Європейська комісія взяла за мету посилити боротьбу з корупцією. Так, днями у Брюсселі було представлено план з шести частин, направлений на те, щоб «закрити всі лазівки та усунути слабкі місця в правилах ЄС».
Україна, як і ЄС також намагається посилити бортьбу з відмиванням грошей. Так, 28 квітня 2020 року в Україні запрацював закон про фінмоніторинг.
Про найновіші зміни у сфері боротьби з відмиванням грошей в ЄС та Україні, на які варто звернути увагу бізнесу, спеціально для Mind розповіла Марта Барандій, керівниця офісу юридичної фірми «Астерс» у Брюсселі та засновниця неприбуткової організації Promote Ukraine.
Єврокомісія оприлюднила комплексний план дій по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму після кількох скандалів у банках країн ЄС, що сталися за останні два роки. Також розглядається можливість створення нової агенції з протистояння відмиванню грошей у ЄС або передачі додаткових повноважень Європейському банківському органу.
Брюссель вважає, що нинішні правила ЄС у цій галузі слід краще виконувати й координувати, також потрібно поліпшити нагляд за їхнім втіленням у життя. У документі називаються конкретні кроки, які Єврокомісія здійснюватиме впродовж наступних 12 місяців, аби усунути будь-які лазівки та слабкі ланки. Також опубліковано нову методологію визначення третіх країн, які недостатньо протистоять відмиванню грошей.
Єврокомісія визнає, що хоча нинішні правила ЄС навіть суворіші за міжнародні стандарти, цілком узгоджено на всій території Євросоюзу їх не застосовують. Ще одним доказом цього є нещодавнє збільшення кримінальної діяльності під час пандемії коронавірусу, яке, на думку Єврокомісії, «нагадує, що злочинці використовуватимуть усі можливі шляхи для здійснення своєї незаконної діяльності на шкоду суспільству».
Під час пресконференції віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що нині спостерігається більше випадків відмивання грошей за допомогою мережі інтернет.
Отже, новий план ґрунтується на шести основних пунктах:
У новий список країн з підвищеним ризиком недостатнього протистояння відмиванню грошей потрапили Багами, Барбадос, Ботсвана, Камбоджа, Гана, Ямайка, Маврикій, Монголія, М'янма, Нікарагуа, Панама та Зімбабве. Водночас з переліку викреслили такі країни, як Боснія і Герцеговина, Ефіопія, Гайана, Лаоська Народна Демократична Республіка, Шрі-Ланка та Туніс.
«Так, наш список дуже співзвучний переліку, складеному Цільовою групою фінансових дій (Financial Action Task Force – FATF). Але це не просто копія, ми зробили незалежну оцінку, ми зараз перевіряємо й інші країни», – зазначив Домбровскіс. Він також повідомив, що Єврокомісія буде в прямому контакті з країнами, які слабко протидіють фінансовим злочинам. У новій методології щодо країн з-поза меж ЄС Єврокомісія каже про взаємодію між списками Євросоюзу та FATF, посилення співпраці з третіми країнами та збільшення консультацій з експертами держав ЄС. Європарламент та Рада Євросоюзу матимуть доступ до всієї відповідної інформації на різних етапах процедур.
Брюссель також хоче почути, що про боротьбу з відмиванням грошей та фінансовим тероризмом думають країни-члени ЄС та їхня громадськість. Свої думки щодо озвученого плану дій можуть висловити всі зацікавлені органи влади, організації або громадяни. Їхні відповіді приймаються онлайн до 29 липня.
Тим часом, в Україні 28 квітня набрали чинності комплексні зміни у даній сфері. Новий закон спрямовано як на реалізацію рекомендацій FATF, так і імплементацію окремих актів ЄС, що є обов'язковими для країн, які мають намір отримати членство в ЄС.
Новим законом значно зменшено кількість операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу. Так, порогову суму для операцій збільшено з 150 000 до 400 000 грн. Окрім цього, з 17 до лише чотирьох зменшено ознаки для здійснення обов'язкового фінансового моніторингу. Наразі це:
Але концептуально про послаблення контролю не йдеться, радше бачимо зміщення фокусу та збільшення уваги до ризикових транзакції.
Окрім того, значно посилено суми штрафів для суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Відтепер такі суми коливаються від 51 000 грн до 135 млн грн, в залежності від виду порушення (раніше штрафи складали до 51 000 грн). Це покликано підвищити якість моніторингу інструментом «батога».
Законом також внесено низку змін до кримінального законодавства щодо відповідальності за відмивання коштів, застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, спеціальної конфіскації. Зокрема, предмет відмивання доходів було розширено: відтепер ним може бути будь-яке майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом (раніше ж був встановлений поріг у вигляді виду і розміру санкцій, що означало, що предикатними могли бути лише «серйозні» злочини).
Матеріал підготовлений у співпраці з радником «Астерс» Орестом Стасюком та журналісткою Promote Ukraine Наталією Річардсон.