Епоха cashless: як безготівкові платежі змінюють звички українців

Культура безготівкових розрахунків дедалі активніше проникає в повсякденне життя сучасної людини. Україна не залишилася осторонь від цього тренду. Mind нещодавно вже писав про те, як передові технології полегшують життя споживачам банківських послуг, студентам різного віку, пасажирам таксі та клієнтам ресторанів. Тепер Валерія Вагоровська, фінтех-експерт і керуючий партнер платіжної платформи FONDY, продовжуючи цю тему, розповідає про нові можливості для покупців і туристів.

Як було раніше? Щоб дозволити собі неспішний і ґрунтовний шопінг – особливо якщо планувалася закупівля за «довгим списком» або одне велике придбання – всій сім'ї потрібно було спеціально виділяти цілий вихідний день або навіть два.

Чому це було незручно? Вибравшись до магазинів за їжею на тиждень наперед, необхідною побутовою технікою або будівельними матеріалами, доводилося довго блукати між стелажами в пошуках потрібного товару. Потім – вистоювати в чергах до каси, після чого ще й морочитися з доставкою.

Що змінилося? Гіпермаркети – як продуктові, так і ті, що спеціалізуються на побутовій техніці та будматеріалах, – активно впроваджують онлайн-технології у свою роботу. Гіганти ринку – «Ашан», «Мегамаркет», Novus, а також «Епіцентр», Leroy Merlin, Rozetka, Moyo та інші – дозволяють зробити замовлення на сайті, там же сплатити його банківською карткою і потім просто чекати кур'єра з товаром.

За даними «GFK Україна», найбільшою популярністю в сегменті онлайн-покупок користуються побутова техніка і електроніка. Цю групу товарів «не відходячи від екрану» купує трохи більше половини покупців, з яких 44% вже використовують для цього свої смартфони. Пріоритетні способи оплати: картою – 36%, розрахунок готівкою – 23% від загальної кількості трансакцій, решта припадає на кредитні кошти.

Згідно зі статистикою, яку надала «Нова Пошта», з 1 січня 2019 року на 25% збільшилася кількість українців, які роблять покупки в іноземних онлайн-магазинах.

На першому місці за популярністю опинився eBay – 28% від оформлених онлайн-замовлень. За ним йдуть Amazon (22%) і 6pm (13%). Серед магазинів, у яких найчастіше робляться покупки, також Victoria’s Secret, H&M і Carter’s.

Больові точки і точки зростання. На жаль, не всі найсвіжіші законодавчі новації працюють «у плюс» онлайн-торгівлі. Наприклад, справжню паніку серед підприємців викликав закон про обов'язкове використання РРО. Прописана в ньому необхідність видавати покупцеві касовий чек конфліктує з практикою часткових передоплат і розрахунків післяплатою з інтернет-магазинами. Мережа Rozetka.ua навіть «пригрозила» згорнути свою діяльність. Проти нововведень висловилася і «Нова Пошта». Пізніше уряд заспокоїв малий бізнес, мовляв, «за ним ніхто спеціально не ганятиметься», а великий – закликав відмовлятися від тіньових схем отримання доходу.

Безумовно, виведення економіки країни з «сірої» зони – мета більш ніж благородна, але її бажано досягати з урахуванням усіх переваг технологічного прогресу. Для цього є сенс взяти на озброєння західний досвід, збудувавши систему, за якої бізнес і фіскальні органи не грають у хованки один з одним, а споживачі зберігають можливість безпечно здійснювати будь-які покупки «в один клік».

Як було раніше? «Сімейний фольклор» у людей старшого покоління ще рясніє байками із серії «Як я вперше опинився за кордоном». Одне з головних питань, що запам'яталися: скільки брати з собою готівки? А після: як декларувати і де обміняти на місцеву валюту?

Чому це було незручно? Крім перерахованих вище питань, більшість туристів хвилювало, як співвіднести свої фінансові можливості із «ввізними лімітами» кожної конкретної країни і як потім зберегти привезені гроші: багатьох лякала можливість крадіжки, а також ризик того, що спритні «аборигени» ошукають під час обміну валюти, здійсненні покупок або оплати за послуги готельєрів та перевізників.

