Регулювання криптовалют: від повної свободи до жорсткого нагляду та сплати податків
Та як це може вплинути на привабливість цифрових активів
Верховна Рада не днях прийняла в першому читанні законопроєкт №10225-д про регулювання обігу віртуальних активів – криптовалюти.
Декларована мета законопроєкту – вивести криптовалютний ринок в Україні в легальну зону та змусити його працювати за схожими правилами, які застосовуються для фондових бірж, інвесткомпаній і банків. Цифрові активи матимуть чітку класифікацію, діяльність криптовалютних бірж та інших учасників підлягатиме регулюванню, а користувачі, які проводять операції з криптовалютою, сплачуватимуть з одержаного прибутку податки.
Mind розбирався, чим може закінчитися спроба взяти крипторинок під контроль.
Який вигляд має крипторинок в Україні зараз
На сьогодні індустрія віртуальних активів України не має нормативно-правового регулювання. Ні, це не означає, що операції з криптовалютою є незаконними. Швидше крипторинок наразі існує в парадигмі «що не заборонено – дозволено».
На класичному фінансовому ринку правила гри давно прописані. Фондова біржа або інвестиційна компанія мають одержати ліцензію у Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а банк – пройти процедуру ліцензування в Національному банку. Крім того, фінустанови зобов'язані виконувати певні нормативи, порушення яких загрожує санкціями з боку регуляторів, а клієнти інвесткомпаній і банків, отримуючи дохід (від акцій чи депозитів), сплачують із нього податки.
Майданчики та сервіси, які надають можливість торгувати криптовалютою чи обмінювати цифрові активи на фіатні гроші (гривню, долар, євро), в Україні жодної реєстрації не проходять і повноваження державних органів (НКЦПФР, НБУ, Державної податкової служби) на них не поширюються.
Наприклад, найбільші біржі, як-от Binance, ByBit або OKX, не мають у нашій країні ані представництва, ані фізичного офісу, однак українці є їхніми клієнтами. Відповідно будь-яка криптобіржа може надавати послуги громадянам України незалежно від своєї юрисдикції.
З одного боку, це дає свободу вибору користувачам – жодного втручання та нагляду з боку держави. З іншого – у разі банкрутства біржі або її зломі, відсутність будь-якого регулювання практично не дає шансів на повернення коштів. І такі ситуації – не дивина, якщо згадати крах японської біржі Mt.Gox у 2014 році (збиток становив близько $450 млн) та американської біржі FTX у 2022 році (було вкрадено близько $8 млрд).
Це стосується і випадків шахрайства, особливо при обміні криптовалют на фіат. Онлайн-сервіси, які виконують роль обмінних пунктів, проводять подібні операції під чесне слово без будь-яких гарантій.
Випуск цифрових активів і подальший їхній допуск до торгів на біржах (лістинг) також відбуваються поза звичними регуляторними процедурами. Наприклад, емісію акцій чи корпоративних облігацій затверджує НКЦПФР. При цьому випустити криптовалюту (токен) і розмістити її на біржі може будь-хто – для цього потрібні лише знання та технічні потужності.
До речі, Україна за рівнем володіння криптовалютою (частка населення, яке її має) входить до першої десятки країн.
Перші 10 країн за рівнем володіння криптовалютою
(співвідношення населення, яке має віртуальні активи, до загальної кількості населення країни)
Яким буде регулювання сфери віртуальних активів
Mind уже докладно описував, який підхід законодавці пропонують до регулювання криптоіндустрії та оподаткування операцій із віртуальними активами.
Після першого читання законопроєкту №10225-д уже можна змоделювати, як запропоновані норми будуть реалізовані на практиці.
Почнемо з того, що в законодавстві з'являться класи віртуальних активів (токени з прив'язкою до фіатних грошей або майна, токени електронних грошей тощо) і варіанти отримання права власності на них (через емісію / майнінг, купівлю-продаж або за рішенням суду).
Це дозволить підтверджувати право володіння криптовалютою за аналогією з реальними фізичними активами (нерухомістю, автомобілями) та спростить розв’язання спірних ситуацій. Скажімо, пошук і вилучення віртуальних активів у зловмисників або стягнення віртуальних активів через суд.
Учасники крипторинку будуть підзвітні регулятору. Щоправда, кого саме депутати наділять такими повноваженнями – наразі невідомо. Є два основні кандидати: Нацбанк і НКЦПФР. Раніше наглядові функції також бажало отримати Міністерство цифрової трансформації.
Під регулювання потраплять криптобіржі, майданчики та сервіси з переказу, зберігання й обміну віртуальних активів і будь-які компанії, які мають намір здійснювати випуск токенів.
