або більше не існує. Для міжнародних контрагентів зрозуміла система корпоративного управління дедалі частіше є не декоративним елементом, а показником зрілості компанії.</p>
<h2>
	Чи уповільнює наглядова рада ухвалення рішень</h2>
<p>
	Один з найпоширеніших міфів полягає в тому, що наглядова рада робить компанію повільнішою. Мовляв, у кризовій ситуації потрібно діяти за години, а не збирати засідання, погоджувати позиції й проходити додатковий рівень управління.</p>
<p>
	Насправді проблема не в раді. Хаос виникає лише тоді, коли в компанії не існує чіткого розмежування повноважень, коли невідомо, хто та у якій мірі відповідає за управління. Тоді виникають моменти втручання членів наглядової ради в операційну діяльність, які і стають причиною затримок у роботі.</p>
<p>
	Впевнена, що не рада повинна вирішувати, що робити підприємству в момент повітряної тривоги чи як організувати доступ працівників до виробничого майданчика після атаки. Це зона відповідальності операційного менеджменту.</p>
<p>
	А от безпосереднє завдання членів наглядової ради – визначити стратегічний напрям, систему ризиків, межі повноважень, принципи використання ресурсів, контролювати ефективність менеджменту та допомагати компанії готуватися до різних сценаріїв.</p>
<p>
	Наглядова Рада потрібна не для уповільнення, а для того, щоб допомогти операційній компанії вдало вибудовувати свою діяльність.</p>
<h2>
	Релокація, енергетична автономність і захист виробництва</h2>
<p>
	Український бізнес станом на зараз накопичив унікальний досвід, який, через відомі обставини, майже неможливо знайти в інших країнах. Один з найяскравіших прикладів – масштабна релокація підприємств з прифронтових та найбільш небезпечних регіонів. Багато компаній покинули Запорізьку, Харківську, Дніпропетровську та інші області, і де-факто перенесли виробничі потужності на захід країни. Задля цього довелось швидко перебудувати логістику, навчитись формувати нові команди – тобто, наново запускати операційну діяльність.</p>
<p>
	Для великих підприємств такі рішення неможливо розглядати лише на операційному рівні. Вони стосуються активів, фінансування, інвестицій, ризиків і подальшої стратегії компанії.</p>
<p>
	Чи існують в українському бізнесовому просторі такі цікаві кейси, де наглядова рада б прийняла ключові рішення, які б позитивно вплинули бізнес? Є.</p>
<p>
	Яскравий приклад – розробка та побудова різноманітних антидронових конструкцій, які дозволяють продовжувати операційну діяльність і при цьому знизити ризики руйнування. Сюди ж можна додати сонячну генерацію, резервне живлення, захищені робочі зони, можливість швидко зупинити та відновити виробництво після тривоги. Тобто, війна змусила компанії перейти від класичного планування до управління стійкістю.</p>
<h2>
	П'ять пріоритетів наглядової ради сьогодні</h2>
<p>
	За останні роки суттєво змінився й порядок денний для наглядових рад. Перший пріоритет  &ndash;  управління невизначеністю. Сьогодні недостатньо мати ідеальну стратегію на три чи п'ять років. Потрібно розуміти, що робитиме компанія, якщо базовий сценарій перестане працювати. Який план B? Який план C? Що станеться, якщо зміниться ринок, логістика, доступ до фінансування, енергетики чи виробничих потужностей?</p>
<p>
	Другий пріоритет – кібербезпека. Сьогодні це вже загальне питання, а не зона відповідальності виключно IT-департаменту. Звичайно ж, будь-який кіберризик може зупинити виробництво, поставити під загрозу дані, фінанси, репутацію та відносини з партнерами. Тому цифрова безпека також має бути частиною порядку денного наглядової ради.</p>
<p>
	Третій напрям – комплаєнс і репутаційні ризики. Оскільки українські компанії все активніше інтегруються у міжнародне середовище, разом із цим зростають вимоги до прозорості, санкційної політики, перевірки контрагентів, корпоративної доброчесності та відповідальності керівних органів.</p>
<p>
	Наступний – ефективність використання ресурсів. Звісно ж, економія під час війни потрібна, але скорочення витрат не повинно перетворюватися на хаотичне урізання всього. Завдання полягає у тому, щоб знизити витрати без руйнування спроможності компанії працювати, виробляти та розвиватися.</p>
<p>
	Досвід і поради Наглядової ради, усвідомлення, чого вимагає від певного підприємства світ і українські реалії – це дуже корисно. Економія, звісно, важлива. Але важливішим є знання, як вибудувати оптимальну систему, знизити видатки, створити ефективне виробництво і досягти позитивних результатів.</p>
<p>
	І останнє у переліку – чітке розмежування повноважень між власником, наглядовою радою та менеджментом. Саме від цього значною мірою залежить швидкість бізнесу. Коли кожен рівень розуміє свою роль, система не сповільнюється, а навпаки – працює швидше.</p>
<p>
	В підсумку, все –  про розмежування повноважень. Якщо наглядова рада буде усвідомлювати, що її позиція – допомога менеджменту у побудові ефективного рішення, то зустрічі відбуватимуться не лише протокольно чотири рази на рік, але й неформально – зокрема там, де знаходиться бізнес. Бо я досі нерідко чую, що члени наглядових рад українських компаній не знають, де знаходиться підприємство.</p>
<h2>
	Наглядова рада не повинна бачити бізнес лише у презентаціях</h2>
<p>
	Ця відірваність частини рад від реального життя підприємств досі лишається значною проблемою українського бізнесу.</p>
<p>
	Якщо штаб-квартира знаходиться в Києві, а виробництво – біля Харкова, то члени наглядової ради нерідко просто не розуміють, що там відбувається. Тому бути обізнаним, вказувати, демонструвати єдність з колективом, з менеджментом, приймати рішення тут і зараз не обов'язково на одних лише засіданнях. Процес має бути більш гнучким і мобільним: якщо рішення має бути ухваленим сьогодні, рада має зібратися того ж дня, дистанційно чи очно, і ухвалити рішення для того, щоб бізнес продовжував існувати і ефективно розвиватися.</p>
<p>
	За останні п'ять років в приватних комерційних підприємствах України сформувався інститут рад директорів та наглядових рад. Якщо до початку війни експерти казали, що вони були присутні в наглядових радах заради «галочки» (бо «так потрібно» і український бізнес шукав міжнародних партнерів), то зараз вони ухвалюють рішення і працюють пліч-о-пліч з менеджментом.</p>
<h2>
	Яким компаніям потрібна наглядова рада</h2>
<p>
	Водночас не можна сказати, що наглядова рада потрібна абсолютно кожному бізнесу. Якщо компанія складається з десяти людей, створювати ще п'ять посад у наглядовій раді просто заради самого факту її існування, абсурдно. Корпоративне управління насамперед має відповідати масштабу бізнесу.</p>
<p>
	Для великих холдингів, компаній із міжнародними проєктами, значним обсягом активів, великою кількістю працівників, складною структурою власності чи планами із залучення інвесторів наглядова рада є дуже важливим інструментом.</p>
<p>
	Для середнього бізнесу питання може виникати на етапі масштабування, підготовки до залучення капіталу, передачі операційного управління професійному менеджменту або виходу власника з щоденного управління. Тобто головним критерієм має бути не мода на корпоративне управління, а реальна потреба бізнесу.</p>
<p>
	Через таке нерозуміння в Україні є чимало гучних кейсів, які нівелюють реальне значення наглядових рад.</p>
<p>
	Якщо дивитись на бізнес в цілому і на функціонування рад, то за п’ять років активної фази війни є як позитивний досвід, так і негативний. Але методом спроб та помилок, якщо подивитися на середню українську компанію, ефективність наглядових рад доведено.</p>
<h2>
	Не бійтеся бути незручними</h2>
<p>
	Наостанок – порада тим, хто тільки починає працювати у наглядових радах. Не бійтеся бути незручними: член наглядової ради не повинен автоматично погоджуватися із менеджментом або голосувати за рішення лише тому, що перед ним лежать сотні сторінок аналітики. Потрібно читати матеріали, розуміти контекст, ставити запитання і, якщо є сумніви, відкрито про них говорити. Іноді одне правильне запитання здатне змінити рішення, яке до цього місяцями готувала велика команда.</p>
<p>
	Головна цінність наглядової ради – у змінах, які її поради або рішення привносять в бізнеси. Зокрема, одне якісно проведене засідання може фактично визначити наступні пів року життя компанії.</p>
<p>
	В умовах війни наглядова рада – це не додатковий бюрократичний рівень. Для зрілого бізнесу це інструмент, який допомагає дивитися за небокрай операційних проблем, працювати з ризиками й ухвалювати рішення, від яких залежить здатність компанії не лише виживати, а й розвиватися.</p>
<p align="center">
	<iframe allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen="" frameborder="0" height="315" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" src="https://www.youtube.com/embed/iV71DFQbFpU?si=gwJ3aRvWrGhpdq-7" title="YouTube video player" width="560"></iframe></p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/openmind/20309230-chi-potribni-kompaniyam-naglyadovi-radi-pid-chas-vijni?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/30.jpg?1788162933" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Олена Нусінова]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 11:00:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309229</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 10:59:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Купив нову зарядку для ноутбука, а вона не підходить. Що перевірити до покупки?]]></title>
                            <description><![CDATA[Під час покупки значення має не широкий вибір, а можливість підібрати блок живлення під конкретну модель ноутбука]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Знайти заміну зламаному або загубленому блоку живлення для ноутбука здається просто: подивитися на потужність старого адаптера й купити новий на ті самі 65W або 90W. </p>
<p>
	Насправді однакової цифри на корпусі недостатньо.</p>
<p>
	Дві зарядки на 65W можуть мати різну напругу, силу струму та навіть зовсім інший роз’єм. А в окремих моделях Dell, HP чи Lenovo важливу роль відіграє ще й система ідентифікації адаптера.</p>
<p>
	Наприклад, якщо ноутбук комплектувався блоком на 65W, сумісний адаптер на 90W у більшості випадків працюватиме нормально – ноутбук просто візьме необхідну потужність. </p>
<p>
	Значно гірша ситуація, коли замість рекомендованих 90W використовується слабший блок на 45–65W.</p>
<p>
	Під навантаженням батарея може заряджатися повільніше, ноутбук – знижувати продуктивність, а іноді заряд продовжує падати навіть із підключеним адаптером.</p>
<p>
	<strong>Як зрозуміти, що блок живлення вам не підходить</strong></p>
<p>
	Навіть якщо штекер підійшов і ноутбук увімкнувся, це ще не гарантує повної сумісності.</p>
<p>
	На неправильний або занадто слабкий адаптер можуть вказувати кілька симптомів:</p>
<ul>
	<li>
		батарея заряджається помітно повільніше, ніж раніше;</li>
	<li>
		під навантаженням заряд продовжує падати навіть від мережі;</li>
	<li>
		ноутбук показує повідомлення про слабкий або невідомий адаптер;</li>
	<li>
		продуктивність процесора чи відеокарти знижується;</li>
	<li>
		блок живлення надмірно нагрівається або працює нестабільно.</li>
</ul>
<p>
	Якщо після заміни зарядки з’явився хоча б один із цих симптомів, варто ще раз перевірити її потужність, напругу та сумісність із конкретною моделлю ноутбука.</p>
<p>
	Саме тому під час покупки все більше значення має не просто широкий вибір, а можливість підібрати блок живлення під конкретну модель ноутбука. Тут перевагу мають спеціалізовані магазини, які працюють із комплектуючими щодня та можуть допомогти перевірити сумісність ще до замовлення.</p>
<p>
	Одним із провідних гравців цього сегмента в Україні є Battery.net.ua – спеціалізований <a href="https://battery.net.ua/uk/catalog/bloki-pitaniya-dlya-noutbukov" rel="nofollow" target="_blank">магазин блоків живлення</a>, акумуляторів та інших комплектуючих для ноутбуків. У каталозі можна підбирати адаптери за брендом і моделлю ноутбука, а також за основними характеристиками – потужністю, напругою та іншими параметрами. Це особливо зручно, коли старий блок уже втрачений або його маркування стерлося.</p>
<p>
	На ринку працюють й інші помітні продавці. Наприклад, DFI.ua має великий каталог запчастин для ноутбуків і добре підходить тим, хто вже знає потрібні характеристики. А от A-Class.com.ua є прямим постачальником з низькими цінами та швидкою доставкою. На <strong>Rozetka</strong> вибір ще ширший, але через велику кількість сторонніх продавців варто окремо перевіряти гарантію, рейтинг магазину та точні параметри конкретного адаптера.</p>
<p>
	Головне правило залишається незмінним: напису <strong>65W, 90W або 120W недостатньо</strong>. Перед покупкою варто звірити Voltage, Amperage, потужність і роз’єм, а якщо є сумніви – підбирати адаптер за точною моделлю ноутбука.</p>
<p>
	Це простіше, ніж потім з’ясовувати, чому новий блок начебто підходить, але заряджати ноутбук нормально не хоче.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309229-kupiv-novu-zaryadku-dlya-noutbuka-a-vona-ne-pidhodit-shcho-pereviriti-do-pokupki?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/29.jpg?1788163081" type="image/jpeg"/>
                            
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 10:59:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309226</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 10:45:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[РБК-Україна відзначило «Чернігівське» серед love-марок українців]]></title>
                            <description><![CDATA[Результати досліджень підтверджують високий рівень знання бренду]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	До Дня Незалежності України РБК-Україна представило спеціальний матеріал про love-марки  &ndash;  бренди, які протягом багатьох років залишаються близькими споживачам та зберігають їхню довіру. Серед них видання відзначило і «Чернігівське»  &ndash;  один із ключових брендів у портфелі AB InBev Efes Ukraine, історія якого налічує вже 38 років.</p>
<p>
	«Чернігівське» було створене у 1988 році, коли до ювілею Чернігова працівники тодішнього пивзаводу «Десна» зварили особливий сорт пива та назвали його на честь рідного міста. Відтоді бренд розвивається разом з українськими споживачами, зберігаючи впізнаваність і водночас відповідаючи на актуальні зміни ринку та споживчих уподобань.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		У 2026 році «Чернігівське» оновило позиціонування та запустило нову комунікаційну кампанію «Чернігівське. Робимо по-своєму». Її головна ідея  &ndash;  підтримувати людей у прагненні діяти по-своєму, на власний розсуд та дослухаючись до себе.</p>
</div>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="РБК-Україна відзначило «Чернігівське» серед love-марок українців" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1788161840.jpg" title="РБК-Україна відзначило «Чернігівське» серед love-марок українців"></div>
<p>
	Важливою територією для бренду залишається і футбольне вболівання. Цього року «Чернігівське» стало Офіційним спонсором Чемпіонату світу з футболу FIFA World Cup 2026™ в Україні, продовжуючи багаторічний зв'язок бренду з футболом та культурою вболівання.</p>
<p>
	Паралельно «Чернігівське» розширює продуктову лінійку відповідно до сучасних трендів і запитів споживачів. Останнім часом бренд представив «Чернігівське Біле FRUTER» зі смаком кави та апельсину, «Чернігівське Біле FRUTER» зі смаком кавуна та м'яти, а також «Світле Безалкогольне 0 Alco».</p>
<p>
	Високий рівень знання бренду підтверджують і результати досліджень. За даними Kantar Brand Guidance, у другому кварталі 2026 року знання «Чернігівське» продемонстрували 97,4% опитаних споживачів, а показник Brand Power досяг найвищого рівня за останні п'ять років.</p>
<p>
	Сьогодні «Чернігівське» продовжує розвиватися, зберігаючи впізнаваність бренду та реагуючи на актуальні запити споживачів.</p>
<p>
	Більше про love-марки українців  &ndash;  у повному матеріалі РБК-Україна за посиланням: <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://rbc-ua.webflow.io/business/7-love-marks">https://rbc-ua.webflow.io/business/7-love-marks</a></p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="РБК-Україна відзначило «Чернігівське» серед love-марок українців" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1788161868.jpg" title="РБК-Україна відзначило «Чернігівське» серед love-марок українців"></div>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309226-rbk-ukrayina-vidznachilo-chernigivske-sered-love-marok-ukrayinciv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/26.jpg?1788162079" type="image/jpeg"/>
                            
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 10:45:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309225</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 10:35:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Ринок преміальних SUV з пробігом в Україні зріс на 31% за сім місяців]]></title>
                            <description><![CDATA[Audi Q7 стала беззаперечним лідером продажів у цьому сегменті]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	За сім місяців від початку року українці придбали майже 3,2 тис. вживаних преміальних кросоверів, ввезених з-за кордону, що на 31% більше, ніж за аналогічний період минулого року.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://t.me/ukrautoprom/6661">повідомляє</a> Укравтопром.</p>
<p>
	Середній вік таких автомобілів становив 7,7 року. Беззаперечним лідером у цьому сегменті ринку стала модель Audi Q7.</p>
<p>
	ТОП-10 преміальних SUV з пробігом:</p>
<ul>
	<li>
		Audi Q7  &ndash;  1955 од.</li>
	<li>
		BMW X7  &ndash;  369 од.</li>
	<li>
		Land Rover Range Rover  &ndash;  228 од.</li>
	<li>
		Mercedes-Benz GLS  &ndash;  210 од.</li>
	<li>
		Mercedes-Benz GL  &ndash;  159 од.</li>
	<li>
		Mercedes-Benz EQS SUV  &ndash;  50 од.</li>
	<li>
		Mercedes-Benz EQE SUV  &ndash;  49 од.</li>
	<li>
		BMW XM  &ndash;  28 од.</li>
	<li>
		Lincoln Navigator  &ndash;  25 од.</li>
	<li>
		Maserati Levante  &ndash;  21 од.</li>
</ul>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309172-toyota-zafiksuvala-padinnya-globalnih-prodazhiv-cherez-kitajskij-rinok">Toyota зафіксувала падіння глобальних продажів через китайський ринок</a>. У Китаї попит на автомобілі бренду знижується вже шостий місяць поспіль.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309225-rinok-premialnih-suv-z-probigom-v-ukrayini-zris-na-31-za-sim-misyaciv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/25.jpg?1788161755" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 10:35:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309223</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 10:31:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Укрзалізниця виставила на аукціон дев'ять об'єктів на вокзалах шести міст]]></title>
                            <description><![CDATA[Аукціони відбудуться з 3 по 11 вересня]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	АТ «Укрзалізниця» виставляє на аукціони в системі Prozorro.Продажі низку об'єктів на вокзалах у Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Яремчі та Лозовій.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/761572/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> пресслужба компанії.</p>
<p>
	За даними компанії, приміщення та площі пропонують для облаштування закладів харчування, лаунж-зони, кав'ярень, книгарні та магазинів продовольчих і непродовольчих товарів.</p>
<p>
	У компанії зазначили, що передача цих об'єктів в оренду дозволить Укрзалізниці скоротити витрати на їх утримання та водночас отримувати додаткові надходження від орендної плати.</p>
<p>
	Загалом ідеться про 9 об'єктів, <a href="https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/761572/" rel="nofollow" target="_blank">аукціони</a> за якими мають відбутися в період із 3 по 11 вересня.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309169-ukrzaliznicya-vistavila-na-aukcion-primishchennya-na-vokzalah-shesti-mist">Укрзалізниця виставила на аукціон приміщення на вокзалах шести міст</a>. Компанія розраховує скоротити витрати на утримання об'єктів та мати додаткові надходження від оренди.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309223-ukrzaliznicya-vistavila-na-aukcion-devyat-obektiv-na-vokzalah-shesti-mist?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/23.jpg?1788161521" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 10:31:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309222</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 09:54:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Ціни на нафту зросли понад 2% після удару США по Ірану та відповіді Тегерана]]></title>
                            <description><![CDATA[Аналітики очікують, що котирування триматимуться в діапазоні $85-95 за барель через невизначеність навколо Ормузької протоки]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p dir="ltr" style="caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);">
	Ціни на нафту в понеділок, 31 серпня, зросли більш ніж на 2% після того, як США завдали ударів по іранському острову в Ормузькій протоці, а Іран атакував американські військові об'єкти.</p>
<p dir="ltr" style="caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);">
	Про це <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-jumps-more-than-2-after-us-attack-irans-larak-island-2026-08-30/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Reuters.</p>
<p dir="ltr" style="caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);">
	Ф'ючерси на нафту марки Brent зросли на $2,21, або на 2,51%, до $90,31 за барель, американська нафта марки West Texas Intermediate подорожчала на $1,83, або на 2,19%, до $85,23 за барель.</p>
<p dir="ltr" style="caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);">
	У неділю американські війська завдали ударів по двох пускових установках на іранському острові Ларак в Ормузькій протоці – це перший відомий удар США по Ірану з кінця липня. У відповідь Іран атакував дві авіабази США в Йорданії.</p>
<p dir="ltr" style="caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);">
	За даними Reuters, переговори про припинення конфлікту між Вашингтоном і Тегераном зайшли в глухий кут, тоді як посередники продовжують працювати над відновленням перевезення енергоносіїв через Ормузьку протоку.</p>
<p dir="ltr" style="caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);">
	Керівник відділу енергетичних досліджень у банку DBS Сувро Саркар зазначив, що раніше в банку сподівалися на повернення до переговорів щодо угоди між США та Іраном до кінця третього кварталу, однак тепер це виглядає менш імовірним. За його словами, ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться в діапазоні $85-95 за барель, доки не з'явиться більше ясності щодо ситуації в Ормузькій протоці.</p>
<p dir="ltr" style="caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);">
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309207-ugoda-mizh-ssha-ta-venesueloyu-shchodo-nafti-viklikala-hvilyu-kritiki-vseredini-krayini">угода між США та Венесуелою щодо нафти викликала хвилю критики всередині країни</a>. Делсі Родрігес критикують через надання адміністрації Трампа доступу до нафтових ресурсів.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309222-cini-na-naftu-zrosli-ponad-2-pislya-udaru-ssha-po-iranu-ta-vidpovidi-tegerana?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/22.jpg?1788159277" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 09:54:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309221</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 07:30:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Від штрафу на 4 млн грн до втрати ліцензії: як НБУ змінює нагляд за фінкомпаніями, ломбардами та платіжними сервісами]]></title>
                            <description><![CDATA[Якими тепер будуть перевірки небанківського ринку та чи можна оскаржити 	«вирок» регулятора]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	<em>Національний банк оновив правила нагляду за небанківським фінсектором. 28 серпня почала діяти <a href="https://bank.gov.ua/ua/news/all/udoskonaleno-poryadok-zdiysnennya-viyiznih-perevirok-ta-zastosuvannya-zahodiv-vplivu-na-platijnomu-rinku-ta-rinku-nebankivskih-finansovih-poslug-23473" rel="nofollow" target="_blank">постанова НБУ №</a> <a href="https://bank.gov.ua/ua/news/all/udoskonaleno-poryadok-zdiysnennya-viyiznih-perevirok-ta-zastosuvannya-zahodiv-vplivu-na-platijnomu-rinku-ta-rinku-nebankivskih-finansovih-poslug-23473" rel="nofollow" target="_blank">96</a>, яка змінює порядок проведення перевірок і застосування санкцій до фінансових компаній, ломбардів, постачальників платіжних послуг.</em></p>
<p>
	<em>Загалом цей документ дозволяє Нацбанку глибше контролювати діяльність учасників небанківського ринку. Зокрема, НБУ зможе отримувати та використовувати інформацію про діяльність фінустанов з різних джерел, а в окремих випадках – проводити позапланові перевірки, спираючись на звернення інших державних органів. </em></p>
<p>
	<em>Посилено відповідальність фінансових компаній, які, порушуючи законодавчі обмеження, поєднують <a href="https://mind.ua/publications/20307076-dilo-kreditu-chomu-poslugi-faktoringu-mozhut-stati-klyuchovimi-dlya-popovnennya-oborotnogo-kapitalu-bizn">факторинг</a> із наданням споживчих кредитів. Також Нацбанк передбачив можливість відкликання ліцензій у фінансових компаній та ломбардів, діяльність яких створює загрозу інтересам клієнтів чи кредиторів.</em></p>
<p>
	<em>Таким чином, перевірка регулятора стає не просто формальною процедурою, а комплексною оцінкою діяльності <a href="https://mind.ua/publications/20306915-pretenziyi-do-strahovikiv-nbu-zapidozriv-biznes-v-uhilenni-vid-splati-podatkiv-i-legalizaciyi-koshtiv">небанківських структур</a>, яка за наявності порушень може призвести до суттєвих штрафів, обмежень діяльності та навіть втрати ліцензії.</em></p>
<p>
	<strong><em>Mind</em></strong><em> розбирався, як саме зміниться модель нагляду НБУ і що це означає для учасників фінринку.</em></p>
<h2>
	<strong>НБУ розширює джерела збору даних про фінустанови</strong></h2>
<p>
	Нацбанк закріпив за собою право використовувати під час перевірки небанківських структур відомості та дані, отримані від державних органів, органів місцевого самоврядування та учасників ринку, які перебувають під наглядом регулятора. Причому може йтися про <a href="https://mind.ua/publications/20285234-podatkova-zazihae-na-bankivsku-taemnicyu-chim-ce-zagrozhue-biznesu-ta-bankivskomu-rinku">інформацію з обмеженим доступом</a> (наприклад, персональні дані клієнтів) – якщо НБУ отримує її в межах своїх повноважень.</p>
<p>
	Крім того, Нацбанк зможе надсилати запити третім особам (клієнти компанії, контрагенти або інші учасники конкретної операції) для отримання документів та даних щодо компанії, які необхідні для перевірки.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Іншими словами, це означає, що НБУ зможе зіставляти дані, які надає учасник ринку (про обсяги операцій, структуру клієнтів), з інформацією від інших держструктур або фінкомпаній. Якщо між цими відомостями виявляться розбіжності, регулятор запитуватиме додаткові пояснення та підтверджуючі документи.</p>
</div>
<h2>
	<strong>Інший держорган може ініціювати перевірку</strong></h2>
<p>
	Ще одним нововведенням стало те, що НБУ отримав можливість проводити позапланові перевірки учасників ринку після звернення інших держорганів. При цьому постанова №96 не містить конкретного порядку ініціювання таких перевірок. Але в документі сказано, що звернення держструктур до НБУ має відповідати чинному законодавству і не виходити за межі повноважень Нацбанку.</p>
<p>
	На практиці механізм може мати такий вигляд: державний орган отримує інформацію про можливе порушення з боку фінансової компанії і, якщо законодавство дозволяє, він (держорган) передає НБУ відповідні матеріали. Нацбанк вивчає їх та приймає рішення про <a href="https://mind.ua/news/20308194-nbu-skoriguvav-perelik-bankiv-i-finkompanij-dlya-perevirok-u-2026-roci">проведення перевірки</a>, якщо йдеться про можливе порушення вимог, нагляд за дотриманням яких належить до його компетенції.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Тобто, фактично в учасників ринку з'являється додатковий контур державного контролю: інформація, яку має інший держорган, потенційно здатна стати відправною точкою для подальшої перевірки з боку Нацбанку.</p>
</div>
<h2>
	<strong>Успішна перевірка – не гарантія відсутності претензій від Нацбанку</strong></h2>
<p>
	Тепер НБУ зможе до звітів про перевірки учасників фінринку включати обставини, які інспектори не зафіксували під час ревізії.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Наприклад, у процесі перевірки співробітники Нацбанку не виявили жодних порушень. Але згодом при додатковому аналізі отриманих документів та даних були знайдені невідповідності в оформленні деяких операцій та угод. У результаті ці факти можуть потрапити до підсумкового звіту НБУ.</p>
</div>
<p>
	Це означає, що відсутність зауважень від інспекторів, які проводили перевірку «на місці», ще не гарантує того, що в майбутньому НБУ до фінустанови не матиме претензій.</p>
<p>
	Компанія, яка зіткнулася з такою ситуацією, зможе ознайомитися зі звітом Нацбанку, подати письмові пояснення з додатковими документами. Про отримання звіту та про свої заперечення вона має повідомити НБУ протягом п'яти робочих днів.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Крім того, НБУ збільшив максимальний термін підготовки звітів за перевірками із 30 календарних до 35 робочих днів. На перший погляд, це технічна зміна. Але якщо дивитися глибше, то регулятор отримує більше часу для обробки матеріалів перевірки, причому у цей період він може проводити ретельний аналіз та виявляти порушення, які не були зафіксовані спочатку.</p>
</div>
<p>
	Тому учасникам ринку доведеться довше чекати на остаточні висновки після перевірок і бути готовими до того, що протягом цих 35 робочих днів позиція регулятора може змінитися, оскільки в НБУ з'являться зауваження до роботи фінансової установи.</p>
<h2>
	<strong>Поєднання факторингу із споживчим кредитуванням під забороною</strong></h2>
<p>
	Окремий блок змін стосується компаній, що спеціалізуються на факторингу. <a href="https://mind.ua/publications/20308362-faktoring-za-novimi-pravilami-shcho-z-30-lipnya-zminilosya-dlya-biznesu-ta-finansovih-kompanij">Після змін до законодавства</a> фінансові компанії отримали обмеження на поєднання факторингової діяльності з деякими іншими фінансовими послугами для фізосіб. Йдеться про видачу кредитів, фінансовий лізинг та про надання гарантій.</p>
<p>
	При цьому фінустанова може одночасно займатися факторингом і, наприклад, кредитувати бізнес, але не може поєднувати факторинг зі споживчим кредитуванням або споживчим лізингом.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		За порушення цієї вимоги НБУ буде накладати на фінансові компанії штрафи у розмірі від п'яти до 500 мінімальних зарплат (від 43 тис. грн до 4,3 млн грн). Важливо, що сама заборона на таке суміщення послуг з'явилася не в постанові НБУ: вона була встановлена новим законом «Про факторинг» № 4466-IX, який набув чинності з 30 липня 2026 року. Проте постанова № 96 закріплює саме механізм застосування штрафних санкцій.</p>
</div>
<p>
	Отже, компаніям, які працюють одночасно із факторингом та споживчими фінансовими послугами, доведеться відмовитися від якогось напряму бізнесу, щоб не отримати штраф від НБУ.</p>
<h2>
	<strong>Ризикована діяльність загрожує втратою ліцензії</strong></h2>
<p>
	Важлива зміна стосується фінансових компаній та <a href="https://mind.ua/publications/20279378-strahovikiv-i-finkompanij-menshae-a-lombardi-vihodyat-na-pributkovist-yak-rozvivaetsya-chistka-neb">ломбардів</a>: НБУ зможе відкликати ліцензії у цих фінустанов, якщо ведуть діяльність, яка є ризикованою.</p>
<p>
	Постанова не дає окремого переліку, які саме операції вважаються ризикованими. У практичному сенсі йдеться про ситуації, коли дії фінкомпанії чи ломбарду можуть поставити під загрозу інтереси клієнтів та кредиторів, збереження їх коштів зокрема.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Наприклад, компанія видає кредити за рахунок позикових ресурсів, які вона залучила у банків або інших учасників фінринку, але при цьому не має достатнього запасу капіталу та ліквідності, щоб виконати свої зобов'язання перед кредиторами у разі масового прострочення чи неповернення виданих позик.</p>
</div>
<p>
	Тому цій категорії фінустанов доведеться уважно контролювати достатність капіталу та ліквідність, а також оцінювати, чи не створюють окремі напрямки бізнесу надмірних ризиків.</p>
<h2>
	<strong>Компанії зможуть оскаржувати висновки НБУ за підсумками перевірок</strong></h2>
<p>
	На тлі розширення наглядових повноважень Нацбанку учасники ринку отримали право оскаржити професійне судження регулятора за підсумками перевірки.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Професійне судження – це висновок НБУ про те, як слід оцінювати виявлені під час перевірки обставини та чи можна їх вважати такими, що свідчать про порушення законодавства.</p>
</div>
<p>
	Якщо фінустанова з таким висновком (професійним судженням) не погоджується, вона може протягом 15 робочих днів подати заяву про її перегляд, виклавши свої аргументи та додавши підтверджувальні документи.</p>
<p>
	Заяву розглядає Комітет із нагляду за небанківським ринком. Протягом наступних 15 робочих днів він повинен або переглянути професійну думку, або відмовити заявнику. Причому при відмові НБУ зобов'язаний обґрунтувати своє рішення.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Рішення Комітету додається до матеріалів перевірки і має враховуватись Нацбанком при прийнятті адміністративних рішень та проведенні подальших наглядових дій.</p>
</div>
<p>
	Таким чином, учасники ринку отримують можливість відстояти свою позицію і, якщо НБУ врахує доводи проти його професійної думки, потенційно уникнути застосування заходів впливу – від штрафу до відкликання ліцензії.</p>
<h2>
	<strong>Увага НБУ до порушень посилиться, а відповідальність стане дорожчою</strong></h2>
<p>
	Постанова Нацбанку № 96 змінює підхід до нагляду за небанківським сектором. НБУ отримує більше можливостей не лише фіксувати порушення, а й глибше оцінювати діяльність компаній та ризики, які вони створюють для клієнтів та кредиторів. Це підвищує вимоги до дотримання <a href="https://mind.ua/news/20306018-banki-z-pidvishchenimi-rizikami-matimut-zhorstkishi-normativi-nbu">окремих нормативів</a>, і до якості внутрішнього контролю.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		Для ринку це призведе до підвищення ціни регуляторних помилок. Те, що раніше могло закінчитися зауваженням або штрафом, в окремих випадках тепер здатне поставити питання про подальше право компанії працювати на ринку та загрожувати їй відкликанням ліцензії. Тому для фінустанов зростає значення управління ризиками, документального підтвердження операцій та спроможності довести Нацбанку прозорість своєї діяльності.</p>
</div>
<p>
	У майбутньому зміна правил перевірок може стати одним із факторів подальшої зміни ландшафту фінсектору. Найбільш уразливі з погляду здатності виконувати зобов'язання перед клієнтами, а також недостатньо капіталізовані гравці будуть змушені скорочувати окремі напрямки бізнесу або взагалі йти з ринку. Водночас можливість оскаржувати висновки НБУ дає фінустановам додатковий інструмент захисту від помилкових чи спірних <a href="https://mind.ua/publications/20307899-nbu-zmushue-banki-blokuvati-tinovi-shemi-yaki-perevirki-chekayut-na-biznes">регуляторних рішень</a>.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/publications/20309221-vid-shtrafu-na-4-mln-grn-do-vtrati-licenziyi-yak-nbu-zminyue-naglyad-za-finkompaniyami-lombardami-ta-pla?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/21.png?1788157908" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Сергій Кучеренко]]></author>
                            <date><![CDATA[Mon, 31 Aug 2026 07:30:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309220</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 20:33:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Бєлгород зазнав масованого ракетного обстрілу]]></title>
                            <description><![CDATA[Під ударом були склад OZON та місцева ТЕЦ]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Удень 30 серпня російський Бєлгород атакували ракетами. Унаслідок удару пошкоджень зазнав склад маркетплейсу OZON.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://t.me/aleksandr_shuvaev/1356">повідомив</a> тимчасовий виконувач обов’язків губернатора Бєлгородської області Олександр Шуваєв.</p>
<p>
	За його словами, унаслідок атаки є постраждалі. Також у кількох місцях виникли пожежі. Конкретних місць влучань він не назвав. Водночас, за даними бєлгородського Telegram-каналу 	«Пепел», під ударом була місцева ТЕЦ – над нею було видно дим.</p>
<p>
	Також атаки зазнали електропідстанції міста та логістичний центр 	«Эстейт Логистик», на території якого розташовувався склад компанії OZON. У компанії підтвердили ураження складу та повідомили про постраждалих і пожежу.</p>
<p>
		«Наразі ми не здійснюємо доставлення та не приймаємо замовлень клієнтів, а також не приймаємо товари від продавців у Бєлгороді та області. Відновимо доставлення та приймання товарів після того, як переплануємо логістичні маршрути», – йдеться в повідомленні OZON, яке цитують російські пропагандистські ЗМІ.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що<a href="https://mind.ua/news/20309218-rosiya-vdarila-po-virobnichomu-kompleksu-pepsico-na-mikolayivshchini"> росія 29 серпня завдала удару</a> по виробничому комплексу PepsiCo у Миколаївській області.<br>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309220-belgorod-zaznav-masovanogo-raketnogo-obstrilu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/20.jpg?1788109404" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 20:33:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309219</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 19:55:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Туреччина активізує переговори щодо нового «зернового коридору» в Чорному морі]]></title>
