Більше грошей, менше клієнтів і тренд на military: як страховики справляються з кризою
Чому якісний розвиток страхового ринку майже зупинився
Страховий ринок протягом 2025 року збільшив обсяги на 35%. За даними Національного банку (НБУ), сума платежів, яку залучили українські страхові компанії, майже в 1,5 раза перевищила аналогічний показник 2021 довоєнного року.
Але ситуація на страховому ринку не така позитивна, як може здатися на перший погляд. Зростання страхових премій пов'язане насамперед з інфляційними процесами в економіці та з підвищенням тарифів на окремі види страхування.
При цьому страховиків стає менше, а ті компанії, які залишаються, ділять між собою найпривабливіші сегменти, як-от автострахування та страхування корпоративного майна, і клієнтську базу, яка теж скорочується.
Mind розбирався, чому зростання ринку не говорить про його повноцінне відновлення.
Зростання активів і премій: якісні зрушення чи примарний успіх?
Обсяг активів страхових компаній за 2025 рік збільшився майже на 30%. За 2024 рік динаміка становила 14%. Такий приріст забезпечений насамперед припливом премій і високими інвестиційними доходами від тих інструментів, у які вкладають страховики свої резерви – банківські депозити та держоблігації (ОВДП).
Загальна сума страхових премій, які акумулювали страхові компанії за 2025 рік, перевищила 72 млрд грн. Це як премії з ризикових видів страхування (КАСКО, «автоцивілка», ДМС тощо), частка яких становить 92%, так і зі страхування життя, на яке припадає близько 8%.
Структура страхових премій за основними напрямами, млрд грн
Джерело: НБУ
Як зазначає НБУ, транспортне страхування залишається напрямом, що домінує, – його частка в загальних преміях ризикового сегменту сягає майже 64%. Зокрема, за 2025 рік премії з обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) становили близько 23,3 млрд грн (+115% до 2024 року), премії з КАСКО – 16,8 млрд грн (+20,3%).
Зростання «автоцивілки» стало реакцією на нові правила ціноутворення на цей вид страхування: із січня 2025 року тарифи з ОСЦПВ більше не обмежені законодавчо. Унаслідок цього вартість страхування у 2025 році зросла у три-чотири рази, що й забезпечило аномальний «буст» премій.
КАСКО корелює не лише з позитивною динамікою продажу автомобілів в Україні (за 2025 рік обсяг ринку нових транспортних засобів зріс на 17%), а й з підвищенням цін на авто, комплектуючі та ремонтні роботи. У тому числі не останню роль у цьому відіграло послаблення гривні до євро майже на 14% за 2025 рік, що насамперед позначилося на вартості автомобілів, імпортованих з Європи.
Премії за полісами «Зеленої картки» (аналог ОСЦПВ для тих, хто виїжджає за кордон) скоротилися проти 2024 року на 5,4% – до 5,4 млрд грн. Після різкого сплеску у 2022 році, коли багато українців через вимушений виїзд за кордон масово купували поліси «Зеленої картки», попит на цей вид страхування стабілізувався, і з 2023 року як такого зростання вже немає.
Сегмент медичного страхування (ДМС) у 2025 році збільшився майже на 24% – до 8,85 млрд грн. З одного боку, бізнес поступово повертається до страхування співробітників – саме корпоративний сектор робить страховикам касу з ДМС. З іншого – вагомий внесок у зростання премій із медстрахування зробила інфляція: за даними Держслужби статистики, у 2025 році зростання цін на фармацевтичну продукцію та медикаменти сягнуло 11,5%, а на медичні послуги – понад 15%.
Досить динамічно зростає сегмент страхування майна (нерухомості). Премії з цього виду у 2025 році досягли 4 млрд грн, що на 28% більше, ніж роком раніше. Це пов'язано зі зростанням попиту на продукти страхування майна від воєнних ризиків і відновленням страхування заставного майна внаслідок збільшення обсягів кредитування бізнесу.
Кількість гравців скорочується, лідери зміцнюються
Страховий ринок стає концентрованим і конкурентним. Одна з причин – скорочення кількості страхових компаній. За 2025 рік пішло 8 страховиків, і до початку 2026 року на ринку залишилося 57 компаній із ліцензією (з них 47 компаній із ризикового сегмента), це втричі менше, ніж станом на січень 2022 року.
Через посилення регуляторних умов, яке планомірно відбувається вже не перший рік, багато страховиків не можуть дотримуватися підвищених вимог до капіталу, прозорості структури власності, тому мусять іти з ринку.
При цьому найбільші гравці продовжують зміцнювати свої позиції. Ринкова частка п'яти страховиків-лідерів за обсягом премій за 2025 рік зросла з 41,8% до 43,7%, а першої десятки компаній – з 70,3% до 73,9%.
