ПДВ на всі посилки, цифровий контроль від ДПС і боротьба з офшорами: що Україна змінить у податках заради кредитів ЄС та МВФ
І як це вплине на фінансування держбюджету 2027 року
Верховна Рада та Кабінет Міністрів активізували роботу над податковими змінами, які Україна зобов'язалася затвердити за кредитними програмами з Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Парламент 1 вересня спробував ухвалити в першому читанні законопроєкт про скасування неоподатковуваного порогу в 150 євро для міжнародних посилок, але документ не набрав потрібної кількості голосів.
Крім того, уряд 4 вересня затвердив і направив до Ради чотири законопроєкти, прийняття яких має розблокувати виділення Україні 1,45 млрд євро фінансування від ЄС. Серед них – поправки до Податкового кодексу, пов'язані із змінами в адмініструванні ПДВ, а також імплементація європейських правил протидії ухилянню від оподаткування (ATAD – Anti-Tax Avoidance Directive).
При цьому прем'єр-міністр Сергій Корецький попередив, що невиконання необхідних умов та зобов'язань може поставити під загрозу отримання значної частини із $29,5 млрд фінансування, на яке розраховує Україна. Така перспектива є більш ніж сумною, враховуючи скорочення міжнародних резервів, про яке доповів НБУ.
Mind розбирався, які законодавчі зміни постали на порядку денному задля отримання коштів від партнерів і як вони позначаться на бізнесі.
Нові податкові правила стають умовою кредитів
Програми фінансування від ЄС – Ukraine Facility, яка діє з 2024 року, нова програма Ukraine Support Loan (USL) і кредитна програма EFF від МВФ передбачають цілий перелік податкових змін, які зобов'язалася запровадити Україна.
До початку вересня було повністю виконано лише одну вимогу з тих, термін яких уже настав. Це збереження ставки військового збору на рівні 5% протягом трьох років після скасування воєнного стану. Відповідний закон № 4835-IX набув чинності 15 квітня 2026 року, його ухвалення було одночасно обов'язковою умовою як меморандуму з МВФ, так і програми USL.
У червні Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт № 15111-д про контроль та оподаткування доходів, які отримують користувачі цифрових платформ. Цей документ теж входить до структурних маяків МВФ, дедлайн якого сплив ще у липні. Оскільки президент так і не підписав затверджений документ, формально маяк досі не виконаний.
А ось норми, які передбачають скасування пільги з ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, так і не були прийняті. Причому запровадження ПДВ для всіх поштових відправлень незалежно від їхньої вартості є структурним маяком МВФ та умовою програми USL. Ще у грудні 2025 року парламент ухвалив за основу законопроєкт № 12360, який містив відповідні норми, але друге читання він не пройшов. 1 вересня 2026 року Рада спробувала розглянути вже новий проєкт закону про оподаткування посилок, зареєстрований за № 15112-д, але безуспішно.
Перезавантаження адміністрування ПДВ: менше звітності, більше контролю
Перший із двох податкових законопроєктів, які Кабмін схвалив 3 вересня в рамках виконання зобов'язань перед ЄС та МВФ, містить зміни у підходах до адміністрування ПДВ.
Зокрема, фізособи-підприємці – платники ПДВ перейдуть із місячної на квартальну звітність: замість 12 декларацій на рік ФОП подаватиме чотири ПДВ-звіти. Крім того, Державна податкова служба (ДПС) в автоматичному режимі попередньо заповнюватиме окремі показники ПДВ-декларацій та податкових накладних на підставі наявної в неї інформації.
Ще одна норма – збільшення зі 100 тис. грн до 1 млн грн порогу від’ємного значення ПДВ, яке може стати підставою для документальної позапланової перевірки. Це означає, що платники з відносно невеликим «мінусом» ПДВ не потраплятимуть під додатковий контроль ДПС.
Законопроєкт також розширює можливість використання зведених податкових накладних під час продажу товарів та послуг неплатникам ПДВ. Замість оформлення окремих документів за численними операціями, бізнес (наприклад, магазин, що продає сотні та тисячі товарів щодня) зможе об'єднувати такі поставки за місяць в одну накладну, це спрощує документообіг.
Загалом законопроєкт поєднує лібералізацію ПДВ-звітності для бізнесу з розширенням цифрового контролю з боку ДПС. Для підприємців – менше паперової рутини і більше автоматизації, але водночас – активніше використання даних із інформаційних систем податкової для контролю за операціями.
