Фінмоніторинг-2020: кого можуть запідозрити у «відмиванні» доходів

28 квітня 2020 року набуде чинності нова редакція закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», і правила фінансового моніторингу стануть суворішими.

Про наслідки дії нових правил розповіла Mind партнер ЮК Legal House Наталія Радченко.

Що зміниться для громадян у роботі платіжних систем

Оновлена ​​версія закону про фінмоніторинг конкретизує вимоги для платіжних систем щодо обов'язкової ідентифікації своїх клієнтів. При цьому можливість зберегти «анонімність» залишається, якщо не перевищувати порогову суму в 30 000 грн або її еквівалент в іноземній валюті.

У законі міститься окрема стаття, що встановлює вимоги як до відправника, так і одержувача коштів/віртуальних активів. Згідно з документом, усі перекази, що перевищують 30 000 грн, повинні супроводжуватися такою інформацією про одержувача і платника (ініціатора переказу):

• фізична особа (ФОП) – ПІБ, номер рахунку/електронного гаманця, унікальний обліковий номер фінансової операції (при відсутності гаманця), місце проживання або номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), або ідентифікаційний код або дата та місце народження;
• юридична особа – повне найменування; місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для резидентів), номер рахунку/е-гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунку – унікальний обліковий номер фінансової операції.

Якщо переказ не досягає порогової суми в 30 000 грн, верифікація клієнта не буде обов'язковою, але такий переказ як мінімум повинен супроводжуватися номером рахунку/е-гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу, що дає можливість ідентифікувати номер віртуального рахунку відправника та одержувача.

Платіжні системи будуть зобов'язані проводити верифікацію своїх клієнтів у разі наявності ознак пов'язаності фіноперації з іншими фінопераціями і, навіть якщо не було досягнуто порогової суми в 30 000 грн.

Так, якщо з однакових гаманців протягом робочого дня будуть відправлені два транші по 25 000 грн, друга операція підлягатиме обов'язковому моніторингу, оскільки є всі ознаки підозрювати клієнта в дробленні суми, з метою обходу вимог щодо верифікації.

Про судовий захист від неправомірних дій фінрозвідки

У новій редакції закону збереглося формулювання про те, що суб'єкти фінмоніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час проведення фінмоніторингу, якщо вони діяли в межах завдань, обов'язків і способом, які передбачені цим законом.

Оскільки закон наділяє суб'єктів фінмоніторингу широкими повноваженнями щодо перевірки операцій своїх клієнтів, на підставі власних ризик-орієнтованих підходів, довести в суді перевищення повноважень буде вкрай складно.

Будь-які заходи, вжиті суб'єктами, трактуватимуться як виконання своїх обов'язків щодо належного встановлення (розуміння) цілі і характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції, ідентифікації клієнта.

Кого зобов'язали доповідати про підозрілі фіноперації

Закон зобов'язує повідомляти про підозрілі операції, крім класичних аудиторських і бухгалтерських компаній, ще й осіб, що надають консультації з питань оподаткування.

Чи означає це, що консультанти спочатку будуть пропонувати клієнтові схему податкового планування, а потім повинні будуть доповідати про це фінмоніторингу?

Так само як і до інших суб'єктів фінмоніторингу, до консультантів з питань оподаткування зберігаються вимоги щодо належної ідентифікації своїх клієнтів, а також фінмоніторингу їх операцій.

Оскільки сама суть послуги з податкового планування, надання консультацій у сфері податкового законодавства передбачає вибірковий і/або загальний аналіз фіноперацій клієнта, звітувати за «сумнівними» операціями податкові консультанти навряд чи стануть.

Однак на етапі первинної ідентифікації своїх клієнтів на загальні вимоги закону доведеться звернути увагу, як й іншим, використовувати ризик-орієнтований підхід на етапі встановлення ділових відносин.

Як і раніше, клієнтами з високим ступенем ризику є компанії з відсутнім бенефіціаром, з походженням (місцем реєстрації) з юрисдикцій, які не виконують рекомендації FATF (Іран, Північна Корея), політики та інші публічні особи, особи із санкційних списків, офшорні зони.

Які ще новації можуть зашкодити інтересам громадян

Як було зазначено в пояснювальній записці до закону, оновлена ​​редакція покликана вдосконалити і уточнити окремі норми законодавства з метою інтеграції з нормами ЄС.

Ми спостерігаємо вдосконалену ітерацію закону, і помітну різницю наші громадяни на собі відчують згодом. Так, зміни торкнуться відносин суб'єктів фінмоніторингу до своїх клієнтів, оскільки для них штрафи за порушення закону будуть збільшені в десятки разів.

Ризик отримати штраф за неналежне виконання закону буде превалювати над ризиком втратити клієнта. Тому варто очікувати більш жорсткий і прискіпливий підхід до фінансових операцій клієнта.

Також доведеться регулярно давати обґрунтування фінопераціям і документально підтверджувати легальність джерела походження доходів. А при роботі з платіжними системами – бути готовим підтвердити особистість і пройти верифікацію.

Які додаткові повноваження з'явилися в НБУ

Закон наказує НБУ внести зміни до своїх нормативно-правових актів протягом трьох місяців з дня набрання законом чинності.

Насправді істотні зміни відбулися ще в лютому минулого року, коли запрацювала валютна лібералізація. Тоді змінами в законодавстві переклали повністю відповідальність за проведення комплаєнсу клієнтів на банки. НБУ контролює, чи в достатній мірі банк перевірив клієнта, і штрафує, якщо визначає «недостатність глибини комплаєнсу».