Що змінилося? Два з половиною роки тому українці отримали безвізовий режим з Євросоюзом, і за цей час ним вже скористалося понад 2 млн туристів. Українські банки у зв'язку з цим провели роз'яснювальну кампанію, в ході якої рекомендували своїм клієнтам не брати в подорож Європою готівку, а користуватися валютними рахунками. Адже карти несуть в собі набагато менше ризиків, ніж паперові гроші. Якщо ж карта буде загублена, вкрадена або «з'їдена» банкоматом, у Visa/Mastercard існує послуга екстреної доставки готівки в будь-яку точку світу.

Ще один плюс на користь карти – відсутність необхідності декларування при в'їзді. Про зручність безготівкового розрахунку говорить також той факт, що за ці два з половиною роки більша частина грошей за кордоном була витрачена саме при розрахунках карткою, а не при зніманні готівки в банкоматах. Наприклад, з березня по грудень 2018 року українські туристи витратили за кордоном близько 30 млрд грн, 88% від загального числа склали розрахунки картою. Звучить дивно, але при цьому показник використання безготівкового розрахунку в самій Україні залишається на рівні 44%.

Уся туристична сфера відчутно «діджиталізувалася» на користь клієнта. Самостійним мандрівникам більше немає потреби стояти в черзі за квитками на літак, не потрібно дзвонити в готель, аби забронювати номер, писати листи і ходити в консульство, щоб отримати візу. Не потрібна готівка в національній грошовій одиниці, аби комфортно почуватися в іншій країні.

Квиток на літак можна купити онлайн прямо на сайті перевізника, а питання з житлом вирішують сервіси Booking або AirBnB, сайти і мобільні додатки яких допомагають знайти квартиру чи готель, забронювати її з гарантією відшкодування в разі виникнення проблем. Та й візу в десятки країн тепер можна оформити в режимі онлайн.

Для тих, хто не готовий планувати свій тур самостійно, з'явилися десятки турагентств – Join UP, ANEX Tour, TEZ Tour, Poehalisnami тощо – з просунутими сайтами, де користувачеві досить вибрати бажаний тур і оплатити його карткою. Гроші на карті будуть заморожені до підтвердження броні туру, а всі квитки і документи стануть доступні в особистому кабінеті й на пошті вже наступного дня.

Разом з туристами від появи cashless виграли туроператори і банки. Останні змогли збільшити кількість випущених карт і розвинути додаткові сервіси: кешбек, лаунж-зони в аеропортах і вокзалах, пріоритетний прохід на посадку, знижки на оплату квитків, покупок і т. д.

Больові точки і точки зростання. Підвищення мобільності громадян виводить на перший план клієнтоорієнтованість у кожній ланці ланцюжка туристичних послуг. Цілодобова доступність банкоматів і терміналів, зручність інтерфейсу і клієнтської підтримки, гнучка система тарифів і знижок, налагоджений зворотний зв'язок – ці та безліч інших опцій стали справжнім викликом для банків, турфірм, візових центрів, перевізників, готелів і мобільних операторів.

Не останню роль тут зіграла і можливість порівняти, «як у них» і «як у нас»: багато туристів, повернувшись з-за кордону, стають вимогливішими до вітчизняного сервісу. До того ж очевидним став «цифровий розрив» між жителями великих міст і периферії самої України. А тому взята за основу ідея діджиталізації всієї країни разом із підвищенням цифрової грамотності її жителів, безумовно, відкриє нові обрії як для туристичної сфери, так і для всіх її клієнтів, включаючи закордонних гостей, яких так активно зазивають помилуватися українськими краєвидами.

Як було раніше? Київський вокзал, літо, черги. Щоб купити квиток на пріоритетні напрямки, доводилося вистоювати близько двох годин, сподіваючись, що до того моменту, як опинишся біля віконця, ще залишаться хоч якісь квитки, нехай і на верхню бічну полицю біля туалету. Не легше було і тим, хто потребував квитків на літак. За жаданим папірцем доводилося їхати в спеціально обладнані авіакаси, а там – мати справу з тим самим «джентльменськім набором»: черги, ажіотаж і повна відсутність впевненості в успіху заходу.

