Вісім глобальних подій, які змінювали світ у 2025 році – у підсумках проєкту Mind Reality Check
Mind пропонує згадати найважливіші військово-політичні потрясіння «хаотичного» 2025-го
На початку 2025 року Білий Дім під керівництвом Джо Байдена активно постачав Україні зброю та запевняв, що російська агресія «зробила альянс НАТО міцнішим, аніж коли-небудь в історії».
Закінчується рік на зовсім іншій ноті: Штати домовляються з росією про заморозку бойових дій в Україні та тиснуть на нас щодо територіальних уступок агресору, а європейські лідери заявляють про завершення в Європі епохи Pax Americana – довгого періоду миру, забезпеченого США.
У рамках проєкту Mind Reality Check ми зібрали вісім головних геополітичних подій, після яких наш світ уже не той, яким був 12 місяців тому (про вісім геополітичних потрясінь у 2024 році – див. тут).
Трамп змінив зовнішню політику США
Дональд Трамп показує списки країн, для яких впроваджені мита
20 січня 2025 року Дональд Трамп удруге набув президентських повноважень. Він заздалегідь готував суспільство до радикальних зовнішньополітичних змін, коли декларував бажання придбати Гренландію, зробити Канаду 51-м штатом США та встановити контроль над Панамським каналом. Йому вдалося розхитати світ так, що Financial Times назвав 2025-й «роком хаосу та розгубленості».
Одразу в день інаугурації Дональд Трамп вивів свою країну з Паризької кліматичної угоди та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), а також зупинив допомогу USAID іноземним країнам.
2 квітня він запустив «День звільнення Америки», запровадивши 10-відсотковий «мінімальний базовий митний тариф» для 183 країн і територій. Ба більше, близько 60 з цих торгових партнерів США були названі «гіршими порушниками» і мита для них були підвищені від 15 до 61%.
Критики звинувачують Трампа у провалах майже всього, що він зробив: його мита нашкодили американським споживачам і виробникам, «завершені» ним конфлікти тривають, а його мирний план по Україні нагородив росію за її агресію. Але президент США невідступно продовжує впроваджувати зміни у світі на основі принципу America First («Америка понад усе»).
У грудні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц констатував «тектонічний зсув» у відносинах між Євросоюзом і США. За його словами, «американці зараз дуже-дуже нещадно переслідують свої власні інтереси», тому для Європи завершилась епоха Pax Americana – довгострокового миру, встановленого після Другої світової війни, під час якого США гарантували європейським країнам безпеку.
Старт перемовин про завершення війни в Україні
Американські та російські дипломати на зустрічі в Саудівській Аравії 17 лютого 2025 року.
Майже відразу після зайняття Білого Дому Дональд Трамп активізував зусилля, щоб завершити війну в Україні.
Американський президент застосовував дипломатію, санкції та психологічний тиск. У лютому в Овальному кабінеті Трамп перед камерами в присутності журналістів посварився з президентом України Володимиром Зеленським, звинувативши його у грі з ризиками Третьої світової війни та неповазі до Сполучених Штатів.
Натомість керівнику кремля владіміру путіну Дональд Трамп 15 серпня організував помпезний прийом на Алясці з розстеленням червоної доріжки, військовим салютом і поїздкою в президентському лімузині. Ця зустріч не врегулювала український конфлікт, але російські дипломати та ЗМІ заговорили про «дух Анкориджа» у мирних перемовах – появу компромісу, на який згодні і США, і рф.
Наприкінці року сформувався план завершення війни з 20 пунктів. На більшість із них Україна погодилась. Неврегульованими залишилися питання контролю над Запорізькою атомною станцією й неокупованими територіями Донецької та Луганської областей.
«росія продовжує висувати максималістські вимоги, наполягаючи на тому, щоб Україна відмовилася від решти територій Донбасу, які ще не захоплені, – це ультиматум, який Київ відхилив. Щоб сприяти компромісу, Вашингтон пропонує перетворити ці землі на вільні економічні зони. Україна вимагає демілітаризації територій і присутності міжнародних військ для гарантування стабільності», – писав Euronews.
