На початку кожного року вже традиційно починають діяти зміни до податкового законодавства. Без фіскальних новацій не обійшлося й у 2026 році. Але, на щастя, кардинально депутати податкову систему вирішили не перекроювати на відміну від 2025 року, який ознаменувався збільшенням ставки військового збору з 1,5% до 5% та ускладненням податкового адміністрування для окремих видів бізнесу (АЗС та пункти обміну валют).
Податкові зміни, які набрали чинності 2026 року, спрямовані переважно на посилення контролю за доходами, на перегляд пільгових режимів, що діяли в попередні роки, і на збільшення бюджетних надходжень.
Mind розбирався, у яких податкових умовах доведеться існувати бізнесу та звичайним платникам податків у 2026 році.
Верховна Рада заклала до державного бюджету на 2026 рік збільшення мінімальної зарплати (МЗП) на 8% – до 8647 грн на місяць. Це перше підвищення за два роки: у 2024–2025 роках «мінімалка» знаходилася на позначці 8000 грн на місяць.
Відповідно зростання МЗП сприятиме збільшенню податкових платежів для окремих категорій платників податків.
Насамперед це стосується підприємців на спрощеній системі. А саме:
До речі, мінімальні зобов’язання по ЄСВ зростуть із 1760 грн до 1902,34 грн і для роботодавців на загальній системі оподаткування, які сплачують єдиний соцвнесок за найманих працівників.
Зміняться суми військового збору для підприємців 1–2 груп єдиного податку. Для них ставка збору становитиме 10% МЗП, отже вони сплачуватимуть 864,7 грн збору на місяць (раніше було 800 грн на місяць).
Також Податковим кодексом передбачено скорочення видів діяльності, які мають право використовувати платники єдиного податку. З 1 січня 2026 року фізособи-підприємці (ФОП) і юридичні особи на спрощеній системі не можуть провадити охоронну діяльність.
«Підприємці-спрощенці, які раніше могли працювати у сфері охоронних послуг, тепер змушені перейти на загальну систему оподаткування. Це автоматично передбачає обов'язкове ведення бухгалтерського обліку, нарахування ПДВ (за потреби), податку на прибуток або ПДФО й тягне за собою вищі витрати на адміністрування», – попереджає Каріна Клименко, юристка компанії Stron Legal.
Відповідно до роз'яснення Державної податкової служби (ДПС), суб'єкти господарювання, які й надалі планують провадити охоронну діяльність, мають подати до 20 січня заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.
Банки протягом 2026 року сплачуватимуть податок на прибуток за ставкою 50%. Це вдвічі перевищує стандартну ставку, що становить 25%. Відповідні поправки до законодавства Рада ухвалила у грудні 2025 року.
«Підвищений режим оподаткування застосовуватиметься як до поточного фінансового результату, так і при виплаті дивідендів через авансовий внесок. Крім того, у 2026 році банки не зможуть зменшувати фінансовий результат на збитки минулих років. Такі збитки не скасовуються, а лише тимчасово «заморожуються» і можуть бути враховані з 2027 року», – коментує Анатолій Сівоздрав, адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної фірми GRACERS.
Вперше парламент вирішив встановив підвищену ставку для банківського сектору тимчасово у 2023–2024 роках і скасував її у 2025-му. За даними Національного банку (НБУ), за 2023 рік банки сплатили 77 млрд грн податку на прибуток, за 2024-й – 96 млрд грн, за 11 місяців 2025 року – 43 млрд грн.
З 2026 року всі ввезені в Україну автомобілі на електротязі знову підпадатимуть під оподаткування ПДВ. «У 2025 році імпорт електромобілів ще частково користувався пільгами з ПДВ. Але у 2026 році ці пільги не подовжено», – пояснює Каріна Клименко.
Зокрема, більше не діє норма Податкового кодексу (пункт 64-1 підрозділу 2 розділу ХХ), яка звільняла ввезення електромобілів на територію України від сплати ПДВ.
Кабінет Міністрів запропонував виключити цю норму з ПКУ, оскільки на думку уряду вона порушує зобов'язання України перед Міжнародним валютним фондом щодо відмови від пільгових режимів, які можуть призвести до зниження податкових надходжень до держбюджету.