Що змінилося? Зміна концепції квиткових продажів, пов'язана з появою електронного квитка, стала новою парадигмою для українського ринку.

З 2012 року «Укрзалізниця» ввела можливість спочатку бронювати (з викупом у касі), а потім і взагалі купувати квитки на сайті. Онлайн було продано понад 100,5 млн квитків на поїзди. В УЗ також відзначили, що відсоток проданих квитків через онлайн-сервіс бронювання і продажу booking.uz.gov.ua постійно зростає. І якщо у 2018 році на інтернет-покупку квитків припадало 48% від усіх проданих проїзних документів, то зараз частка таких проїзних документів становить 56%.

Прихід cashless в транспортну сферу дав хороший поштовх до появи сайтів-агрегаторів із залізничними, автобусними та авіаквитками. За аналогією з Glovo і ресторанами, сайти на кшталт Busfor, TicketsUa та інші збирають всі пропозиції від перевізників і показують їх у зручному вигляді на сайті або в мобільному додатку. Користувач за допомогою фільтрів обирає напрямок, дату, рейс і викуповує бажані місця, тут же оплачуючи покупку. Квиток можна або роздрукувати, або пред'явити в електронному вигляді зі смартфона під час посадки.

Аналогічний підхід почали застосовувати і авіакомпанії, тим самим відчутно покращили життя своїм пасажирам, позбавивши їх від необхідності їхати в касу.

Послідовником безготівкового розрахунку став і муніципальний міський транспорт. У червні 2015 року в Україні стартувала програма безготівкової оплати проїзду. Пасажири київського метрополітену отримали можливість розплачуватися картами Mastercard на жовтих турнікетах. У травні 2017-го в нашій країні набув чинності закон про е-квиток.

За даними КП «Київський метрополітен», за перші три роки нововведення 28 млн поїздок були оплачені банківськими картами. А QR-кодами для оплати проїзду в період 2017–2019 років пасажири скористалися понад 8 млн разів. Спостерігається і стійка тенденція до активізації безготівкового розрахунку в транспорті. Наприклад, з січня по травень 2019 року пасажири муніципального транспорту заплатили безготівково таку саму суму, як за весь 2018 рік. За словами представника Mastercard, в Україні ті, хто хоча б раз зробив оплату в транспорті картою, починали вдвічі частіше розплачуватися нею і в інших місцях.

Больові точки і точки зростання. Можливість купувати в режимі онлайн квитки на транспорт здатна принести відчутний профіт не тільки пасажирам. Зібрані в процесі масиви «великих даних» за грамотного підходу можуть стати дорожньою картою для багатьох інфраструктурних проєктів. Прогнозувати і регулювати завантаженість певних напрямків, оновлювати рухомий склад, проєктувати нові дороги, термінали і навіть цілі курортні анклави – тепер цілком реально, використовуючи інформацію, агреговану з «квиткових» сервісів. А на місцевому рівні електронні платежі в транспорті допомагають налагодити облік грошей і пасажирів, призупинити відтік коштів повз бюджет, що у свою чергу, згідно із законом замкнутого циклу, дасть можливість активніше інвестувати в місцеву інфраструктуру.

Замість післямови

Завдяки приходу cashless зменшилися черги в магазинах, пішла в минуле необхідність їздити в каси, щоб купити квиток, зникли складнощі з обміном валюти за кордоном і хаотична біганина по банкоматах у пошуках готівки в очікуванні кур'єра служби доставки. Імовірність втратити гроші або потрапити в ситуацію з шахраями також зведено до мінімуму. Транзакції можна оскаржити, картку – заблокувати і перевипустити, шахрая – швидко відстежити і покарати.

Тому цілком очевидно, що з кожним роком саме безготівкові платежі займають більшу частину платіжного життя не лише кожної людини, але і компаній, які завдяки їм уже сьогодні можуть запропонувати сервіси, що роблять життя громадян простішим і вільнішим. І однією з головних ознак такої свободи стає відмова від готівки в кишенях.