Списання військового майна: що спростили, а що пропустили законодавці

На початку лютого набув чинності Закон України  «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» щодо спрощення процедури списання військового майна», який Верховна Рада ухвалила в жовтні минулого року. Отже, за два роки з моменту повномасштабного вторгнення запрацювала спрощена процедура в цій сфері. Що таке військове майно, що передбачає новий порядок списання, які ризики та переваги має оновлена процедура, Mind розповіла Крістіна Дрогозюк, юристка, експертка Громадського центру правосуддя в Одеській області. 

Читайте також: Створені для війни, відновлені для бою: як бізнес надає вантажівкам для ЗСУ та ТРО нове життя

16 лютого Кабінет Міністрів вніс зміни до Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України. Як наголосили у Міністерство оборони та Міністерство цифрової трансформації, ці зміни дозволяють зменшити бюрократію та спростити процедуру списання військового майна. 

Попередньо, у жовтні 2023 року, Міністерство оборони наказом №571 «Про затвердження змін до Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту» дозволило списувати втрачене в бою військове майно за спрощеною процедурою.

Що таке військове майно?

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно – це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

До військового майна належать:

• будинки, споруди;
• передавальні пристрої;
• всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси;
• пально-мастильні матеріали;
• продовольство;
• технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Читайте також: Чужого не буває: як відчужується майно в період воєнного стану

Яке майно підлягає списанню?

Списання військового майна здійснюється у разі:

• набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання);
• убутку в межах затверджених норм;
• втрати чи нестачі;
• безповоротної видачі (передачі) майна для забезпечення руху опору;
• розбирання (розділення) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки під час дії воєнного стану з метою використання їх складових для відновлення, модернізації зразків озброєння, військової та спеціальної техніки або їх виготовлення;
• використання пального для заправлення автомобільної, спеціальної техніки, повітряних суден, кораблів, човнів, електроагрегатів, засобів малої механізації підрозділів країн-партнерів, складових сектору безпеки і оборони, юридичних осіб незалежно від форм власності, а також фізичних осіб, у власності яких перебувають такі засоби, для виконання завдань в інтересах Збройних Сил;
• використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних і будівельно-монтажних робіт;
• знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їхньому місці нових об'єктів.

Списання військового майна – це документальне оформлення встановлених Порядком списання військового майна у Збройних Силах України  документів щодо вилучення його з обліку військової частини у випадку переведення в останню (найнижчу) категорію, а також у випадку втрати.

Читайте також: Віддати своє: які правила примусового вилучення майна під час війни

Що передбачає новий порядок списання майна?

Відповідні зміни уряду дозволяють командирам військової частини за поданням комісії для списання під час дії воєнного стану списувати військове майно, закріплене за військовою частиною, незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 000 грн).

При цьому відповідні списання можна здійснювати без погодження та затвердження з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України. Окремо варто наголосити, що виключення стосуються тільки зброї.

Крім того, таке списання буде можливе без проведення обов'язкових розслідувань причин та обставин втрати чи знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна, окрім певних випадків.

Так, розслідування обов’язково проводиться у разі наявності інформації про втрату або знищення, достроковий знос, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини та ступеня, розміру матеріальної шкоди й обставин, за яких заподіяно шкоду.

Відповідний акт складається та підписується комісією для списання військового майна військової частини та не менше як двома учасниками або свідками події, за їх наявності, і подається на затвердження командувачу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України у тридцятиденний строк.

Читайте також: Арештовані активи: що відбувається з таким майном під управлінням АРМА

Як списували майно до цього?

Раніше відповідним законодавством не було передбачено спрощеної процедури списання військового майна або окремої процедури списання військового майна під час дії воєнного стану. Отже, процедура списання була єдиною як для мирного, так і для воєнного часу.

Під час дії воєнного стану до внесення змін списання військового майна здійснювалося за інспекторським посвідченням, у першу чергу – втраченого (знищеного) під час ведення бойових дій, коли вина посадових осіб або військовослужбовців не була встановлена або були відсутні правові підстави для притягнення їх до матеріальної відповідальності, а сума збитків мала відшкодовуватися коштом держави.

Зокрема, командири (начальники) військових частин зобовʼязувалися в місячний строк подавати до служб забезпечення органів військового управління комплект документів:

• акт якісного (технічного) стану або акт списання;
• витяг із наказу командира (начальника) військової частини про результати розслідування із зазначенням розмірів заподіяної шкоди;
• витяги з книги обліку втрат військового майна, книги обліку нестач військового майна щодо внесення змін в облік військової частини.

Які ризики та переваги спрощення списання військового майна?

Безумовно, слід погодитися з позицією Міністерства оборони, що спрощення процедури та скорочення строків списання майна значно зменшать бюрократію, а сама процедура стане простішою та швидшою, що є надзвичайно актуальним для командирів, які перебувають у зоні бойових дій, зокрема, командири зможуть оперативніше отримувати інформацію про потребу у військовій техніці.

Водночас відтепер для списання військового майна вартістю до 1 700 000 грн не потрібно збирати десятки документів, проводити розслідування по кожній одиниці втраченого або знищеного майна, отримувати погодження від вищого керівництва та чекати на списання місяці.