Рейтинг життєздатності банків – 2026

Бізнес-видання Mind представляє оновлений щорічний Рейтинг надійності українських банків, сформований на основі даних за 2025 рік. Минулий рік відзначився стабільністю фінансового ринку та новим рекордним фінансовим результатом банківського ринку.

Поточний рік для банківської галузі обіцяє бути непростим: у грудні 2025-го Верховна Рада підвищила ставку податку на прибуток для банків до 50% проти 25% минулого року. Намагання банків зменшити тиск на капітал може призвести до відпливу позичальників і вкладників.

Цьогоріч – знову, як і у рейтингу-2025 – жоден банк не отримав максимальну оцінку. Найвищі 4,5 зірки зберіг Сітібанк. Високу оцінку – 4 зірки – одержали цілих 10 банків, що знов-таки свідчить про стабільність на ринку. У цій десятці – «Креді Агріколь», УкрСиббанк, ПроКредит Банк, ОТП Банк, Ідея Банк, ПриватБанк, Кредобанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк та Ощадбанк.

У зоні ризику – зменшення кількості кандидатів: з минулого року лишився лише банк «Альянс», який отримав 2 зірки. Нагадаємо, що Mind рекомендує співпрацювати з такими установами лише у виняткових випадках, коли це виправдано специфікою бізнесу або діловими зв’язками.

---

Як банки прожили 2025 рік?

Банківський сектор протягом 2025 року продемонстрував зростання за ключовими показниками та знову зафіксував рекордний прибуток.

Активи платоспроможних банків України станом на 1 січня 2026 року досягли 4,2 трлн грн, це на 414 млн грн, або 11% більше, ніж на 1 січня 2025 року. Власний капітал банків за 2025 рік зріс на 95 млн грн, або на 26%, до 463 млрд грн.

Обсяг коштів клієнтів, які банки акумулювали на початок 2026 року, досяг 3,3 трлн грн. Загальний приріст депозитів і залишків на рахунках за 2025 рік становив 16,6%, а коштів роздрібних клієнтів – 15,6%. Кредитний портфель банків також продемонстрував позитивну динаміку. Станом на 1 січня 2026 року обсяг виданих банками кредитів досяг 1,36 трлн грн, що на 4,7% більше, ніж на 1 січня 2025 року.

Зросли й доходи банків: за 2025 рік вони становили 579 млрд грн, що на 14% більше, ніж 2024 року. При цьому процентні доходи за 2025 рік перевищили 410 млрд грн, що еквівалентно 71% всіх доходів, а комісійні доходи становили 124 млрд грн, або 21,4% сукупних доходів усього банківського сектору.

За 2025 рік чистий прибуток усіх платоспроможних банків сягнув 127 млрд грн, що на 36 млрд грн, або на 39,4%, більше, ніж у 2024 році. Отже, банківський сектор укотре поліпшив фінансовий результат, і він став найвищим за всі роки роботи. А втім, варто зазначити, що 2025 року банки сплачували податок на прибуток за ставкою 25%, тоді як у 2024 році вони оподатковувалися за ставкою 50%. Тому ривок із прибутку був особливо помітним.

Випробування на міцність пройдено успішно

Важливим маркером українського банківського ринку є його стійкість. Можна з упевненістю сказати, що банки адаптувалися до викликів воєнного часу й демонструють здатність стабільно працювати навіть за максимально несприятливих умов.

Протягом 2025 року було визнано неплатоспроможною лише одну фінустанову – це РВС Банк, який поплатився ліцензією через ведення ризикової діяльності та порушення нормативів. Втім банкрутство цього банку ніяк не вплинуло на загальну ситуацію на ринку, оскільки частка його активів становила 0,04% загальних активів платоспроможних банків.

До речі, на початку 2026 року РВС Банк придбала естонська банківська група Iute Group AS, яка планує створити на його базі перехідну фінустанову, а згодом перетворити на цифровий необанк.

Також Національний банк протягом 2025 року здійснював комплексну оцінку банківського сектору. Причому вперше з початку повномасштабної війни НБУ провів стрес-тестування банків не лише за базовим, а й за несприятливим макроекономічним сценарієм, що моделював кризові події, зіставні з тими, у яких опинилась Україна та її економіка 2022 року.

У підсумку лише для 9 банків із часткою в активах на рівні 18% НБУ вирішив застосувати підвищені вимоги до достатності капіталу. Зокрема, це державні Укрексімбанк і Сенс Банк, а також банк «Восток», МТБ Банк і Правекс Банк. Але загалом ринок витримав тестування гідно: за оцінками НБУ, загальна потреба банківської системи в докапіталізації проти 2021 року скоротилася втричі.

Кредитів дедалі більше, але ставки все ще занадто високі

Одним із ключових трендів на банківському ринку у 2025 році стало зростання обсягів кредитування. Насамперед ідеться про корпоративний сектор, частка якого у кредитному портфелі банків становить 65%. Найактивніше користуються позиковими ресурсами торгівля, переробна промисловість, сільське господарство, логістика та транспортна галузь. Також великий попит мають кредити на відновлення енергетичної інфраструктури та енергоефективність. На фінансування таких проєктів бізнес із 1 червня 2024 до 1 лютого 2026 року залучив 34 млрд грн.

При цьому частка кредитів, що субсидує держава, продовжує скорочуватися: за 9 місяців 2025 року вона зменшилася на 5,4 в. п. – до 27,4%. Ринкове кредитування зростає, хоча не так стрімко, як хотілося б, оскільки ставки ще занадто високі. Вартість звичайних, непільгових, кредитів бізнесу сягає у середньому 17–18% річних.

Депозити зростають, безстрокові вклади – у лідерах

Банки не відчувають нестачі грошей. Ба більше, накопичена ними ліквідність навіть надмірна. Станом на 1 січня 2026 року на банківських рахунках було 3,3 трлн грн коштів клієнтів, що на 16,6% більше, ніж роком раніше. У тому числі обсяг коштів бізнесу становив 1,81 трлн грн, а сума коштів населення – 1,41 трлн грн. Що показово: клієнти віддають перевагу рахункам до запитання – частка безстрокових коштів бізнесу в банках перевищує 79%, а коштів фізосіб – 67%.

Приплив ліквідності не вичерпується вже кілька років поспіль: кошти клієнтів у банках з 2022 до 2026 року зросли більш ніж на 60%, що значно перевищує приріст кредитного портфеля. Тому банки традиційно розміщують вільні ресурси в державних облігаціях (ОВДП) і депозитних сертифікатах НБУ. За 2025 рік обсяг ОВДП у власності банків зріс на 6% – до 937 млрд грн, а в сертифікатах НБУ банки тримають 500–600 млрд грн. При цьому обидва інструменти забезпечують стабільну дохідність на рівні 15–17%, що дає банкам можливість платити вкладникам за гривневими депозитами 13–14% річних і залишати собі маржу в розмірі 2–3 в. п.

Високі податки, жорстке регулювання та конкуренція

У 2026 році банківський сектор буде вимушений працювати в непростих умовах.

По-перше, у грудні 2025 року Верховна Рада вирішила збільшити ставку податку на прибуток для банків із 25% до 50%. Для того щоб знизити негативний вплив надмірного податкового тиску на капітал, банки можуть вдатися до зниження депозитних і збільшення кредитних ставок. А це, як наслідок, може призвести до певного відпливу позичальників і вкладників.

По-друге, НБУ посилюватиме вимоги до буфера консервації капіталу, запровадження яких він відклав через повномасштабне вторгнення. Йдеться про те, що банки будуть зобов'язані формувати резерв і нарощувати капіталізацію понад мінімальні нормативи. Джерело цього резерву – прибуток, який, нагадаємо, і так скоротиться внаслідок зростання податкового навантаження. Буфер є своєрідною подушкою безпеки на випадок нової масштабної кризи. Причому для системно важливих банків, від яких залежить стабільність усього ринку, буфер може бути збільшений.

По-третє, банки посилять конкурентну боротьбу, щоб максимізувати свої доходи й утримати частку ринку. І це буде досить болючий процес, оскільки клієнти звикли до низьких тарифів і цифрових банківських сервісів, використання яких є безплатним (за деякими винятками). При цьому доходи банків від класичних комісій поступово знижуються. Не в останню чергу це відбувається через тиск із боку платіжних систем, як-от Visa і Mastercard, а також внаслідок зростання популярності безкомісійних рішень.

Методика рейтингу

Рейтинг Mind враховує найважливіші фактори фінансової стійкості, які можна розрахувати на основі публічної інформації для платоспроможних банків.

Під час підготовки методики рейтингу беруться до уваги фактори, що визначають життєздатність банків:

1. Достатність капіталу.
2. Якість кредитного портфелю.
3. Рентабельність діяльності банку.
4. Ліквідність.
5. Підтримка та ризики власників.
6. Безперебійність виплат.
7. Системне значення банку.
8. Ризик відкритої валютної позиції.

У методиці також враховуються економічні нормативи діяльності банків, які розраховуються Національним банком України.

Так, у розрахунку фактора достатності капіталу враховується значення нормативу Н2. При розрахунку рівня проблемності кредитів враховуються нормативи Н7–Н9. У розрахунку ліквідності також враховані нововведені показники нормативів НБУ LCR (норматив коефіцієнта покриття ліквідності), а найбільша вага надається фактору, що має найменше значення. У розрахунку також використовується норматив ризику загальної відкритої валютної позиції.

Здатність банку переживати періоди системних дисбалансів визначається як загальна сума балів факторів стабільності – від 1 до 4, зважених на важливість кожного фактора – від 0 до 1. Залежно від загального заліку банк отримує певну кількість зірок – від 0,5 до 5.

Джерела даних: показники фінансової звітності, опубліковані на офіційному сайті НБУ й на корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу. Для визначення фактора «Підтримка та ризики власників» використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформагентств та інформація Mind.

У факторі «Підтримка та ризики власників» також враховується, чи продовжує банк працювати у рф.

Mind за допомогою аналізу й дослідження історичної важливості кожного з факторів, а також шляхом опитування банківських експертів визначив рівень важливості кожного з факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

На сьогодні, за наявного рівня прозорості банківської системи та фінансової звітності банків, методика Mind для розрахунку факторів максимально адекватно відображає здатність фінансових установ вижити в умовах економічної турбулентності.

Фактори та формули розрахунку

№	Фактор	Показник	Формула*	Діапазони присвоєння балів	Вага фактора
1	Відповідність капіталу активам	Коефіцієнт достатності власного капіталу	(EQ/NetA) *100%	>16% – 4 б. 12–16% – 3 б. 8–12% – 2 б. 0–8% – 1 б.	0,1
		Н2 (адекватність регулятивного капіталу)	норматив НБУ	>30% – 4 б. 20–30% – 3 б. 10–20% – 2 б. <10% – 1 б.
2	Проблемність кредитів	Співвідношення недіючих кредитів до кредитного портфеля	NPL/L	<10% – 4 б. 10%-20% – 3 б. 20%-40% – 2 б. >40% – 1 б.	0,15
		Н7 (кредитний ризик одного контрагента)	норматив НБУ	<10% – 4 б. 10–20% – 3 б. 20–25% – 2 б. >25% – 1 б.
		Н8 (великі кредитні ризики)	норматив НБУ	<200 – 4 б. 200–400 – 3 б. 400–800 – 2 б. >800 – 1 б.
		Н9 (інсайдерські кредити)	норматив НБУ	<10% – 4 б. 10–20% – 3 б. 20–25% – 2 б. >25% – 1 б.
3	Підтримка і ризики власників	Власники: держава, іноземна корпоративна структура, фізична особа-нерезидент, резиденти України; рейтинги іноземних материнських структур; ризики походження акціонерів	–	– Кінцевими акціонерами банку є уряди або публічні компанії країн із суверенними рейтингами «A» і вище – 4 б.  – Кінцеві (реальні) іноземні власники володіють контрольним пакетом або входять до акціонерних фінансових груп країн із рейтингом нижче «A» – 3,6 б. – Кінцевим бенефіціаром є уряд України. Іноземні власники, що мають профільний бізнес у країні походження з рейтингом нижче «А» – 3,2 б. – Рекапіталізовані українські банки – 2,8 б. Або міжнародні банки, що продовжують працювати у рф. – Іноземні власники мають менше 50% капіталу, або ж є фізичними особами-нерезидентами, або банк належить непублічним компаніям країни з рейтингом нижче A. Українські власники, що мають потужні ФПГ, а банк має низький відсоток кептивності – 2,4 б. – Банк не належить державі, але має реальних українських власників (у тому числі входить до ФПГ) – 2 б. – Банк не має реальних (не номінальних) іноземних власників або банк належить резидентам країни з високими ризиками – 1,6 б – Невідомий український власник, або банк є непрофільним активом – 1,2 б. – Банки з російським державним капіталом (що входять до санкційного списку) – 0,8 б. – Власники банку в розшуку – 0,4 б.	0,2
4	Ефективність діяльності банку	Рентабельність середньорічного власного капіталу	(PROF_yoy/EQ_avg) *100%	>20% – 4 б. 10–20% – 3 б. 0–10% – 2 б. <0% –1 б.	0,15
		Операційна рентабельність капіталу	(PROF_yoy + Taxes + LoanLossProvisions)/ EQ_avg *100%	>100% – 4 б. 50–100% – 3 б. 0–50% – 2 б. <0% –1 б.
		Чиста відсоткова маржа	(%Income – %Costs)/InterestBearingAssets *100%	>15% – 4 б. 10–15% – 3 б. 5–10% – 2 б. 0–5% – 1 б.
5	Ліквідність банку	Відношення високоліквідних активів до зобов'язань; відношення коштів на коррахунках банків до зобов'язань	LiqA / LIAB;	>15% – 4 б. 10–15% – 3 б. 5–10% – 2 б. <5% – 1 б.	0,2
		LCR (норматив покриття ліквідності загальний)	норматив НБУ	200–400% – 4 б. 150–200%, >400% – 3 б. 120–150% – 2 б. 100–120% – 1 б. <100% – 0 б.
		LCR (норматив покриття ліквідності в іноземній валюті)	норматив НБУ	200–400% – 4 б. 150–200%, >400% – 3 б. 120–150% – 2 б. 100–120% – 1 б. <100% – 0 б.
6	Безперебійність виплат	Масові випадки неповернення, наднизьких лімітів або затримки вкладів за останні шість років	–	– Випадків не зафіксовано – 4 б. – Зафіксовано випадки неповернення чи затримки вкладів у минулому (останні шість років) – 3 б.  – Банківські ліміти на зняття коштів з рахунків значно нижчі за ліміти регулятора, часткові проблеми з виплатою вкладів – 2 б.  – Поточні численні затримки і неповернення вкладів, зокрема й масові протести вкладників і перебої у роботі платіжної системи – 1 б.	0,05
7	Системне значення банку	Визначення системної важливості з боку НБУ, обсяг активів	–	– Державні банки, що входять до п'ятірки найбільших – 4 б. – Для інших банків присвоюються бали від 1 до 3 шляхом апроксимації місця банку в ранкінгу за обсягом активів.	0,1
8	Ризик відкритої валютної позиції	Л13-1 (ризик загальної довгої позиції)	норматив НБУ	>5% – 1 б. 4–5% – 2 б. 3–4% – 3 б. <3% – 4 б.	0,05
		Л13-2 (ризик загальної короткої позиції)	норматив НБУ	>5% – 1 б. 4–5% – 2 б. 3–4% – 3 б. <3% – 4 б.
	Загальний залік	Сума балів факторів, зважених на відповідні ваги	ЗЗ = Сума факторів* вага фактора		1,00

