Вадим Бортник: «Для мене головний інтерес – керування системами з великою кількістю стейкхолдерів та високою невизначеністю»

Випускник kmbs та резидент powered KMBS alumni platform про те, як в kmbs допомогли з розумінням власної ролі в бізнесі, побачити візію бізнесу та знайти точки дотику до свого подальшого шляху

ー У якому ти зараз бізнесі і як з'явилася ідея його створення?

ー Нині я в гастрономічному бізнесі та франчайзингу: близько 40 сендвіч-барів, половина з яких ー власні, а решта ー франчайз. Ідея бізнесу з'явилася після поїздки до Америки. Я вже певною мірою був у ньому, адже в батьків є ресторан. Тому у мене були спроби самостійно створити кафе, яке  згодом стало успішним. Але мене цікавило  масштабування, що з класичними ресторанами робити важко. Тому я зрозумів, що мій шлях – фастфуд і саме в США я зміг віднайти свій концепт.

ー Як довго ти в цьому бізнесі і як на його розвиток вплинуло навчання в kmbs?

ー У цьому бізнесі я вже 10 років. Але саме у kmbs  знайшов точки дотику до свого подальшого шляху, побачив візію бізнесу, його напрям. Мій ментор, Олена Козлова (також випускниця President MBA), допомогла мені подолати деструктивну поведінку, яка була викликана неправильним розумінням власної ролі в бізнесі. Я нав'язував собі операційне управління, бо маю підприємницький тип лідерства.Під час навчання я зміг виявити свої головні мотивації: слава, складні челенджі, створення нового. У середині навчання я зрозумів, що потрібно змінювати роль і почав шукати СЕО. Після закінчення навчання, я три місяці передавав справи, а нині вже рік як ця людина повністю управляє моїм бізнесом. За мною залишилося лише управління бюджетом, стратегією та мотивацією. Близько 20 годин на місяць я займаюся Freshline, а решту часу приділяю пошуку нових проєктів.

ー В якому напрямку є думки спрямувати свою енергію?

ー Я хочу змінити ринок своєї діяльності. Бо що таке фастфуд? Це – червоний океан. Тут важко впроваджувати інновації, адже дуже багато гравців. Візійні тренди: або доставка з мільярдними капіталами, або якість операційної ефективності. Але я шукаю щось нове для себе. В мене є фінансова подушка, тому я можу спрямувати енергію в те, чим я хочу займатися, управлінням складними системами.

ー Що ти маєш на увазі під «складною системою»?

ー Це те, що викликає в мене почуття челенджу. В бізнесі є тільки два напрямки роботи, якщо дуже спростити:  клієнт, якому потрібно знайти цінність і показати її, і співробітник або партнер, якого потрібно мотивувати. Два напрямки та чотири мети: цінність, демонстрація, мотивація, ефективність. А ось соціальні й політичні системи мають більше коло зацікавлених сторін. Для мене головний інтерес – керування системами з великою кількістю стейкхолдерів та високою невизначеністю й ризиками.

ー Це розуміння прийшло під час навчання  чи саме завдяки роботі із твоїм ментором, Оленою?

ー І в Школі, й з Оленою. Треба змінюватись: змінювати не лише себе, а й те, що робиш. Я не зможу стати лікарем чи вченим, але як управлінець я зможу керувати в ІТ або бути частиною політично-громадської історії. Все це і є для мене визнанням та складністю створення нового. Коли ми були з kmbs в Естонії, я побачив цифрову державу, і захотів втілити цю модель в Україні. Також я вирішив, що буду жити в Харкові. Зараз може відбутися хвиля, яка здатна щось змінити. Чиновником, звісно, я не зможу стати, бо не зможу комфортно працювати у цих державних ґратах. Тому наразі я відкрив консалтингову компанію з розробки ІТ-стратегій, тестово консультую.

ー У чому полягає твоя цінність як консультанта?

ー Є муніципалітет та уряд, і є багато ІТ-компаній. У Барселоні я побачив, що жодне smartcity не було зроблено державою. Державі потрібно приватне партнерство, потрібно відкрити в Україні вікно конкуренції, щоб сюди заходили працювати компанії. Я планую допомагати державі та бізнесу, знайти їх точки дотику. Вже зараз, мені вдалося включити до стратегії діджиталізації Харкова три блоки клієнтів цієї системи: харків’янин, бізнес, місто, як організація. Мій внесок – введення орієнтації стратегії на користувача, а не на сам процес. Ми маємо фокусувати усі ці речі.  По-друге, в медичній сфері інформаційна система Харкова не відповідала потребам кінцевого споживача. Я не міг щось зробити формально, але мені вдалося почати спілкування з ключовими гравцями ринку медичних сервісів, що розуміються на потребах саме споживача продукту. Отримав зв'язок із мером та владою. Зрештою, ухвалили взяти вже готове рішення, а не інвестувати гроші в розробку нового.

ー Повернемося до особистого. Ти був у США, але повернувся. Чому вирішив залишитися в Україні?

ー Це не тільки про патріотизм, мені простіше реалізуватися в Україні. Я дуже багато програвав на вході в ринок США, адже моїх компетенцій у 25 років не вистачало для Америки, а деякі навички, наприклад, комунікативні, там не були б цілковито відновлені. Я ніколи не зміг би так говорити англійською, як українською чи російською. Не бачив сенсу ставити такий експеримент над собою.

ー Тобто, Україна – країна можливостей?

ー В Україні я потенційно можу стати мером чи президентом, а в США – ні. Я – єврей, тому в мене багато друзів із єврейських організацій, які виїхали за межі України. Я бачив, якими є їх почуття, як виглядає їх реалізація в еміграції, як вони будують родини, заводять друзів. Але туризм та ПМП – це про різне, тому живу тут, в Україні.

ー Ти закінчив навчання влітку. Які нині в тебе стосунки зі спільнотою?

ー Мені не вистачає спілкування. Я навіть залишав запит на додаткові модулі. Як на мене, спілкування між учасниками групи є дуже важливим.

ー Як думаєш, чого не вистачає спільноті alumni?

ー У першу чергу, мабуть, зовнішніх проєктів. Тобто, не вистачає адвокаційних компаній, наприклад, або взаємодії alumni з музеями, школами, чи міською радою. Мова про зовнішній сенс, а не існування заради себе, продовження не освітньої, а суспільної діяльності. Премія імені Георгія Гонгадзе – приклад правильного проєкту спільноти.. Тобто щось, що потрібно бізнесу: онлайн-курс навколо alumni, патріотизм, поширення кола впливу, наприклад, залучення не лише людини, а і його сім'ї.

ー З якою формою співпраці або продуктом до тебе можна прийти випускнику?

ー Можемо робити brainstorm, crash-test бізнес-проєктів, зовнішні івенти.з усім цим я готовий допомогти.

Інтерв'ював Павло Білодід 15 лютого 2020 року.