Номінації Mind Reality Check: яким був фінансовий ринок у 2025 році – від боротьби з дропами до зростання кредитування

Фінансовий ринок – кров економіки. Цей постулат, як ніколи, був актуальним нинішнього 2025 року. Всупереч безкінечним викликам кровоносна система економіки не тільки витримала величезне навантаження під час війни, а й змогла насититися киснем.

У рамках проєкту Mind Reality Check ми опитали представників фінансового ринку: які події стали визначальними для галузі та чим запам’ятався 2025 рік? Редакція виокремила найважливіші з них і розподілила за п’ятьма номінаціями.

---

Основні події ринку. 2025 рік видався досить насиченим для фінансового ринку. Національний банк України посилено гальмував девальвацію гривні шляхом інтервенцій і зміг утримати курс у межах 42 грн/$. Попри активний продаж валюти на міжбанку, золотовалютні резерви НБУ у грудні сягнули майже $55 млрд, що стало історичним рекордом. Також Нацбанк залишався прихильником консервативної монетарної політики й утримував облікову ставку на рівні 15,5%.

Головна мета, яку ставив перед собою НБУ, – збити темпи зростання цін. Йому це вдалося лише частково: за підсумками року рівень інфляції з великою ймовірністю все одно перевищить 10%, що вдвічі більше за цільовий діапазон у 5–6%.

Банки продовжували нарощувати депозитний і кредитний портфель, а їхній чистий прибуток за 10 місяців перевищив 130 млрд грн. Стрес-тестування банківської системи, яке проводив Нацбанк протягом року, не виявило критичних проблем із надійністю та стійкістю банків. Зокрема, середня достатність регулятивного капіталу банківського сектору на кінець ІІІ кварталу в півтора раза перевищила норматив і досягла 15,4%.

На небанківському ринку основним драйвером залишаються страхові та фінансові компанії. Обсяг бізнесу страховиків за 9 місяців (проти аналогічного періоду 2024 року) зріс майже на 37% за рахунок автострахування та страхування здоров'я. Фінкомпанії за аналогічний період наростили портфель виданих позик майже на 30%, а портфель лізингу зріс більш ніж на 32%.

У 2026 році банківський ринок працюватиме в умовах підвищеного податкового тиску, оскільки ставка податку на прибуток для банків зросте вдвічі – до 50%. Крім того, банки на вимогу НБУ будуть накопичувати буфер капіталу – запас ресурсів, який необхідний для компенсації можливих збитків у разі суттєвого погіршення макроекономічної ситуації.

Небанківський сектор теж опиниться під посиленим регуляторним контролем. Фінансові компанії виконуватимуть підвищені вимоги до капіталу, плануватимуть свою діяльність на строк до трьох років і ретельніше підходитимуть до призначення керівників з урахуванням їхньої кваліфікації та репутації. А страховикам доведеться по-новому розраховувати технічні резерви, що має забезпечити правдиве відображення запасу коштів, які є у розпорядженні страхових компаній.

Кредитування у 2025 році активно набирало обертів. За даними НБУ, за 10 місяців кредитний портфель банків зріс на 18,4% – до 1,35 трлн грн. Основний масив позик отримав бізнес – обсяг корпоративного кредитного портфеля на 1 листопада становив близько 1 трлн грн, або близько 74% всіх виданих позик.

«Активізація кредитування – це, безумовно, позитив, оскільки банки почали поступово виходити з «гри» з депсертифікатами та закачувати ресурси в реальний сектор економіки», – вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Банки кредитують торгівлю, переробну промисловість, сільське господарство, енергетику, логістику, видобувну галузь та машинобудування. Бізнес залучає кошти на відновлення виробничих потужностей і на проєкти, пов'язані з енергонезалежністю.

Показово, що частка звичайних «ринкових» позик проти субсидованих кредитів (за такими програмами, як «5-7-9») зростає. За оцінками Нацбанку, частка пільгових кредитів у банківському портфелі за 9 місяців зменшилася на 5,4 в. п. – до 27,4%.

Водночас 50% виданих кредитів за згаданою програмою «5-7-9» – це інвестиційні позики та позики на відновлення бізнесу. На стандартних умовах банки фінансують переважно поточні потреби бізнесу: частка коротких позик у банківському портфелі сягає 80–90%. Тобто субсидовані кредити все ще відіграють помітну роль в забезпеченні бізнесу саме довгостроковими ресурсами.

І це не дивно. Адже якщо за пільговими програмами відсоткові ставки не перевищують 9–13% річних, то за звичайними банківськими позиками середньозважені ставки становлять 15–17% річних, а для окремих категорій позичальників вони можуть сягати 18–20% річних.

Втім за підсумками 2025 року НБУ та банкіри прогнозують зростання кредитного ринку на 20–25%. А оскільки попит на позикові ресурси з боку бізнесу досить високий, у 2026 році зростання кредитного портфеля продовжиться.

За оцінками експертів, у фокусі банківського кредитування будуть енергетичні проєкти, проєкти з відновлення та модернізації виробничих потужностей, фінансування МСБ.

