Mind традиційно підбиває підсумки року, що минає. 2023-й став другим, який пройшов за умов повномасштабного вторгнення росії. Економіка загалом адаптувалася, хоча говорити про повноцінний перехід на «військові рейки» не доводиться. Різні галузі по-своєму переорієнтувалися під виклики, що виникли, серед яких – знищення виробничих потужностей, відплив кадрів за кордон і на фронт, проблеми з фінансуванням і логістикою, а також перебої з енергопостачанням.
Проте багато сфер зуміли витримати ці випробування та вистояти. Тому в нинішніх оглядах Mind сфокусувався на тих рішеннях і подіях, які можна вважати найбільш проривними для галузі за нинішніх умов. Не оминули ми увагою й найпровальніші, на думку редакції, кейси. Окремо (там, де це можливо) ми намагалися виділити рішення, які працюють на Перемогу. Навіть якщо не завжди вони можуть виглядати очевидними, але сприяють зміцненню економіки, а отже – наближають довгоочікуваний перелом на фронті.
Починаємо передноворічний аналіз досягнень і провалів року з фінансового ринку – як найбільш показового щодо стану економіки України.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну стало випробуванням для банків, страхових компаній та інших представників фінринку. Майже через два роки воєнного лихоліття можна сказати, що фінансова галузь пройшла випробування війною та зміцніла.
Найкраще «самопочуття» демонструють банки, хоча за 2022–2023 роки кількість платоспроможних і скоротилася на вісім – тепер на ринку присутні 63 активні гравці.
НБУ відправив на ліквідацію переважно невеликі фінустанови, які не робили погоди на ринку. Зокрема, за 2023-й неплатоспроможними визнано Форвард Банк, Айбокс Банк, Укрбудінвестбанк, банк «Контракт». У цьому поточна ситуація кардинально відрізняється від кризи 2014–2015 років, коли хвиля банкрутств торкнулася саме великих банків, де було сконцентровано мільярди гривень коштів населення. Дельта Банк, VAB Банк, Брокбізнесбанк, банк «Надра» – це далеко не весь список гучних банкрутств тих років.
У 2022 році банківський ринок виявився набагато краще підготовленим до форс-мажорних подій. Тому установи доволі швидко оговталися від першого шоку війни, а 2023-й став для них успішним.
За даними НБУ, за січень – жовтень 2023 року активи банківської системи зросли на 12% – до 3,03 трлн грн, власний капітал збільшився на 51% – до 326 млрд грн, кошти клієнтів на рахунках банків зросли на 14,4% – до 2,21 трлн грн (з них половина – гроші фізосіб). Щоправда, кредитний портфель скоротився на 2,5%. Але це не катастрофа, якщо врахувати майже повне зупинення комерційного кредитування, крім пільгових держпрограм.
Утім, найпоказовішим є прибуток банків, який на 1 листопада 2023 року становив майже 123 млрд грн. Це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
В інших сегментах фінансового ринку ситуація не настільки оптимістична. Кількість учасників небанківського сектору поступово скорочується. Від січня 2022 до вересня 2023-го кількість страхових компаній зменшилася на 44, до 111, фінкомпаній – на 166, до 594, ломбардів – на 25, до 158, кредитних спілок – на 19, до 143. Найбільшими сегментами залишаються фінансові компанії (це переважно мікрофінансові організації з видачі беззаставних кредитів) з активами приблизно 251 млрд грн і страховики з активами в розмірі 73 млрд грн (дані на 1 жовтня 2023 року). Ринок ломбардів та кредитних спілок у десятки разів менший.
При цьому через війну найсильніше постраждали саме МФО та ломбарди, у яких обсяги кредитування в перші місяці після вторгнення впали практично до нуля. Але 2023 року небанківський сектор також демонструє відновлення.
За оцінками Нацбанку, у ІІІ кварталі страховий ринок відчутно наростив обсяг акумульованих страхових платежів. У ризикових страховиків валові премії збільшилися на 14% квартал до кварталу та на 18% рік до року, у компаній зі страхування життя премії зросли на 16% і 7% відповідно. Найбільшим попитом серед клієнтів користуються автомобільні види страхування (КАСКО, ОСЦПВ) та добровільне медстрахування.
Послугами фінкомпаній користуються переважно юридичні особи, яким цікаві послуги лізингу. Населення бере мікрокредити не дуже охоче: обсяг таких позик, виданих фінкомпаніями за три квартали, на 40% менший, ніж за січень – вересень 2021 року. Натомість у ломбардів бізнес активно зростає. З початку 2023 року кредитний портфель ломбардів збільшився більш ніж на 20%, і ці гравці змогли вийти на прибуток. Він становить приблизно 84 млн грн у III кварталі 2023 року проти 124 млн грн збитку, який ломбарди отримали у II кварталі 2022 року.
