У вівторок, 15 листопада, населення Землі офіційно досягло 8 млрд. Це значною мірою теоретичний показник, виведений Фондом населення ООН на підставі статданих про демографію в різних країнах шляхом математичного моделювання.
Точну кількість людей на планеті визначити практично неможливо. Зокрема, і через постійну зміну показника: кожну секунду у світі народжується в середньому 2,6 дитини, або 250 за хвилину. Приросту в мільярд осіб було досягнуто за 11 років. Попередній аналогічний крок розтягнувся майже на стільки ж – з 6 до 7 млрд кількість людей зростала з 1999 до 2011 року.
Зазначимо, що планку в 8 млрд взято з випередженням – ще кілька років тому ООН очікувала на її досягнення не раніше 2025-го. «Люди скрізь живуть довше і здоровіше», – пояснює причини динаміки Наталія Канем, директор-виконавець Фонду ООН в галузі народонаселення.
Надалі темпи зростання сповільнюватимуться: на формування наступного мільярда знадобиться понад 15 років. За оцінками ООН, населення може досягти 8,5 млрд до 2030 року, 9,7 млрд до 2050 року, стабілізуватися на рівні 10,5 млрд у середині 2080-х і залишиться на цій позначці до 2100-го.
Оцінки посильної для планети верхньої межі населення не озвучуються через їх неетичність. Однак існує напівофіційний консенсус, що 11 млрд людей уже складно забезпечити всім необхідним для життя. Питання «Чи не забагато нас», враховуючи вже поточні кліматичні кризи, бідність і переповненість міст, стає дедалі актуальнішим. «Ми ділимо планету й маємо ділити ресурси справедливо та мудро», – йдеться у зверненні Фонду народонаселення ООН.
Наразі ці похвальні заклики не підтверджуються практикою.
Внесок у збільшення населення географічно нерівномірний, і він не корелюється з розподілом ресурсів. Поки благополучний Старий Світ невпинно старіє, регіони Азії та Африки населяють планету. За прогнозом ООН, більше половини приросту населення світу до 2050 року, або 850 млн осіб, забезпечать лише вісім країн, які належать до не найбагатших: Демократична Республіка Конго, Єгипет, Ефіопія, Індія, Нігерія, Пакистан, Філіппіни та Танзанія.
10 найгустонаселеніших країн світу: зараз і в перспективі
| 2022 рік | 2050 рік | 2100 рік | |
| 1 | Китай | Індія | Індія |
| 2 | ІндІя | Китай | Китай |
| 3 | США | Нігерія | Нігерія |
| 4 | Індонезія | США | Пакистан |
| 5 | Пакистан | Пакистан | ДР Конго |
| 6 | Нігерія | Індонезія | США |
| 7 | Бразилія | Бразилія | Ефіопія |
| 8 | Бангладеш | ДР Конго | Індонезія |
| 9 | росія | Ефіопія | Танзанія |
| 10 | Мексика | Бангладеш | Єгипет |
Джерело: матмоделі ООН
Mind пояснює, які зміни, зокрема для бізнесу, спричиняє зростання кількості сусідів по планеті Земля.
Старе населення. Людей стає більше, і вони стають старшими. Після недовгого просідання через пандемію COVID-19, коли у 2021-му середня очікувана тривалість життя впала до 71 року порівняно з майже 73 роками 2019-го, цей показник встановив висхідний тренд.
Розвиток медицини та зниження фізичних ризиків формує прогнозну середню тривалість життя на рівні 77,2 року до 2050-го. Похідна від цієї тенденції – збільшення частки літнього населення. Якщо зараз частка населення у віці 65+ становить 10%, то 2050 року цей показник буде вже 16%. Стільки ж, скільки буде дітей віком 12 років.
Це у свою чергу призводить до необхідності змін у системі держрегулювання – страхових і соціальних програм підтримки, забезпечення пенсій. Ще одна тенденція – корекція медичних програм із ухилом у довгостроковий догляд.