«Це означає, що тепер ввезення та постачання електромобілів здійснюватиметься з нарахуванням ПДВ (у розмірі 20%. – Mind.) незалежно від того, чи був такий автомобіль завезений на територію України без сплати ПДВ, а також незалежно від дати оформлення права власності на нього», – пояснює Анатолій Сівоздрав.
Позитивною можна вважати поправку до ПКУ, яку було внесено законом №4698-ІХ від 3 грудня 2025 року.
Йдеться про те, що при розрахунку податку на нерухомість ДПС не враховуватиме об'єкти, які розташовані на територіях, де ведуться активні бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях України.
Тобто якщо у володінні фізособи є квартири у Києві, Львові та, наприклад, в Авдіївці Донецької області, то податок на нерухомість доведеться сплатити лише за дві перші квартири, а на третю квартиру він не нараховуватиметься.
«Ці зміни усунули двозначність законодавства щодо пільг при нарахуванні податку на нерухоме майно. Тому при формуванні податкових повідомлень-рішень за 2025 рік (податок за минулий рік нараховується та сплачується у 2026 році. – Mind.) контролюючі органи мають цю норму врахувати», – коментує Наталія Олексів, адвокатка юридичної фірми ARIO.
Із січня 2026 року для підприємців змінився період подання звітності за найманих працівників. ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність як податкові агенти, надаватимуть розрахунок податкових зобов'язань кожен квартал, але з помісячною розбивкою.
«Тобто звітність по ПДФО, військовому збору та ЄСВ щодо найманих працівників ФОП і самозайняті особи подають тепер не щомісячно, а поквартально – протягом 40 календарних днів після звітного (податкового) кварталу», – каже Наталія Олексів.
При цьому такий податковий розрахунок слід надавати ДПС лише в разі нарахування доходів найманим працівникам протягом звітного періоду. «Порожні» розрахунки подавати не потрібно.
Ще одна новація стосується податкових повідомлень-рішень (ППР), які розсилає платникам податків ДПС. Нова форма такого повідомлення почне використовуватися з 26 лютого. Тепер вона міститиме інформацію про результати адміністративного / судового оскарження, якщо платник податків раніше оскаржував нараховані йому зобов'язання, а також QR-коди для швидкої сплати податків.
Навряд чи можна сказати, що ці нововведення якось кардинально впливають на фіскальний клімат в Україні. Проте навіть точкові зміни можуть спричинити досить неприємні наслідки для окремих категорій платників податків та економіки загалом.
Збільшення мінімальної зарплати на 8% призведе до пропорційного зростання податкового навантаження на спрощенців. Це своєю чергою буде відображено в ціні товарів, які продають підприємці, та вартості послуг, які вони надають, що стане додатковим тригером для інфляції.
Підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% у перспективі може призвести до погіршення їх капіталізації, до зниження темпів кредитування та підштовхнути зростання вартості банківського обслуговування.
Скасування пільги з ПДВ на імпорт електромобілів неминуче спровокує зростання вартості транспортних засобів для покупців. Хоча держбюджет, звісно, отримає більше податкових надходжень.
Водночас виведення з-під оподаткування нерухомості в зоні бойових дій і на окупованих територіях дозволить уникнути нарахування податкових зобов'язань за об'єкти (квартири та будинки), які можуть бути пошкоджені або взагалі зруйновані.
Не варто забувати про і те, що протягом 2026 року є ймовірність прийняття додаткових поправки до податкового законодавства, які виявляться значно болючішими як для бізнесу, так і для громадян.
Зокрема це оподаткування доходів від операцій із криптовалютою (відповідний законопроєкт №10225-д уже прийняли в першому читанні), контроль доходів користувачів цифрових платформ та автоматичне утримання з них податкових зобов'язань (у парламенті зареєстрували, але поки що не розглядали законопроєкт №14025).
А також – запровадження обов'язкової реєстрації платниками ПДВ для підприємців на єдиному податку з річним оборотом від 1 млн грн (відповідний законопроєкт уже розробило та оприлюднило Міністерство фінансів), яке може стати одним із основних зобов'язань у рамках нової кредитної програми між Україною та МВФ.