Останнім часом тільки й мови, що про диджиталізацію. Даремно заперечувати, що цей процес – також шлях для подолання корупції, пришвидшення правосуддя. Нещодавно Верховна Рада України ухвалила низку важливих актів на шляху до запровадження цифрового судочинства. Декілька законодавчих ініціатив досі очікують свого розгляду, зокрема проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві №9090. Що передбачає цей документ і як може вплинути на ситуацію в судочинстві в разі його ухвалення, розповіла Mind старша юристка у практиці комерційного вирішення спорів АО «Арцінгер» Ірина Гутнік.
Номер і дата реєстрації: №9090 від 10.03.2023.
Автори: Кабінет Міністрів України.
Альтернативи: станом на 2 серпня 2023 у ВР не зареєстровано альтернативних законопроєктів.
Етап: станом на 2 серпня 2023 року законопроєкт опрацьовується в комітетах ВР. Уже отримано загалом позитивний відгук Комітету з питань цифрової трансформації та нейтральний висновок бюджетної експертизи.
Очікується отримання висновків від решти профільних комітетів та розгляд парламентом. У разі його прийняття, закон набере чинності з дня наступного за днем опублікування (крім окремих положень, які наберуть чинності 31.12.2023 – одночасно з набранням чинності законом №2801-IX (щодо укладення угоди з ЄС про взаємне визнання довірчих послуг).
Ціна питання: у пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат із державного та місцевих бюджетів. За задумом авторів законопроєкту, його реалізація здійснюватиметься в рамках бюджету, виділеного на правосуддя.
Маємо деякі сумніви щодо таких оптимістичних висновків. Для реалізації проєкту принаймні необхідно, аби ключові бенефіціари цього закону (судді, секретарі тощо) мали особисті девайси, які при їх використанні для участі в засідання могли б забезпечити інформаційну безпеку, можливість фіксування засідань тощо. Очевидно, що забезпечення такою технікою чи перевірка наявної потребуватиме певних витрат.
А в умовах, коли судам час від часу бракує коштів на відправлення кореспонденції, сумніваємось, що впровадження ініціатив пройде безболісно для бюджету.
Читайте також: Судочинство в смартфоні: які зміни пропонує Кабмін
Зміст: що передбачає цей законопроєкт?
Перше – дистанційна участь у засіданні поза межами приміщення суду та для суддів, інших учасників справ (секретаря судового засідання, свідка, перекладача, експерта) в адміністративному, цивільному, господарському процесах.
Уже зараз учасники справи (у тому числі й експерти, позивач, відповідач тощо) можуть брати участь у судовому засіданні дистанційно, використовуючи власні девайси. Тепер це може бути доступно і суддям, і іншим. Підтвердження особи в такому випадку буде здійснюватися вже усталеним способом – через кваліфікований електронний підпис чи з використанням документів, що посвідчують особу.
Однак, для суддів, секретарів, свідків, перекладачів дистанційна участь у засіданні буде можливою за таких обставин:
Під час проведення дистанційного судового засідання діятимуть також такі правила:
Читайте також: Суди Шредінгера: судова гілка влади в Україні одночасно і працює і ні
Друге – судитися за невеликі борги, що виникли на підставі договорів (до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто до 268 400 грн), можна буде швидше (але це не точно).
Нагадаємо різницю між строками у спрощеному позовному та наказному провадженні:
Для цього позивач має подати до суду заяву про розгляд справи в наказному провадженні. Така заява має відповідати вимогам до заяви про видачу судового наказу, в тому числі має бути сплачено судовий збір.
Суддя розглядає таку заяву протягом 10 днів. За результатами її розгляду суддя постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає.
Якщо заяву задоволено, то надалі позов розглядатиметься в наказному провадженні протягом п’яти днів із дня прийняття ухвали про розгляд справи в наказному провадженні (якщо боржник фізична особа – протягом п'яти днів із дня отримання інформації про зареєстроване місце проживання).
Хто буде в плюсі: беззаперечними бенефіціарами законопроєкту є:
Хто буде в мінусі. На нашу думку, ініціаторам законопроєкту варто більше потурбуватися про права:
Читайте також: Ліквідація ОАСК: чому саме зараз Верховна Рада спромоглася це зробити
Позиція юристів та висновки. Надання суддям та іншим учасникам процесу можливості брати участь у судовому засіданні дистанційно є давно назрілим рішенням. Але за умов, що буде гарантовані кібербезпека й захист персональних даних, дотримання прав учасників (як-то відкладення засідань, якщо з причини технічних збоїв у девайсі судді /іншого учасника судове засіданні проводити далі неможливо, подавати зауваження на запис судового засідання).
Щодо змін у наказному провадженні, то зазначена пропозиція нормотворця потребує доопрацювання. Принаймні важливо: визначити процесуальні строки (стадію процесу), зі спливом яких (не) можливо звернутися з такою заявою.
Наприклад, за умов, коли відповідач у справі вже подав відзив із своїми запереченнями на позов, чи вже й відбулися судові засідання (адже у спрощеному провадженні також можуть призначатися судові засідання), подальший розгляд справи в наказному провадженні може навпаки призвести лише до затягування виконання судового рішення та до порушення прав відповідачів на справедливий суд.
Незрозумілим є і період застосування такої опції (6 місяців із дня набрання чинності законом).
Втім такі недоліки не применшують користі від більшості запроваджених ініціатив. Тож go ahead! Чекаємо прийняття.