Стати банкрутом буде простіше, а нову позику отримати – складніше: банки враховуватимуть вплив війни на позичальників

Національний банк продовжує посилювати нагляд за банківським сектором і поступово повертає вимоги до роботи банків, які діяли до запровадження військового стану.

Нове рішення НБУ пов'язане з переглядом правил оцінки кредитного ризику та розширенням критеріїв, на підставі яких банки визнаватимуть позичальників неплатоспроможними.

Для цього правління Нацбанку затвердило постанову №125. Його норми містять оновлені ознаки дефолту боржників в оцінці кредитного ризику банками. Постанова набирає чинності з 31 жовтня.

«Такі ознаки (дефолту боржника. – Mind) опрацьовані із Світовим банком і вже застосовуються Національним банком при оцінці стійкості банків та банківської системи у 2023 році», – йдеться в повідомленні НБУ.

Mind розбирався, про які умови йдеться і як це може вплинути на кредитні портфелі банків.

Що зміниться в оцінюванні боржників? Нацбанк уточнює, що він передбачив два важливі блоки, які стосуються оцінки кредитного ризику та платоспроможності боржників.

Перший – це повернення однієї з вимог, що діяли раніше, яке є маркером дефолту боржника. Суть вимоги полягає в такому: якщо позичальник сплатив борг в обсязі, який менший за його визнані банком доходи, або сталося зменшення процентної ставки за кредитом більш ніж на 30%, що не спричинено зміною ринкових умов, банк має визнати такого позичальника неплатоспроможним.

Другий блок – це додаткові ознаки дефолту боржників – юридичних осіб. До таких ознак належать:

• суттєве пошкодження або знищення власних/орендованих основних засобів та активів, що генерують грошові потоки, внаслідок чого позичальник не може провадити діяльність;
• розташування бізнесу боржника (зокрема, виробничих і складських приміщень, обладнання) на тимчасово окупованій території або території, де ведуться активні бойові дії;
• втрата ринків збуту чи можливості здійснювати діяльність, що виявляється в суттєвому скороченні чистого доходу від продукції;
• внесення після 25 лютого 2022 року змін до умов кредитного договору, які передбачають відстрочення сплати відсотків за кредитом на 180 днів і більше;
• зменшення номінальної процентної ставки за кредитом після 25 лютого 2022 року без можливості її повернення до попереднього рівня;
• неподання інформації банку позичальником про його господарську та операційну діяльність;
• наявність доказів, що фінансовий стан боржника свідчить про його нездатність виконувати зобов'язання щодо сплати відсотків перед усіма кредиторами.

Як банки застосовуватимуть це на практиці? Банк самостійно визначає критерії, що свідчать про нездатність боржника погашати відсотки за кредитами.

При цьому результат від операційної діяльності визначається на підставі форми №2 (звіт про фінансові результати) так:

• для великих і середніх підприємств – фінансовий результат від операційної діяльності мінус збитки плюс амортизація.
• для малих підприємств – виторг мінус собівартість плюс інші операційні доходи мінус інші операційні витрати плюс амортизація;
• для мікропідприємств – виторг мінус собівартість плюс амортизація.

Банки, залежно від організаційно-правової форми позичальника, для оцінки використовують дані квартальної або річної фінансової звітності.

У тому числі внутрішньобанківські інструкції повинні враховувати ступінь пошкодження та знищення активів клієнтів, ступінь скорочення чистого доходу від реалізації продукції і достатність даних, отриманих від позичальника, на підставі яких банк визначатиме його нездатність виконувати кредитні зобов'язання.

Також НБУ уточнив, що банки мають застосовувати додаткові ознаки дефолту при оцінці боржників до завершення дії військового стану та ще протягом 90 днів після його скасування.

Навіщо потрібно було змінювати правила оцінки боржників? Очевидно, що бойові дії і наслідки, до яких вони призвели, безпосередньо вплинули на роботу бізнесу.

Через пошкодження та знищення основних фондів і виробничих активів багато компаній просто втратили можливість вести бізнес. Це своєю чергою вкрай негативно позначилося на їхній платоспроможності. За різними оцінками, у переддефолтному стані (з погляду кредиторів) перебувають 30–40% позичальників – корпоративних клієнтів банків.

Як це торкнеться відносин банків і боржників? Перше й найголовніше: кредитори тепер обов'язково враховуватимуть вплив війни на позичальників. Окрім того, банки покажуть реальний стан кредитних портфелів.

Це означає таке:

• якщо компанія не може обслуговувати свої кредитні зобов'язання та причина цього – війна (обстріли, окупація, падіння продажів), банк обґрунтовано оголошує по такому боржнику дефолт;
• сторони запускають процес врегулювання кредитного договору. Це може бути мирова угода, коли клієнт погашає хоча б якусь частину кредиту, ще якусь частину банк компенсує за рахунок заставного майна, а решту боргу списує. Другий варіант – примусове стягнення, коли банк через суди домагається арешту рахунків, майна позичальника;
• неплатоспроможність позичальника є, власне, реальним відображенням кредитного ризику банку – збитків, які він отримав через те, що клієнт нездатний погасити кредит;
• визнання реального кредитного ризику зобов'язує банк формувати резерви під кредити, що не обслуговуються (NPL), що своєю чергою дозволяє побачити справжню якість кредитного портфелю. Умовно кажучи, якщо раніше банк показував частку NPL лише на рівні 30%, то після перегляду правил оцінки кредитного ризику ця частка може бути 50%.
• що вищий рівень кредитного ризику – то більше власникам банку потрібно буде «влити» грошей у капітал, щоб перекрити вплив токсичних кредитів. Водночас стабільність такого банку буде вищою, ніж того, який занижує реальний обсяг NPL і приховує кредитні ризики;
• для бізнес-позичальників така ситуація обернеться тим, що банки ще посилюватимуть правила кредитування, щоб мінімізувати накопичення безнадійних кредитів і знизити рівень кредитного ризику.

Як це вплине на частку NPL у банках? Після того як банки почнуть застосовувати вимоги постанови №125, дані про проблемну заборгованість у банківській системі почнуть відповідати реальному стану справ.

Згідно зі статистикою НБУ, частка токсичних кредитів корпоративного сектору в банках станом на 1 вересня сягала приблизно 45%. Цілком імовірно, що до кінця 2023 року цей показник зросте ще на 3–5 в.п.

Відповідно збільшаться і відрахування до резервів банків. З одного боку, пік накопичення резервів, схоже, припав на 2022 рік, протягом якого обсяг резервування банками перевищив 121 млрд грн. Для порівняння: відрахування до резервів за 8 місяців 2023 року становили майже 6,5 млрд грн. З іншого боку, зміну у правилах аналізу фінансового стану боржників можуть додати до резервів ще кілька мільярдів.

У будь-якому разі висновок очевидний: Нацбанк продовжує готувати банківський сектор до довоєнних правил регулювання. Оцінці кредитних ризиків, накопичення яких може плачевно вплинути на банки, НБУ приділяє особливу увагу.