Також очікується поступове пом'якшення умов для надійних позичальників (скорочення суми першого внеску, продовження термінів кредитування) та здешевлення кредитів після зниження облікової ставки НБУ, яке може розпочатися вже в лютому-березні 2026 року.

Ще в жовтні 2024 року Нацбанк запровадив ліміт для карткових переказів між фізособами в сумі до 150 тис. грн на місяць для вихідних платежів за всіма рахунками, відкритими в одному банку.

У грудні 2024 року НБУ уклав із банками меморандум, згідно з яким фінустанови взяли на себе зобов'язання самостійно обмежувати р2р-операції залежно від ступеня ризиковості клієнта та прозорості його доходів.

У результаті банки почали поетапно зменшувати ліміти, і з 1 червня 2025 року максимальна сума, яку може відправити фізособа з рахунків в одному банку іншій фізособі, становить 100 тис. грн на місяць, а мінімальний ліміт, який може встановити банк, – 50 тис. грн на місяць.

Який саме ліміт отримає окремо взятий клієнт, залежить від історії його відносин із банком (регулярні обороти за рахунками, наявність депозитів, характер операцій), а також від офіційних доходів (зарплата, стипендія, соціальні виплати).

Взагалі p2p-обмеження були відповіддю НБУ та банків на проблему масового використання дропів. Це фізособи, які за винагороду надають доступ до своїх карток і рахунків третім особам. А ті у свою чергу використовують дропів для напівлегальних і незаконних операцій – виведення виграшів у казино, обміну криптовалюти, ухилення від оподаткування.

Чи виправдало себе впровадження лімітів – питання відкрите, оскільки Нацбанк дані про динаміку операцій із використанням дропів не наводить. Відомо лише, що раніше щорічний оборот за картами дропів  становив близько 200 млрд грн.

Але статистика НБУ свідчить, що українці відчутно менше р2р-переказами користуватися не стали. За 9 місяців 2025 року сума переказів з картки на картку досягла 910 млрд грн, а кількість р2р-платежів становила 493 млн. За аналогічний період 2024 року обсяг р2р-переказів сягав 989 млрд грн, а їхня кількість – 500 млн. Крім того, за 9 місяців проти аналогічного періоду 2024 року на 7% (до 1,8 трлн грн) побільшала сума зняття готівки з банківських карток, що теж може бути реакцією українців на обмеження.

Втім НБУ не зупиняється і розробив законопроєкт про створення реєстру дропів. Якщо його буде узвалено, близько 100 тис. клієнтів банків можуть потрапити до цього реєстру та зіткнуться зі складнощами. Банки та платіжні оператори встановлюватимуть додаткові ліміти на проведення операцій і на кількість випущених платіжних карток або відкритих поточних рахунків.

Тож у 2026 році для фізосіб, які не мають підтверджених доходів, але часто здійснюють р2р-платежі, з'явиться ще більше перешкод та обмежень.

Компанія NovaPay, яка входить до групи NOVA («Нова пошта»), уже понад два роки агресивно завойовує український ринок платіжних послуг. Всі сервіси NovaPay зосереджені в однойменному мобільному застосунку, який позиціонується як єдина фінансова платформа для оформлення платіжних карток, переказів, оплати товарів і послуг, інвестування, накопичення заощаджень та управління грошовими потоками бізнесу.

Причому компанія прагне вибудувати свою бізнес-модель за прикладом фінтех- рішень, які повинні замінити традиційні банківські послуги.

На початку літа 2025 року кількість клієнтів, які використовують мобільний застосунок NovaPay, перевищила 750 тис., з яких майже 695 тис. – приватні клієнти, а ще 62 тис. – фізособи-підприємці та юрособи.

Кількість платіжних карток NovaPay у травні 2025 року досягала 698 тис., і компанія посіла 12-те місце за кількістю випущених платіжних інструментів. Крім цього, компанія у травні мала близько 24 тис. платіжних терміналів і посідала 4-те місце на ринку за цим показником. Частка NovaPay на ринку переказів становить близько 23%.

Втім, незважаючи на бурхливе зростання бізнесу, компанії не вдалося повністю уникнути резонансних подій.

У червні NOVA, частиною якої є NovaPay, оголосила про масштабну кадрову оптимізацію. Співвласник групи Володимир Попершнюк вирішив скоротити та перевести на логістичне спрямування частину офісного персоналу. Бізнесмен уточнив, що частка «білих комірців» становить близько 30%, тоді як таких працівників має бути не більше ніж 10–15%.

«Реорганізація у «Новій пошті», коли Поперешнюк вирішив скоротити штат офісних працівників, стала дуже раптовим рішенням, яке спровокувало певний резонанс на ринку», – вважає Андрій Здесенко, засновник та СЕО корпорації «Біосфера».

Але найбільшим гучним епізодом став штраф у розмірі 90,7 млн грн, який НБУ виписав NovaPay влітку за неналежне дотримання вимог фінансового моніторингу. Як повідомила тоді компанія, вона заплатить цю суму, але розцінює практику болючих штрафних санкцій як «посилення контролю».