Допуск на ринок буде можливий лише за умови авторизації у регулятора. По суті це аналог ліцензування. Якщо криптобіржа захоче працювати в Україні та обслуговувати українських користувачів, вона має отримати «зелене світло» від контролюючого органу (а ще стати на облік у ДПС). Емітенти токенів теж мусять звертатися до регулятора, без схвалення якого випуск віртуальних активів буде неможливим. Авторизація торкнеться і сервісів з переказу криптовалют або їхнього обміну на фіат, що споріднить їх зі звичайними обмінними пунктами, які зобов’язані мати валютну ліцензію НБУ.
Послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів, зможуть за бажанням надавати банки, інвестиційні компанії, брокери. Тобто фінансові установи зможуть на рівних конкурувати з криптобіржами.
Усі учасники ринку криптовалют подаватимуть звітність регулятору, а той у свою чергу зможе проводити їхні перевірки. Порушення правил роботи передбачатиме не лише штрафи в розмірі до 100 мінімальних зарплат (близько 800 тис. грн), а й відкликання авторизації, що рівносильно забороні надавати будь-які послуги, пов'язані з віртуальними активами.
Для захисту користувачів криптовалюти будуть передбачені різні механізми. Наприклад, емітенти токенів повинні мати фінансовий резерв, який дозволить за необхідності розрахуватися з власниками віртуальних активів. А криптобіржі нестимуть повну відповідальність за втрату коштів своїх клієнтів. На законодавчому рівні будуть прописані правила реклами криптовалюти, у тому числі заборона на рекламу віртуальних активів як засобу платежу та рекламу токенів, емісія яких не пройшла авторизацію.
Скільки податків доведеться сплачувати за прибуток від криптовалюти
Важливим нововведенням стане обов'язкове оподаткування операцій із криптовалютою.
Уже давно йде дискусія про те, чи є у фізосіб зобов'язання декларувати дохід, одержаний від віртуальних активів. Але правовий статус віртуальних активів в Україні досі чітко не визначено, навіть ДПС не дає роз'яснення щодо того, як оподатковуються операції з криптовалютою. Податківці посилаються на те, що відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій із нею.
Цю колізію мав розв’язати закон №2074-IX «Про віртуальні активи» від 17 лютого 2022 року. Але він так і не набув чинності, оскільки депутати не ухвалили необхідні поправки до Податкового кодексу.
Згідно із законопроєктом №10225-д із прибутку від операцій із віртуальними активами (різниця між витратами на купівлю та продаж криптовалюти), який отримано протягом року, необхідно буде сплатити 18% ПДФО та 5% військового збору – разом 23%.
При цьому під оподаткування потраплятиме лише той прибуток, який виведено у фіат. Тобто, якщо на $1000 було придбано криптовалюту й потім продано за $1500, з різниці в $500 потрібно буде сплатити податки.
Водночас обмін одних віртуальних активів на інші віртуальні активи оподаткуванню не підлягає, як і прибуток у вигляді токенів, отриманих під час емісії чи безоплатної роздачі (airdrop). Буде звільнено від оподаткування прибуток у межах однієї мінімальної зарплати (8000 грн у 2025 році).
Як пільгу депутати пропонують дати криптоінвесторам можливість протягом 2026 року легалізувати прибуток від віртуальних активів, який отримано до прийняття законодавчих змін, за пільговою ставкою ПДФО в розмірі 5%.
Декларування операцій із криптовалютою покладається на платників податків. Вони вказуватимуть отриманий від віртуальних активів прибуток у щорічній декларації про майновий стан та доходи, що подається до 1 травня. Крім цього, криптобіржі зі свого боку теж передаватимуть інформацію у ДПС про операції своїх користувачів. Отже, податківці зможуть знаходити осіб, які ухиляються від сплати податків, або тих, які занижують податкові зобов'язання в декларації.
