Дистанційне судочинство: Кабмін пропонує розпочати процес

Останнім часом тільки й мови, що про диджиталізацію. Даремно заперечувати, що цей процес – також шлях для подолання корупції, пришвидшення правосуддя. Нещодавно Верховна Рада України ухвалила низку важливих актів на шляху до запровадження цифрового судочинства. Декілька законодавчих ініціатив досі очікують свого розгляду, зокрема проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві №9090. Що передбачає цей документ і як може вплинути на ситуацію в судочинстві в разі його ухвалення, розповіла Mind старша юристка у практиці комерційного вирішення спорів АО «Арцінгер» Ірина Гутнік.

Номер і дата реєстрації: №9090 від 10.03.2023.

Автори: Кабінет Міністрів України.

Альтернативи: станом на 2 серпня 2023 у ВР не зареєстровано альтернативних законопроєктів.

Етап: станом на 2 серпня 2023 року законопроєкт опрацьовується в комітетах ВР. Уже отримано загалом позитивний відгук Комітету з питань цифрової трансформації та нейтральний висновок бюджетної експертизи.

Очікується отримання висновків від решти профільних комітетів та розгляд парламентом. У разі його прийняття, закон набере чинності з дня наступного за днем опублікування (крім окремих положень, які наберуть чинності 31.12.2023 – одночасно з набранням чинності законом №2801-IX (щодо укладення угоди з ЄС про взаємне визнання довірчих послуг).

Ціна питання: у пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат із державного та місцевих бюджетів. За задумом авторів законопроєкту, його реалізація здійснюватиметься в рамках бюджету, виділеного на правосуддя.

А в умовах, коли судам час від часу бракує коштів на відправлення кореспонденції, сумніваємось, що впровадження ініціатив пройде безболісно для бюджету.

Читайте також: Судочинство в смартфоні: які зміни пропонує Кабмін

Зміст: що передбачає цей законопроєкт? 

Перше – дистанційна участь у засіданні поза межами приміщення суду та для суддів, інших учасників справ (секретаря судового засідання, свідка, перекладача, експерта) в адміністративному, цивільному, господарському процесах.

Однак, для суддів, секретарів, свідків, перекладачів дистанційна участь у засіданні буде можливою за таких обставин:

• в умовах воєнного чи надзвичайного стану в разі виникнення обставин, які зумовлюють загрозу їхньому життю, здоров’ю та безпеці;
• у межах територій, підконтрольних Україні;
• якщо матеріали справи є в електронному вигляді;
• за умов, що технічні засоби, які використовуються, забезпечують належну якість звуку/відео, інформаційну безпеку;
• здійснюється відеозаписування та транслювання засідання в інтернет (якщо розгляд справи здійснюється у закритому судовому засіданні, дистанційне судове засідання, як і раніше, не є опцією).

Під час проведення дистанційного судового засідання діятимуть також такі правила:

• ведення протоколу судового засідання в електронній формі, а в разі об’єктивної неможливості здійснення фіксування засідання суду технічними засобами – секретар фіксує засідання письмово (що виглядає досить архаїчно звісно), а суддею – за допомогою власних технічних засобів;
• можливість складення та вручення судових рішень, ухвалених в режимі відеоконференції поза межами суду, лише в електронній формі з використанням електронного підпису (без складання їх у паперовій формі).

Читайте також: Суди Шредінгера: судова гілка влади в Україні одночасно і працює і ні

Нагадаємо різницю між строками у спрощеному позовному та наказному провадженні:

• у спрощеному позовному провадженні – протягом 60 днів із дня відкриття провадження у справі (+ 5 днів для відкриття провадження з дати надходження позову (на практиці і до місяця, якщо є потреба в отриманні інформації про зареєстроване місце проживання відповідача),
• у наказному – протягом 5 днів із дня надходження заяви про видачу судового наказу (або протягом 5 днів із дня отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача);
• набрання законної сили (тобто коли вже наказ/рішення можна пред'явити до виконання):
• у спрощеному позовному провадженні – після закінчення 30 днів на оскарження рішення, якщо апеляційну скаргу не подано (тобто на 31 день після складення рішення), або після повернення апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження, чи прийняття апеляційним судом постанови;
• у наказному провадженні – якщо протягом 15 днів із дня вручення боржнику судового наказу ним не подано заяву про скасування такого судового наказу (тобто на 16 день після вручення боржнику судового наказу);
• законопроєкт стосується вже наявних цивільних справ, які перебувають (перебуватимуть) на розгляді судів і розгляд яких здійснюватиметься у спрощеному позовному провадженні. Законодавець пропонує, що розгляд таких справ за заявами позивачів може бути продовжено в наказному провадженні.

Для цього позивач має подати до суду заяву про розгляд справи в наказному провадженні. Така заява має відповідати вимогам до заяви про видачу судового наказу, в тому числі має бути сплачено судовий збір.

Суддя розглядає таку заяву протягом 10 днів. За результатами її розгляду суддя постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає.

Якщо заяву задоволено, то надалі позов розглядатиметься в наказному провадженні протягом п’яти днів із дня прийняття ухвали про розгляд справи в наказному провадженні (якщо боржник фізична особа – протягом п'яти днів із дня отримання інформації про зареєстроване місце проживання).

Хто буде в плюсі: беззаперечними бенефіціарами законопроєкту є:

• судді, секретарі, інші учасники справ, які навіть в умовах воєнного стану зможуть не накопичувати справи, а розглядати їх, перебуваючи в більш-менш безпечних умовах;
• учасники справ, заінтересовані у вирішенні справ в розумні строки;
• кредитори у справах про банкрутство, які зможуть і надалі проводити збори у режимі відеоконференції (хоча така опція і була передбачена для них на період карантину, зумовленого COVID-19;
• позивачі з майновими вимогами до 100 прожиткових мінімумів працездатних осіб – які зможуть за такі невеликі борги судитися значно швидше.

Хто буде в мінусі. На нашу думку, ініціаторам законопроєкту варто більше потурбуватися про права:

• учасників справ у разі, якщо, наприклад, дистанційне засідання було перервано через технічних негаразди з девайсами (зв'язком тощо) з боку судді, секретаря (які наслідки для учасників, чи їх право надати свою позицію та інші права будуть проігноровані);
• потенційних відповідачів у наказному провадженні, адже на зараз ініціатива прописана так, що існує ризик, що, наприклад, заперечення таких відповідачів проти позову (якщо такі подані) можуть бути проігноровані.

Читайте також: Ліквідація ОАСК: чому саме зараз Верховна Рада спромоглася це зробити

Позиція юристів та висновки. Надання суддям та іншим учасникам процесу можливості брати участь у судовому засіданні дистанційно є давно назрілим рішенням. Але за умов, що буде гарантовані кібербезпека й захист персональних даних, дотримання прав учасників (як-то відкладення засідань, якщо з причини технічних збоїв у девайсі судді  /іншого учасника судове засіданні проводити далі неможливо, подавати зауваження на запис судового засідання).

Наприклад, за умов, коли відповідач у справі вже подав відзив із своїми запереченнями на позов, чи вже й відбулися судові засідання (адже у спрощеному провадженні також можуть призначатися судові засідання), подальший розгляд справи в наказному провадженні може навпаки призвести лише до затягування виконання судового рішення та до порушення прав відповідачів на справедливий суд.

Незрозумілим є і період застосування такої опції (6 місяців із дня набрання чинності законом).
Втім такі недоліки не применшують користі від більшості запроваджених ініціатив. Тож go ahead! Чекаємо прийняття.