І все ж таки опитані Mind учасники ринку здебільшого погоджуються з тим, що NovaPay – це показовий приклад небанківського фінтех-проєкту, який зміг досить швидко закріпитися на висококонкурентному ринку платіжних послуг, ще й в умовах війни.

На початку листопада Високий суд Англії ухвалив знакове та певною мірою безпрецедентне рішення. Він задовольнив позов державного ПриватБанку проти ексвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також проти пов'язаних із ними компаній про стягнення з них $3,03 млрд збитків. Звинувачення на адресу колишніх акціонерів полягали в тому, що вони в роки володіння ПриватБанком незаконно привласнили майже $2 млрд його коштів за допомогою складної схеми перекредитування через пов'язаних осіб і компаній.

«Цей судовий процес, який тривав понад 8 років (з грудня 2017 року), на мою думку, став найбільшою інтригою українського фінансового сектору у 2025 році», – говорить Юрій Пінчук, партнер, заступник керівника практики з роботи з NPL та Due Diligence адвокатського об'єднання Investment Lawyer Group.

Суд став на бік банку й зобов'язав Коломойського з Боголюбовим виплатити йому $1,76 млрд як компенсацію основної шкоди, $1,19 млрд відсотків, нарахованих на суму боргу, $76,4 млн на покриття судових витрат.

Відповідачі мали час до 24 листопада, щоб виконати рішення британського суду добровільно. Але вони цілком очікувано цього не зробили.

ПриватБанк 27 листопада офіційно заявив: відповідачі не здійснили жодних виплат щодо відшкодування збитків, тому він запускає процес примусового стягнення.

Самі ексвласники, зважаючи на текст рішення суду Лондона, заявили, що їхній сукупний капітал (у всіх юрисдикціях) становить близько $8 млрд. Отже коштів на те, щоб задовольнити вимоги ПриватБанку, вистачить.

Але за межами Великої Британії ухвала Високого суду Англії не має автоматичної та обов'язкової юридичної сили. Тому рішення іноземного суду має пройти спеціальну процедуру визнання, після чого воно може бути примусово виконано. Це означає, що ПриватБанку доведеться в кожній окремій юрисдикції ініціювати нові судові справи та процеси, які можуть тривати довгі роки.

Проте ПриватБанк не впадає у відчай і підтверджує свій намір «добитися справедливості та відшкодування завданих збитків».

Попри те що Нацбанк ще в листопаді 2024 року почав підвищувати облікову ставку, темпи інфляції продовжували зростати аж до кінця весни 2025 року.

У травні річна інфляція досягла максимального значення на рівні 15,9%. І лише влітку зростання цін почало сповільнюватися: у червні річний рівень інфляції знизився до 14,3%, у липні – до 14,1%, у серпні – до 13,2%, у вересні інфляція становила 11,9%, у жовтні – 10,9%, а в листопаді сповільнилася до 9,3%.

Дезінфляційному тренду сприяло зниження темпів зростання цін на сільгосппродукцію (не в останню чергу завдяки рясному врожаю), на непродовольчі продукти (переважно це імпорт, який залежить від валютного курсу), а також стабільність адміністративно-регульованих цін (насамперед це тарифи на житлово-комунальні послуги).

Звісно, монетарна політика Нацбанку теж відіграла свою роль у приборканні цін. Облікова ставка, яка з березня залишається на рівні 15,5%, забезпечує привабливість гривневих ресурсів (депозитів, ОВДП), що мотивує населення менше витрачати й більше відкладати, а також сприяє стабільності валютного курсу, що стримує подорожчання імпорту.

«Війна створила серйозні макроекономічні дисбаланси: негативний торговий баланс, дефіцит валюти, відплив кадрів за кордон, потреби оборонного сектору, що зростають. Проте завдяки управлінню фінансами держави, зокрема з боку НБУ та Мінфіну, в Україні вдалося зберегти відносну стійкість, контрольовану інфляцію та стабільність курсу гривні», – говорить Віталій Кучер, член правління, фінансовий директор Креді Агріколь Банк.

Втім НБУ визнає, що фундаментальний інфляційний тиск залишається досить суттєвим. Основна причина, чому НБУ так і не може загнати інфляцію до цільового діапазону 5–6% – продовження війни. Бойові дії продовжують руйнувати економіку й промисловість, призводять до розширення бюджетних витрат і зростання дефіциту (його розмір 2026 року становитиме близько 18,4% ВВП), а також до збільшення витрат бізнесу – на сировину, логістику, енергонезалежність і персонал. Ці витрати в підсумку все одно лягають на плечі споживачів.

Тому не виключено, що за весь 2025 рік рівень інфляції перевищить позначку 10%. Та й у 2026 році зростання цін залишається викликом для Нацбанку. Зокрема, у державному бюджеті на 2026 рік закладено показник інфляції на рівні 9,9%. Тому пом'якшення монетарної політики НБУ планує ближче до весни 2026 року, а до цільового рівня інфляція повернеться не раніше 2027 року.

Читайте також. Mind Reality Check 2025 – найбільш помітні та визначні події, що мали місце протягом року:

• Телеком-індустрія