Перерозподіл щільності споживачів. Світ глобалізується, але географічна структура споживання як мінімум у фізичному вирахуванні змінюється.
Китай втратить лідерство в статусі найгустонаселенішої країни світу на користь Індії в найближчі два роки. Паритету вже практично досягнуто – в Індії та Китаї нині проживає близько 1,39 млрд і 1,41 млрд осіб відповідно. Згідно з подальшими прогнозами, стрімке скорочення населення Китаю – майже вдвічі порівняно з поточним показником – очікується до кінця століття.
США, нинішній «бронзовий призер» за кількістю населення, планомірно опускатиметься в рейтингу, поступившись спочатку Нігерії, а 2080 року й Пакистану. У 2100 році Сполучені Штати обженуть Демократична республіка Конго.
росія, яка зараз посідає 9-е місце за кількістю населення, випаде з рейтингу найбільших держав.
Загалом до 2050 року понад 60 держав скоротять населення на 1% і більше. Україна – серед цих країн: ООН очікує тут скорочення п'ятої частини населення. Чинник війни відіграє свою роль, але не ключову. Основні причини – міграція, старіння населення та скорочення народжуваності. Порівнянне зниження очікується й в мирних країнах регіону, як-от Латвія, Литва, Болгарія.
Усього близько двох третин населення світу проживає у країні, де рівень народжуваності недостатній для підтримки чисельності населення, тобто становить менше 2,1 народження на жінку, які необхідні для нульового зростання.
На іншому полюсі – країни Африки, які планомірно продовжать своє зростання попри голод, кліматичні проблеми та військові конфлікти. При цьому сукупний негативний вплив змін клімату на африканське сільське господарство продовжить наростати. І до 2030 року, як очікує ООН, у регіоні Північної Африки та Близького Сходу завдяки імпортним товарам забезпечуватиметься 64% споживання.
Продовольчий чинник. Згідно з прогнозами ФАО, у 2021–2030 роках забезпечення продовольчої безпеки для населення планети залишається найскладнішою і в деяких аспектах нерозв’язною задачею. Темпи зростання світового попиту на сільськогосподарські товари, зокрема корми, становитимуть 1,2% на рік.
Основні драйвери попиту: демографія, заміна м'яса птиці на червоне м'ясо, зростання споживання молочних продуктів у Південній Азії. Щорічне виробництво зерна має досягти 3 млрд тонн проти нинішніх 2,7 млрд тонн, виробництво м'яса має зрости до 470 млн тонн проти 339 млн тонн у 2021 році.
Очікуване на 2030 рік зростання виробництва в галузі світового рослинництва буде досягнуто на 87% через підвищення врожайності, на 6% – завдяки введенню в обіг нових земель, на 7% – через підвищення інтенсивності землеробства. Аналогічні тенденції домінуватимуть у тваринництві та рибному господарстві.
Порівняно з періодом 2010–2022 років показник сукупної наявності продовольства на глобальному рівні зросте на 4% і перевищить 3000 калорій на людину щодня. Найбільше зростатиме споживання жирів – завдяки збільшення споживання харчових продуктів глибокої переробки та напівфабрикатів.
У країнах із низьким рівнем доходу зростання показника наявності продовольства оцінюється в 3,7%, що становитиме 89 калорій на особу на день.
Це відкриває практично безмежні можливості для нарощування обсягів виробництва продуктів харчування та ресурсів для АПК, але Україна тимчасово випадає із цих перегонів. Щоб повернутися на довоєнний рівень обсягів виробництва сільського господарства, з урахуванням тимчасово забруднених земель і збитків для компаній-гравців, знадобиться щонайменше три роки, або два сільськогосподарські сезони.
Гострота проблеми забезпечення продовольством змусить світ пом'якшити чи відстрочити низку цілей сталого розвитку, які передбачають радикальне зниження впливу промисловості, зокрема харчової, на екологію. Так, один із головних апологетів і візіонерів цієї стратегії, співзасновник Microsoft Білл Гейтс, визнав, що більшість встановлених до 2030 року цілей сталого розвитку досягнуто не буде.