Після нинішньої зустрічі з Дональдом Трампом у США Володимир Зеленський заявив, що проєкт 20-пунктної «мирної угоди» Україна і Сполучені Штати погодили на 90%. За словами Трампа, наразі немає повної згоди щодо територій Донбасу.
При цьому раніше президент України заявляв, що в разі, якщо не вдасться домовитися про припинення бойових дій через питання територій, то він буде ініціювати винесення всього «мирного» плану на референдум.
100-годинна війна між ядерними державами – Індією та Пакистаном
Уламки збитого літака в Кашмірі
У квітні зросли очікування світового ядерного апокаліпсису. Індія звинуватила Пакистан у причетності до теракту у штаті Кашмір і розпочала «махання шаблями» спочатку на словах, а потім у безпрецедентних повітряних боях.
У ніч проти 7 травня Індія завдала авіаударів ракетами SCALP і бомбами AASM Hammer по тому, що вона назвала «терористичною інфраструктурою» на території Пакистану. Ісламабад також підняв у небо свої бойові літаки й оголосив, що збив п’ять індійських винищувачів і 77 дронів. Індія своєю чергою заявила про «нейтралізацію» пакистанських систем ППО.
Жодна зі сторін конфлікту не здобула суттєвої військової переваги в цьому збройному конфлікті, який тривав приблизно 100 годин. 10 травня міністри іноземних справ Індії та Пакистану заявили про укладення повного перемир’я.
Ісламабад повідомив, що 36 країн посприяли миру, але Нью-Делі наполягає на тому, що сторони владнали свої відносини виключно шляхом двосторонніх перемовин. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, як пише New York Times, відмовив Дональду Трампу у проханні визнати його роль у завершенні конфлікту, і це посилило дипломатичний розкол між Індією та США.
Ізраїль і США розбомбили ядерні об’єкти Ірану
Рятувальні роботи на місті падіння іранської ракети в ізраїльському Бат-Ямі 15 червня 2025 року
Конфронтація між Іраном та Ізраїлем посилювалася декілька років і в червні 2025-го перейшла у гарячу фазу з нищівними авіаударами та ракетними обстрілами. Цей конфлікт ввійшов в історію як «12-денна війна».
У ніч проти 13 червня ізраїльські винищувачі залетіли в повітряний простір Ірану й завдали ударів по ядерних об'єктах, виробництвах балістичних ракет та системах ППО. Тегеран у відповідь випустив по ізраїльських містах понад 550 балістичних ракет і 1000 дронів-камікадзе.
У ніч проти 22 червня американська авіація і ракети Tomahawk знову вдарили по трьох ядерних об'єктах в Ірані – у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Президент США Дональд Трамп зробив дуже дискусійну заяву про те, що атаковані цілі були «повністю знищені», і це усунуло ядерну загрозу з боку Ірану. Тегеран відповів запуском ракет по базі США в Катарі та погодився на мир. 24 липня Ізраїль та Іран підписали угоду, яка зупинила бойові дії, але залишила політичний конфлікт нерозв’язаним.
Прикордонні зіткнення між Таїландом і Камбоджею
Камбоджійські військові
Менша країна зазвичай намагається уникати війни з більшою. Але в липні в Південно-Східній Азії 17-мільйонна Камбоджа охоче вступила у збройний конфлікт із Таїландом, у якому проживає вчетверо більше людей. Влади обох країн, як стверджують аналітики, відволікають війною увагу населення від внутрішніх проблем.
Про завершення цього конфлікту в липні також заявив Дональд Трамп. Він розповів, що зателефонував лідерам Камбоджі і Таїланду та попередив, що не укладатиме з ними торгових угод, якщо вони не припинять бойові дії.
Домовленість про припинення боїв і відведення військ була урочисто підписана у присутності Дональда Трампа 26 жовтня в Куала-Лумпурі. Але у грудні Таїланд звинуватив Камбоджу в нових мінуваннях кордону та вбивстві солдатів, і конфлікт спалахнув із новою силою.