                            <description><![CDATA[Мета Анкари - відновити експорт продовольства та запобігти стрибку світових цін на продукти]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Туреччина активізувала переговори з Україною та росією щодо створення нового механізму безпеки в Чорному морі.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.ekonomim.com/ekonomi/turkiye-karadenizde-yeni-tahil-koridoru-icin-diplomatik-gorusmeleri-hizlandirdi-haberi-914918">повідомляє</a> Ekonomim.</p>
<p>
	За інформацією видання, через атаки на торговельні судна цивільне судноплавство в Чорному морі фактично зупинилося. Це спричинило масштабні проблеми зі зберіганням зерна в Україні та росії. В Україні у силосах і тимчасових складах накопичилося від 30 до 35 млн тонн зерна та олійних культур. У росії через рекордні врожаї та експортні обмеження в портових елеваторах накопичилося майже 60 млн тонн.</p>
<p>
	Загалом майже 100 млн тонн продовольства не можуть потрапити на ринок, через що частина продукції починає псуватися. Наразі ціни на зерно вже зросли на 4–4,5%.</p>
<p>
		«Процес створення зернового коридору в Чорному морі повністю перервано. Зараз до Туреччини не надходить жодна продукція ні з України, ні з росії. Якщо проблему не буде вирішено протягом двох місяців, зростання цін може перевищити 10%», – заявив президент Стамбульської асоціації експортерів зерна, бобових та олійних культур (&#304;HB&#304;R) Казим Тайджі.</p>
<p>
	Міністерство транспорту та інфраструктури й Міністерство закордонних справ Туреччини підтримують безперервні контакти з Києвом та москвою. Як зазначив заступник міністра транспорту Туреччини Дурмуш Юнювар під час зустрічі з Палатою морської торгівлі, дипломатичні канали працюють цілодобово, однак чітких термінів укладення угоди поки немає.</p>
<p>
	Якщо новий механізм безпеки вдасться погодити, він має забезпечити захист торговельних суден та знизити тиск на світові продовольчі ринки. Блокування постачань створює ризики і для самої Туреччини. Попри те, що внутрішній ринок країни повністю забезпечений продовольством, під загрозою опинився експорт продукції переробної промисловості. Туреччина закуповує сировину в Україні та росії, переробляє її та експортує готову продукцію.</p>
<p>
	Минулого року цей напрям приніс країні 13 млрд доларів. Тривала зупинка морських перевезень може завдати значних збитків турецькому експорту.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309209-google-korigue-poshukovi-algoritmi-v-evropejskij-ekonomichnij-zoni">Google оголосила про зміну принципів</a> ранжування веб-ресурсів у межах Європейської економічної зони задля врегулювання претензій європейських антимонопольних органів.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309219-turechchina-aktivizue-peregovori-shchodo-novogo-zernovogo-koridoru-v-chornomu-mori?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/19.jpg?1788108719" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 19:55:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309218</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 19:07:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[росія вдарила по виробничому комплексу PepsiCo на Миколаївщині]]></title>
                            <description><![CDATA[Компанія заявила, що вживає заходів для відновлення постачання продукції своїм клієнтам та споживачам в Україні]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	росія 29 серпня завдала удару по виробничому комплексу PepsiCo у Миколаївській області.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.pepsico.ua/our-stories/story/%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80-%D0%B2%D1%96%D0%B4-pepsico-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0#" rel="nofollow" target="_blank">повідомила</a> пресслужба компанії.</p>
<p>
	За даними PepsiCo, серед працівників постраждалих немає.</p>
<p>
	Наразі компанія оцінює повний масштаб пошкоджень виробництва та вживає заходів, щоб відновити постачання продукції клієнтам і споживачам в Україні.</p>
<p>
	У PepsiCo не уточнили характер і масштаби пошкоджень, а також можливі строки відновлення роботи виробничого комплексу.</p>
<p>
	PepsiCo є одним із найбільших виробників харчових продуктів і напоїв в Україні. Компанія має три підприємства: два виробничі комплекси на Миколаївщині та молокопереробний завод у Київській області. В Україні PepsiCo випускає продукцію під брендами Pepsi, 7UP, Mirinda, Lipton Ice Tea, Lay’s, Cheetos, Doritos, «Сандора», «Садочок», «Чудо», «Слов’яночка» та іншими.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20262969-shvidka-karma-rosijska-raketa-zrujnuvala-na-kiyivshchini-zavod-pepsico-yaka-prodovzhue-pracyuvati-v-rosiyi">під час ракетної атаки 21 вересня</a> 2023 року росіяни зруйнували завод американської компанії PepsiCo в Київській області.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309218-rosiya-vdarila-po-virobnichomu-kompleksu-pepsico-na-mikolayivshchini?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/18.jpg?1788105727" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 19:07:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309217</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 18:55:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Allianz може купити британську AA за 5 млрд фунтів]]></title>
                            <description><![CDATA[Серед інших претендентів на придбання компанії називають інвестиційну фірму EQT]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Німецька фінансова група Allianz розглядає можливість придбання британської компанії AA, яка надає допомогу водіям на дорогах. Потенційна угода може оцінюватися приблизно у &#163;5 млрд.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://news.sky.com/story/german-insurer-allianz-weighs-5bn-takeover-of-aa-roadside-rescue-giant-13578449">повідомляє</a> Sky News.</p>
<p>
	За даними видання, Allianz входить до невеликого кола потенційних покупців, які ведуть переговори з радниками AA. Серед інших претендентів називають інвестиційну компанію EQT.</p>
<p>
	Нинішні власники AA  &ndash;  інвестиційні компанії TowerBrook і Warburg Pincus  &ndash;  упродовж року розглядали кілька варіантів подальшого розвитку бізнесу. Серед них  &ndash;  продаж компанії або її повторний вихід на Лондонську фондову біржу.</p>
<p>
	Allianz і AA інформацію про можливу угоду наразі не коментують.</p>
<p>
	AA була заснована у Великій Британії в 1905 році групою автомобільних ентузіастів. Компанія відома своїми жовтими автомобілями технічної допомоги та обслуговує близько 17 млн клієнтів.</p>
<p>
	У 2014 році AA вийшла на біржу, однак у 2020-му TowerBrook і Warburg Pincus придбали компанію та зробили її приватною. Раніше Financial Times повідомляла, що власники AA вже розглядали можливість продажу бізнесу приблизно за &#163;5 млрд.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309215-nova-poshta-adaptue-viddilennya-do-roboti-v-umovah-rosijskih-atak">у компанії «Нова пошта» заявили</a>, що переходять на децентралізовану модель фулфілменту.<br>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309217-allianz-mozhe-kupiti-britansku-aa-za-5-mlrd-funtiv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/17.jpg?1788102834" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 18:55:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309216</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 18:13:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Погрози США не вплинули на економічних партнерів Ірану]]></title>
                            <description><![CDATA[Спроба Вашингтона посилити економічний тиск на Тегеран поки що виявляється малоефективною через позицію Китаю та небажання інших країн розривати торговельні зв’язки]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Країни-партнери Ірану здебільшого ігнорують погрози США щодо нових жорстких санкцій.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-08-30/world-mostly-shrugs-off-bessent-s-d-day-iran-sanctions-threat?srnd=homepage-europe">повідомляє</a> Bloomberg.</p>
<p>
	Як зазначає видання, міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про початок жорсткого економічного тиску на Тегеран для припинення війни, порівнявши цей план із висадкою союзників у Нормандії в 1944 році.</p>
<p>
	Проте ключові партнери Ірану фактично проігнорували попередження Вашингтона. Зокрема, відділення іранських банків, серед яких Bank Melli, в Об’єднаних Арабських Еміратах продовжують працювати у звичному режимі. Комерційні рейси між Іраном, Туреччиною, ОАЕ, Азербайджаном, росією та Китаєм також виконуються без змін. Пакистан заявив, що не зобов’язаний дотримуватися односторонніх обмежень США, і продовжує сухопутну торгівлю з Іраном Наприкінці тижня США оголосили про плани запровадити обмеження проти філій єгипетського Banque Misr в ОАЕ. Однак аналітики вважають такі кроки недостатньо жорсткими.</p>
<p>
		«Оскільки війна вже триває понад шість місяців, публічні дії, вжиті Міністерством фінансів цього тижня, не відповідають рівню заявлених очікувань», – сказав колишній чиновник Міністерства фінансів США Алекс Зерден.</p>
<p>
	Головною дилемою для адміністрації США залишається позиція Пекіна. Будь-яка ефективна санкційна кампанія має зачепити Китай, який наразі купує близько 90% іранської нафти. Однак Пекін уже дав зрозуміти Вашингтону, що не має наміру відмовлятися від торгівлі з Тегераном. Спроба посилити тиск на китайські фінансові установи може спричинити жорсткі заходи у відповідь і створити ризики для світової фінансової системи.</p>
<p>
		«Не можна вести змістовну економічну війну проти Ірану, ігноруючи при цьому єдину країну, яка поглинає 90% його експорту нафти», – наголосив генеральний директор платформи даних China Beige Book Ліланд Міллер.</p>
<p>
	Експерти вважають, що спроба змусити Іран поступитися за допомогою лише односторонніх обмежень навряд чи дасть результат.</p>
<p>
		«Ідея про те, що Іран можна нокаутувати таким чином, є абсурдною – це не зрушить справу з місця. Занадто багато учасників, і це занадто вигідно для залучених сторін», – зазначив головний радник DBM Consulting Стівен Феллон.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309208-verhovnij-lider-iranu-zaklikav-krayini-perskoyi-zatoki-obednatisya-proti-spilnogo-voroga">Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї</a> звернувся до правителів держав Перської затоки із закликом об'єднатися проти «справжнього ворога» та подолати внутрішні розбіжності.<br>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309216-pogrozi-ssha-ne-vplinuli-na-ekonomichnih-partneriv-iranu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/16.jpg?1788102065" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 18:13:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309215</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 17:29:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[«Нова пошта» адаптує відділення до роботи в умовах російських атак]]></title>
                            <description><![CDATA[Вантажні та поштові відділення 	«Нової пошти» по всій країні стануть локальними складами]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У компанії «Нова пошта» заявили, що переходять на децентралізовану модель фулфілменту.</p>
<p>
	Про це<a href="https://www.facebook.com/yevhen.tafiichuk/posts/pfbid02f5cqYN9zq5VFQahuwE5ASXcegCoaYZHQcdVLKPhjywtLD8briZB3MNLoyAvGfUBLl" rel="nofollow" target="_blank"> повідомив</a> генеральний директор компанії Євген Тафійчук.</p>
<p>
	Він заявив, що вантажні та поштові відділення «Нової пошти» по всій країні стануть локальними складами.</p>
<p>
	Асортимент клієнтів розподіляється між різними локаціями, що зменшить залежність від одного великого центру та допоможе бізнесам продовжувати роботу навіть у разі нових ударів.</p>
<p>
	У ніч проти 28 серпня ворог знищив фулфілмент-центр «Нової пошти» і сортувальне депо у Святопетрівському.</p>
<p>
	«Для Нової пошти це не перший удар по інфраструктурі. Але цього разу ми втратили наш найсучасніший роботизований фулфілмент-центр – результат років праці, інвестицій і найкращих інженерних рішень», – зазначив Тафійчук.</p>
<p>
	Фулфілмент – це повний комплекс логістичних операцій, який бізнес передає сторонній компанії (від приймання товару до доставки покупцю).</p>
<p>
	«Зараз ми спілкуємося з кожним видавництвом і магазином, чиї книги були знищені. Разом визначаємо потреби та опрацьовуємо індивідуальні механізми підтримки, які допоможуть партнерам відновити втрачене, видати нові тиражі й продовжити роботу. Ми компенсуємо завдані ворогом збитки», – додав директор «Нової пошти».</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309140-terminali-novoyi-poshti-na-kiyivshchini-ta-sumshchini-zrujnovani-rosijskimi-udarami">уночі 28 серпня російська армія</a> знищила сортувальні центри «Нової пошти» в Сумах і Київській області. росія скинула чотири КАБи на термінал у Сумах, пошкодивши три вантажівки. У Київській області дрон ударив по сортувальному депо.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309215-nova-poshta-adaptue-viddilennya-do-roboti-v-umovah-rosijskih-atak?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/15.jpg?1788099200" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 17:29:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309214</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 16:55:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Для фінансування оборони Україні бракує $27 млрд — Хмара]]></title>
                            <description><![CDATA[Міноборони визначило партнерів, з якими планує окремо працювати для залучення додаткових коштів на конкретні оборонні потреби]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Дефіцит фінансування оборони України становить 27 млрд доларів. Міністерство оборони вже має кілька варіантів, як його покрити.</p>
<p>
	Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив під час спілкування з журналістами.</p>
<p>
	Перший напрям – залучити раніше частину європейського кредиту, передбаченого на наступний рік.</p>
<p>
		«Інший напрям – робота з країнами, які ще не долучилися до цієї фінансової рамки або можуть збільшити внески», – зазначив він.</p>
<p>
	За словами Хмари, міністерство визначило партнерів, з якими варто провести окремі переговори, щоб залучити додаткове фінансування на конкретні оборонні потреби.</p>
<p>
		«Україна буде показувати партнерам чітке бачення та план: які завдання стоять перед Силами оборони, які проєкти для цього потрібні, яких результатів маємо досягти і в які строки», – додав міністр</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309212-ganna-gvozdyar-stane-zastupniceyu-hmari-z-pitan-opk">заступницею міністра оборони Євгенія Хмари</a> з питань оборонно-промислового комплексу і експорту стане Ганна Гвоздяр.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309214-dlya-finansuvannya-oboroni-ukrayini-brakue-27-mlrd-hmara?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/14.jpg?1788097725" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 16:55:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309213</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 16:20:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Сили оборони уразили Кіриський НПЗ, місце запуску дронів і аеродром «Єйськ»]]></title>
                            <description><![CDATA[«Кіриський» НПЗ — другий за потужністю нафтопереробний завод росії та найбільший на північному заході країни]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У ніч проти 30 серпня підрозділи Сил оборони України атакували низку важливих об’єктів у росії.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://t.me/GeneralStaffZSU/42072">повідомив</a> Генеральний штаб ЗСУ.</p>
<p>
	У Кіришах Ленінградської області рф уразили нафтопереробний завод «Кіриський». На території підприємства виникла пожежа.</p>
<p>
	Також у Міллерово Ростовської області рф завдали удару по місцю зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА. Там також зафіксовано пожежу. Крім того, у Єйську Краснодарського краю рф уразили аеродром «Єйськ», з подальшою пожежею на території об’єкта. Ступінь завданих збитків уточнюється.</p>
<p>
	«Кіриський» НПЗ (Киришинефтеоргсинтез, КИНЕФ)  &ndash;  другий за потужністю нафтопереробний завод рф та найбільший на північному заході країни, розташований в Ленінградській області. Потужність підприємства становить близько 20 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє моторні палива, авіаційне паливо, дизельне пальне та іншу нафтопродукцію. Підприємство залучене в забезпеченні потреб збройних сил рф.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309199-rosiya-shchomisyacya-vtrachae-v-ukrayini-na-6-tisyach-vijskovih-bilshe-nizh-vstigae-nabrati-the-guardian">росія вже не встигає компенсувати втрати</a> на війні проти України: щомісяця її армія втрачає приблизно на 6 тисяч військових більше, ніж кремлю вдається завербувати.<br>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309213-sili-oboroni-urazili-kiriskij-npz-misce-zapusku-droniv-i-aerodrom-ejsk?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/13.jpg?1788096189" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 16:20:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309212</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 15:33:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Ганна Гвоздяр стане заступницею Хмари з питань ОПК]]></title>
                            <description><![CDATA[Окремо Міністерство оборони посилюватиме цифрову трансформацію та напрям когнітивної війни]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Заступницею міністра оборони Євгенія Хмари з питань оборонно-промислового комплексу і експорту стане Ганна Гвоздяр.</p>
<p>
	Про це Хмара повідомив під час спілкування зі журналістами.</p>
<p>
	Окремо Міністерство посилюватиме напрями цифрової трансформації та когнітивної війни. Для цифрового напряму розглядається людина з бойовим досвідом і досвідом роботи в Міністерстві оборони. Для когнітивної війни кандидатура вже підібрана, завдання визначені.</p>
<p>
	“Пріоритет – збереження команди Міністерства оборони. У Міністерстві залишаються сильні фахівці з компетенцією і державною позицією. Їхнє завдання забезпечити спадковість роботи, продовжити важливі проєкти і посилити ті напрями, які потребують додаткової уваги”, – сказав міністр.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд</strong></em>. Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309189-u-minoboroni-utvorilasya-dira-na-27-mlrd-groshej-mozhe-ne-vistachiti-navit-na-ninishni-viplati-vijsko">дефіцит фінансування Міністерства оборони України</a> досяг $27 млрд, або близько 1,2 трлн гривень. При цьому до кінця 2026 року державі необхідно додатково знайти $8–10 млрд на озброєння та інші військові витрати, а ще близько $20 млрд – на виплати військовослужбовцям, сім’ям загиблих та інші видатки.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309212-ganna-gvozdyar-stane-zastupniceyu-hmari-z-pitan-opk?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/12.jpg?1788092748" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Наталія Жуковська]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 15:33:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309211</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 14:38:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[SpaceX готує до запуску ракету ціною понад $4 млрд для вивчення темної енергії]]></title>