Мінфін перекриває схеми оптимізації через процентні витрати та ТЦУ
Ще один блок податкових змін, які Кабмін схвалив 4 вересня, стосується боротьби з агресивною податковою оптимізацією за стандартами ЄС та ОЕСР. Йдеться про законопроєкти №16036 щодо імплементації правил ATAD та №16035 щодо вдосконалення правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
Формально це різні документи, але за змістом вони мають одну мету – не дати бізнесу штучно занижувати прибуток і виводити його з-під оподаткування в Україні. Ці вимоги пов'язані із зобов'язаннями української сторони за програмою EFF МВФ і кредитом Євросоюзу USL.
Правила Anti-Tax Avoidance Directive Міністерство фінансів уперше винесло на публічне обговорення ще навесні 2026 року. Mind докладно розбирав, у чому саме полягали пропозиції Мінфіну.
Спочатку Мінфін передбачав комплексну імплементацію різних механізмів, які мають перешкоджати практикам ухилення від сплати корпоративних податків. Новий законопроєкт №16036 сфокусований насамперед на статті 4 ATAD – обмеження можливості зменшувати оподатковуваний прибуток компаній за рахунок процентних та інших витрат на позики.
Інакше кажучи, бізнес не зможе без обмежень списувати відсотки за кредитами та іншими запозиченнями на витрати, зменшуючи таким чином суму податку на прибуток. Фактично Україна переходить до європейської моделі обмеження процентних витрат на основі EBITDA. Це має ускладнити схеми, за допомогою яких прибуток штучно зменшується через внутрішньогрупове фінансування.
Законопроєкт № 16035, розроблений Мінфіном, розв’язує схожу проблему, але іншим шляхом – через ціни, за якими пов'язані юрособи проводять угоди між собою. Українська компанія може продавати товар «спорідненій» структурі за заниженою ціною або, навпаки, купувати в неї послуги за завищеною вартістю. Так частина прибутку штучно переміщується з України в іншу компанію групи, яка зареєстрована в юрисдикції з нижчим податковим навантаженням. У результаті українська компанія сплачує менше податку на прибуток.
Щоб цього не відбувалося, законопроєкт розширює застосування принципу «витягнутої руки»: пов'язані компанії мають проводити операції на умовах, які б існували між незалежними учасниками ринку.
Окремо запроваджується диференційована система штрафів за порушення правил ТЦУ. Замість єдиної ставки 10% пропонується діапазон від 7% до 15% залежно від поведінки платника. Максимальний штраф застосовуватиметься у тому випадку, якщо компанія надала недостовірну інформацію, що вплинула на вибір методу ТЦУ.
Таким чином Мінфін пропонує прив'язати розмір штрафів до ступеня дотримання компанією вимог трансфертного ціноутворення. Це має стимулювати бізнес заздалегідь розкривати необхідну інформацію та самостійно коригувати порушення.
Гроші на паузі: чому Україна ризикує недоотримати мільярди
Виконання податкових та інших структурних індикаторів безпосередньо впливає на збереження ритмічності зовнішнього фінансування. За даними Мінфіну на 25 серпня, з початку року від партнерів надійшло $30,5 млрд (сума вказана за вирахуванням $7,8 млрд, які залучені від ОВДП – див. графік). Як писав раніше Mind, потребу України у фінансуванні на 2026 рік Мінфін оцінює у $52 млрд, а Національний банк (НБУ) – на рівні $54 млрд. Відповідно, до кінця року необхідно залучити ще до $24 млрд.
Але щоб реально отримати ці гроші, Україна має чітко дотримуватись вимог кредиторів. Зокрема, моніторингова група RRR4U станом на кінець серпня нарахувала 15 невиконаних індикаторів Ukraine Facility за 2025 рік та перше півріччя 2026-го. Це, у свою чергу, затримує фінансування на суму 4,5-4,8 млрд євро ($5-5,4 млрд).
У червні за програмою Ukraine Facility Україна вже отримала 2,7 млрд євро, після чого нові виплати цим каналом не надходили. До кінця року по Ukraine Facility залишається ще близько 6,3 млрд євро потенційного фінансування, більша частина якого залежить від виконання індикаторів, що накопичилися.
Макрофінансування у рамках USL теж починає буксувати. До початку вересня ЄС перерахував Україні перший транш у розмірі 3,2 млрд євро із 16,7 млрд євро прямої бюджетної підтримки, передбаченої на 2026 рік. Безпосередньо через новий механізм USL має надійти 8,35 млрд євро, ще 8,35 млрд євро прив'язані до Ukraine Facility, а отже, і до умов цієї програми.
