Днями Верховна Рада все ж таки наважилася підтримати чергове реформування Бюро економічної безпеки. Ба більше, для спрощення умов ведення бізнесу голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вигадав певні параметри для розподілу бізнесу на «білий» і не дуже, які народні обранці не забарились ухвалити. Проте це не означає автоматичного зменшення тиску на бізнес, на який підприємці регулярно скаржаться. Так, у I кварталі 2024 року дії правоохоронних органів потрапили до переліку головних скарг бізнесу. Згідно з останнім звітом Ради бізнес-омбудсмена, тиск із боку правоохоронців залишається одним із ключових чинників, що стримує діяльність і, як наслідок, розвиток підприємництва та економіки загалом. На які проблеми скаржиться бізнес і як їх подолати, розповів Mind адвокат, партнер юридичної компанії Evidence Partners Богдан Глядик.
Не секрет, що така ситуація негативно впливає на бізнес-клімат, а також відлякує іноземних інвесторів од проєктів в Україні. Що можна вдіяти та як запобігти негативному впливу зазначених дій правоохоронців розповість під час дискусії «Міждержавна співпраця та лобіювання інтересів іноземних інвесторів» на Mind Invest Summit 2024 бізнес-омбудсмен в Україні Роман Ващук. Подія відбудеться 28–29 червня у Львові. Квитки можна придбати тут.
Читайте також: «Мінус» податкова міліція та «плюс» відбір під наглядом іноземців. Як депутати вирішили покращити роботу БЕБ
Звіт бізнес-омбудсмена за I квартал 2024 року чітко показує, що кількість скарг на дії правоохоронних органів не зменшується. Як у I кварталі цього року, так і в IV кварталі минулого року – на рівні 14% усіх скарг.
З понад 300 скарг, що надійшли до Офісу бізнес-омбудсмена, 48 стосувалися саме тиску з боку поліції, Бюро економічної безпеки, прокуратури. Ці дані свідчать про системну проблему, яка потребує негайного розв'язання.
З пересторогою зазначу, що більш-менш стабільна, як порівняти з попередніми звітними періодами, кількість скарг на органи правопорядку збігається з періодом дії так званого мораторію на перевірки бізнесу, який фактично заборонив правоохоронцям протягом трьох місяців здійснювати обшуки та інші кримінально-процесуальні дії щодо бізнесу.
Тобто підприємці скаржаться на дії органів правопорядку в період, коли не мають стикатися з ними, якщо не взагалі, то хоча б мінімально.
Читайте також: «Клуб білого бізнесу»: як несправедливість поширюється на рівні закону
У січні цього року Президент своїм указом затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану».
Власне, ним і було запроваджено мораторій на перевірки бізнесу правоохоронцями, а точніше дано рекомендацію «утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання».
Однак, крім потреби утриматися від кримінально-процесуальних дій стосовно підприємців, рішенням було надано рекомендацію (а по факту завдання) Офісу Генерального прокурора провести аудит «вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях та визначити доцільність їх подальшого застосування, а також актуальність відображення інформації про них у публічних електронних реєстрах».
Після завершення тримісячного періоду Офіс Генерального прокурора прозвітував, що в Україні 77% кримінальних проваджень, пов’язаних із господарською та інвестиційною діяльністю, не доходять до суду. Це майже 5000 кримінальних проваджень з 6471. За 19%, а це 1218 проваджень, органами правопорядку ухвалено рішення про доцільність їх закриття. Фактично генеральний прокурор одномоментно визнав наявність понад тисячі безпідставних кримінальних проваджень.
На одному з останніх юридичних форумів, який був присвячений питанням так званих White Collar Crime (білокомірцевих злочинів), представник Офісу Генерального прокурора, коментуючи власне звіт, вказав також, що по кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків, наприклад, повідомлення про підозри вручено лише у 6% випадків.
Читайте також: «Невідкладний» обшук: особливості застосування цієї процедури
Як показує юридична практика захисту бізнесу, яка узгоджується зі звітом Ради бізнес-омбудсмена, основними проблемними питаннями для господарників є:
Все це фактично блокує роботу бізнесу, який у сьогоднішній надскладний для економіки час створює робочі місця, забезпечує надходження до державного бюджету.
Ще одним популярним заходом тиску можуть бути постійні виклики як власників підприємств, так і співробітників на допити, знову ж таки по фактових справах.
Ще донедавна кримінальний процесуальний закон обмежував слідчих, детективів у часі розслідування кримінальних проваджень. З моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (початку розслідування кримінального провадження) слідчому було виділено 12 місяців на розслідування нетяжкого злочину і 18 місяців – тяжкого й особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Якщо за цей час орган досудового слідства не знаходив того, хто міг вчинити злочин, кримінальне провадження мало бути закритим.
Наприкінці минулого року народні депутати скасували таку норму, і тепер кримінальне провадження може розслідуватися довго, без обмеження в часі, без підозрюваних, без передачі справи до суду. Відповідний закон №3509-IX від 8 грудня 2023 року набрав чинності 1 січня 2024 року. Увесь цей невизначений і необмежений час у бізнесу можуть проводити обшуки, увесь цей час може діяти арешт майна, можуть бути арештовані кошти на банківських рахунках.
Увесь цей необмежено-невизначений час регулярно в необмеженій кількості детективи, слідчі можуть викликати як співробітників підприємства, так і власників для допиту.
Читайте також: Більше пільг, менше тиску: яких податкових змін прагне бізнес
Здавалося б, що поганого в тому, що правоохоронні органи розслідують кримінальні провадження, пов’язані зі здійсненням господарської та інвестиційної діяльності? Якщо у встановленому законом порядку доведено, що дійсно вчинено злочин, винний, той, хто його вчинив, повинен понести передбачене покарання.
Однак, якщо «розслідування» блокує роботу бізнесу та, як наслідок, розвиток економіки загалом, люди перестають одержувати заробітну плату, і при цьому розслідування не має логічного продовження (реального притягнення до кримінальної відповідальності за реальні й доведені злочини). Крім того, це впливає ще й на інвестиційну привабливість країни для іноземних партнерів.
Для поліпшення ситуації необхідно вжити низку заходів:
Не всі процесуальні дії силовиків є наслідком лише їхніх рішень. Наприклад, дозвіл на обшук чи арешт майна надає слідчий суддя. Часто розгляд клопотань про отримання дозволу на обшук чи про накладення арешту на банківські рахунки, інше майно підприємства здійснюється максимально формально та ще й без участі сторони, права якої будуть обмежуватися. Тому важливо щоб у кримінальному провадженні був дійсно якісний і, головне, ефективний судовий контроль за діяльністю органів досудового розслідування.
Важливість забезпечення прозорості та справедливості в діяльності правоохоронних, судових органів, зокрема щодо бізнесу, не може бути недооцінена. Система, що дозволяє підприємцям працювати без постійного страху перед незаконними переслідуваннями, є ключовою для сталого економічного розвитку країни.
Тільки через посилення контролю, впровадження ефективних заходів покарання та забезпечення прозорості можна очікувати рівноваги, де закон і справедливість захищатимуть як інтереси держави, так і права бізнесу.
Інвестиційна привабливість України залежить від її здатності створити такі умови, де кожен учасник економічного процесу може діяти в межах зрозумілих і справедливих правил. Це сприятиме розвитку підприємництва зокрема та зростанню економіки загалом. І впевненість інвестора, підприємця в тому, що він не постраждає від свавілля органів правопорядку, є чи не одним із визначальних чинників на шляху до створення таких умов.