Ментальне здоров’я: чи достатньо фахівців-тренерів в Україні

Із початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну проблема захисту ментального здоров’я населення надзвичайно загострилася. Доводиться враховувати різноманітні чинники – перебування безпосередньо у зоні бойових дій, життя в окупації, постійні сирени, вибухи та влучання по різних об’єктах у містах, які далеко від фронту. Зараз неможливо виділити, хто є найбільш вразливою верствою населення в галузі ментального здоров’я – всі зазнають стресів, що призводять до депресій, тривожних розладів тощо.

Згідно з оцінками експертів, після завершення війни в Україні допомоги із відновлення ментального здоров’я потребуватимуть від 40 до 50% населення. Елементи нової реальності – обстріли, бойові дії, новини та втрати – можуть стати причиною погіршення стану.

Тож, які наслідки зустрічаються найчастіше:

• втрата почуття безпеки;
• необхідність переміщення в інший регіон і супутні ризики (втрата затишку та роботи, стрімка зміна оточення);
• побутові проблеми та негаразди – від розбитого скла до необхідності відновлення житла;
• фінансові труднощі;
• соціальна ізоляція й абсолютна відсутність впевненості у майбутньому.

Якщо говорити про поділ на категорії тих, які потребуватимуть психологічної допомоги, то більше всього буде людей старшого віку – приблизно 7 млн, військових – десь 1,8 млн, а дітей та підлітків – не менше ніж 4 мільйони. Загалом прогнозована потреба у подібних зверненнях, згідно із даними Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), становитиме близько 27 млн. Також експерти кажуть, що не менше 4 мільйонів наших громадян вже мають різні розлади – як у помірній, так і важкій формах.

Для того, аби підтримка надавалась, потрібні:

1. Координація дій різних органів державної влади.
2. Залучення іноземних експертів та тренерів для підготовки українців до роботи.
3. Долучення профільних освітніх і науково-дослідних закладів та неурядових організацій, що спеціалізуються на психологічній допомозі населенню.
4. Залучення до процесу фінансових та громадських установ.

ПТСР як один з найбільш поширених розладів ментального здоров’я в Україні

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – одна з найвластивіших загроз для психіки людини під час війни. Причиною його виникнення можуть бути і події, які відбувалися безпосередньо з людиною, і страх за долю близьких (можливе поранення, полон, смерть). Головна ознака ПТСР у тому, що зазвичай його виявляють десь за пів року після проживання травматичної події.

Треба зазначити, що ПТСР зазвичай діагностується не більше ніж у 20% з тих, хто насправді пережив травмуючі події. Натомість постійне перебування у стресових умовах значно підвищує шанс отримати цей стресовий розлад. Важливо! Діагноз «посттравматичний стресовий розлад» може поставити виключно профільний спеціаліст, і аж ніяк не родич чи навіть лікар-терапевт сімейної амбулаторії.

Читайте також: «З вами все гаразд, просто потребуєте фахової підтримки»

ПТСР має дві форми:

• гостру – розвивається впродовж 30-90 днів;
• з відстроченим початком – розвивається через понад 90 днів.

Серед вікових категорій найвразливішими вважаються люди до 22 років та старші за 30. Хворі на ПТСР мають важкі думки, які стосуються травматичних подій, а на додаток – панічні атаки, втрату довіри до людей (навіть близьких), проблеми з алкоголем та наркотиками, думки про суїцид.

Дослідження, проведені в США та Австралії, також показали, що в значної кількості людей з ПТСР (88% чоловіків та 78% жінок) внаслідок травми розвиваються інші хвороби: у 49,9% – депресія, 51,9% – алкоголізм, 19 % хворих чинять спробу самогубства.

Згідно з даними НІСД, які з’явилися після засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я 8 лютого 2023 р., лише половина громад в Україні надають 5 із 17 базових соціальних послуг. Натомість відомо, що попит на на такі послуги лише серед внутрішньо переміщених осіб у 1,7 раза перевищує обсяг наданих у 2022 році.

Додаткове навчання з питань психічного здоровʼя на кінець 2022 року пройшли лише 1,2% фахівців первинної ланки, у 2023-му році ця кількість зросла до 10%.

Читайте також: Невідкладна допомога: нові етичні виклики роботи психологів під час війни

Як скористатися досвідом Ізраїлю?

В Ізраїлі система підтримки психічного здоров’я військовослужбовців складається з п’яти великих підрозділів:

• підрозділ діагностики, профілізації та профорієнтації;
• служба психологічної підтримки військовослужбовців;
• підрозділ з реабілітації та роботи з демобілізованими;
• служба підтримки цивільного населення під час кризових ситуацій;
• служба роботи із сім’ями постраждалих.

Підрозділ діагностики, профілізації та профорієнтації – найбільший. Його представники відповідають за всебічне медичне обстеження молодих людей від 15 років (включно з психологічним тестуванням) і формують медичну карту військового (профіль), що супроводжує його протягом життя. Зміни до карти можна внести лише протягом наступних трьох років після тестування.

