На початку лютого набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» щодо спрощення процедури списання військового майна», який Верховна Рада ухвалила в жовтні минулого року. Отже, за два роки з моменту повномасштабного вторгнення запрацювала спрощена процедура в цій сфері. Що таке військове майно, що передбачає новий порядок списання, які ризики та переваги має оновлена процедура, Mind розповіла Крістіна Дрогозюк, юристка, експертка Громадського центру правосуддя в Одеській області.
Читайте також: Створені для війни, відновлені для бою: як бізнес надає вантажівкам для ЗСУ та ТРО нове життя
16 лютого Кабінет Міністрів вніс зміни до Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України. Як наголосили у Міністерство оборони та Міністерство цифрової трансформації, ці зміни дозволяють зменшити бюрократію та спростити процедуру списання військового майна.
Зміни, зокрема, стосуються визначення обсягу повноважень командирів військових частин стосовно списання військового майна під час воєнного стану. Останні діятимуть за відповідними наказами незалежно від номенклатури служб забезпечення, а також повноваження відповідних посадових осіб щодо розгляду та затвердження єдиного акта списання з урахуванням умов, визначених частинами 5–7 ст. 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».
Попередньо, у жовтні 2023 року, Міністерство оборони наказом №571 «Про затвердження змін до Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту» дозволило списувати втрачене в бою військове майно за спрощеною процедурою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно – це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.
До військового майна належать:
Читайте також: Чужого не буває: як відчужується майно в період воєнного стану
Списання військового майна здійснюється у разі:
Списання військового майна – це документальне оформлення встановлених Порядком списання військового майна у Збройних Силах України документів щодо вилучення його з обліку військової частини у випадку переведення в останню (найнижчу) категорію, а також у випадку втрати.
Читайте також: Віддати своє: які правила примусового вилучення майна під час війни
Відповідні зміни уряду дозволяють командирам військової частини за поданням комісії для списання під час дії воєнного стану списувати військове майно, закріплене за військовою частиною, незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 000 грн).
При цьому відповідні списання можна здійснювати без погодження та затвердження з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України. Окремо варто наголосити, що виключення стосуються тільки зброї.
Крім того, таке списання буде можливе без проведення обов'язкових розслідувань причин та обставин втрати чи знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна, окрім певних випадків.
Так, розслідування обов’язково проводиться у разі наявності інформації про втрату або знищення, достроковий знос, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини та ступеня, розміру матеріальної шкоди й обставин, за яких заподіяно шкоду.
Також запроваджується спрощена процедура списання військового майна в разі втрати (знищення, руйнування) внаслідок військових (бойових) дій. Зокрема, у разі втрати (знищення, руйнування) військового майна внаслідок воєнних (бойових) дій таке майно незалежно від номенклатури служб забезпечення списується єдиним актом з описом події та переліком втраченого закріпленого за військовою частиною майна.
Відповідний акт складається та підписується комісією для списання військового майна військової частини та не менше як двома учасниками або свідками події, за їх наявності, і подається на затвердження командувачу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України у тридцятиденний строк.
Читайте також: Арештовані активи: що відбувається з таким майном під управлінням АРМА
Раніше відповідним законодавством не було передбачено спрощеної процедури списання військового майна або окремої процедури списання військового майна під час дії воєнного стану. Отже, процедура списання була єдиною як для мирного, так і для воєнного часу.
Списання військового майна проводилося за актами технічного стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Отже, процедура була досить бюрократизована, довготривала й недостатньо ефективна.
Під час дії воєнного стану до внесення змін списання військового майна здійснювалося за інспекторським посвідченням, у першу чергу – втраченого (знищеного) під час ведення бойових дій, коли вина посадових осіб або військовослужбовців не була встановлена або були відсутні правові підстави для притягнення їх до матеріальної відповідальності, а сума збитків мала відшкодовуватися коштом держави.
Зокрема, командири (начальники) військових частин зобовʼязувалися в місячний строк подавати до служб забезпечення органів військового управління комплект документів:
Безумовно, слід погодитися з позицією Міністерства оборони, що спрощення процедури та скорочення строків списання майна значно зменшать бюрократію, а сама процедура стане простішою та швидшою, що є надзвичайно актуальним для командирів, які перебувають у зоні бойових дій, зокрема, командири зможуть оперативніше отримувати інформацію про потребу у військовій техніці.
Разом із тим постає резонне питання: який планується контроль списаного військового майна за спрощеною процедурою? Чи не стануть такі зміни причиною нової хвилі корупційних ризиків у контексті зловживань службовими особами через розкрадання військового майна?
Водночас відтепер для списання військового майна вартістю до 1 700 000 грн не потрібно збирати десятки документів, проводити розслідування по кожній одиниці втраченого або знищеного майна, отримувати погодження від вищого керівництва та чекати на списання місяці.