                            <description><![CDATA[Масштабна обсерваторія NASA вирушить на орбіту для сканування космосу]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Космічне агентство США готує до запуску у неділю масштабну місію вартістю $4,3 млрд.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-08-30/spacex-set-to-launch-nasa-s-dark-energy-hunting-space-telescope?srnd=homepage-europe">повідомляє</a> Bloomberg.</p>
<p>
	Ракета-носій Falcon Heavy компанії SpaceX має вивести на орбіту телескоп Nancy Grace Roman, який вирушить у подорож до пункту призначення на відстані приблизно 1,6 млн км від Землі.</p>
<p>
	Основною метою місії тривалістю до десяти років стане вивчення темної матерії та темної енергії, що пронизують космос.</p>
<p>
	Завдяки потужній ширококутній камері апарат здатний сканувати небо у сто разів ширше та у тисячу разів швидше порівняно з телескопом Hubble.</p>
<p>
	Окрім космологічних досліджень, телескоп обладнаний інфрачервоними датчиками та новітнім коронографом для пошуку екзопланет, включно з можливими аналогами Землі.</p>
<p>
	Перші наукові зображення від обсерваторії очікуються у 2027 році після кількох місяців налаштування приладів на орбіті.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що OpenAI <a href="https://mind.ua/news/20309210-openai-rozrivae-partnerstvo-z-rozrobnikom-platformi-dlya-programuvannya-cursor">розриває партнерство</a> з розробником платформи для програмування Cursor. Корпорація посилається на зміну контролю через купівлю стартапу компанією SpaceX.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309211-spacex-gotue-do-zapusku-raketu-cinoyu-ponad-4-mlrd-dlya-vivchennya-temnoyi-energiyi?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/11.png?1788089925" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 14:38:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309210</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 13:59:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[OpenAI розриває партнерство з розробником платформи для програмування Cursor]]></title>
                            <description><![CDATA[Корпорація посилається на зміну контролю через купівлю стартапу компанією SpaceX]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	OpenAI має намір зупинити постачання штучного інтелекту компанії Cursor, яка розробляє платформи для кодування і нещодавно була придбана SpaceX.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.reuters.com/business/media-telecom/openai-end-partnership-with-spacexs-cursor-2026-08-29/">повідомляє</a> Reuters.</p>
<p>
	Угода про розірвання діятиме з 12 листопада 2026 року через пункт про зміну контролю. Рішення ухвалено на тлі тривалого конфлікту між Семом Альтманом та Ілоном Маском.</p>
<p>
	В OpenAI пояснили цей крок занепокоєнням щодо дотримання умов надання послуг, нагадавши про попередні порушення контрактів іншими структурами Маска.</p>
<p>
	Ілон Маск різко відреагував на рішення, звинувативши керівництво OpenAI у недобросовісності. Водночас співзасновник Cursor зазначив, що наразі команда веде переговори з OpenAI задля врегулювання ситуації.</p>
<p>
	На тлі цього конкуренти OpenAI з компанії Anthropic заявили про готовність збільшити обчислювальні потужності для підтримки моделей Claude у середовищі Cursor.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що OpenAI майже на чверть <a href="https://mind.ua/news/20308920-openai-majzhe-na-chvert-znizhue-cinu-na-odnu-zi-svoyih-shi-modelej">знижує ціну</a> на одну зі своїх ШІ-моделей. Компанія зменшує вартість API та інструментів для розробників на тлі тиску з боку конкурентів.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309210-openai-rozrivae-partnerstvo-z-rozrobnikom-platformi-dlya-programuvannya-cursor?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/10.jpg?1788087575" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 13:59:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309209</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 13:13:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Google коригує пошукові алгоритми в Європейській економічній зоні]]></title>
                            <description><![CDATA[Відтепер обмеження застосовуватимуться лише до проблемних сторінок, а не до всього сайту]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Google оголосила про зміну принципів ранжування веб-ресурсів у межах Європейської економічної зони задля врегулювання претензій європейських антимонопольних органів.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.wsj.com/">повідомляє</a> The Wall Street Journal.</p>
<p>
	Раніше запроваджена компанією «репутаційна» політика передбачала приховування у видачі сайтів, які розміщували сторонній контент для покращення позицій.</p>
<p>
	Проте Єврокомісія розпочала розслідування через звинувачення у необґрунтованому зниженні позицій новинних та інших видавців.</p>
<p>
	Згідно з новими правилами, обмеження проти таких ресурсів у країнах ЄЕЗ більше не впливатимуть на загальну пошукову видачу.</p>
<p>
	У майбутньому алгоритми можуть застосовувати санкції виключно до окремих проблемних сторінок, не зачіпаючи решту сайту.</p>
<p>
	Європейська комісія позитивно оцінила кроки компанії, зазначивши, що попередня політика несправедливо обмежувала комерційні сайти. Регулятор продовжує моніторинг ситуації щодо дотримання вимог законодавства про цифрові ринки.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що Google створює <a href="https://mind.ua/news/20307799-google-stvoryue-servernij-chip-dlya-priskorennya-gemini">серверний чип</a> для прискорення Gemini. Рішення дозволить значно оптимізувати роботу моделі та зменшити обсяги передачі даних.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309209-google-korigue-poshukovi-algoritmi-v-evropejskij-ekonomichnij-zoni?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/9.jpeg?1788084548" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 13:13:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309208</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 12:39:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Верховний лідер Ірану закликав країни Перської затоки об'єднатися проти спільного ворога]]></title>
                            <description><![CDATA[Послання Моджтаби Хаменеї стало першим виступом після поранення внаслідок ударів США та Ізраїлю]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї звернувся до правителів держав Перської затоки із закликом об'єднатися проти «справжнього ворога» та подолати внутрішні розбіжності.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.reuters.com/world/middle-east/irans-khamenei-urges-gulf-rulers-written-message-confront-real-enemy-2026-08-30/">повідомляє</a> агентство Reuters.</p>
<p>
	Лідер Ірану наголосив на важливості співпраці й взаємної оборони, зазначивши, що розмежування між мусульманами вигідне лише їхнім супротивникам. Як приклад наслідків розколу він навів ситуацію навколо палестинців.</p>
<p>
	Це перше масштабне звернення політика після того, як пів року тому він зазнав поранень внаслідок ударів США та Ізраїлю, внаслідок яких загинув його попередник і батько Алі Хаменеї.</p>
<p>
	Під час нинішнього конфлікту Тегеран уже завдавав ударів по американських військових об'єктах та інфраструктурі в регіоні.</p>
<p>
	Попри історичну недовіру арабських монархій Перської затоки до іранської революційної ідеології ще з 1979 року, Хаменеї наполягає на необхідності спільного протистояння зовнішнім загрозам та чіткого визначення противника.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що Іран <a href="https://mind.ua/news/20308975-iran-pogrozhue-konfiskacieyu-suden-cherez-novi-sankciyi-ssha">погрожує конфіскацією</a> суден через нові санкції США. Тегеран заявляє про контроль над водним шляхом і готує обмеження для десятків танкерів.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309208-verhovnij-lider-iranu-zaklikav-krayini-perskoyi-zatoki-obednatisya-proti-spilnogo-voroga?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/8.jpg?1788082678" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 12:39:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309207</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 10:55:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Угода між США та Венесуелою щодо нафти викликала хвилю критики всередині країни]]></title>
                            <description><![CDATA[Делсі Родрігес критикують через надання адміністрації Трампа доступу до нафтових ресурсів]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Венесуельська влада уклала угоду зі США, яка надає американській стороні доступ до більшої частини запасів нафти обсягом 65 млрд барелів.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-08-29/trump-s-oil-deal-riles-both-sides-of-venezuelan-political-divide?srnd=homepage-europe">повідомляє</a> Bloomberg.</p>
<p>
	Виконуюча обов'язки президента Делсі Родрігес розраховує за допомогою цього кроку зміцнити власний політичний контроль і зменшити тиск Вашингтона щодо проведення швидких виборів.</p>
<p>
	Домовленість викликала гостре обурення серед прихильників лівих течій через порушення принципів державного контролю над ресурсами.</p>
<p>
	Опозиційні сили також розкритикували угоду, оскільки вона була підписана без їхньої участі та не містить зобов'язань щодо демократичного переходу влади.</p>
<p>
	Аналітики зазначають, що масштабні економічні інтереси США у Венесуелі можуть змістити пріоритет Вашингтона з політичних змін на збереження стабільності чинного режиму.</p>
<p>
	Водночас законність укладених домовленостей стрімко ставиться під сумнів, оскільки опозиція вважає їх недійсними через брак легітимності керівництва.</p>
<p>
	Експерти також вказують на суперечливість фінансових умов та відсутність прозорості навколо нафтової політики уряду. Подібні кроки створюють для Родрігес додаткові політичні ризики на тлі зниження її популярності та опору всередині власного руху.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що США уклали з Венесуелою «найбільшу <a href="https://mind.ua/news/20309193-ssha-uklali-z-venesueloyu-najbilshu-naftovu-ugodu-v-istoriyi-tramp">нафтову угоду</a> в історії» – Трамп. Американська сторона отримає мажоритарну частку в контролі над понад 60 млрд барелів венесуельської нафти.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309207-ugoda-mizh-ssha-ta-venesueloyu-shchodo-nafti-viklikala-hvilyu-kritiki-vseredini-krayini?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/7.jpg?1788075945" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 10:55:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309206</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 10:14:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Європейські центробанки стурбовані політикою США]]></title>
                            <description><![CDATA[Непередбачувані дії Вашингтона можуть загрожувати глобальним ринкам і стабільності фінансової системи]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Керівники європейських центральних банків залишили щорічну зустріч у Джексон-Хоул глибоко стривоженими.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.reuters.com/business/finance/europes-central-bankers-fear-more-turbulence-testy-us-relations-2026-08-30/">повідомляє</a> Reuters.</p>
<p>
	Вони бояться нових потрясінь у відносинах зі США. Представники Федеральної резервної системи намагалися заспокоїти колег проте вони не можуть гарантувати захист від різких рішень адміністрації Дональда Трампа.</p>
<p>
	Головною причиною невдоволення стала нещодавня валютна інтервенція Казначейства США. Відомство продало євро, щоб підтримати японську єну при цьому європейських партнерів не попередили заздалегідь.</p>
<p>
	Додатковий тривожний сигнал  &ndash;  плани міністра фінансів Скотта Бессента збільшити викуп довгострокових облігацій. Це роблять заради зниження вартості паперів, які перевищили справедливу вартість.</p>
<p>
	Фінансисти побоюються руйнівних наслідків, оскільки політичне втручання може дестабілізувати глобальні ринки. Під загрозою опинилася й довіра до доларових своп-ліній. Усе це здатне запустити ланцюгову реакцію далеко за межами США.</p>
<p>
	Американська сторона заперечує ризики, а її представники наполягають на іншій меті. Подібні кроки спрямовані виключно на ринкову стабільність і не мають на меті встановлювати обмеження на монетарну політику чи процентні ставки. </p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що Найстаріший банк Італії <a href="https://mind.ua/news/20308888-najstarishij-bank-italiyi-proponue-40-mlrd-za-banco-bpm-i-banca-generali">пропонує $40 млрд</a> за Banco BPM і Banca Generali. Monte Paschi прагне створити нового фінансового гіганта з капіталізацією 70 млрд євро.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309206-evropejski-centrobanki-sturbovani-politikoyu-ssha?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/6.jpg?1788074051" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Денис Снігур]]></author>
                            <date><![CDATA[Sun, 30 Aug 2026 10:14:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309205</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 21:15:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Мерц планує звинуватити росію в підготовці теракту в аеропорту Лейпцига — POLITICO]]></title>
                            <description><![CDATA[У зв’язку з цим Німеччина готує великий санкційний пакет проти росії, також нові санкції готує Євросоюз]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Німеччина готується покласти на росію відповідальність за спробу атаки безпілотником на аеропорт Лейпциг/Галле та запровадити нові санкції проти російських структур.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це пише <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.politico.eu/article/friedrich-merz-berlin-sanctions-russia-vladimir-putin-leipzig-attach-ascalate/">POLITICO</a>  з посиланням на трьох німецьких посадовців, обізнаних із підготовкою рішення.</p>
<p>
	Очікується, що канцлер Фрідріх Мерц оголосить про заходи вже на початку наступного тижня  &ndash;  напередодні або під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії. Водночас рішення можуть оголосити й раніше.</p>
<p>
	За даними видання, Берлін розглядає не лише персональні санкції, а й ширші обмеження проти російських структур. Серед можливих відповідей також називають збільшення військової допомоги Україні.</p>
<p>
	«Висилати окремих російських дипломатів або закривати російські установи в Берліні вже недостатньо»,  &ndash;  сказав один зі співрозмовників POLITICO. За його словами, необхідні жорсткіші заходи.</p>
<p>
	Як повідомлялося, 4 серпня біля українського вантажного літака Antonov в аеропорту Лейпциг/Галле виявили безпілотник із вибухівкою. Пристрій не здетонував, однак через інцидент роботу аеропорту тимчасово зупинили.</p>
<p>
	Згодом слідчі знайшли ще один дрон, а 14 серпня  &ndash;  третій безпілотник неподалік аеропорту. Поруч із ним виявили близько 50 грамів речовини, яку попередньо ідентифікували як військову вибухівку гексоген. Також слідчі знайшли електронні компоненти та антену, які могли використовуватися для керування дронами.</p>
<p>
	Аеропорт Лейпциг/Галле має особливе значення: він є великим вантажним вузлом і використовується для перевезення військових вантажів Німеччиною та країнами НАТО, а також українською авіакомпанією Antonov.</p>
<p>
	Американська розвідка дійшла висновку, що вибуховий дрон має ознаки пристроїв, характерних для російського ГРУ. За даними американських чиновників, оцінка була зроблена у співпраці з німецькими спецслужбами.</p>
<p>
	На рішення Берліна, за даними Politico, також вплинув виявлений у лісі неподалік німецької столиці схованка з двома напівавтоматичними пістолетами та великою кількістю боєприпасів.</p>
<p>
	Канцлер Мерц раніше заявив, що Німеччина все частіше стає ціллю для гібридних атак, і пообіцяв, що винні «заплатять за це». Водночас на той момент він не називав росію відповідальною, оскільки розслідування тривало.</p>
<p>
	Паралельно новий пакет санкцій проти росії готує Євросоюз. За даними POLITICO, зараз розглядаються близько 1600 санкційних позицій  &ndash;  приблизно 800 фізичних осіб та 800 російських компаній.</p>
<p>
	Очікується, що пакет можуть ухвалити в жовтні. За словами одного з дипломатів ЄС, мета полягає в тому, щоб максимально розширити використання наявних санкційних механізмів проти росії.</p>
<p>
	На рішення уряду також впливає ширший контекст. Останніми тижнями в країнах НАТО фіксували низку підозрілих інцидентів: у Румунії виявили морський дрон із вибухівкою неподалік газового проєкту Neptun Deep, у Словаччині запобігли підпалу заводу з виробництва дронів, а в Естонії розслідують можливий російський слід у підпалі оборонного підприємства.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Раніше <a href="https://mind.ua/news/20308530-u-nimechchini-proponuyut-pershimi-zavdati-kiberudariv-po-rosijskih-zavodah-droniv">повідомлялося</a>, що у Німеччині пропонують першими завдати кіберударів по російських заводах дронів.</p>
<p>
</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309205-merc-planue-zvinuvatiti-rosiyu-v-pidgotovci-teraktu-v-aeroportu-lejpciga-politico?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/5.jpeg?1788027707" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 21:15:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309203</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 20:10:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Туск попередив про підготовку росії до «серйозної» ескалації: найближчі місяці можуть стати критичними]]></title>
                            <description><![CDATA[Українська розвідка також попереджає про підготовку рф до масштабної мобілізації]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	росія готується до нового витка ескалації війни проти України та може підвищити напруженість у всьому регіоні. Найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними для безпеки України, Польщі та інших країн Європи.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у п’ятницю під час зустрічі з учасниками «Кампус Польща майбутнього» в Ольштині, передає <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.ukrinform.ua/rubric-world/4158751-tusk-poperediv-pro-pidgotovku-rosii-do-eskalacii-najblizci-78-misaciv-budut-kriticnimi.html">Укрінформ</a>.</p>
<p>
	За його словами, Варшава отримує сигнали, які свідчать про серйозну підготовку москви до подальшого загострення. Туск зазначив, що в останні тижні з'явилося багато публічних ознак таких приготувань.</p>