Конкуренція між страховими компаніями посилюється на тлі звуження клієнтського попиту. За 2024 рік за ключовими видами страхування (КАСКО, ОСЦПВ, «Зелена картка», ДМС і страхування майна) було укладено 13,4 млн договорів зі страхувальниками юрособами та фізособами, а за 2025-й – 10,6 млн таких договорів, що майже на 3 млн договорів, або на 21%, менше.
Обсяг активів страховиків (млрд грн) і кількість компаній
Джерело: НБУ
Причому зменшення кількості клієнтів спостерігається саме в роздрібному сегменті. Це зумовлено насамперед зниженням платоспроможності населення та зростанням вартості страхових продуктів, що робить добровільні види страхування менш доступними. Наприклад, кількість нових договорів КАСКО, які почали діяти 2025 року, скоротилася на 63%, а договорів страхування майна – на 59%.
Проте страховики все одно отримують прибутки. Ризикові страхові компанії за 2025 рік наростили фінансовий результат удвічі – до 5 млрд грн, компанії страхування життя – на 33%, до 1,8 млрд грн.
Фінансовий результат ризикових страховиків наростаючим підсумком, млрд грн
Джерело: НБУ
Як зазначає НБУ, суттєве зростання прибутковості забезпечило збільшення не лише результату від основної (страхової) діяльності, а й інвестиційних доходів (особливо в сегменті страхування життя).
Станом на 1 січня 2026 року страховики тримали 31 млрд грн на банківських депозитах, ще 26 млрд грн вони вклали в державні цінні папери (ОВДП) і близько 2,5 млрд грн – у нерухомість. Отже, разом у цих фінансових інструментах та активах страхові компанії тримали майже 60 млрд грн, що на 30% більше, ніж на 1 січня 2025 року.
Military-страхування: потенціал і реальний обсяг ринку
На відміну від класичних видів страхування, де зростання багато в чому має номінальний характер, розвиток страхування воєнних ризиків відображає реальну потребу економіки захисту активів в умовах підвищеної невизначеності.
Ще два-три роки тому програми, які передбачали можливість страхування воєнних загроз, були великою рідкістю. На сьогодні цей сегмент суттєво зріс, хоча він усе ще перебуває на початковому етапі розвитку.
Точної статистики про ємність ринку military-страхування немає. За даними Світового банку, Єврокомісії, ООН і Кабінету Міністрів прямі матеріальні збитки, яких було завдано Україні у 2022–2025 роках у зв'язку з бойовими діями, становили близько $195 млрд. Згідно з міжнародною практикою, потенційно (теоретично) може бути застраховано до 20–25% воєнних збитків, що відповідає покриттю у $40–50 млрд.
В Україні страхування воєнних ризиків покриває десь 3–4% збитків, або $6–8 млрд. Причому близько половини припадає на комерційне страхування, а друга половина – на державні та міжнародні програми за участю Експортно-кредитного агентства (ЕКА), агенції MIGA, корпорації DFC, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Відповідно потенціал ринку страхування воєнних ризиків приблизно на порядок більший, ніж його реальний обсяг на початок 2026 року. Уточнимо, що йдеться саме про страхове покриття (можливий розмір збитку), а не про ті премії, які одержали страховики.
Основні показники страхового ринку
| Показник | На 1 січня 2025 року | На 1 січня 2026 року | Зміна рік до року |
| Кількість працюючих страхових компаній | 65 | 57 | -8 компаній |
| Активи, млрд грн | 72,5 | 93,9 | 29,5% |
| Валові премії (за рік), млрд грн | 53,3 | 72,3 | 35,6% |
| Валові виплати (за рік), млрд грн | 20,9 | 26,7 | 27,8% |
| Технічні резерви, млрд грн | 36,7 | 50,0 | 36,2% |
| Прибуток (за рік), млрд грн | 3,9 | 6,8 | 74,4% |
| Кількість діючих договорів страхування, млн од | 20,4 | 19,3 | -5,4% |
Джерело: НБУ
Держава та міжнародні інститути як гаранти масштабного покриття
А втім, повноцінно розвиватися military-страхування без участі держави не зможе. Самостійно страховики здатні покрити до 5–10% воєнних загроз. Основна проблема в тому, що надзвичайно важко спрогнозувати ймовірність настання воєнних ризиків і масштаб збитків, до яких вони можуть призвести. Як наслідок, перестрахування цих ризиків є дорогим, складним, а іноді й зовсім неможливим.
Держава має великий запас міцності та обсяг ресурсів. А разом із гарантійними інструментами, які пропонують міжнародні інститути (MIGA, DFC, ЄБРР), такі механізми можуть формувати масштабне покриття для великих проєктів та інвестицій, які страховому ринку не під силу.
Наприклад, агентство MIGA забезпечує страхування воєнно-політичних ризиків із покриттям від $5 млн і до 90–95% вартості проєкту. Покриття від корпорації DFC може досягати $1 млрд на один проєкт. ЕКА забезпечує страхування інвестицій та інвестиційних кредитів із лімітом до 200 млн грн.