Другий транш USL у розмірі близько 3,7 млрд євро очікується у вересні, проте станом на 31 серпня Україна закрила лише чотири з 12 умов, необхідних для його надання. Третій транш у 1,45 млрд євро передбачений до кінця року та залежить від виконання 13 зобов'язань, серед яких, зокрема, ухвалення Радою законопроєктів про адміністрування ПДВ та імплементацію директиви ATAD. Таким чином, під ризиком затримки перебувають два транші на загальну суму 5,15 млрд євро ($5,8 млрд).
Є проблеми з дотриманням умов кредиту МВФ. У липні фонд схвалив другий транш розміром $690 млн, довівши загальний обсяг виплат за новою програмою EFF до $2,2 млрд. Але на 31 серпня три структурні маяки з терміном виконання до кінця серпня залишалися невиконаними. А експерти RRR4U попереджають, що є ризик невиконання навіть тих маяків, дедлайн для яких настає наприкінці 2026 року. Відповідно ще $1,6 млрд від МВФ також під питанням.
Сергій Корецький зі свого боку попередив, що Україна може недоотримати значну частину $29,5 млрд від міжнародних партнерів. Щоб цього не сталося, за його словами, необхідно ухвалити 26 вже зареєстрованих у Раді законів, внести ще 17 законопроєктів і затвердити 44 урядові рішення.
Щоправда, Корецький не уточнив, на який термін розраховано суму, яку може втратити Україна. Ймовірно, йдеться не лише про фінансування 2026 року, а й про частину коштів, які мають надійти пізніше. А там ситуація ще складніша: міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що за базової щорічної потреби у зовнішньому фінансуванні близько $50 млрд, непокрита потреба України на 2027 рік попередньо становить $32,6 млрд.
Тобто, проблема вже не лише в затриці окремих траншів на 2026 рік, а про набагато складніше завдання – закриття фінансової діри наступного року.
Збільшення податкового тиску як частина фінансової стратегії держави
Законодавчі зміни, над якими працює Кабмін і парламент, формують кілька фіскальних напрямів. Частина заходів покликана розширити податкову базу за рахунок скасування окремих пільг (мова про посилки вартістю до 150 євро) та оподаткування нових видів доходів (які отримують користувачі цифрових платформ).
Окремий блок обмежує можливості для агресивної податкової оптимізації через правила ATAD та ТЦУ. Третій вектор стосується адміністрування податків, переводячи більше процедур у автоматизований формат та одночасно розширюючи можливості ДПС в частині аналізу даних.
Але важливо, що для держбюджету ці зміни виходять далеко за межі потенційних додаткових надходжень. Ключовим стає саме вплив на зовнішню підтримку України, і ухвалення цих та інших законодавчих поправок є частиною ширшої архітектури фінансування держави та її макроекономічної стабільності.
Втім, українська влада ставить перед собою завдання не лише зберігати доступ до вже узгоджених програм із партнерами та донорами (ЄС, МВФ, Світовий банк тощо) і збільшувати власні бюджетні доходи, а й шукати додаткові джерела коштів.
Крім того, проблема можливого недофінансування – це вже не тільки затримка окремих траншів 2026 року. Зокрема, Мінфін опублікував заяву Сергія Марченка, яку він зробив в інтерв'ю Euronews. Міністр фінансів повідомив, що в умовах, коли війна може тривати й у 2027 році, Україні потрібні додаткові джерела фінансування, і закликав повернутися до дискусії про використання заморожених російських активів.
Паралельно Мінфін обговорює з МВФ параметри бюджету-2027 та майбутні потреби у зовнішній підтримці. Фонд підкреслює, що значний дефіцит бюджету України (його розмір на 2027 рік прогнозується в межах 18-21% ВВП) залишається залежним саме від масштабів міжнародної підтримки. У той же час, нестача $32,6 млрд, про які говорив Марченко, означає, що Україні поки що доступні джерела для покриття близько 30-40% потреб у фінансуванні на 2027 рік.
Тому пакет податкових змін – це не лише спроба збільшити власні доходи держбюджету або привести фіскальні правила у відповідність до європейських стандартів. Це водночас умова збереження доступу до зовнішнього фінансування на тлі багатомільярдної непокритої потреби бюджету. А отже, Кабмін і депутати домагатимуться ухвалення цих змін, незважаючи на суперечливість окремих норм та їх негативне сприйняття бізнесом.