<p>
	«Відомо, що росія дуже серйозно готується до ескалації напруженості  &ndash;  як у війні з Україною, так і в усьому регіоні, і що для росії ця осінь і зима мають бути ключовими»,  &ndash;  заявив польський прем'єр.</p>
<p>
	За його словами, саме тому Україна, Польща та інші країни регіону мають бути готовими до складного періоду. Туск також наголосив, що частина інформації щодо безпекової ситуації не може бути оприлюднена, однак суспільство має знати про основні загрози.</p>
<p>
	Заява Туска пролунала через два дні після того, як ГУР Міноборони та Служба зовнішньої розвідки України оприлюднили дані про підготовку росії до нової хвилі мобілізації.</p>
<p>
	За даними українських розвідників, кремль розглядає можливість додаткової мобілізації у 2026–2027 роках. Йдеться про набір 300 тисяч людей цього року і ще 300 тисяч наступного.</p>
<p>
	російський генштаб, за даними української сторони, вже підготував варіант додаткової мобілізації загалом на 600 тисяч осіб. Їх планують використовувати як для доукомплектування частин, що воюють проти України, так і для підрозділів, які зараз формуються.</p>
<p>
	Причиною підготовки нової хвилі мобілізації українська розвідка називає зростання російських втрат і уповільнення набору контрактників. За січень-липень 2026 року втрати російської армії оцінюються приблизно у 240 тисяч військових, з яких щонайменше 140 тисяч  &ndash;  безповоротні. За цей самий період на контракт до російського війська залучили менше  &ndash;  близько 232 тисяч людей.</p>
<p>
	За даними ГУР і СЗРУ, москва готує нові обмеження для ухилянтів  &ndash;  зокрема щодо виїзду за кордон, банківських операцій, кредитів та операцій із нерухомістю.</p>
<p>
	Українська розвідка вважає, що рішення про проведення нової мобілізації путін, імовірно, ухвалить після виборів у Госдуму 18–20 вересня.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, The Guardian <a href="https://mind.ua/news/20309199-rosiya-shchomisyacya-vtrachae-v-ukrayini-na-6-tisyach-vijskovih-bilshe-nizh-vstigae-nabrati-the-guardian">пише</a>, що росія щомісяця втрачає в Україні на 6 тисяч військових більше, ніж встигає набрати.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309203-tusk-poperediv-pro-pidgotovku-rosiyi-do-serjoznoyi-eskalaciyi-najblizhchi-misyaci-mozhut-stati-kritichni?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/3.jpg?1788011556" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 20:10:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309204</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 19:22:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Український бізнес нарощує інвестиції: за пів року в економіку вклали майже 308 млрд грн]]></title>
                            <description><![CDATA[Київ залишається головним центром інвестицій]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Капітальні інвестиції в Україні продовжують зростати попри війну. У січні–червні 2026 року підприємства та організації вклали в розвиток бізнесу 307,9 млрд грн – на 9,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Такі дані <a href="https://stat.gov.ua/uk/explorer?urn=SSSU%3ADF_CAPITAL_INVESTMENTS_Q%28%7E%29&amp;fbclid=IwY2xjawT_wexwZG9mBWV4dG4DYWVtAjEwAGJyaWQRMWlUcWgzTHlMakh1cnZBcFBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeqREAobQxJbfOmOsnok0YlqoI3Lz5r-lFQQYo2YA3Mic37HK2-LY64k7mR18_aem_p8AEOpknHesVU0e9_NcmFA" rel="nofollow" target="_blank">оприлюднив</a>  Державний статистичний комітет України.</p>
<p>
	Найбільше грошей спрямували у промисловість – 121,5 млрд грн, або 39,5% усіх капітальних інвестицій. На другому місці – сільське, лісове та рибне господарство: 35 млрд грн (11,4%).</p>
<p>
	Ще 29,6 млрд грн припало на оптову та роздрібну торгівлю, а 26,2 млрд грн – на будівництво.</p>
<p>
	Щодо напрямків, у які вкладають гроші, то переважна частина інвестицій – 94,5% – припала на матеріальні активи. Причому найбільша стаття – машини, обладнання та інвентар: на них припало 36,1% усіх вкладень.</p>
<p>
	Ще 22,4% інвестицій спрямували в інженерні споруди, 11,4% – у нежитлові будівлі та 10,7% – у транспортні засоби. На нематеріальні активи припало лише 5,5%.</p>
<p>
	Тобто значна частина коштів іде не просто на купівлю нерухомості, а безпосередньо на оновлення обладнання та виробничої бази.</p>
<p>
	Цікаво, що найбільший обсяг капітальних інвестицій традиційно припав на Київ – 128,5 млрд грн, або 41,7% загальноукраїнського показника.</p>
<p>
	Водночас інвестиційна активність зростає не перший квартал поспіль. За підсумками січня–березня 2026 року капітальні інвестиції становили 130,1 млрд грн, що на 5,1% перевищувало показник першого кварталу 2025 року.</p>
<p>
	Таким чином, у другому кварталі темпи зростання прискорилися, а за підсумками першого півріччя приріст сягнув майже 10%.</p>
<p>
	Для порівняння: за весь 2025 рік обсяг капітальних інвестицій становив 893,6 млрд грн.</p>
<p>
	Зростання інвестицій під час війни свідчить про те, що частина українського бізнесу продовжує не лише підтримувати поточну діяльність, а й вкладати кошти в розширення та оновлення активів.</p>
<p>
	Держстат окремо застерігає, що в умовах воєнного стану частина офіційної статистики може не поширюватися, якщо неможливо забезпечити належну якість даних.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, <a href="https://mind.ua/news/20308979-promislova-inflyaciya-v-ukrayini-priskorilas-do-425-u-richnomu-vimiri">промислова інфляція</a> в Україні прискорилась до 42,5% у річному вимірі.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309204-ukrayinskij-biznes-naroshchue-investiciyi-za-piv-roku-v-ekonomiku-vklali-majzhe-308-mlrd-grn?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/4.jpg?1788011893" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 19:22:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309201</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 18:29:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[В Офісі президента прокоментували чутки про зниження верхньої межі мобілізаційного віку]]></title>
                            <description><![CDATA[Зниження верхньої межі до 55 років наразі не планується, стверджує Паліса]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	В Україні наразі немає планів знижувати верхню межу мобілізаційного віку з 60 до 55 років.</p>
<p>
	Про це заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.</p>
<p>
	«Щодо зменшення верхньої межі мобілізаційного віку до 55 років я нічого не чув. Наразі таких планів, наскільки мені відомо, немає», – сказав він під час зустрічі з журналістами, передає «<a href="https://interfax.com.ua/news/general/1197018.html" rel="nofollow" target="_blank">Інтерфакс-Україна</a>».</p>
<p>
	За чинними правилами, під час загальної мобілізації призову підлягають військовозобов'язані чоловіки віком від 25 до 60 років. Чоловіки 18–24 років, які не є військовозобов'язаними, можуть приєднатися до Сил оборони добровільно за контрактом.</p>
<p>
	Дискусія про можливу зміну вікових параметрів мобілізації активізувалася цього тижня. 24 серпня з'явилися повідомлення про те, що Генштаб у межах реформи мобілізації не виключає зміни вікових обмежень для окремих категорій військовозобов'язаних – зокрема можливого зниження віку до 50 років.</p>
<p>
	Після цього в інформаційному просторі почали з'являтися припущення про можливе зниження верхньої межі мобілізації – з 60 до 55 років. Однак офіційного рішення про це немає.</p>
<p>
	Більше того, Паліса заявив, що наразі підтримує інший напрям реформи – запровадження чітко визначених термінів військової служби. За його словами, цю позицію підтримує і президент Володимир Зеленський.</p>
<p>
	«Загалом, я прихильник контрактної армії, і ми до цього маємо поступово йти», – зазначив Паліса.</p>
<p>
	Тема термінів служби залишається актуальною на тлі тривалої війни та мобілізації. Паліса заявив, що зараз шукають формат, який дозволив би визначити чіткі строки служби.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Раніше <a href="https://mind.ua/news/20308953-v-ukrayini-gotuyut-radikalni-zmini-v-mobilizaciyi-u-radi-zagovorili-pro-pereglyad-viku">повідомлялося</a>, що в Україні готують «радикальні» зміни в мобілізації: у Раді заговорили про перегляд віку.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309201-v-ofisi-prezidenta-prokomentuvali-chutki-pro-znizhennya-verhnoyi-mezhi-mobilizacijnogo-viku?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/1.png?1788026335" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 18:29:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309202</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 17:41:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[АТБ обмежила продаж окремих товарів через проблеми з логістикою]]></title>
                            <description><![CDATA[У магазинах діятиме ліміт до шести одиниць в одні руки]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Мережа супермаркетів АТБ тимчасово обмежила продаж окремих груп соціальних товарів  &ndash;  покупцеві дозволяють придбати не більше шести одиниць одного товару. Причина  &ndash;  проблеми з логістикою після російських ударів та зростання випадків спекулятивних закупівель.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це повідомила пресслужба АТБ у <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.facebook.com/ATB.Market.tm/posts/pfbid07y964SHo8UimMeXLTkCHrWvjqgobvqxA47pS3UDkgEQ1xUVK6Rgm4g6mhrGduNDJl">Фейсбук</a>.</p>
<p>
	«Ми вимушені повідомити вам про введення тимчасових обмежень на певні категорії товарів  &ndash;  продажу соціальних груп товарів по 6 одиниць в одні руки»,  &ndash;  йдеться у повідомленні компанії.</p>
<p>
	У мережі не уточнили повний перелік товарів, на які поширюється обмеження, зазначивши лише, що йдеться про окремі категорії соціальних товарів.</p>
<p>
	Раніше <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.rbc.ua/rus/news/atb-obmezhila-prodazh-bakaliyi-ta-ets-vsiy-1787933985.html">повідомлялося</a>, що обмеження можуть торкнутися продуктів першої необхідності: курячих яєць, рибних і м'ясних консервів, олії, оцту, круп, макаронів, цукру, солі, соди тощо.</p>
<p>
	В АТБ пояснили, що через російські удари по логістичній інфраструктурі навантаження на систему постачання зросло. Додатковою проблемою стали перекупники, які почали здійснювати оптові закупівлі безпосередньо в магазинах мережі.</p>
<p>
	У компанії зазначають, що це створює додаткове навантаження на логістику, яка має забезпечувати товарами насамперед звичайних покупців, зокрема населення прифронтових регіонів.</p>
<p>
	Панічний попит створює додаткові проблеми, і навіть за наявності товару в країні його стає складніше та дорожче доставляти до магазинів.</p>
<p>
	Раніше в Мінагрополітики заявляли, що російські атаки знищили близько 90% складів торговельних мереж в Україні. Водночас у відомстві наголошували, що це не означає загрози дефіциту базових продуктів: продовольства в країні достатньо, а торговельні мережі перебудовують систему постачання.</p>
<p>
	Запроваджений АТБ ліміт не свідчить про зникнення продуктів із продажу, обмеження покликане не допустити ситуації, коли окремі покупці скуповують товар великими партіями та створюють штучний дефіцит на полицях, уточнили в компанії.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Також <a href="https://mind.ua/news/20309176-rosiya-znishchila-ponad-60-tisyach-ukrayinskih-knizhok-pid-kievom-zgorili-skladi-vivat-a-ba-ba-ga-la-ma">повідомлялося</a>, що росія знищила понад 60 тисяч українських книжок: під Києвом згоріли склади Vivat, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» та інших видавців.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309202-atb-obmezhila-prodazh-okremih-tovariv-cherez-problemi-z-logistikoyu?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/2.png?1788010712" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 17:41:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309200</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 16:50:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[росія не може вивезти своє зерно: у найбільшому аграрному регіоні рф через зупинку портів введено режим НС]]></title>
                            <description><![CDATA[Переповнені елеватори та неможливість нормально продавати врожай змушують російських аграріїв знижувати ціни]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У Ростовській області рф через проблеми з експортом зерна запровадили режим надзвичайної ситуації. Регіон є одним із головних аграрних центрів рф і забезпечує майже 10% російського врожаю зернових.</p>
<p>
	Причиною стали удари українських безпілотників по портовій інфраструктурі. Із середини липня припинили роботу порти Азовського моря, через які раніше щомісяця експортували до 1,5 млн тонн російського зерна.</p>
<p>
	Через зупинку портів у аграріїв накопичилися значні обсяги продукції, йдеться в розпорядженні губернатора Ростовської області Юрія Слюсаря, на яке посилається <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://ru.themoscowtimes.com/2026/08/28/polnostyu-ostanovilis-otgruzki-odin-izglavnih-agrarnih-regionov-rossii-vvel-rezhim-chsiz-za-nevozmozhnosti-vivezti-zerno-naeksport-a204699">The Moscow Times</a>.</p>
<p>
	Ситуація вдарила по всій російській зерновій логістиці. У серпні зупинилися також найбільші зернові термінали Чорного моря, які зазнали атак БПЛА. У результаті, за даними президента Російського зернового союзу Аркадія Злочєвського, понад 80% потужностей з експорту російського зерна виявилися паралізованими.</p>
<p>
	«Повністю зупинилися відвантаження в Азовському басейні»,  &ndash;  поскаржився Злочевський, назвавши ситуацію для аграріїв «дуже поганою».</p>
<p>
	За оцінкою аналітичного центру «СовЕкон», у серпні росія експортує лише 1,9 млн тонн пшениці. Це у 2,3 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, і в 2,6 раза нижче за середній показник останніх п'яти років.</p>
<p>
	Проблеми з експортом тиснуть і на внутрішній ринок. Переповнені елеватори та неможливість нормально продавати врожай змушують російських аграріїв знижувати ціни.</p>
<p>
	Середня ціна пшениці 4-го класу в європейській частині рф минулого тижня впала до 8575 рублів за тонну без ПДВ  &ndash;  на 35% нижче за рівень початку сезону.</p>
<p>
	Тому росія шукає, куди подіти зерно: Мінсєльхоз рф готується почати державні закупівлі зерна та шукає альтернативні маршрути експорту, зокрема через порти Балтійського та навіть Північного Льодовитого океану.</p>
<p>
	Проте президент Російського зернового союзу вважає такі варіанти малореалістичними. Потужності російських портів на Балтиці значно менші за обсяги, які зазвичай проходять через Чорне море: звідти за рік експортується стільки пшениці, скільки з чорноморських портів – за місяць.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Раніше <a href="https://mind.ua/news/20309134-u-rf-agrariyi-zaklikali-skorotiti-posivi-cherez-zupinku-eksportu-zerna-reuters">повідомлялося</a>, що на росії закликали скоротити посіви через зупинку експорту зерна – маршрути через Балтику, Каспій та Арктику значно дорожчі за південний напрямок.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309200-rosiya-ne-mozhe-vivezti-svoe-zerno-u-najbilshomu-agrarnomu-regioni-rf-cherez-zupinku-portiv-vvedeno-re?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203092/0.jpg?1788007359" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 16:50:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309199</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 16:00:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[росія щомісяця втрачає в Україні на 6 тисяч військових більше, ніж встигає набрати — The Guardian]]></title>
                            <description><![CDATA[Західні чиновники вважають, що нова мобілізація може дорого коштувати путіну]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	росія вже не встигає компенсувати втрати на війні проти України: щомісяця її армія втрачає приблизно на 6 тисяч військових більше, ніж кремлю вдається завербувати.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це пише <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.theguardian.com/world/2026/aug/28/russia-losing-6000-more-troops-than-it-can-recruit-each-month-in-ukraine-says-west">The Guardian</a> із посиланням на західних посадовців.</p>
<p>
	За їхніми оцінками, росія нині набирає по 1 тисячі людей на день, однак протягом останніх двох місяців навіть такого темпу вербування виявилося недостатньо, щоб компенсувати загиблих і поранених.</p>
<p>
	«Ми оцінюємо, що розрив між кількістю людей, яких росія втрачає через бойові дії, і кількістю тих, кого їй вдається завербувати, наразі становить близько 6 тисяч на місяць»,  &ndash;  сказав один із західних чиновників.</p>
<p>
	За словами західних посадовців, через проблеми з поповненням армії путін робить ставку на ескалацію ударів по цивільній інфраструктурі України.</p>
<p>
	Від початку липня росія випустила по Україні понад 360 ракет, користуючись нестачею в Києва засобів захисту від балістичних ракет.</p>
<p>
	«Очевидно, що москва має намір спробувати зламати моральний дух українців, знищуючи цієї зими їхню енергетичну інфраструктуру»,  &ndash;  зазначив співрозмовник The Guardian.</p>
<p>
	Водночас Україна продовжує бити по російській нафтовій інфраструктурі, створюючи проблеми з паливом усередині рф.</p>
<p>
	Західні чиновники вважають, що нова хвиля мобілізації стала б для кремля серйозним політичним та економічним ризиком.</p>
<p>
	Під час мобілізації восени 2022 року близько 1 млн росіян залишили країну. Багато з них були висококваліфікованими спеціалістами, а менше половини згодом повернулися.</p>
<p>
	Крім того, російській армії може бути складно прийняти й забезпечити кілька сотень тисяч нових військових через нестачу техніки та офіцерського складу.</p>
<p>
	За оцінкою західних розвідок, можливість нової мобілізації після виборів у Госдуму 18–20 вересня вже розглядається.</p>
<p>
	Західні чиновники вважають, що головна стратегія путіна залишається незмінною  &ndash;  продовжувати війну на виснаження, розраховуючи, що підтримка України з боку союзників поступово ослабне.</p>
<p>
	Водночас, за їх оцінкою, путін прагне уникнути прямого зіткнення з НАТО, але використовує погрози як інструмент тиску, покликаний посилити страх перед можливою ескалацією та створити «розколоту і більш вразливу Європу».</p>
<p>
	За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), станом на липень загальні втрати російської армії в Україні перевищили 1,4 млн убитими та пораненими.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, раніше Зеленський <a href="https://mind.ua/news/20307984-zelenskij-putin-gotue-novu-mobilizaciyu-a-rosiya-hoche-zaluchiti-shche-30-tisyach-vijskovih-iz-kndr">повідомив</a>, що путін готує нову мобілізацію, а росія хоче залучити ще 30 тисяч військових із КНДР.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309199-rosiya-shchomisyacya-vtrachae-v-ukrayini-na-6-tisyach-vijskovih-bilshe-nizh-vstigae-nabrati-the-guardian?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/99.jpg?1788006885" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 16:00:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309198</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 15:15:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[«Усе, що необхідно для розслідування, у них є»: Зеленський прокоментував вибухи на складах під Києвом]]></title>