Покоління Z вчинило революцію в Непалі
Демонстранти біля охопленого полум'ям будинку парламенту в Катманду, вересень 2025 року
У Непалі – гімалайській країні в центрі Південної Азії – стався соціальний вибух, який привів до повалення уряду.
8 вересня тисячі непальців вийшли на вулиці Катманду, столиці країни, щоб висловити незгоду з рішенням влади заборонити понад 26 соціальних мереж, разом із Facebook, Х, Instagram, YouTube та WhatsApp. Цей виступ швидко перетворився на загальний протест проти низьких стандартів життя та корумпованої еліти. Демонстрації були названі «протестом покоління Z» або «повстанням зумерів» через участь великої кількості молодих людей віком від 13 до 28 років.
У перший день протесту в сутичках з поліцією загинули 19 мітингувальників і понад 100 були поранені. Це розлютило демонстрантів – 9 вересня вони прорвалися в урядові будівлі та підпалили багато з них. Керівникам країни довелося рятуватися від натовпів на гелікоптерах, після чого прем’єр-міністр Непалу Шарма Олі оголосив про відставку, а очолити новий уряд погодилася колишня голова Верховного суду Сушила Каркі.
Ізраїль і ХАМАС підписали угоду про перемир'я в Газі
Цивільні повертаються в сектор Газа в жовтні 2025-го
ХАМАС напав на Ізраїль у жовтні 2023 року. Після чого Ізраїль розпочав бойові дії у секторі Газа. У серпні 2025 року, за даними ВООЗ, 640 тис. мешканців сектору страждали від голоду та недоїдання.
Довгоочікуваний мирний план із 20 пунктів був анонсований у Білому Домі 29 вересня 2025 року президентом США Дональдом Трампом і лідером Ізраїлю Бен’яміном Нетаньягу. 9 жовтня обидві сторони конфлікту погодилися виконувати першу фазу цієї угоди. ХАМАС зобов’язався повернути всіх заручників, а Ізраїль – звільнити понад 2000 палестинських ув’язнених, вивести війська із 70% території сектору Газа та припинити бойові дії.
Однак наступна фаза мирного плану Дональда Трампа передбачає роззброєння ХАМАСу, який зберігає контроль над 53% сектора Газа та категорично не бажає здавати зброю. Свою позицію наприкінці грудня представники ХАМАСу пояснили тим, що Ізраїль після укладення перемир’я начебто порушив його 875 разів, вбивши 411 та поранивши ще 1112 людей у Газі.
США впровадили морську блокаду Венесуели
Військовий вертоліт США переслідує танкер Centuries, який перевозив венесуельську нафту під прапором Панами
Із серпня Штати стягували військово-морські сили до берегів Латинської Америки. Спочатку це подавалось як боротьба з наркотрафіком, спрямованим у США. Американські кораблі завдали понад 20 ударів по суднах, ймовірно, з наркотиками, вбивши щонайменше 100 людей.
Але у грудні американська армада почала захоплювати в міжнародних водах танкери «тіньового» флоту, які перевозили нафту Венесуели під прапорами інших країн. 10 грудня було арештовано та переправлене в порт штату Техас судно Skipper, яке прямувало до Куби. А 20 грудня американці захопили танкери Bella 1 та Centuries, які перевозили 1,8 млн барелів нафти до Китаю.
Китайський МЗС назвав ці захвати «порушенням міжнародного права», а Венесуела – «серйозним актом міжнародного піратства». Дії Трампа розкритикували навіть члени Республіканської партії США. Зокрема сенатор Ренд Пол назвав захоплення танкерів «провокацією та прелюдією до війни».
Британська The Guardian називає дії Трампа «дипломатією канонерок на стероїдах», а катарська Al Jazeera «відкриттям ящику Пандори». Блокуючи експорт нафти – основного джерела доходів Венесуели, Штати сподіваються змінити уряд Ніколаса Мадуро на дружній до США. Але експерти очікують перетворення Венесуели на ще більш антиамериканську криміналізовану та агресивну країну, яка матиме підтримку Китаю, росії та інших противників США.
Читайте також. Mind Reality Check 2025 – найпомітніші та найвизначніші події, що мали місце протягом року: