Запас міцності на тривалу кризу. Що показав стрес-тест для банків у 2026 році

Національний банк (НБУ) завершив оцінку стійкості банківського сектора за 2026 рік. Фінальним етапом цієї оцінки було стрес-тестування, що охопило 26 банків, на які припадає понад 90% активів системи. НБУ перевіряв, як фінустанови зможуть протистояти погіршенню економічної ситуації, зростанню кредитних втрат, зміні відсоткових ставок і валютним коливанням.

Результати оцінки показали, що більшість установ мають достатній запас капіталу, щоб продовжувати роботу та кредитування навіть за умов тривалої кризи. Водночас 11 із 26 найбільших банків мають виконати підвищені вимоги регулятора до достатності капіталу. Тобто, їм необхідно підтримувати більший фінансовий резерв на випадок покриття можливих втрат.

Але загальна ситуація порівняно з 2025 роком покращилась. Потреба банківської системи у додатковому капіталі скоротилася втричі, а частка активів банків, котрим встановлено підвищені нормативи, зменшилася з 18% до 10%.

Таким чином, можна говорити про зміцнення банківської системи, хоча окремі гравці ринку ще мають наростити запас капіталу. Виконати встановлені вимоги вони мають до початку 2027 року.

Mind розбирався, що саме показала перевірка НБУ та як вона вплине на роботу окремих банків.

Як змінювалися підходи НБУ до оцінки банків

Нацбанк почав проводити стрес-тести банків у 2015 році, а з 2018-го це стало регулярною практикою.

Пандемія COVID-19, а потім повномасштабне російське вторгнення призвели до перерв у звичному щорічному графіку. Регулятор відновив оцінку стійкості банків у 2023 році. Перевірку пройшли 20 найбільших установ, сукупні активи яких становили понад 90% системи. При цьому НБУ зробив акцент на аналізі якості активів та кредитних портфелів (AQR) з поправкою на воєнні ризики, а прогнозні розрахунки будував на трирічному горизонті з використанням лише базового (без несприятливого) макроекономічного сценарію.

Підсумки оцінки 2023 показали, що більшість банків адекватно оцінювали свої кредитні ризики, а виявлені коригування не мали істотного впливу на капітал сектора. Але для п'яти фінустанов НБУ все ж таки встановив підвищені цільові нормативи достатності капіталу. Це Правекс Банк, Укрексімбанк, МТБ Банк, Укргазбанк та Сенс Банк.

Причиною додаткових вимог регулятор назвав насамперед недостатню операційну ефективність цих банків: низьку відсоткову маржу та високе співвідношення операційних витрат до доходів. При цьому до грудня 2023 року дві з п'яти установ – Укргазбанк та Сенс Банк – вже досягли встановлених для них рівнів капіталу. Для трьох інших розрахункова потреба у капіталі становила близько 10 млрд грн. Їм потрібно було поступово виконати вимоги за рахунок прибутку, оптимізації балансів і, за необхідності, залучення коштів акціонерів.

2025 року НБУ повернувся до стандартного формату оцінки, який передбачає два макроекономічні сценарії – базовий та несприятливий. Стрес-тестування охопило 21 банк із часткою понад 90% активів сектору. За його підсумками підвищені необхідні рівні достатності капіталу були встановлені для шести банків у базовому сценарії. Це «Кредит Дніпро», Таскомбанк, ВСТ Банк, А-Банк, Банк «Львів» та Правекс Банк. Сукупно на них припадало близько 5% активів банківської системи.

У несприятливому сценарії додаткові вимоги до капіталу було встановлено для дев'яти банків. Окрім шести перерахованих, до цього списку увійшли державні Укрексімбанк та Сенс Банк, а також МТБ Банк. На всі дев'ять установ припадало 18% активів сектору. При цьому 12 банків пройшли стрес-тестування без додаткових вимог до капіталу.

Кого тестував Нацбанк 2026 року та які результати отримав

Протягом 2026 року НБУ проводив оцінку банків за традиційною методикою, яка передбачає перевірку стійкості в рамках двох макроекономічних сценаріїв – базового та несприятливого.

Оцінка поширювалася на 57 працюючих банків станом на початок 2026 року. З оцінки було виключено два банки, визнані неплатоспроможними у лютому – Мотор-Банк та Перший Інвестиційний Банк, а також новий перехідний Юте Банк.

З них для 31 фінустанови НБУ перевіряв лише якість активів (AQR), а ще 26 найбільших банків, на які припадає понад 90% активів системи, пройшли стрес-тестування. Під час відбору регулятор враховував три показники: обсяг активів, зважених за рівнем ризику, депозити населення та портфель чистих кредитів, виданих фізичним особам.

Крім того, у вибірку потрапили банки, які потребували капіталізації за результатами оцінки стійкості у 2025 році. Точний список фінустанов Нацбанк опублікував у грудні 2025 року. До нього увійшли всі банки, що є системно важливими, а також ще 10 учасників ринку.

Перелік банків, які проходили стрес-тестування у 2026 році

Джерело: НБУ *перелік системно важливих банків, який був оновлений у червні 2026 року

Щодо стрес-тестування, то для 11 із 26 банків НБУ встановив підвищені необхідні рівні достатності капіталу (стандартний норматив – мінімум 10%). На ці установи припадає близько 10% активів банківського сектору. При цьому у трьох банках – одному державному та двох приватних, сукупна частка яких становить 6% активів системи, – додаткова потреба у капіталі виникла лише за несприятливого макросценарію.

Інші банки мають забезпечити необхідні показники до початку 2027 року і підтримувати їх до наступної оцінки стійкості. Якщо фінустанова не досягне необхідного рівня або згодом порушить його, вона повинна представити НБУ програму капіталізації або реструктуризації.

У кого з банків найменший запас капіталу та про що це свідчить

У середньому по банківській системі нормативи достатності капіталу протягом 2026 року були значно вищими від мінімальних вимог НБУ. Станом на 1 жовтня норматив достатності регулятивного капіталу (НРК) становив 17,27% при мінімальному значенні 10%, норматив достатності капіталу першого рівня (НК1) – 17,06% при мінімумі 7,5%, а норматив достатності основного капіталу першого рівня (НОК1) – 17,05% при мінімумі 5,625%.

Проте системні показники не повністю відображають ситуацію в окремих установах. Серед 26 банків, що проходили стрес-тестування, найменше значення НРК зафіксовано у Банку Альянс – 11,07%, а його НК1 і НОК1 знаходились на рівні 10,2%. У ПриватБанку всі три нормативи дорівнювали 12,79%, у ПУМБ – 13,14%, у Радабанку НРК становив 13,08%, а НК1 та НОК1 – 12,40%.

Ще в кількох учасників стрес-тестування показники достатності капіталу перебували у діапазоні 13–15%. Зокрема НРК у МТБ Банку становив 14,1%, ВСТ Банку – 14,62%, Таскомбанку – 14,49%, а Банку Глобус – 13,72%.

Проте різниця між показниками окремих банків і середнім за системою рівнем – доволі суттєва. Крім того, три фінустанови зі згаданих – МТБ Банк, ВСТ Банк та Таскомбанк – за результатами оцінки стійкості у 2025 році отримали підвищені вимоги до достатності капіталу та мали виконувати узгоджені з НБУ програми реструктуризації для досягнення цільових індикаторів.

Загалом нормативи достатності капіталу дають змогу оцінити, наскільки великий запас капіталу банків в порівнянні з вимогами НБУ. Чим ближче показник до встановленої нижньої межі, тим менший цей запас і тим менший простір для можливого погіршення фінансових результатів без ризику наблизитись до регуляторного мінімуму. Але окремо ці нормативи не дають вичерпного уявлення про стійкість банку.

Нормативи достатності капіталу банків – учасників стрес-тестування НБУ у 2026 році*

Джерело: НБУ *на 1 жовтня 2026 року

Запас міцності зріс, але не в усіх. Що далі?

Головний сигнал, що його оцінка банківської системи у 2026 році надсилає ринку, – не стільки кількість фінустанов, для яких НБУ визначив підвищені нормативи достатності капіталу, скільки скорочення сукупної потреби в капіталі.

Водночас частка активів установ із підвищеними вимогами скоротилася з 18% до 10% (418 млрд грн). Це свідчить про те, що потенційний масштаб проблем із достатністю капіталу в банківському секторі став значно меншим.

Важливо й те, що результати стрес-тестування різняться залежно від сценарію. За базовим макросценарієм підвищені нормативи встановлені для восьми банків, за несприятливим – для 11. У трьох установ, на які припадає 6% активів сектора, потреба в капіталі виникає лише при реалізації більш жорсткого сценарію. Ще три банки з часткою близько 5% активів вже на початок жовтня мали достатність капіталу вище за встановлені для них необхідні рівні.

Тобто, сам факт потрапляння до групи з 11 банків не означає, що кожному з них на момент публікації результатів стрес-тестування потрібно фактично залучати додатковий капітал.

Навіть при погіршенні економічної ситуації чиста процентна маржа банків, за розрахунками регулятора, залишається на рівні, достатньому для покриття адміністративних витрат і формування резервів під кредитні втрати. У базовому сценарії вона знижується до 5,6%, у несприятливому – до 4,8%.

Втім, ці цифри поки що слід сприймати як попередню зведену картину. Лише після того, як НБУ оприлюднить у грудні докладні результати оцінки у розрізі окремих банків, стане зрозуміло, які саме фінустанови отримали підвищені вимоги, наскільки різниться масштаб необхідного зміцнення капіталу та які банки вже виконали встановлені для них нормативи.