Верховна Рада 3 листопада ухвалила новий закон «Про поштовий зв'язок» (законопроєкт №4353) на заміну застарілим нормам, що діяли у цій сфері. Документ наразі направлено на підпис Президента. Одним із нововведень закону є перехід від паперових марок до електронних, наголосили у Міністерстві інфраструктури. Які ще норми затверджені документом і як вони вплинуть на ринок поштового зв'язку, розповіла Mind керівниця Адвокатського бюро «Тетяни Даниленко», адвокатка Тетяна Даниленко.
Попри повномасштабну війну з рф, Верховна Рада України, продовжує ухвалювати закони, що дають поштовх економіці та піднімають авторитет нашої держави на міжнародній арені. Осучаснене до міжнародних норм законодавство ефективно наближає Україну до ЄС. Не став винятком і законопроєкт 4353 «Про поштовий зв'язок», що ухвалений з врахуванням положень Директиви 97/67/ЄС.
Номер і дата реєстрації: №4353, ухвалено 03.11.2022 року, очікує на підпис Президента.
Основна мета: Новий закон дозволяє зробити крок до сучасних стандартів надання послуг та привести їх у відповідність до європейських норм. Для споживачів поштових послуг ухвалення закону – це зрозумілий механізм захисту прав. Для компаній – це чіткі норми, що стосуються послуг, які роками існують, але досі жодним чином не були уніфіковані. Для країни загалом цей закон унормовує міжнародні перевезення та процес міжнародного поштового обміну. Це рішення стане інструментом в боротьбі з контрабандою.
Чому потрібні були зміни: Дотепер ЗУ «Про поштовий зв’язок» було не врегульовано надання доступних універсальних послуг для користувачів, стимулювання розвитку конкуренції, здійснення регуляторних та наглядових функцій у сфері поштового зв’язку. Не визначено чітко сферу суспільних відносин, що ним регулюється.
Наприклад, на сьогодні було відсутнє законодавче відмежування послуг поштового зв’язку від суміжних видів послуг (зокрема – з перевезення товарів). Це не надавало можливості однозначно ідентифікувати суб’єкт господарювання як поштового оператора. Як наслідок – не можливо визначити, має застосовуватись законодавство про поштовий зв’язок до його діяльності чи ні.
Читати також: Бізнес може продавати товари в онлайні за криптовалюту. Податкові ризики не врегульовані, зате комісії нижчі
Така невизначеність призводила до того, що значна кількість компаній, які здійснюють споріднену діяльність (наприклад, перевезення та доставку товарів), вважали себе операторами поштового зв’язку, але за міжнародними стандартами визначення послуг поштового зв’язку такими не були.
Закон «Про поштовий зв’язок» був надто застарілим, більшість його положень в подальшому не могли застосовуватись, оскільки Україна взяла на себе зобов’язання узгодити своє законодавство з європейськими нормами. Відсутні були норми щодо спільних правил розвитку внутрішнього ринку поштових послуг ЄС і покращення якості обслуговування.
Щоб зробити послуги універсальними та забезпечити їх доступність для користувачів, стимулювати розвиток конкуренції, сприяти розвитку ринку поштових послуг та виконати взяті державою на себе зобов’язання, потрібно було створити відповідну нормативно-правову базу. Новий проєкт розробили, щоб узгодити національне законодавство у сфері надання послуг поштового зв'язку із законодавством Євросоюзу.
Встановлення оператором поштового зв’язку цін (тарифів) на універсальні послуги поштового зв’язку базуватиметься на таких принципах:
Закон також пропонує встановити фіксовану кількість універсальних послуг, які надаватиме призначений оператор поштового зв’язку в Україні. При цьому він не отримуватиме компенсації за надання універсальних поштових послуг, проте бере на себе зобов’язання надавати їх на всій території країни.
Національний регулятор здійснюватиме формування граничних цін на універсальні послуги на основі тарифів, що проводяться призначеними операторами поштового зв'язку, виходячи з планової собівартості.
До універсальних послуг поштового зв’язку належать послуги з пересилання:
Із запровадженими змінами ми наблизились до стандартів Євросоюзу, за якими в низці країн працює пошта. Адже цей закон був розроблений на виконання Угоди про Асоціацію з ЄС.
Читати також: Зараз найкращий час для виходу на західні ринки: як це робили Liki24, «Кормотех», ЛУН та Bolt
Закон впорядковує міжнародну доставку (з метою боротьби з контрабандою) і покладає моніторинг якості надання універсальних послуг поштового зв’язку на нацрегулятора, дозволяє використання електронних марок та легалізує поштомати для «Укрпошти».
Нарешті зʼявилась відповідальність пошти за неналежне виконання своїх обов’язків стосовно нових послуг і, звісно, відповідальність користувачів за збитки, завдані компанії, якщо у відправленні будуть заборонені речі.
Державний регулятор буде наділений повноваженнями для перевірок та моніторингу ринку послуг поштового зв'язку.
Водночас приватні оператори зв'язку висловили певні невдоволення такими новаціями, зазначаючи про непрозорі конкурентні умови замість чесних правил ринку. Вказують на те, що планові та позапланові перевірки призведуть до звичайного бюрократизму, збільшення кількості звітів, переписки тощо. Доведеться збільшити штат робітників, які будуть відповідальні саме за ці питання.
Фактично регулятор контролюватиме і встановлюватиме правила для всього ринку: яким послугам жити, як можуть доставлятися посилки, за якими термінами тощо. В односторонньому порядку можуть ухвалювати рішення, штрафувати за будь-які відступлення від встановленого порядку.
Крім того, зазначають, що «місця міжнародного поштового обміну» відтепер закріплені лише за членами Всесвітнього поштового союзу. Йдеться про державного оператора – «Укрпошту». З приватних операторів таку можливість має лише одна компанія. Фактично це створить двох монополістів, які зможуть диктувати ринку і кінцевим споживачам свої умови роботи. І регулюватиме ціни на їхні послуги Національна комісія.
Приватні оператори вважають, що саме вони створюють сучасний якісний сервіс завдяки швидкому впровадженню інновацій та технологій, що із новим регулятором ставиться під питання, адже відтепер він диктуватиме правила.