Первинна психологічна оцінка визначає: інтелектуальний рівень розвитку особистості, психологічний і соціальний статус та мотиваційні характеристики та лідерські якості. Усі показники заносять до особової картки і на їхній основі здійснюють профорієнтацію потенційного військовослужбовця в той чи той рід військ.

З огляду на те, що мотивація до служби в армії в Ізраїлі досить висока, вступити на військову службу можуть навіть призовники з інвалідністю, з психіатричним діагнозом (наприклад, з аутизмом, порушенням розумового розвитку легкого ступеня, шизофренією в тривалій ремісії, синдромом Дауна, афективними розладами тощо). Для таких військовослужбовців розроблено спеціальні методики реабілітації та соціалізації в армійському середовищі. Хорошим прикладом є робота аутистів у підрозділах електронної розвідки.

Своє місце в армії знайшли і люди з вадами слуху та мовлення. Вони успішно служать у військах, де потрібна робота з тваринами. Окремі програми є і для пацієнтів з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю, а також біполярним афективним розладом.

Медичного супроводу такі військовослужбовці не отримують, але адаптуються іноді дуже успішно, і період ремісії в них помітно довший. У цьому разі на армійських психологів і соціальних працівників покладено функцію контролю, супроводу й розпрацювання програм адаптації і м’якої реабілітації таких армійців.

Ізраїльські військові психологи займаються і післякризовим тестуванням (його проходять усі учасники бойових дій), і діагностикою бойової психічної травми, шоку бойових дій та ПТСР. Підрозділ психологічної підтримки військових займається поточною психологічною допомогою, яку спрямовано на розвиток стресостійкості особового складу, формування його психологічної готовності до виконання службових та бойових завдань, надання психологічної допомоги військовослужбовцям та членам їхніх сімей, що зазнали впливу екстремальних чинників службово-бойової діяльності. Водночас використовують методи групової та індивідуальної роботи.

Як і в інших арміях, що воюють, значну роль в ізраїльському війську надано підготовці бойових командирів. Адже саме вони щодня безпосередньо перебувають поруч зі своїми підлеглими, тому, по суті, на них покладено роль первинної діагностики і, за потреби, спрямування бійця до психолога.

Діяльність підрозділу з реабілітації та роботи з демобілізованими спрямовано на:

• розробку реабілітаційних програм;
• створення та/або підтримку спеціальних центрів анонімної допомоги;
• супровід військовослужбовців з інвалідністю;
• супровід бійців з бойовою психічною травмою;
• надання соціальної допомоги, зокрема: у профорієнтації, працевлаштуванні, відкритті бізнесу, одиноким солдатам і ветеранам, сім’ям військовослужбовців та особам з девіантною поведінкою.

Ізраїль має систему допомоги цивільному населенню в умовах ведення бойових дій. У кожному мікрорайоні населених пунктів країни створено: добровільні штаби кризових ситуацій, пункти оповіщення населення, пункти термінової допомоги. Також за місцем проживання розміщено інформаційні банери, регулярно проводять навчання, застосовують метод «хибних тривог», ведуть роз’яснювальну роботу в школах і коледжах, для дітей молодшого віку створено спеціальні методики донесення інформації.

А який досвід вже має сама Україна?

На початку 2024 року комплекс будинків на природі УЛІС разом з ГО «Доладу» розпочали реалізацію соціального проєкту психологічної реабілітації українських ветеранів DoLadu camp. Партнером стала Ізраїльська коаліція травми, яка навчала інструкторів для цього проєкту. Крім них, долучилась команда ізраїльських та українських медичних волонтерів FRIDA Ukraine.

Проєкт направлено на відновлення та зміцнення ментального здоров’я українських ветеранів російсько-української війни та членів їхніх родин. Він розрахований на тривалий час, протягом якого учасники будуть регулярно отримувати психологічну реабілітацію від експертів Ізраїльської коаліції по роботі з травмою (саме за її протоколами відбувається реабілітація).

Протягом перебування в комплексі УЛІС ветерани знайомляться з протоколами MAASE, самодопомоги та допомоги іншим, отримують навички надання першої психологічної допомоги, вивчають методики роботи в команді, а також оволодівають способами зберегти власні ресурси. А ще вони насолоджуються природою та дружнім спілкуванням.

Щоб потрапити у програму, треба звернутись через соціальні сервіси до організаторів: Facebook, Instagram чи заповнити форму.

ДОЛАДУ – експертна неприбуткова ГО в сфері ментального здоровʼя, яка реалізує проєкт DoLadu mental health lab, що надає психологічну та психосоціальну підтримку для захисників, ветеранів, та їхніх родин.

УЛІС – комплекс будинків на природі, де слухають тишу, а чують себе. Частина прибутків комплексу йде на розвиток  соціальних проєктів. Тож, допомога захисникам – це своєчасна відповідь на запит суспільства.