В аутсайдерах залишаються кредитні спілки, у яких кредитний портфель скоротився майже вдвічі, якщо порівняти з 2021 роком, і більше не зростає. При цьому частка проблемних позик у війну злетіла з 16% до 32% і залишається біля цього рівня.
Тепер детальніше розглянемо найзначніші події та тренди на фінансовому ринку в 2023 році, які вплинуть як позитивно на фінсектор та економіку загалом, так і можуть спричинити негативні наслідки.
Найбільш проривна подія: рекордний прибуток банківського сектору
Здавалося б, у війну заробляти неможливо чи принаймні дуже складно. Але воєнні реалії не завадили банкам отримати найбільший із 2001 року прибуток.
У 2022 році заробітки банків різко скоротилися і за рік чистий прибуток становив 22 млрд грн. При цьому понад 20 банків були збитковими. Найбільших збитків зазнали державні Укркесімбанк та Ощадбанк, а також Sense Bank, який на той момент ще перебував у приватній власності.
2023 року картина кардинально змінилася. Вже за січень – лютий банківський сектор заробив стільки ж, скільки за весь 2022 рік, а до листопада кумулятивний прибуток банків досяг майже 123 млрд грн.
У чому секрет? Все дуже просто: кошти, залучені від клієнтів на депозити та поточні рахунки, банки вкладали в депозитні сертифікати та ОВДП. А оскільки НБУ тримав облікову ставку на рівні 25% до липня 2023 року, дохідність таких вкладень була високою, аж до 23–25%.
Навіть зараз, коли облікова ставка становить 15%, доходність депозитних сертифікатів сягає 19%, а доходність облігацій – 16,5–18,6%.
З одного боку, такий прибуток не можна вважати «ринковим», тому що основне завдання банків – кредитувати економіку. Але через високу вартість ресурсів і загрозу неповернення боргів (NPL за корпоративним кредитним портфелем перевищує 40%), банки вважають за краще заробляти без ризику.
З іншого боку, накопичений прибуток дасть змогу ринку підвищити свою міцність і підтримати економіку. З 21 листопада набрав чинності закон №3474-IX, який передбачає підвищення ставок податку на прибуток для банків. За 2023 банки заплатять податок на прибуток за ставкою 50%, а з 1 січня 20240го вони платитимуть податок за ставкою 25%. Отже, держбюджет у 2023–2024 роках додатково отримає від банків понад 30 млрд грн.
Тож рекордний прибуток – це все-таки краще, ніж рекордний збиток. Щоправда, оновлена податкова політика ставить під питання подальші звитяги банківського сектору, як і привабливість низки держбанків для потенційних приватних покупців.
Найпровальніша подія: затяжна націоналізація Sense Bank
Більше року ні Кабінет міністрів, ні Верховна Рада, ні Нацбанк не могли вирішити, що робити з Sense Bank (колишнім Альфа-Банком), який належав громадянам росії. Мажоритарними акціонерами банку на початку вторгнення були Михаїл Фрідман і Пьотр Авен. Вони до останнього намагалися домовитися з українською владою про те, як зберегти банк, обіцяючи підтримати українську економіку на суму майже $1 млрд.
Для того щоб передати Sense Bank у власність держави, Нацбанк мав визнати його неплатоспроможним. Але НБУ не мав на те підстав, оскільки фінустанова справно працювала й виконувала зобов'язання перед клієнтами.
Для вирішення цього питання Верховна Рада восени 2022 року ухвалила закон №2643-IX, де було прописано механізм націоналізації системних банків в умовах воєнного стану. Основна ідея полягала в такому: якщо системний банк не може виконати своїх зобов'язань перед вкладниками й іншими кредиторами, НБУ визнає його неплатоспроможним і звертається до Кабміну, який викуповує банк за 1 гривню.
Але на практиці реалізувати механізм, прописаний у законі, було неможливо все з тієї ж причини: Sense Bank у категорію проблемних не потрапляв.
У підсумку навесні 2023 року парламент ухвалив закон №3111-IX і розширив повноваження НБУ щодо виведення банків з ринку. Цей документ дав Нацбанку право відправляти на націоналізацію навіть платоспроможні банки, якщо до фінустанови або власника суттєвої участі в ньому (10% і більше акцій) застосовано блокувальні санкції. Після цього НБУ все ж таки спромігся вивести Sense Bank із ринку, а Кабмін зміг його націоналізувати. Це сталося у липні 2023 року.