*Умовні позначення, використані у формулах:
EQ ─ власний капітал;
EQ avg ─ усереднений власний капітал за останні 12 місяців;
L ─ кредити (з урахуванням резервів під кредитні ризики);
LIAB ─ чисті зобов'язання;
LiqA ─ грошові кошти та їхні еквіваленти;
NetA ─ чисті активи (загальні активи, скориговані на сформовані резерви);
NPL ─ недіючі кредити (сума за кредитними операціями IV і V категорій якості);
PROF_yoy ─ фінансовий результат (прибуток або збиток) за останні 12 місяців.

Кожному фактору, перед тим як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, в який потрапляє значення показника, що відображає кількісний вміст фактора.

Наприклад, якщо фактор «ефективність діяльності банку», виражений показником «рентабельність середньорічного власного капіталу», перевищує 5%, такому банку присвоюється найбільша сума балів – 4. Якщо ж він менше 5%, але більше 0% – 3 бали. Якщо значення показника знаходиться в діапазоні від -50% до 0% – 2 бали. Якщо коефіцієнт ліквідності становить менше -50%, банк отримує найменший бал – 1. Згодом отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактора. Чим більше значення загального заліку, тим вищі шанси в банку вистояти в кризові часи.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, які беруть участь у рейтингу, у порядку зниження суми їхнього загального заліку – ЗЗ. Після цього, залежно від діапазону, в який потрапляє кожен банк, виділяються 10 рейтингових груп банків. Групам присвоюється кількість зірок від 0,5 до 5 з кроком 0,5 зірки.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми загального заліку – ЗЗ	Зірки банку від Mind	Зміст категорії
3,70 і більше	*****	Високий рівень життєздатності
від 3,10 до 3,69	****	Стабільний рівень життєздатності
від 2,50 до 3,09	***	Задовільний рівень життєздатності
від 1,90 до 2,49	**	Низький рівень життєздатності
від 1,30 до 1,89	*	Катастрофічний рівень життєздатності

Зміни та доповнення

Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також унаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.

Від редакції:

Головною є рейтингова категорія банку – від 0,5 до 5 зірок, а не його порядковий номер у таблиці. Редакція й автори рейтингу не несуть відповідальності за рішення третіх осіб, ухвалені винятково на підставі цього рейтингу. Рейтинг має виключно інформаційний характер. У ньому висловлено думку редакції щодо рівня життєздатності та стійкості банків на основі фінансової звітності. Рейтинг не можна розглядати як єдину рекомендацію для вибору банківських продуктів.

Методика: Роман Корнилюк, Євген Шпитко.