Тому багато банків вважають за краще «перестраховуватися» і просто не погоджують клієнтам операції, які є дуже ризиковими, на думку банку.

Нова редакція закону про фінмоніторинг додала суб'єктам первинного моніторингу інструменти, якими вони можуть впливати на платника.

До чого готуватися клієнтам фінустанов з введенням нових «антивідмивних» правил

Фінансова система стала відчутно суворіше до низки операцій ще минулого року, після, як не дивно, початку валютної лібералізації.

Тому нова редакція закону – це логічне продовження законодавчого перегляду заходів посилення фінмоніторингу.

У майбутньому на нас чекає серйозний контроль готівки фінансових потоків, детальне документальне пояснення ризикових для банку транзакцій, реальна блокування рахунків для з'ясування чистоти фінансових потоків.

Європейська банківська система вже давно працює в такому режимі. Україна тільки приготувала майданчик і пробує окремі інструменти.

Як працюватиме новий механізм заморожування активів

Фінмоніторинг зможе заморозити активи на підставі всього лише підозри в тому, що такі активи пов'язані з фінансуванням тероризму. Які ризики на практиці несе така норма для фізособи і як їх можна зменшити?

Законом передбачено дві процедури:

• призупинення фінансових операцій;
• замороження.

Суть операцій однакова: вихідні потоки будуть зупинені, вхідні – ні. А наслідки, підстави і процедура розблокування рахунків різні.

Призупинити операції по рахунках банк може, якщо операції йому здадуться підозрілими. Визначення того, що є підозрою, в законі є – це допущення, яке ґрунтується на аналізі інформації про клієнта. Допущення про те, що діяльність клієнта може бути пов'язана з легалізацією грошей, отриманих злочинним шляхом, тероризмом або іншим кримінально караним діянням.

Так, призупинення рахунку можливе на два робочі дні без попереднього повідомлення клієнта. Банк зобов'язаний відправити інформацію до Держфінмоніторингу, який може продовжити призупинення ще на сім днів. При цьому останній повідомить відповідний контролюючий орган про можливий кримінальний злочин.

Отримати інформацію про дату та номер рішення Держфінмоніторингу клієнт може тільки за письмовим запитом. Подальша доля рахунку залежить від того, як швидко контролюючі органи і Держфінмоніторинг розберуться в чистоті ваших грошей.

Водночас для заморожування активів одної підозри мало. Необхідно, щоб особа або організація були включені у відповідний список осіб, пов'язаних з терористичною діяльністю.

Цей список формується в порядку, який визначає Кабінет Міністрів, і поширюється між суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Так, системи фінмоніторингу банків автоматично фіксують операції, якщо їх скоюють особи, внесені в списки. Банк, що зафіксував активи, пов'язані з тероризмом, зобов'язаний їх заморозити і повідомити СБУ про це.

Клієнт банку зможе отримати підтвердження замороження тільки після письмового запиту банку. При цьому замороження – це зупинення видаткових потоків з рахунку, прибуткові потоки не заморожуються.

Зняти замороження банк зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня після виключення особи зі списку або отримання висновку від СБУ, що особа, яка отримала замороження, не включена в список. Таким чином, закон сам передбачає варіанти, коли замороження може бути помилковим, наприклад, тільки тому, що у вас схоже ім'я (найменування).

У будь-якому з перерахованих вище випадків, для клієнта блокування рахунку означає неможливість користуватися грошима протягом усього терміну, поки фінансова система перевірятиме чистоту грошей, потенційні розбирання з контролюючими органами, гори документів, які збиратиме банк у процедурі хард-комплаєнсу.

Що важливо знати про перекази понад 5000 гривень?

З 28 квітня під час здійснення готівкового грошового переказу більш ніж на 5 тисяч гривень фізособам доведеться пред'являти паспорт або водійські права, зараз це правило діє для операцій понад 15 тисяч гривень.

Обов'язково потрібно буде надавати документи при:

• відправленні грошових переказів без відкриття рахунку;
• поповненні рахунку в платіжних терміналах;
• поповненні рахунку іншої людини;
• оплаті товарів або послуг по накладеному платежу – наприклад, оплата посилки на «Новій пошті»

Не доведеться надавати документ, що підтверджує особу при:

• оплаті житлово-комунальних послуг,
• сплаті податків, штрафів та інших обов'язкових зборів і платежів незалежно від суми;
• оплаті кредитів в сумі до 30 000 гривень;
• зняття коштів з власного рахунку;
• оплаті товарів і послуг за допомогою платіжної картки – підключення платіжної картки дорівнює ідентифікації людини, так як вона вже надавала свій паспорт та ідентифікаційний код, заповнювала анкету і проходила фінансовий моніторинг в банку.

При переказі грошової суми, яка більше 5000 гривень, через Western Union, банк запросить паспорт, і, швидше за все, відправнику доведеться заповнювати анкету і вказувати дані про себе.

Оплата через платіжні термінали, які не належать банкам, може бути обмежена сумою 5000 грн.

Навіщо це нововведення?

Законодавець намагається таким чином обмежити обіг готівкових коштів і встановити додатковий контроль над тіньовими доходами. Оскільки податкова служба поки безсила контролювати тіньові доходи громадян, агентами фактичного контролю знову будуть виступати банки.

Також закон встановив нові межі для фінансового моніторингу. Замість 150 000 гривень – 400 000 гривень.