Невідкладна допомога: нові етичні виклики роботи психологів під час війни
Як уникнути фахових помилок під час консультування
Війна сформувала нові виклики для суспільства, зокрема велику потребу у психологічній допомозі як цивільним, так і військовим. Разом з тим відповідних спеціалістів, що готові та вміють працювати з травмами війни, не вистачає. До того ж ті, хто зараз уже надають таку допомогу, не завжди мають відповідну кваліфікацію. Останнє може призводити до порушення етичних стандартів психолога. Які вимоги до роботи таких спеціалістів передбачені цими стандартами і з якими проблемами можуть стикатися психологи в Україні під час війни, розповіла Mind академічна директорка програм психології в KSE Валерія Палій.
Читайте також: Тест: наскільки перевантажена ваша психіка
Кожна професія має свої етичні стандарти. Там де є люди, їхні почуття й особистий простір, світогляд, цінності, думки – виникатимуть етичні питання. І це поле буде вимагати особливої регуляції через правила й кодекси. Психологи так само, як і представники інших професій, мають свої етичні стандарти роботи, яких зобов'язані дотримуватися.
Дуже часто, коли говорять про етичні стандарти психологів, то уявляють конфіденційність чи анонімність, але насправді стандартів у нашій професії значно більше.
Українські психологи керуються мінімум двома етичними кодексами. Один із них був ухвалений ще 1990 року. Він вважається застарілим, оскільки є своєрідною пострадянською калькою, яка просто перекладена українською мовою. Він доступний як декларативний документ.
Другий кодекс етичних психологів створений Національною психологічною асоціацією відповідно до стандартів європейських кодексів, із врахуванням прав людини, використанням новітніх технологій, яких дедалі більше з’являється останніми роками.
Етичний кодекс як документ визначає ті правила, за якими фахівець може працювати, мінімізуючи ризики нанесення шкоди іншим людям чи навіть власній професії, надаючи психологічну допомогу, проводячи дослідження, популяризуючи наукове знання чи професію загалом на широкий загал.
На жаль, за наявним законодавством, слідування етичному кодексу є більше відповідальністю фахівця. Юридично ця вимога ніяк не регулюється. Етичний кодекс сьогодні – це більше про професійний суспільний договір у межах великих груп фахівців.
Психологічна етика розвивається так само, як і будь-яка інша сфера під впливом часу, подій і змін. Якщо зануритися в історію першого американського кодексу (APA), то виявиться що його основна мотивація сягає корінням у Другу світову війну, коли психологи активно залучалися до воєнних дій і стикалися з її наслідками особисто. Але війни стають іншими, і ці трансформації створюють нові етичні питання.
Читайте також: «Як ти, кухонна шафко? Тримаюся»: добірка корисних сервісів для військових, ветеранів та їхніх родин
Компетентність – важлива етична складова
Сьогодні великий запит на роботу з військовими та наслідками травматичних подій, через які вони пройшли, або із цивільними. Психологи повинні мати фахову спеціальну підготовку з тем бойового стресу, травми, наслідків мінно-вибухових уражень для нервової системи, гострого горя тощо.
Але в поточній ситуації багато фахівців можуть братися і надавати допомогу без потрібної підготовки, а керуючись тими чи іншими громадянськими почуттями, наприклад бажанням долучитися до допомоги країні, підтримки співгромадян.
Важливим аспектом для роботи психолога є розуміння власної компетентності і її обмежень. Не з усіма темами психологи можуть працювати. Є категорії людей за віком, діагнозом, специфікою запитів, для роботи з якими фахівець просто не має компетенції. Так, межі останньої потрібно чітко усвідомлювати, аби не зробити гірше, адже це може бути розцінено як етичне зловживання.
Читайте також: Діти війни: які психологічні проблеми потрібно долати
Нейтральність і здатність не засуджувати під час війни
Вважається, що психолог має бути нейтральним та неупередженим у своїй роботі, не засуджувати, не давати оцінки. Наскільки складніше стало дотримуватися цих принципів в умовах повномасштабного вторгнення? Ми маємо свої цінності, свої позиції та політичні погляди, ми перебуваємо в умовно травматичних обставинах. Коли ситуація настільки гостра, коли існує прямий ризик твоєму виживанню і життю близьких, зберігати нейтральність стає складно. Навіть усередині суспільства.
Ми з колегами вирішили провести маленьке дослідження щодо поточних етичних викликів для колег, його результати ще не опубліковані, але можна говорити про попередні висновки.