Як зміниться ринок віртуальних активів в Україні
| Що буде врегульовано | У діючому законодавчому полі | Згідно з нормами законопроєкту №10225-д |
| Класифікація віртуальних активів | Відсутня | Три класи токенів, з прив'язкою до фіатних грошей/майна зокрема |
| Регулювання ринку з боку держави | Не передбачене | Через надання відповідних повноважень НБУ (і, можливо, НКЦПФР) |
| Доступ криптобірж на ринок України | Не обмежується | Шляхом авторизації у регулятора |
| Доступ сервісів з обміну криптовалюти на ринок України | Не обмежується | Шляхом авторизації у регулятора |
| Випуск (емісія) віртуальних активів | Не обмежується | Шляхом погодження емісії у регулятора |
| Відповідальність за порушення на ринку, в т.ч., прав споживачів | Не передбачена | Штрафи до 100 мінімальних зарплат та відкликання авторизації |
| Податковий облік учасників ринку | Не передбачений | Обов'язкова реєстрація в ДПС та звітування про операції клієнтів |
| Оподаткування доходів | Чітких правил немає | Сплата 18% ПДФО та 5% військового збору з прибутку від криптовалюти |
Чому закон про віртуальні активи може не виправдати себе
Поки що рано робити остаточні висновки про те, якою буде фінальна редакція закону про віртуальні активи. За словами першого заступника фінансово-податкового комітету ВРУ, народного депутата Ярослава Железняка, до другого читання буде «дуже багато змін».
Але вже зрозуміло, що концептуально модель регулювання криптоіндустрії буде максимально наближена до тих стандартів, якими живе традиційний фінансовий ринок.
Інше питання, як це все буде реалізовано на практиці та застосовано саме до криптоіндустрії.
Аналітики Центру фінансів і безпеки RUSI та Центру фінансової цілісності у своєму звіті вказують, що спроби впровадити регулювання ринку віртуальних активів в Україні, які робляться ще з 2018 року, поки що не були успішними. На думку експертів, одним із недоліків законопроєкту №10225-д є саме те, що правила та механізми, які діють для банків, можуть виявитися неефективними щодо учасників крипторинку.
Викликають питання норми, що передбачають існування двох окремих регуляторів, – у законопроєкті сказано про НБУ та другий держорган, якого визначить Кабінет Міністрів.
«Фактично йдеться про модель подвійного регулювання. Тому існує ймовірність, що учасники ринку використовуватимуть законодавчі прогалини або неузгодженість норм між двома регуляторами», – йдеться у звіті RUSI.
Водночас голова НБУ Андрій Пишний вважає, що регулятори ринку та їхні повноваження мають бути чітко визначені під час доопрацювання законопроєкту. А голова НКЦПФР Руслан Магомедов у коментарі Mind пояснив, що регулювання має бути якісним та ефективним, незалежно від того, який орган його виконує.
«І якщо профільний комітет Ради вважає за доцільне визначити регулятором Національний банк, то зі свого боку ми підтримуємо це рішення», – заявив Магомедов.
Головне науково-експертне управління ВРУ у коментарях до законопроєкту зазначає, що податковий контроль за оподаткуванням віртуальних активів може зіткнутися зі складнощами, зокрема через те, що платники податків самостійно звітуватимуть про операції з криптовалютою тільки раз на рік.
Мінцифри зі свого боку заявляє, що не підтримує запропонованого підходу до оподаткування фінансового результату від операцій із віртуальними активами, оскільки він передбачає врахування курсових різниць. Це дуже ускладнить обчислення податкових зобов'язань та адміністрування.
Також є ризик, що надмірні вимоги до криптобірж та інших майданчиків відштовхнуть їх від українського ринку. Як пояснив у коментарі Mind ексзасновник біржі Kuna Михайло Чобанян, для криптоіндустрії потрібні не жорсткі законодавчі норми, а нормальні та комфортні умови розвитку, тоді як розроблений законопроєкт може призвести до тиску на криптоінвесторів і силового вилучення віртуальних активів, що їм належать.
«Я як колишній засновник Kuna – вона вже закрита – хороший приклад для інших учасників ринку або охочих до нього зайти», – каже Михайло Чобанян. Нагадаємо, що доступ до біржі Kuna на початку 2025 року був заблокований в Україні за рішенням суду, а потім майданчик взагалі припинив свою роботу.
Засновник і президент блокчейн-екосистеми WhiteBIT Group Володимир Носов оптимістичніший і вважає, що Україна зробила важливий крок до запровадження регулювання віртуальних активів.
«У нас з'явилося вікно можливостей для залучення криптоінвестицій. Однак ми розуміємо, що попереду ще багато роботи, зокрема щодо узгодження позицій між усіма зацікавленими сторонами щодо регулятора й оподаткування», – зазначає Володимир Носов.
Ймовірність того, що до кінця 2025 року закон про віртуальні активи буде ухвалено, а з 1 січня 2026 року набуде чинності, дуже висока. Питання регулювання цього ринку є одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом (відповідно до редакції Меморандуму з МВФ від 30 червня).
А ще депутати сподіваються, що оподаткування операцій із криптовалютою приноситиме до 15 млрд грн на рік. Тож українська влада не відмовиться від можливості зібрати таку суму із криптоінвесторів в умовах хронічного недофінансування державного бюджету.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
