Наприкінці минулого року Україна запровадила відкриту систему для обрання суддів до різноманітних судових інстанцій. Крім того, ці процедури вже відбуваються не на папері, а поступово переводяться «у цифру». Що саме змінилося у процедурах, яку інформацію містить е-досьє суддів і чого очікувати від диджиталізації у цій сфері, розповів Mind заступник керівника секретаріату ВККС Тарас Нешик.
На жаль, судова влада продовжує «пасти задніх» у рейтингу довіри громадян до державних інститутів. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, суди і прокуратура – українські інституції, до яких українці ставляться найбільш критично. Так, судам довіряють 25% громадян, не довіряють – 34% (решта не мають визначеного ставлення).
Не без причини, суспільство сприймає суддів як відірвану від суспільства групу людей, що призначаються на високі посади загадковим чином. При цьому про досвід і професійних шлях суддів пересічний громадянин не знає нічого. Звідки взятися довірі до системи, якщо українці не знають її представників?
Читайте також: Дистанційне судочинство: Кабмін пропонує розпочати процес
Положення щодо необхідності формування та ведення досьє в електронній формі на законодавчому рівні закріплено з 2016 року в межах реалізації судової реформи в Україні. Фактично ж дані е-досьє кандидата на посаду судді почали формуватися лише у грудні 2023-го.
Так, вперше в історії наприкінці минулого року зусиллями новообраного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) кандидати на посаду суддів взяли участь у відкритому конкурсі на посади суддів апеляційних судів через електронний кабінет суддівської кар’єри. Останній для успішних кандидатів трансформується у е-досьє судді, у якому буде доступна така інформація (за винятком конфіденційної):
Учасники судових спорів і їхні представники, журналісти, громадські активісти, правозахисні організації та будь-які особи, що мають кваліфікований електронний підпис вільно досліджуватимуть інформацію про те, ким є і наскільки компетентні майбутні представники Феміди.
Читайте також: Вступ до ЄС: яких змін у судовій системі очікують від України
Е-досьє судді також значно прискорить і здешевить процес добору суддів.
Наприклад, для участі в конкурсі на посаду судді апеляційного суду до ВККС звернулося 2076 кандидатів. При цьому згідно із законодавством, досьє кандидата на посаду судді має бути оприлюднено на офіційному вебсайті ВККС. Тобто під час подачі документів кандидатами у паперовому вигляді комісія мала б організувати процес сканування мільйонів сторінок і вивантаження їх на свій сайт. Це тисячі людиногодин, які оплачують платники податків.
Е-досьє кандидата вирішує питання оперативності та економічної ефективності обробки даних. Крім того, у разі настання надзвичайної події і потреби в невідкладній евакуації матеріально-технічних засобів, зберегти повноту даних в е-формі набагато простіше, аніж паперових документів.
Читайте також: Суди Шредінгера: судова гілка влади в Україні одночасно і працює і ні
Закон чітко визначає типи інформації з обмеженим доступом:
Право повного й безпосереднього доступу до досьє мають, зокрема, члени, інспектори ВККС, Вищої ради правосуддя, а також компетентні працівники ВККС, до повноважень яких належить формування та ведення досьє.
З 30 грудня 2023 року закон наділив правом повного доступу до матеріалів досьє також членів Громадської ради доброчесності, що також для України є історичним зрушенням. Це рішення свідчить про суттєві зміни в рівні залученості та громадського контролю за забезпеченням права на справедливий суд в Україні.
Наступним етапом має стати автоматизована взаємодія е-досьє з інформаційними та довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями (адміністраторами) яких є інші органи, з Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Виконання завдання щодо повноцінного початку роботи електронного суддівського досьє визначено як обов’язкове в межах реалізації Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки.
Для реалізації цих завдань надважливим є питання співпраці ВККС з міжнародними організаціями, зокрема Програмою USAID «Справедливість для всіх», Проєктом ЄС «Підтримка реформ та цифровізації сектору юстиції в Україні (Право-Justice II)» та Проєктом IDLO «Підтримка реформи судового врядування в Україні».