Перебуваючи у держвласності, банк із серпня до жовтня включно наростив активи на 21% – до 116 млрд грн, його власний капітал зріс на 4,4% – до 12 млрд грн, а чистий прибуток банку за 10 місяців становив 5,7 млрд грн.
Отже, формально історію з націоналізацією Sense Bank можна вважати успішною. Але схема, за якою проходив цей процес, і те, що для націоналізації одного банку довелося двічі змінювати законодавство, – це провал.
Найнестандартніше рішення: валютна лібералізація та відмова від фіксованого курсу
З початку війни НБУ взяв валютний ринок під свій контроль. По-перше, Нацбанк встановив фіксований офіційний курс, до якого було прив'язано угоди на міжбанку. По-друге, регулятор запровадив різні обмеження, які перешкоджали розхитуванню курсу всередині країни (наприклад, заборонив населенню купувати безготівкову валюту ) та блокували відплив капіталу за межі України.
Ця стратегія спрацювала – і панічної девальвації вдалося уникнути. Валютний курс уже майже півтора року тримається в діапазоні 36–38 грн/$.
Проте з весни 2023 року керівництво НБУ заговорило про те, що валютні обмеження перестали виконувати свою «рятівну» функцію, а лише уповільнюють відновлення економіки.
Простий приклад: експортери можуть продавати виручку лише за курсом, який максимально наближений до офіційного. І якщо цей курс, скажімо, 37 грн/$, експортер не може продати валюту по 40 грн/$, навіть якщо такий курс справедливіший і реальніший. Тобто бізнес змушений працювати в умовах штучно сформованого курсу, що б’є по його доходах і, як наслідок, шкодить економіці.
Нацбанк почав рухатися у напрямку валютної лібералізації та гнучкішого курсоутворення. Від літа НБУ впровадив чимало послаблень. Основні з них – це відновлення деяких видів транскордонних платежів, поступове розширення операцій із валютою для фізосіб (купівля безготівкової валюти за умови оформлення депозиту, а із серпня – і без такого депозиту в еквіваленті до 50 000 грн на місяць), відмова від фіксованого офіційного курсу та зняття всіх обмежень на продаж готівкової валюти населенню.
Говорячи простою мовою, НБУ дав валютному ринку більше можливостей для маневру та звільнив (нехай і не повністю) рух капіталу за кордон. При цьому повної курсової гнучкості поки що немає: Нацбанк активний на міжбанку та щотижня продає від $500 млн до $800 млн, щоб не допустити розгойдування курсу.
Але сам факт, що в умовах затяжної війни НБУ пішов на велику кількість пом'якшень – сміливий крок. І, швидше за все, лібералізація триватиме надалі (особливо в умовах ймовірного дефіциту міжнародного фінансування), але без особливих ризиків для стабільності гривні. Ринок уже довів, що його не вдалося дестабілізувати емоціями та панікою. А найпесимістичніші прогнози передрікають ослаблення курсу максимум до 40–41 грн/$.
Загалом же зняття обмежень справді має принести користь. Зрештою, коли завершиться війна – поки що сказати складно, а економіку «розігрівати» потрібно, так само, як і наповнювати держбюджет.
Прогнози та перспективи 2024-го
Війна залишається головним чинником, який впливає на економічну ситуацію загалом і на «самопочуття» фінансового ринку зокрема. Проте сьогодні можна сказати, що найслабші гравці пішли з цього ринку, а той, хто залишився, швидше за все витримає майбутні випробування.
НБУ, наприклад, закінчує стрес-тестування 20 найбільших банків. І, як запевняє регулятор, зі стійкістю «підопічних» усе гаразд, примусова докапіталізація нікому не загрожує. У 2024 році НБУ повертає довоєнні умови регулювання банків і посилює їх (у частині вимог до якості активів, капіталу та ліквідності). У перспективі це посилить надійність банківського сектору.
На небанківському ринку теж відбудуться зміни. З 1 січня 2024 року набувають чинності нові закони «Про страхування», «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Вони передбачають (відповідно до тих секторів, на які поширюється дія цих законів):
Також НБУ оновлює свою нормативно-правову базу, яка стосується авторизації небанківських структур під час їхнього допуску на ринок і подальшого контролю їхньої діяльності.
2024-й, імовірно, пройде в умовах перезавантаження нагляду на фінансовому ринку. Тому явно хтось із банків, страховиків і фінкомпаній втратить ліцензії. Але кістяк ринку залишиться на місці та далі боротиметься за клієнтів.