                            <description><![CDATA[Вже 37 загиблих у Бучанському районі, а під час ліквідації наслідків російського удару загинув голова громади]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	У селі Мила Бучанського району Київської області кількість загиблих унаслідок російського удару та подальшої детонації на території підприємства зросла до 37 людей. Пошуково-рятувальні роботи тривають, тому кількість жертв може збільшитися.</p>
<p>
	російський безпілотник ударив по підприємству близько 20:10 28 серпня. Після влучання виникла масштабна пожежа, яка супроводжувалася тривалою детонацією, <a href="https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-bucha-kyiv-4be42e27897bf45797a0cf3758be5eaf" rel="nofollow" target="_blank">передає</a>  АР.</p>
<p>
	Серед загиблих – голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Він одним із перших прибув на місце після атаки, щоб допомогти людям та ліквідувати наслідки удару. Під час подальшої детонації посадовець загинув.</p>
<p>
	Через вибухи пошкоджено житлові будинки та пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю. Із небезпечної зони вже евакуювали близько 400 людей, на місці працюють понад 300 рятувальників.</p>
<p>
	<script async="" src="https://telegram.org/js/telegram-widget.js?24" data-telegram-post="Tsaplienko/98052" data-width="100%"></script></p>
<p>
	Прокуратура розслідує службову недбалість: окрім розслідування російської атаки, правоохоронці відкрили кримінальне провадження за цим фактом.</p>
<p>
	Слідство перевіряє, чи законно на території підприємства зберігали вибухонебезпечні предмети та матеріали, чи були необхідні дозволи та погодження і які рішення ухвалювали відповідальні посадовці.</p>
<p>
	Президент Володимир Зеленський заявив, що боєприпаси не можуть зберігатися поруч із житловою забудовою.</p>
<p>
	«Обов'язково ті, хто допустив це, мають понести відповідальність за свої рішення», – <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://president.gov.ua/news/pislya-situaciyi-u-vishnevomu-she-odin-takij-zlochin-ce-abso-106165">заявив</a>  президент.</p>
<p>
	«Після ситуації у Вишневому ще один такий злочин – це абсолютно неприпустимо. Я розраховую, що деталі будуть представлені суспільству оперативно. Перше влучання було в місце зберігання боєприпасів, якого там точно не повинно було бути – складів Сил оборони. Детонація снарядів, мін, інших боєприпасів і дронів. Значний масштаб. Ми говорили вже з Генеральним прокурором, з МВС, із СБУ, з Головкомом – усе, що необхідно для розслідування, у них є», – наголосив президент.</p>
<p>
	Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що трагедія нагадує попередню детонацію на складах у Вишневому. За його словами, повторення подібних ситуацій на п'ятому році повномасштабної війни є «злочинною недбалістю». Він закликав покарати всіх винних.</p>
<p>
	Рятувальні та пошукові роботи на місці трагедії тривають.</p>
<p>
	В Міноборони <a href="https://t.me/ministry_of_defense_ua/16112" rel="nofollow" target="_blank">повідомили</a>, що продовжуються пошуки ще двох людей під завалами.</p>
<p>
	Міністерство наголошує, що розміщення складів із вибухівкою поруч із житловими будинками є неприпустимим.</p>
<p>
	В МО заявили, що всі відповідальні керівники складових Сил безпеки та оборони і вітчизняного ОПК повинні провести повний аудит місць розміщення зброї та боєприпасів, щоб такі об&#700;єкти не були розміщені в районі житлової забудови.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, раніше Зеленський <a href="https://mind.ua/news/20307450-u-vishnevomu-buv-sklad-boepripasiv-odnogo-z-pidpriemstv-ukroboronpromu-zelenskij">повідомив</a>, що у Вишневому був склад боєприпасів одного з підприємств Укроборонпрому.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309198-use-shcho-neobhidno-dlya-rozsliduvannya-u-nih-e-zelenskij-prokomentuvav-vibuhi-na-skladah-pid-kievo?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/98.jpg?1788007577" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 15:15:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309197</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 14:39:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Балтійські порти нарощують попит на завантаження пшениці через ризики в Чорному морі]]></title>
                            <description><![CDATA[Порти Латвії, Литви та Естонії можуть експортувати цього сезону до 6 млн тонн пшениці]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Зростання безпекових ризиків для морських перевезень та портової інфраструктури в Чорному морі призводить до зміни маршрутів світової торгівлі зерном і збільшення попиту на потужності портів країн Балтії.</p>
<p>
	Про це <a href="https://www.denizticaretgazetesi.org/haber/karadeniz-riskleri-tahil-gemilerini-baltik-limanlarina-yoneltiyor-24568?utm_source=chatgpt.com" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> турецьке профільне видання Deniz Ticaret Gazetesi.</p>
<p>
	За даними видання, зростання безпекових ризиків у Чорному морі та невизначеність із перевезеннями перетворюють балтійські порти на альтернативний центр експорту в глобальній торгівлі зерном. Останнім часом помітно зріс попит на відвантаження пшениці з портів Латвії, Литви та Естонії.</p>
<p>
	Станом на серпень у балтійських портах було зарезервовано потужності для завантаження близько 1 млн тонн пшениці – приблизно на 50% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У липні обсяг бронювань потужностей для завантаження зерна був приблизно утричі більшим у річному вимірі.</p>
<p>
	Однією з основних причин переорієнтації перевезень видання називає зростання ризиків, пов'язаних із роботою суден, портовою інфраструктурою та безпекою перевезень у Чорному морі. Невизначеність у ланцюгах постачання змушує зернотрейдерів шукати альтернативні порти завантаження та нові морські торговельні маршрути.</p>
<p>
	Серед країн, де зростає попит на пшеницю з балтійських портів, видання називає Туреччину, Об'єднані Арабські Емірати та Судан – ринки, які традиційно значною мірою залежали від російської пшениці. Регулярними покупцями балтійського зерна також є Нігерія та Південна Африка.</p>
<p>
	Водночас одним із головних обмежувальних чинників залишається вища ціна балтійської пшениці порівняно з російською, зазначає видання.</p>
<p>
	За наведеними ринковими оцінками, Латвія, Литва та Естонія цього сезону потенційно можуть експортувати близько 6 млн тонн пшениці. Сприятливі очікування щодо врожаю можуть додатково посилити роль балтійських портів у світових зернових перевезеннях.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20308660-rosiya-vidkinula-propoziciyu-ukrayini-shchodo-pripinennya-atak-u-chornomu-mori">росія відкинула пропозицію України щодо припинення атак у Чорному морі</a>. На тлі піку експорту нового врожаю це створює ризики для українського аграрного експорту та світового ринку зерна.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309197-baltijski-porti-naroshchuyut-popit-na-zavantazhennya-pshenici-cherez-riziki-v-chornomu-mori?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/97.jpg?1788003576" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 14:39:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309196</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 13:36:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Виручка України від експорту яєць зросла на 45,8% за сім місяців]]></title>
                            <description><![CDATA[Аналітики попереджають про ризики через волатильність цін на корми та логістичні витрати]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	За сім місяців цього року виручка України від експорту яєць зросла на 45,8% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Таке значне збільшення свідчить про посилення експортної активності в галузі птахівництва та зміну динаміки платоспроможного попиту на зовнішніх ринках.</p>
<p>
	Про це <a href="https://agroweek.com/" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> AgroWeek.</p>
<p>
	За оцінкою видання, зростання виручки могло бути зумовлене кількома факторами: підвищенням експортних цін на яйця, нарощуванням обсягів поставок та змінами у структурі географії експорту. Підприємства птахівничого сектору, які змогли адаптувати логістику й оптимізувати внутрішні витрати, отримали конкурентні переваги на зовнішніх ринках.</p>
<p>
	Нинішній результат також відображає загальні тренди в харчовій індустрії – зростання попиту на продукти тваринного походження у частини імпортних ринків та коливання курсу валют, що впливає на експортну виручку в гривневому еквіваленті.</p>
<p>
	Попри позитивну динаміку виручки, сектор стикається з низкою ризиків: волатильністю цін на корми, логістичними витратами та можливими торговельними бар'єрами на ключових ринках. Для стабілізації та подальшого зростання експорту важливими залишаються інвестиції в переробку, підвищення якості продукції та диверсифікація експортних напрямків.</p>
<p>
	Виробникам і переробникам вигідно зосередитися на підвищенні ефективності виробництва й контролі витрат, а також на посиленні експортної політики, щоб закріпити досягнутий темп зростання та зменшити вразливість до зовнішніх шоків.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309158-ukrayina-za-sim-misyaciv-vitratila-na-import-zhivoyi-ptici-na-11-bilshe">Україна за сім місяців витратила на імпорт живої птиці на 11% більше</a>. Фізичні обсяги постачань залишилися незмінними, проте вартість закупівель зросла.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309196-viruchka-ukrayini-vid-eksportu-yaec-zrosla-na-458-za-sim-misyaciv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/96.jpg?1787999769" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 13:36:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309195</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 12:14:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Понад 300 000 абонентів Миколаївщини залишилися без світла через атаку 	«шахедів»]]></title>
                            <description><![CDATA[Енергетики розпочали відновлювальні роботи одразу після атаки]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Після ранкової атаки російських 	«шахедів» понад 300 тис. абонентів у Миколаєві та громадах двох районів області залишилися без електроенергії.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://t.me/mykolaiv_ova/3099">повідомляє</a> начальник Миколаївської ОВА Георгій Решетілов.</p>
<p>
	За його словами, ударні безпілотники пошкодили енергетичні об'єкти в області, через що низку ділянок мережі довелося аварійно відключити. Проблеми з електропостачанням виникли в Миколаєві, а також у громадах Миколаївського та Баштанського районів.</p>
<p>
	Енергетики й аварійні служби вже розпочали відновлювальні роботи. В ОВА заявили, що залучають усі доступні ресурси, щоб якнайшвидше повернути світло споживачам.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що росіяни завдали ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі Миколаївщини. Постраждалих серед мирного населення немає, рятувальники продовжують ліквідацію наслідків.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309195-ponad-300-000-abonentiv-mikolayivshchini-zalishilisya-bez-svitla-cherez-ataku-shahediv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/95.jpg?1787994852" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 12:14:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309194</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 11:27:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Україна вимагає виключити свою територію із зон покриття російської супутникової системи 	«Рассвет»]]></title>
                            <description><![CDATA[Київ закликає партнерів підтримати ініціативу з блокування роботи системи]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) з вимогою виключити свою територію із зон обслуговування російської військової супутникової системи «Рассвет» у всіх діапазонах частот. Відповідну ноту передали до Бюро радіозв'язку МСЕ через представництво України при ООН у Женеві.</p>
<p>
	Про це <a href="https://x.com/andrii_sybiha/status/2093380969378288032" rel="nofollow" target="_blank">повідомив</a> міністр закордонних справ Андрій Сибіга.</p>
<p>
	За його словами, вимога стосується всіх променів мереж «Рассвет» у кожній смузі частот. Йдеться про російську військову супутникову систему, яку москва розгортає як аналог американського Starlink. Київ наголошує: використання таких супутників над українською територією може мати не цивільне, а військове призначення.</p>
<p>
	Сибіга зазначив, що мета росії у використанні «Рассвета» над Україною очевидна.</p>
<p>
	«Ми закликаємо всіх партнерів підтримати нашу позицію та вжити всіх можливих заходів для блокування роботи «Рассвета» – не лише над суверенною територією України, а й над суверенними територіями інших країн», – написав очільник МЗС.</p>
<p>
	Міністр додав, що Україна продовжить дипломатичні контрзаходи проти російської супутникової системи. Він також подякував Міністерству цифрової трансформації та Держцентру радіочастот за координацію роботи над зверненням.</p>
<p>
	Систему «Рассвет» розробляє російська компанія «Бюро 1440». Проєкт має забезпечити супутниковий зв'язок на низькій навколоземній орбіті. рф вже вивела на орбіту перші апарати угруповання, а в липні запустила другу групу супутників.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20308906-tramp-vidmovivsya-poprositi-maska-dozvoliti-ukrayini-biti-starlink-dronami-po-rosiyi-ft">Трамп відмовився попросити Маска дозволити Україні бити Starlink-дронами по росії</a>. Starlink може підвищити точність безпілотників і дозволити знищувати установки ще до запуску ракет.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309194-ukrayina-vimagae-viklyuchiti-svoyu-teritoriyu-iz-zon-pokrittya-rosijskoyi-suputnikovoyi-sistemi-rassvet?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/94.jpg?1788001332" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 11:27:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309154</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 11:00:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти]]></title>
                            <description><![CDATA[Запорукою успіху вищої школи є адаптивність, лідерство та партнерство з бізнесом]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	<em>20 серпня у Києві відбулася конференція Forbes University, присвячена новим освітнім викликам в епоху когнітивної революції. Подія зібрала ректорів провідних українських вишів, СЕО топових компаній, інвесторів та державних діячів. Головною темою дискусій стала фундаментальна трансформація вищої школи: якою має бути роль університету в світі, де швидку відповідь надає алгоритм, а знання стали доступними кожному.</em></p>
<h2>
	Цінність людини в епоху алгоритмів</h2>
<p>
	«Якщо знання щойно стали майже безкоштовними, що пропонує університет?» – із цього питання ректор УКУ <strong>Тарас Добко</strong> розпочав розмову про нову освітню реальність. На його думку, у світі алгоритмів найціннішими стають критичне мислення, суб'єктність, здатність постійно навчатися, довіра та якісна людська взаємодія.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1787908741.jpg" title="Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти"></div>
<p>
	Задаючи рамку події, редактор-засновник Forbes Ukraine <strong>Володимир Федорін</strong> наголосив, що компанії та виші мають змінюватися не повільніше за світ навколо, формувати гіпотези та створювати нове знання.</p>
<h2>
	Бізнес і вища школа: межа та синергія</h2>
<p>
	Учасники обговорили баланс між бізнес-підходом та академічними фундаментальними знаннями:</p>
<ul>
	<li>
		<strong>Сергій Квіт</strong> (президент НаУКМА) відзначив потребу вишів ставати більш підприємливими й фінансово самодостатніми.</li>
	<li>
		<strong>Юлія Бадрітдінова</strong> (CEO McDonald’s Ukraine) окреслила відмінність: бізнес живе коротшим горизонтом і орієнтується на результат, тоді як університет мислить далеко наперед.</li>
	<li>
		<strong>Олексій Ніщик</strong> (CGO Genesis) сформулював принцип: «Ваш користувач – студент, не держава і не бізнес».</li>
</ul>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1787908858.jpg" title="Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти"></div>
<p>
	Практичний ефект партнерства варто рахувати результатами: через студентські програми Kernel з 2011 року пройшли понад 2000 осіб (більш ніж 400 з яких були працевлаштовані).</p>
<h2>
	Економіка, лідерство та AI-моделі</h2>
<p>
	Дискусія за підтримки Райффайзен Банку (за участі Віталія Гордуза, Михайла Шнейдера та Ігоря Кравчишина) охопила питання диверсифікації доходів та грантів. Голова наглядової ради КАІ <strong>Петро Чернишов</strong> розповів про 12 KPI для ректора, а ректорка Львівської політехніки <strong>Наталія Шаховська</strong> підкреслила важливість лідерства у державному секторі.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1787908797.jpg" title="Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти"></div>
<p>
	Відповіді на технологічні зміни презентували SET University (модель AI-native університету від <strong>Ірини Вольницької</strong>) та НаУКМА (програма «Могилянський Тривіум: Liberal Arts» від <strong>Михайла Винницького</strong>). Додатково ректорка ЛНТУ <strong>Ірина Вахович</strong> відзначила роль вишу як «полюсу росту Волині», а ректорка Каразінського вишу <strong>Тетяна Кагановська</strong> назвала університет «серцем міста».</p>
<h2>
	Інвестиції бізнесу в управління</h2>
<p>
	У фінальному інтерв’ю співзасновник SoftServe <strong>Тарас Кицмей</strong> та засновник Ajax Systems <strong>Олександр Конотопський</strong> із головним редактором Forbes Ukraine <strong>Борисом Давиденком</strong> підкреслили, що бізнес не лише фінансує лабораторії, а й долучається до управління вишами. Президентка КАІ <strong>Ксенія Семенова</strong> підсумувала: самими грошима бізнес не обмежується  &ndash;  він дедалі глибше входить в академічний менеджмент.</p>
<div class="img_box2_c" style="max-width: 750px;">
	<img alt="Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти" src="//s.mind.ua/img/forall/i/2026/1787908832.jpg" title="Знання, ШІ та нові KPI: у Києві відбулася конференція Forbes University про майбутнє вищої освіти"></div>
<p>
	Конференція Forbes University засвідчила: успіх сучасної вищої школи лежить на перетині адаптивності, сильного лідерства та глибокого партнерства з бізнесом на тлі когнітивної революції.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309154-znannya-shi-ta-novi-kpi-u-kievi-vidbulasya-konferenciya-forbes-university-pro-majbutne-vishchoyi-osviti?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/54.jpg?1787908929" type="image/jpeg"/>
                            