Спостерігається така тенденція, що психологи стали частіше відмовлятися від роботи через те, що світогляди або якісь ціннісні орієнтири їх і клієнта не збігаються, і психолог не може зберегти нейтральність. Показники таких відмов вдвічі вищі в порівнянні з відмовами до повномасштабного вторгнення.
Актуальних ціннісних тригерів наразі справді багато: мова, політичні погляди, досвід і стиль життя, плани на майбутнє, оцінки ситуації. Люди різні, і це природно, але фахівці також люди, які не завжди можуть зберігати нейтральність.
Читайте також: Віддати себе: з якими психологічними труднощами стикаються волонтери
Внутрішні сили та ресурси психолога
Емоційний ресурс, готовність і можливість допомогти також мають значення. Психологи, які працюють з іншими людьми, повинні бути в ресурсі, в адекватному зібраному стані, адже від цього залежить якість послуги, яку вони надають.
Зараз психологи, які проживають в Україні, так само є свідками складних історичних подій і проживають власний травматичний досвід. Хтось втратив житло, у когось рідні воюють на передовій. Психологи включені в цей контекст так само, як інші люди, і це не проходить безслідно.
Кількість запитів зростає, багато волонтерських проєктів. Навантаження значне. Згідно з попередніми даними нашого дослідження, кількість фахівців, які продовжують працювати й надавати допомогу у стані власної втоми та виснаження зросла майже у 2,5 раза. Це не є доброю тенденцією і є серйозною темою для роздумів та пошуку шляхів розв’язання таких ситуацій.
Читайте також: Посттравматичний стресовий розлад: як розпізнати та що з цим робити
Подвійні зв’язки
Інша важлива тема – подвійні зв’язки. Фахівці не повинні їх мати зі своїми клієнтами. Якщо психолог працює з клієнтом у психологічному кабінеті – це автоматично означає, що більше ні в яких контекстах із ним не має бути перетину. Не можна ходити разом на каву чи будувати спільний бізнес, надавати якісь інші послуги крім психологічних.
Відсутність подвійних зв’язків – це відсутність будь-яких зв’язків із клієнтами, крім робочих. У мирному житті скидання клієнту грошей на банку для купівлі мавіку, евакуація родини психотерапевта з-під обстрілів, перетин на волонтерстві може розглядатися як етично неоднозначні ситуації. Чому? Бо це розмиває робоче поле й відкриває додатковий простір для потенційних зловживань і побудови неформальних стосунків, які зрештою шкодять психотерапії.
Але етичні кодекси пишуться для мирного часу, тому і цей досвід нам потрібно буде осмислити в майбутньому.
Читайте та слухайте також: Подкасти українською про психологію та розвиток
Розкриття персональних історій
Часто від спеціалістів-практиків можна почути, що все, що відбувається в кабінеті фахівця, має там і залишитися.
Звісно, конфіденційність є одним з основних принципів роботи психолога. Втім інколи психологи вважають за потрібне розповідати історії клієнтів, отримавши на це персональну згоду й дещо змінюючи дані. Так удається не розкрити персону клієнта, зберегти конфіденційність і одночасно розповісти історію. Головне запитання – навіщо?
Найбільш поширені випадки подібної поведінки колег можна побачити в ЗМІ або соціальних мережах, коли фахівець настільки вражений історією чи долею клієнта, його досвідом, що вирішує використати це в ілюстративній манері.
Нині багато такого контенту можна зустріти саме про воєнні злочини. З одного боку, такі ситуації в окремих випадках дійсно можуть дати важливу інформаційну складову, а з іншого – часто вони можуть ретравматизувати клієнта (навіть якщо він чи вона були не проти оприлюднення історії), поширювати упередження і стереотипи щодо конкретних тем чи людей, а іноді мати медіатравмуючий вплив на людей.
Читайте також: Концепція нової ветеранської політики: що має врахувати держава
Як обрати професійного фахівця?
Взаємодія психолога і клієнта, або будь-які інші відносини у сфері психології, наприклад проведення досліджень, потребують чіткої регуляції, адже це завжди контакт зі складним та емоційно чутливим матеріалом, досвідом, переживаннями й емоціями.
Якщо ви обираєте фахівця у сфері психічного здоров’я, поцікавтеся чи дотримується він/вона вимог етичного кодексу у своїй професії, якщо так, то якого. Чи належить він до спільноти, яка має етичний комітет. Це є не єдиними критеріями професійності фахівця, але це виступає серйозною вимогою і може суттєво знизити ризики непрофесійної роботи.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