Для порівняння: страхові компанії у продуктах для приватних клієнтів встановлюють ліміти покриття в розмірі до 5 млн грн на авто та до 10 млн грн на об'єкт нерухомості. А в програмах страхування майна бізнесу покриттязазвичай обмежене сумою 20–40 млн грн на об'єкт.
Крім того, страховики у своїх продуктах прописують безліч обмежень. Наприклад, вони відмовляються страхувати авто та нерухомість, які розташовані ближче 100–150 км від лінії фронту, а також життя та здоров'я клієнтів, які перебувають у зоні бойових дій.
До того ж подібні програми є досить дорогими: в окремих випадках рівень тарифу може досягати 10–20% від суми покриття. Та й обирають страховики об'єкти для страхування вкрай обережно, оскільки активізація атак з осені 2025 року призвела до зростання збитків за такими договорами.
Водночас наразі держава так і не запропонувала повноцінного й масового продукту страхування воєнних ризиків для населення та малого бізнесу. З 2026 року частково покриття за участю ЕКА розширено на малий і середній бізнес. Підприємці у прифронтових регіонах через ЕКА можуть вимагати в держави прямої компенсації за збитки, завдані бойовими діями, на суму до 30 млн грн і повертати до 3 млн грн страхових премій, сплачених страховикам за продуктами military-страхування.
Але це половинчасті рішення, що суттєво обмежують коло страхувальників, які можуть мати доступ до захисту свого майна від воєнних загроз. НБУ, щоправда, наприкінці 2025 року заявив, що напрацьовує законопроєкт про страхування воєнних ризиків, який мав з'явитися в парламенті в I кварталі 2026 року. Однак проєкт так і не був зареєстрований.
Мінекономіки зі свого боку в лютому погодило концепцію трирівневої системи страхування воєнних ризиків, яка має врахувати потреби як малого й середнього бізнесу, так і великих інвесторів. Така система передбачає запровадження держпрограм страхування з мінімальною вартістю для найбільш проблемних і складних регіонів (перший рівень), гібридних продуктів, у якому держава та страховики беруть участь разом (другий рівень) і комерційних страхових продуктів без участі держави (третій рівень).
Десять ризикових страхових компаній за обсягом премій
| Страховик | Премії за 2025 рік, млрд грн | Виплати за 2025 рік, млрд грн | Активи на 1 січня 2026 рік, млрд грн |
| СГ «ТАС» | 7,8 | 3,0 | 6,9 |
| ARX | 5,8 | 2,0 | 5,8 |
| ВУСО | 5,1 | 1,8 | 3,0 |
| Арсенал Страхування | 5,1 | 1,9 | 3,2 |
| Інго | 5,1 | 2,2 | 4,1 |
| Уніка | 4,8 | 1,9 | 5,0 |
| УСГ | 4,1 | 1,8 | 4,8 |
| Княжа | 3,9 | 1,4 | 3,9 |
| Оранта | 3,7 | 1,2 | 3,3 |
| ПЗУ Україна | 3,4 | 1,1 | 3,3 |
Джерело: НБУ
*Прийнятні активи для розрахунку регулятивного капіталу
Номінальне зростання чи реальний розвиток: що далі?
За підсумками 2025 року страховий ринок України показав значне зростання «у цифрах». Але про повноцінне відновлення говорити ще зарано.
По суті, між найсильнішими гравцями відбувається перерозподіл найпривабливіших сегментів, що мають найбільший попит, як-от автострахування, страхування майна і здоров'я, а інфляція, ослаблення гривні та зміна правил ціноутворення за продуктами ОСЦПВ сприяють зростанню страхових платежів.
Крім цього, компанії активно інвестують вільні резерви в банківські депозити, ОВДП та нерухомість, що забезпечує додатковий інвестиційний дохід і прибутки.
Водночас реальний якісний розвиток страхового сектору зупинився. Найперспективнішим напрямом у тих умовах, у яких перебуває Україна з 2022 року, є страхування воєнних ризиків. Але для розкриття його потенціалу, який приблизно вдесятеро більший, ніж реальний обсяг цього сегмента на поточний момент, необхідна поява продуктів страхування, які будуть доступні широкій категорії клієнтів – насамперед фізичним особам і малим підприємцям.
Для цього має бути створено таку систему, в якій зможуть брати участь як держава, так і приватні страхові компанії. Нацбанк заявляв про розробку подібної системи страхування воєнних ризиків ще у 2023–2024 роках, але вона поки що існує лише на папері.
Втім 2026 року тренди кардинально не зміняться: стагнація – боротьба за частку ринку та клієнтів – триватиме. У таких умовах страховики, найімовірніше, будуть вимушені й надалі розвивати страхування воєнних і суміжних ризиків як новий стратегічний напрямок, водночас шукаючи шляхи для підвищення доступності таких продуктів.