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 11:00:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309193</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 10:24:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[США уклали з Венесуелою 	«найбільшу нафтову угоду в історії» – Трамп]]></title>
                            <description><![CDATA[Американська сторона отримає мажоритарну частку в контролі над понад 60 млрд барелів венесуельської нафти]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Президент США Дональд Трамп заявив про укладення «найбільшої в історії» нафтової угоди з Венесуелою, яка надає Сполученим Штатам контроль над понад 60 мільярдами барелів її підтверджених запасів нафти.</p>
<p>
	Про це Трамп <a href="https://truthsocial.com/@realDonaldTrump/117175567133618952" rel="nofollow" target="_blank">повідомив</a> у власній соцмережі Truth Social, а деталі уточнили державний секретар США Марко Рубіо в <a href="https://x.com/SecRubio/status/2093472965404860812" rel="nofollow" target="_blank">соцмережі X</a> та <a href="https://www.cbsnews.com/news/trump-venezuela-oil-u-s-majority-control-65-billion-barrels/" rel="nofollow" target="_blank">CBS News</a>.</p>
<p>
	«Сполучені Штати Америки щойно уклали угоду з Венесуелою щодо найбільшої нафтової угоди в історії світу! За моєю вказівкою державний секретар Марко Рубіо та міністр війни Піт Гегсет, тісно співпрацюючи з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес і завдяки партнерству з приватним бізнесом, забезпечили мажоритарний контроль США над понад 65 мільярдами барелів доведених запасів нафти у Венесуелі без жодних витрат для американських платників податків», – заявив Трамп.</p>
<p>
	За даними джерел CBS News в американській адміністрації, тимчасова президентка Венесуели надала новоствореному спільному приватному підприємству 100-річну концесію на розробку нафтових родовищ із запасами, оцінюваними у 63 мільярди барелів. Уряд США отримає 55% частки в цьому підприємстві, яка розподілятиметься між участю в капіталі компанії та правом отримувати нафту за собівартістю.</p>
<p>
	Американські посадовці зазначають, що новостворена структура стане другим за величиною корпоративним власником підтверджених запасів нафти у світі після саудівської державної компанії Saudi Aramco. Наразі неясно, які саме приватні компанії братимуть участь у проєкті, однак у Венесуелі зберегли присутність лише кілька іноземних нафтогазових гігантів, зокрема американська Chevron, іспанська Repsol та італійська Eni.</p>
<p>
	Держсекретар США зазначив, що ця угода «залучить майже 100 мільярдів доларів приватних інвестицій, забезпечить тисячі високооплачуваних робочих місць і стимулюватиме відбудову економіки Венесуели».</p>
<p>
	За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), Венесуела володіє найбільшими у світі підтвердженими запасами нафти, які перевищують 300 мільярдів барелів. Для порівняння, США мають менш як 50 мільярдів барелів.</p>
<p>
	Попри значні ресурси, нафтова галузь Венесуели тривалий час занепадала через хронічне недофінансування, зношеність інфраструктури та жорсткі міжнародні санкції. Більшість західних енергетичних гігантів, зокрема ConocoPhillips та ExxonMobil, залишили країну майже два десятиліття тому після націоналізації активів колишнім президентом Уго Чавесом, через що досі з пересторогою ставляться до ведення бізнесу в цій країні. Chevron залишалася єдиною великою американською компанією, яка зберегла свою присутність у Венесуелі.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309177-chevron-ta-inshi-amerikanski-energokompaniyi-planuyut-investiciyi-u-naftovij-sektor-venesueli">Chevron та інші американські енергокомпанії планують інвестиції у нафтовий сектор Венесуели</a>. Енергогіганти США готуються розширити роботу та вкласти мільярди у родовища.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309193-ssha-uklali-z-venesueloyu-najbilshu-naftovu-ugodu-v-istoriyi-tramp?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/93.jpg?1787988260" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 10:24:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309192</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 10:18:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[В Україні з 1 вересня запрацює електронний реєстр сертифікації транспортних засобів]]></title>
                            <description><![CDATA[Наступний етап реформи передбачить видачу сертифікатів виключно в цифровому форматі]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	З 1 вересня в Україні повноцінно запрацює Реєстр сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів (КТЗ) та обладнання, який переведе процедуру сертифікації з паперового формату в єдину електронну систему.</p>
<p>
	Про це <a href="https://t.me/ukrautoprom/6660" rel="nofollow" target="_blank">повідомляє</a> Укравтопром.</p>
<p>
	Реєстр сертифікатів об'єднає інформацію про сертифікати в одній системі та забезпечить доступ до неї виробникам, органам із сертифікації та державним органам.</p>
<p>
	Наступний етап реформи розпочнеться 27 вересня 2026 року, коли набуде чинності новий Технічний регламент затвердження конструкції КТЗ, їх складових частин та обладнання. Документ передбачає видачу сертифікатів виключно в електронній формі з їх внесенням до реєстру.</p>
<p>
	Сертифікація – це процедура підтвердження того, що конструкція КТЗ або його обладнання відповідає встановленим технічним вимогам. Вона проводиться до першої державної реєстрації транспортного засобу, а також після його переобладнання.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд.</strong></em> Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309172-toyota-zafiksuvala-padinnya-globalnih-prodazhiv-cherez-kitajskij-rinok">Toyota зафіксувала падіння глобальних продажів через китайський ринок</a>. У Китаї попит на автомобілі бренду знижується вже шостий місяць поспіль.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309192-v-ukrayini-z-1-veresnya-zapracyue-elektronnij-reestr-sertifikaciyi-transportnih-zasobiv?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/92.jpg?1787987906" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 10:18:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309191</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 09:35:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Пілотний проєкт з адміністрування туристичного збору дав перші результати]]></title>
                            <description><![CDATA[У чотирьох громадах-учасницях надходження зросли на 60%, по Україні – майже на 25%]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Пілотний проєкт щодо адміністрування туристичного збору, який Державна податкова служба започаткувала у квітні разом з чотирма громадами, дав перші результати: задекларовані суми збору в них зросли на 60%.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1045085.html">повідомляє</a> пресслужба податкової.</p>
<p>
	Результати в громадах-учасницях пілоту:</p>
<ul>
	<li>
		Кам'янець-Подільська громада у другому кварталі збільшила показники на 84% (+203 тис. грн);</li>
	<li>
		Староушицька громада продемонструвала зростання у 11 разів порівняно з минулим роком  &ndash;  до 40 тис. грн;</li>
	<li>
		Хотинська громада збільшила задекларовані суми на 15% у другому кварталі (+4,9 тис. грн);</li>
	<li>
		Китайгородська громада у другому кварталі вперше задекларувала туристичний збір на суму 45,4 тис. грн.</li>
</ul>
<p>
	Позитивна тенденція спостерігається по всій країні. Загалом задекларовані суми туристичного збору зросли на 25,2% (+17,7 млн грн) у першому кварталі та на 24,9% (+19,7 млн грн) у другому кварталі.</p>
<p>
	У податковій службі зауважують, що за оцінками фахівців від 20% до 30% туристичного ринку досі працює в 	«тіні», через що громади втрачають прямі надходження до місцевих бюджетів.</p>
<p>
	За підсумками першого півріччя 2026 року до місцевих бюджетів в Україні надійшло 174,9 млн грн туристичного збору.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20308026-nadhodzhennya-vid-turzboru-v-ukrayini-zrosli-na-226-za-piv-roku">надходження від турзбору в Україні зросли на 22,6% за пів року</a>. У ДПС зазначають, що до 30% туристичного ринку досі перебуває в тіні.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309191-pilotnij-proekt-z-administruvannya-turistichnogo-zboru-dav-pershi-rezultati?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/91.jpg?1787985334" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 09:35:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309190</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 09:26:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[росіяни завдали ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі Миколаївщини]]></title>
                            <description><![CDATA[Постраждалих серед мирного населення немає, рятувальники продовжують ліквідацію наслідків]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Учора та сьогодні зранку російські війська атакували Миколаївську область, унаслідок чого під ударами опинилася цивільна та енергетична інфраструктура регіону.</p>
<p>
	Про це <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.facebook.com/DSNS.GOV.UA/posts/pfbid02HuYtU8XDULctL7WNAPm7LzYbuhdJZMs3T3ewx7A6tzN5YD9NeJPrJMczuXMXQcxxl">повідомляє</a> Державна служба України з надзвичайних ситуацій.</p>
<p>
	За даними ДСНС, у Миколаївщині внаслідок одного з ударів пошкоджено господарський супермаркет і складське приміщення, де виникла пожежа. Постраждалих немає.</p>
<p>
	Ще одна атака припала на об'єкт енергетичної інфраструктури: пошкоджено вікна багатоквартирних будинків, адмінбудівлю, три гаражі та автомобіль, також виникла пожежа. Жертв і постраждалих серед цивільних не зафіксовано.</p>
<p>
	Крім того, у Миколаївському районі ворог завдав удару по ще одному об'єкту енергетичної інфраструктури.</p>
<p>
	Через загрозу повторних атак рятувальникам доводилося тимчасово відводити особовий склад на безпечну відстань, проте після стабілізації обстановки роботи з ліквідації наслідків продовжилися.</p>
<p>
	<em><strong>Бекграунд. </strong></em>Раніше Mind повідомляв, що <a href="https://mind.ua/news/20309173-cherez-ataku-rf-zgoriv-sklad-yasno-z-obladnannyam-dlya-sonyachnih-elektrostancij">через атаку рф згорів склад Yasno з обладнанням для сонячних електростанцій</a>. Компанія запевняє, що продовжить виконувати зобов'язання перед клієнтами без затримок.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309190-rosiyani-zavdali-udariv-po-civilnij-ta-energetichnij-infrastrukturi-mikolayivshchini?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/90.png?1787984781" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Анастасія Головенко]]></author>
                            <date><![CDATA[Sat, 29 Aug 2026 09:26:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309189</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 22:51:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[У Міноборони утворилася діра на $27 млрд: грошей може не вистачити навіть на нинішні виплати військовим]]></title>
                            <description><![CDATA[Держава має три варіанти, де терміново знайти гроші, щоб забезпечити заплановані військові виплати]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Дефіцит фінансування Міністерства оборони України досяг $27 млрд, або близько 1,2 трлн гривень. При цьому до кінця 2026 року державі необхідно додатково знайти $8–10 млрд на озброєння та інші військові витрати, а ще близько $20 млрд  &ndash;  на виплати військовослужбовцям, сім’ям загиблих та інші видатки.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це пише <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.rbc.ua/rus/news/dira-byudzheti-minoboroni-de-ukrayina-vizme-1787856714.html">РБК-Україна</a>.</p>
<p>
	Причому йдеться не про підвищення зарплат військовим. За словами співрозмовника видання, знайомого з реальною ситуацією, державі бракує коштів навіть для виплати військовим на нинішньому рівні.</p>
<p>
	Проблема наростала протягом року. У січні тодішній міністр оборони Михайло Федоров говорив про дефіцит у 300 млрд гривень, або близько $7 млрд. Тепер президент Володимир Зеленський оцінює його вже у $27 млрд.</p>
<p>
	При цьому сам Федоров нещодавно заявив Reuters, що не розуміє, звідки взялася така сума. За його словами, на кінець року планувався дефіцит приблизно $5 млрд, і джерела його покриття вже були визначені. Він припустив, що могли з’явитися нові проєкти, які потребують додаткового фінансування.</p>
<p>
	Як пише РБК-Україна, наразі розглядають три основні варіанти, звідки взяти гроші:</p>
<p>
	<strong>Перший</strong> і найбільш бажаний  &ndash;  домовитися з ЄС про дострокове надання частини коштів, запланованих на 2027 рік. Йдеться про так званий front-loading за європейським кредитом на 90 млрд євро.</p>
<p>
	У 2027 році Україна має отримати за цим кредитом 45 млрд євро: 28,3 млрд євро  &ndash;  на оборонні спроможності та закупівлю зброї, ще 16,7 млрд євро  &ndash;  на макрофінансову підтримку. Київ хоче перенести частину цих коштів на 2026 рік.</p>
<p>
	За словами співрозмовників видання, такий варіант є реалістичним, оскільки Україна вже переносила частину запланованих витрат на першу половину року.</p>
<p>
	Проте ЄС може вимагати від Києва виконання очікуваних реформ, зокрема у податковій та антикорупційній сферах.</p>
<p>
	<strong>Другий варіант</strong>  &ndash;  збільшити дефіцит державного бюджету та залучити більше коштів усередині країни через ОВДП. Такий механізм Україна вже використовувала у 2023 році. Але для цього потрібна згода МВФ, який виступає проти збільшення дефіциту держбюджету. Під час першого перегляду програми Україна вже намагалася отримати таку згоду, але безуспішно.</p>
<p>
	<strong>Третій варіант</strong>  &ndash;  додаткова допомога партнерів. Київ розраховує на Велику Британію, Канаду та Японію. За неофіційною інформацією, Канада та Японія разом можуть надати до $7 млрд, тоді як потенційний обсяг британської допомоги поки не визначений.</p>
<p>
	Проте часу залишилося небагато, проблему фінансування Міноборони потрібно вирішити вже у вересні. Наступного тижня до України має прибути місія МВФ, яка, зокрема, оцінить потреби бюджету до кінця 2026 року та підготовку держбюджету на 2027-й.</p>
<p>
	Якщо домовитися про додаткове фінансування не вдасться, Україні доведеться скорочувати капітальні видатки. Джерела РБК-Україна попереджають: уже в жовтні ЗСУ можуть зіткнутися із серйозною нестачею коштів.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, Bloomberg писав, що Україні <a href="https://mind.ua/news/20309179-ukrayini-mozhe-znadobitisya-bilshe-groshej-na-vijnu-nizh-ochikuvalosya-majzhe-5-mlrd-pid-zagrozoyu">може знадобитися більше грошей</a> на війну, ніж очікувалося. Видання оцінило дефіцит бюджету у 2027 році в 17,8% ВВП.</p>
<p>
</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309189-u-minoboroni-utvorilasya-dira-na-27-mlrd-groshej-mozhe-ne-vistachiti-navit-na-ninishni-viplati-vijsko?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/89.jpeg?1787946986" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 22:51:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309188</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 22:21:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[росія втратила 30% бензину через українські дрони і змушена шукати, де його купити – Reuters]]></title>
                            <description><![CDATA[Розрив між виробництвом і попитом на бензин зріс до 35 000 тонн на добу]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Внаслідок серії ударів українських дронів виробництво бензину на росії наприкінці серпня впало приблизно до 70% внутрішнього попиту. Через дефіцит кремль змушений не лише продовжувати заборону на експорт пального, а й збільшувати його імпорт з Азії та Білорусі.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це повідомляє <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-gasoline-output-drops-70-domestic-demand-late-august-after-drone-attacks-2026-08-28/">Reuters</a> із посиланням на два джерела в галузі.</p>
<p>
	За їхніми даними, протягом останнього тижня українські дрони атакували та зупинили роботу кількох великих російських нафтопереробних заводів  &ndash;  у Пермі, Нижньому Новгороді та Ярославлі. Усі вони є великими виробниками автомобільного бензину.</p>
<p>
	У результаті розрив між виробництвом і попитом на бензин у росії зріс приблизно до 35 000 тонн на добу.</p>
<p>
	Наразі російські НПЗ виробляють близько 80 000 тонн бензину щодня за потреби внутрішнього ринку на рівні близько 115 000 тонн.</p>
<p>
	Таким чином, власне виробництво забезпечує лише 70% попиту.</p>
<p>
	У середньому за серпень росія виробляла близько 90 000 тонн бензину на добу  &ndash;  приблизно 80% від оціненого літнього попиту в 115 000 тонн. Однак наприкінці місяця обсяги виробництва впали до рівня початку липня, коли країна переживала першу хвилю паливної кризи, що почала наростати ще в травні.</p>
<p>
	Після короткого послаблення наприкінці липня, коли деякі російські регіони почали скасовувати або пом'якшувати обмеження на продаж пального, дефіцит у серпні повернувся.</p>
<p>
	Регіональна влада знову запроваджує обмеження: встановлює ліміти на купівлю бензину в одні руки, а також графіки продажу залежно від номерних знаків автомобілів.</p>
<p>
	Водночас масштаби кризи частково стримує те, що самі росіяни почали відмовлятися від необов'язкових поїздок через небажання стояти в довгих чергах на АЗС.</p>
<p>
	Дефіцит пального змусив росію наростити ввезення нафтопродуктів з-за кордону.</p>
<p>
	За оцінками учасників ринку, у серпні морські поставки нафтопродуктів з країн Азії мають становити близько 270 000 тонн. Імпорт бензину з Білорусі очікується на рівні приблизно 150 000 тонн за місяць, або близько 5 000 тонн на добу.</p>
<p>
	Загалом у серпні до росії вже надійшло близько 220 000 тонн імпортного бензину  &ndash;  в середньому приблизно 7 000 тонн на добу.</p>
<p>
	Попри заборону на експорт бензину до 31 січня та нарощування імпорту, загальні поставки пального на російський внутрішній ринок у серпні можуть становити лише близько 97 000 тонн на добу  &ndash;  приблизно 85% від потреби.</p>
<p>
	Загалом виходить, що росія, яка традиційно була одним із великих експортерів нафтопродуктів, тепер змушена обмежувати продаж бензину власним громадянам і закуповувати пальне за кордоном.</p>
<p>
	Міністерство енергетики рф на запит Reuters щодо ситуації не відповіло.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Як писав Bloomberg, Україна у серпні <a href="https://mind.ua/news/20309175-ukrayina-rekordno-obvalila-pererobku-nafti-na-rosiyi-deficit-benzinu-distavsya-do-moskvi">завдала щонайменше 21 удару</a> по російських підприємствах із виробництва пального – це рекордна кількість атак на нафтопереробну інфраструктуру рф за один місяць.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309188-rosiya-vtratila-30-benzinu-cherez-ukrayinski-droni-i-zmushena-shukati-de-jogo-kupiti-reuters?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/88.jpg?1787945134" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 22:21:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309187</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 21:48:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[росія готується до масового виробництва нових дешевих крилатих ракет «Дань-Т» — до 10 000 у 2027 році]]></title>
