Колегія суддів Київського апеляційного суду під головуванням Ігоря Паленика 21 серпня скасувала арешт комп’ютерів, на яких були знайдені докази щодо фігурантів схеми «Роттердам +». Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Так, детективи НАБУ під час розслідування справи «Роттердам+» ще 2017 року провели обшуки в Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), де вилучили 5 комп’ютерів.
«Ці пристрої можуть стати важливим доказом у справі, бо на них знайшли листування між фігурантами схеми «Роттердам+». Тому задля збереження цих речових доказів, за клопотанням НАБУ, Солом‘янський суд Києва наклав на них арешт», – йдеться у повідомленні.
Фігуранти справи планували включити до формули «Роттердам +» витрати, яких і не планувалося здійснювати, щоб збільшити ціну на електроенергію.
«Скасувавши арешт, суд фактично забрав у НАБУ речовий доказ. Бо на практиці фігуранти справи, повернувши собі комп‘ютери, зможуть їх почистити та знищити невигідну їм інформацію. Натомість, коли справу скерують до суду для розгляду по суті, постане питання дослідження автентичних носіїв інформації, але їх вже швидше за все не буде», – відмітив юрист Центру протидії корупцї Андрій Савін.
На думку Центру протидії корупції, доцільність збереження арешту комп’ютерів в тому, аби уникнути сумнівів щодо справжності їхнього вмісту.
Раніше повідомлялося, що Солом'янський районний суд Києва відмовив прокуратурі в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фігуранту справи «Роттердам +» заступнику начальника відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимиру Бутовському.
Раніше повідомлялося, що Солом'янський районний суд Києва відмовив в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (заочно) для колишнього керівника Національної комісії госрегулірвоанія енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитра Вовка в справі «Роттердам +».
Нагадаємо: Нагадаємо, як повідомляв Mind, детективи НАБУ 8 серпня 2019 року повідомили про підозру шести особам у справі «Роттердам+», зловживання яких завдали понад 18,8 млрд грн збитків.
Пізніше САП подали апеляцію на рішення Солом’янського районного суду щодо обрання запобіжних заходів підозрюваним у справі «Роттердам+». Апеляція стосувалася екс-начальника управління енергоринку НКРЕКП Тараса Равенка та чинного директора ДП «Оператор ринку», який у період запровадження «Роттердам+» був членом НКРЕКП Володимира Євдокімов
Згодом двох колишніх співробітників ДТЕК, що також є підозрюваними у справі, було відпущено пад заставу.
Більше про справу «Роттердам+» читайте в матеріалі Mind : «Хто і як «шив» «Роттердам+» і чому ніхто не понесе жодної відповідальності».