                            <description><![CDATA[рф хоче зробити «Дань-Т» дешевшою за «Бандероль»]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	росія планує у 2027 році виготовити близько 10 000 нових крилатих ракет «Дань-Т», які можуть запускатися з наземних пускових установок, літаків і вертольотів.</p>
<p>
	Про це повідомив український військовий ветеран і аналітик Дмитро Путята, відомий під псевдонімом kriegsforscher. Він назвав «Дань-Т» однією з найбільш небезпечних нових загроз для України через можливість її дешевого масового виробництва.</p>
<p>
	«На мою думку, у 2027 році нам слід очікувати надзвичайно великої кількості проблем від цих дешевих ракет, які важко перехопити. Росіяни планують виробити близько 10 тисяч ракет лише типу “Дань-Т” у 2027 році»,  &ndash;  заявив аналітик, якого цитує <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://united24media.com/war-in-ukraine/meet-russias-dan-t-a-cheap-cruise-missile-moscow-plans-to-mass-produce-in-2027-22035">United24 Media</a>.</p>
<p>
	За його даними, ракета матиме дальність польоту до 500 км та бойову частину вагою 135 кг.</p>
<p>
	Для «Дань-Т» також розглядають різні платформи запуску. Крім мобільної наземної пускової установки на колісному шасі, її можуть застосовувати літаки Су-25СМ3, Су-30СМ, Су-34 і Су-57, а також ударні вертольоти Мі-28.</p>
<p>
	Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький раніше повідомляв, що росія цього року почала застосовувати нові засоби ураження, серед яких є «Бандероль» і «Дань-Т».</p>
<p>
	Нову «Дань-Т» аналітики порівнюють із російською ракетою-дроном S8000 «Бандероль», яку рф вже застосовує проти України.</p>
<p>
	«Бандероль»  &ndash;  відносно невеликий реактивний боєприпас із дальністю близько 500 км. Його бойова частина є меншою, ніж у багатьох традиційних крилатих ракет, однак головна небезпека полягає в можливості дешевшого виробництва й запуску великої кількості таких цілей.</p>
<p>
	За даними аналітика, «Дань-Т» може бути приблизно на 35% дешевшою за «Бандероль».</p>
<p>
	Російські військові також розглядають можливість поступової заміни «Бандеролей» новою ракетою. Однією з причин називають нижчу вартість нового озброєння.</p>
<p>
	Робота над «Дань-Т» передбачає, зокрема, встановлення антени «Комета-16» і оптико-електронної системи термінального наведення. Також росіяни намагаються максимально перейти на компоненти власного виробництва.</p>
<p>
	«Бандероль» також складна для перехоплення. Вона має реактивний двигун, а її застосування дозволяє росії використовувати відносно дешеву зброю для ударів, змушуючи Україну витрачати на перехоплення значно дорожчі й дефіцитні засоби ППО.</p>
<p>
	Раніше Скібіцький також заявляв, що росія переключає виробництво на засоби, здатні швидше проривати українську ППО. Зокрема, рф нарощує випуск реактивних ударних безпілотників.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, <a href="https://mind.ua/news/20309124-gur-rozkrilo-35-kompanij-zadiyanih-u-virobnictvi-raket-iskander-m">ГУР розкрило</a> 35 компаній, задіяних у виробництві ракет «Іскандер-М».</p>
<p>
</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309187-rosiya-gotuetsya-do-masovogo-virobnictva-novih-deshevih-krilatih-raket-dan-t-do-10-000-u-2027-roc?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/87.jpg?1787943835" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 21:48:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309186</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 21:17:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Французька TotalEnergies вийшла з російського «Арктик СПГ 2», але вимагає $1,3 млрд]]></title>
                            <description><![CDATA[Вийти з російського проєкту на 5-му році війни компанія вирішила через американські санкції]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Французький енергетичний гігант TotalEnergies остаточно вийшов із російського проєкту «Арктик СПГ 2», що потрапив під санкції після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</p>
<p>
	Компанія завершила передачу своєї 10%-ї частки російській NordLine  &ndash;  дочірній структурі найбільшого акціонера проєкту, «Новатеку», повідомила <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://totalenergies.com/newsroom/totalenergies-completes-the-transfer-of-its-10-interest-in-arctic-lng-2/?lang=eng&amp;tb_state=eyJzZXNzaW9uSWQiOiI1NDA4NzQ5NDYtMTczMzE2MTAyNSIsInNlc3Npb25TdGFydGVkQXQiOjE3ODc5Mzk2NzQyOTAsImxhc3RBY3Rpdml0eUF0IjoxNzg3OTM5Njk2MDE1LCJzaXRlRW50cnkiOnsidXJsIjoiaHR0cHM6Ly90aGViZWxsLmlvL2NhdGVnb3J5L25ld3M_ZmJjbGlkPUl3WTJ4amF3VC1xcWx3Wkc5bUJXVjRkRzREWVdWdEFqRXdBR0p5YVdRUk1XOW5TVFJSTXpnNE5HeFRkREZDWjNsemNuUmpCbUZ3Y0Y5cFpCQXlNakl3TXpreE56ZzRNakF3T0RreUFBRWVqZmhORy1ncEpWMGY4M2M0eFZiVUpXWU4xMFc4U1I3Z2REOWh3Zk90akZsREdIWnZ2T0g0RnBCV0p4QV9hZW1fQzE3QUdwTThNaTF6bWZyeVQxU3piQSIsInJlZmVycmVyIjoiaHR0cHM6Ly9sLmZhY2Vib29rLmNvbS8iLCJzb3VyY2VDbGFzcyI6ImZhY2Vib29rIiwidHMiOjE3ODc5Mzk2NzQyOTB9LCJmaXJzdFV0bSI6bnVsbCwicGFnZUhpc3RvcnkiOlsiaHR0cHM6Ly90aGViZWxsLmlvL2NhdGVnb3J5L25ld3M_ZmJjbGlkPUl3WTJ4amF3VC1xcWx3Wkc5bUJXVjRkRzREWVdWdEFqRXdBR0p5YVdRUk1XOW5TVFJSTXpnNE5HeFRkREZDWjNsemNuUmpCbUZ3Y0Y5cFpCQXlNakl3TXpreE56ZzRNakF3T0RreUFBRWVqZmhORy1ncEpWMGY4M2M0eFZiVUpXWU4xMFc4U1I3Z2REOWh3Zk90akZsREdIWnZ2T0g0RnBCV0p4QV9hZW1fQzE3QUdwTThNaTF6bWZyeVQxU3piQSIsImh0dHBzOi8vdGhlYmVsbC5pby90b3RhbC12eWtob2RpdC1pei1hcmt0aWstc3BnLS0yLWktcmFzc2NoaXR5dmFldC12ZXJudXQtMTMtbWxyZCJdfQ">TotalEnergies</a>.</p>
<p>
	Таким чином, французька компанія більше не є акціонером «Арктик СПГ 2». Водночас TotalEnergies зберегла право вимагати повернення близько $1,3 млрд  &ndash;  своєї частки позик, наданих акціонерами для фінансування проєкту.</p>
<p>
	Щоправда, компанія визнала, що отримання цих коштів можливе лише в майбутньому й залежатиме від чинних санкційних обмежень.</p>
<p>
	«Арктик СПГ 2»  &ndash;  один із ключових російських проєктів із виробництва скрапленого природного газу, який мав допомогти кремлю збільшити експорт російського СПГ.</p>
<p>
	Після початку повномасштабної війни проти України TotalEnergies ще певний час залишалася акціонером проєкту. У 2022 році компанія списала $4,1 млрд через знецінення своїх російських активів, а в 2023 році оголосила форс-мажор щодо «Арктик СПГ 2». У листопаді того ж року США запровадили санкції проти проєкту.</p>
<p>
	За словами генерального директора TotalEnergies Патріка Пуянне, російський «Новатек» звернувся до французької компанії щодо передачі її частки незабаром після запровадження американських санкцій.</p>
<p>
	У липні 2026 року Пуянне повідомив, що вихід TotalEnergies з проєкту вже погодила російська влада. Формально передати 10% частки «Новатеку» дозволив указ російського диктатора путіна. Тепер угоду остаточно завершили.</p>
<p>
	Після виходу TotalEnergies структури «Новатеку» контролюють уже 70% «Арктик СПГ 2».</p>
<p>
	Ще по 10% належать китайським державним компаніям CNPC і CNOOC та японському консорціуму Mitsui і JOGMEC.</p>
<p>
	росія розраховувала, що проєкт досягне потужності 19,8 млн тонн СПГ на рік, однак санкції суттєво ускладнили реалізацію цих планів.</p>
<p>
	«Арктик СПГ 2» опинився фактично відрізаним від західних технологій, фінансування та ринків збуту. Попри спроби росії перенаправити вантажі до Китаю та створити альтернативну логістику, проєкт продовжує працювати далеко нижче запланованих потужностей.</p>
<p>
	Саме санкції проти російського енергетичного сектору стали однією з головних причин виходу TotalEnergies з проєкту.</p>
<p>
	Вихід із «Арктик СПГ 2» не означає повного розриву TotalEnergies із російським газовим бізнесом.</p>
<p>
	Французька компанія, як і раніше, володіє 20% «Ямал СПГ» та 19,4% акцій «Новатеку»  &ndash;  найбільшого приватного виробника газу на росії.</p>
<p>
	Тобто TotalEnergies продовжує мати значну присутність у російському енергетичному секторі навіть після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни росії проти України.</p>
<p>
	Рішення вийти з «Арктик СПГ 2» стало результатом того, що проєкт опинився під жорсткими американськими санкціями й зіткнувся із серйозними труднощами з фінансуванням.</p>
<p>
	За даними Reuters, TotalEnergies зберігала частки в ключових російських LNG-проєктах навіть після початку вторгнення.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309186-francuzka-totalenergies-vijshla-z-rosijskogo-arktik-spg-2-ale-vimagae-13-mlrd?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/86.jpg?1787941193" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 21:17:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309183</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 20:30:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Open Banking, ШІ-транзакції та нова платіжна архітектура: чому варто відвідати FinRetail 2026]]></title>
                            <description><![CDATA[Український ринок ритейлу та фінансів стоїть на порозі масштабних змін]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	<em>Вже цієї осені ринок дізнається, що дозволить і що заборонить регулятор у межах нової платіжної архітектури, як Open Banking виходить безпосередньо на касу та хто першим заробить на технології Pay by Bank.</em></p>
<p>
	Поки одні компанії лише адаптуються до нових правил, Україна опиняється в першій хвилі агентної комерції, де вже здійснюються перші транзакції, повністю виконані штучним інтелектом.</p>
<p>
	Щоб розібратися у цих трендах та отримати готові рішення для бізнесу, провідні фінансові портали «Мінфін» та Finance.ua збирають щорічну конференцію <strong><a href="http://www.finretail.net/?utm_source=google&amp;utm_medium=referral&amp;utm_campaign=mind.ua">FinRetail</a></strong>. Подія відбудеться <strong>16 вересня 2026 р.</strong> в Києві і пройде виключно в офлайн-форматі (без трансляцій та відеозапису).</p>
<p>
	Ця конференція буде корисною для власників бізнесу, топ менеджерів ритейлу та e-commerce, представників банківського сектору та фінтех-компаній, маркетинг-директорів та керівників продуктів, фаундерів та C-Level менеджерів.</p>
<p>
	Станом на кінець серпня програма формується, але вона включатиме 4 ключові блоки:</p>
<ol>
	<li>
		обговорення позиції НБУ щодо відкритого банкінгу, захисту клієнтів та комісійних моделей;</li>
	<li>
		Embedded Finance: скільки заробляють банк, PSP та ритейлер всередині однієї покупки;</li>
	<li>
		еволюція систем: від кешбеку і платних підписок до розстрочки (BNPL) на касі;</li>
	<li>
		покращення клієнтського досвіду та приклади перших транзакція, виконаних ШІ.</li>
</ol>
<p>
	Обговорювати та наводити приклади з реальних кейсів будуть: CEO Prom Микита Артемчук, CEO Varus Олег Спірін, директор з маркетингу UPG Олексій Бабіч, заступниця виконавчого директора EVA Ганна Гришина, CBDO PSP Platon Гела Слюсарчук та інші.</p>
<div class="post__frame">
	<p>
		<strong>Зверніть увагу: </strong>до <strong>7 вересня включно</strong> діє спеціальна ціна. Вже з <strong>8 вересня</strong> вартість квитків зросте. Зважаючи на виключно офлайновий формат та обмежену місткість залу, організатори рекомендують бронювати участь заздалегідь.</p>
</div>
<p>
	Бронюйте квитки та знайомтеся з оновленнями програми <a href="https://www.finretail.net/?utm_source=google&amp;utm_medium=referral&amp;utm_campaign=mind.ua">на офіційному сайті</a>.</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309183-open-banking-shi-tranzakciyi-ta-nova-platizhna-arhitektura-chomu-varto-vidvidati-finretail-2026?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/83.jpg?1787981846" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Від редакції]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 20:30:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309184</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 20:25:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Російські хакери використали ШІ Ілона Маска для атак на компанії: як кіберзлочинці обманули агента]]></title>
                            <description><![CDATA[Серед жертв — компанії з Європи та США]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	російськомовне угруповання кіберзлочинців Aur0ra використовувало ШІ-агента Cursor під час атак щонайменше на 7 компаній. Хакери переконали штучний інтелект, що проводять легітимне тестування безпеки, і таким чином змушували його виконувати шкідливі операції.</p>
<p>
	<strong>Джерело</strong>. Про це повідомляє <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://www.reuters.com/world/russian-speaking-cybercriminals-used-spacexs-cursor-ai-tool-hack-seven-companies-2026-08-27/">Reuters</a>  із посиланням на дослідження компаній Gambit Security і CloudSEK.</p>
<p>
	Розслідування стало можливим після того, як хакери випадково залишили доступним через інтернет свій сервер. Фахівці Gambit отримали доступ до 28 сесій спілкування з AI-агентом Cursor, які охоплювали період із 8 квітня до 21 травня.</p>
<p>
	За даними Gambit, хакери змусили агента виконати сотні операцій, зокрема пов'язаних із викраденням облікових даних та отриманням доступу до цінних акаунтів.</p>
<p>
	В одному із запитів зловмисники вимагали: «Нам потрібен будь-який обліковий запис адміністратора», а в іншому  &ndash;  «Знайдіть будь-які робочі паролі».</p>
<p>
	<strong>Як хакери обійшли захист ШІ</strong></p>
<p>
	Cursor не завжди погоджувався виконувати небезпечні команди. Однак зловмисники обходили обмеження, перезапускаючи діалог і щоразу наголошуючи, що йдеться нібито про легітимне тестування системи безпеки.</p>
<p>
	У результаті агент починав сприймати злам як роботу в тестовому середовищі й виконував завдання, які раніше відхиляв.</p>
<p>
	За оцінкою директора з аналізу загроз Gambit Еяля Сели, використання ШI-агента могло прискорити роботу хакерів на «30, 40, 50%», оскільки дозволяло автоматизувати частину операцій, які раніше довелося б виконувати вручну.</p>
<p>
	Reuters самостійно ідентифікував шість компаній, які стали жертвами атак із використанням Cursor. Серед них бельгійський виробник засобів гігієни та чищення Christeyns, німецький виробник гаражних воріт Teckentrup і шотландське агентство Helideck Certification Agency, що сертифікує майданчики для посадки вертольотів.</p>
<p>
	Також серед цілей були аргентинський дистриб'ютор фармацевтичної продукції, італійський виробник промислової продукції та американська компанія Bayou Title, яка називає себе найбільшим страховиком прав власності на нерухомість у Луїзіані.</p>
<p>
	Cursor  &ndash;  ШI-інструмент для програмування, який дозволяє розробникам ставити ШІ складні завдання, зокрема працювати з кодом і виконувати команди в терміналі.</p>
<p>
	14 серпня Cursor офіційно став частиною SpaceX, яка належить Ілону Маску.</p>
<p>
	Дослідники вважають цю історію ще одним свідченням того, що кіберзлочинці використовують комерційні AI-агенти для автоматизації атак.</p>
<p>
	«Це буде гра в кішки-мишки. Ми будемо бачити таке все частіше»,  &ndash;  заявив директор зі стратегії Gambit Кертіс Сімпсон.</p>
<p>
	Сам Cursor і SpaceX не відповіли на запити Reuters щодо інциденту.</p>
<p>
	<strong>Бекграунд</strong>. Нагадаємо, <a href="https://mind.ua/news/20309075-rosiya-vzhe-vede-tinovu-vijnu-proti-es-ale-evropa-dosi-do-cogo-ne-gotova-bloomberg">Bloomberg писав</a>, що  росія вже веде тіньову війну проти ЄС, але Європа досі до цього не готова.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309184-rosijski-hakeri-vikoristali-shi-ilona-maska-dlya-atak-na-kompaniyi-yak-kiberzlochinci-obmanuli-agenta?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/84.jpg?1787938816" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 20:25:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        
                        <item>
                            <guid isPermaLink="false">20309182</guid>
                            <pubDate><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 19:50:00 +0300]]></pubDate>
                            <title><![CDATA[Україна уразила російський Ту-95МС на авіабазі в Енгельсі – з’явилися супутникові знімки]]></title>
                            <description><![CDATA[Бомбардувальник отримав серйозні пошкодження]]></description>
                            <content:encoded><![CDATA[<p>
	Українські сили уразили російський стратегічний бомбардувальник Ту-95МС на військовому аеродромі «Енгельс-2» у Саратовській області рф. Про це 28 серпня повідомив президент України Володимир Зеленський.</p>
<p>
	«В Енгельсі воїни підрозділу “Альфа” Служби безпеки України уразили літак-ракетоносій Ту-95МС. Саме ці літаки завдають ударів по Україні»,  &ndash;  <a  target='_blank'  rel='nofollow' href="https://t.me/V_Zelenskiy_official/20620">написав</a>  Зеленський.</p>
<p>
	За його словами, протягом останньої доби українські сили також уразили нафтопереробний завод у Ярославській області рф, розташований приблизно за 1000 км від лінії фронту, а також завдали ударів по російських цілях у Чорному морі.</p>
<p>
	«росіяни мають відчувати, яка їхня війна»,  &ndash;  наголосив президент.</p>
<p>
	Після удару з’явилися супутникові знімки авіабази «Енгельс-2». OSINT-аналітики ідентифікували на них Ту-95МС із сильно пошкодженим правим крилом.</p>
<p>
	За даними моніторингового ресурсу «Стратегічна авіація», уражено літак, який використовувався для тренувальних польотів. Аналітики оцінюють його стан як такий, що не підлягає відновленню.</p>
<p>
	Станом на 11:26 28 серпня на авіабазі, за їхніми даними, перебували два Ту-160 та два пошкоджені Ту-95МС.</p>
<p>
	Це вже другий Ту-95МС, уражений на «Енгельсі» за останні півтора місяця. Під час попередньої атаки в липні інший стратегічний бомбардувальник отримав критичні пошкодження  &ndash;  супутникові знімки показали повністю зруйновану хвостову частину літака.</p>
<p>
	Ту-95МС є радянським стратегічним бомбардувальником-ракетоносієм. росія використовує літаки цього типу для запуску крилатих ракет Х-101, Х-555 та Х-55 по Україні.</p>
<p>
	Авіабаза «Енгельс-2» розташована приблизно за 800 км від кордону з Україною і є одним із ключових місць базування російської стратегічної авіації.</p>
<p>
</p>]]></content:encoded>
                            <link><![CDATA[https://mind.ua/news/20309182-ukrayina-urazila-rosijskij-tu-95ms-na-aviabazi-v-engelsi-z-yavilisya-suputnikovi-znimki?utm_source=google&utm_medium=discover&utm_campaign=following_feed]]></link>
                            <enclosure url="https://s.mind.ua/img/forall/a/203091/82.jpeg?1787936396" type="image/jpeg"/>
                            <author><![CDATA[Надія Паливода]]></author>
                            <date><![CDATA[Fri, 28 Aug 2026 19:50:00 +0300]]></date>
                        </item>
                        </channel>
                            </rss>