Sense Bank іде під крило держави: НБУ все-таки вирішив вивести колишню «Альфу» з ринку

Правління Національного банку 20 липня ухвалило рішення про виведення з ринку Sense Bank (колишній Альфа-Банк). Нацбанк також звернувся з пропозицією до Кабінету Міністрів щодо участі держави в цій процедурі (простіше кажучи, про націоналізацію банку).

На підставі рішення НБУ виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) уже ініціювала процес введення тимчасової адміністрації в Sense Bank і призначення тимчасового адміністратора.

Сьогодні, 21 липня, Кабмін дав згоду на участь держави у виведенні з ринку АТ «Сенс Банк» через викуп установи за 1 гривню. Продаж має відбутися протягом двох днів. 

Тимчасова адміністрація почне працювати в банку з п'ятниці, 21 липня і збереже свої повноваження протягом двох днів. Далі банк повернеться до нормального режиму роботи, але вже у статусі державного.

Mind розбирався, якою може бути подальша доля Sense Bank.

Як розроблявся механізм виведення банку з ринку? Sense Bank ще навесні 2022 року перетворився на своєрідну «валізу без ручки». З одного боку, це був системно значущий і платоспроможний банк, який стабільно працював. Навіть після повномасштабного вторгнення рф він все одно залишався прибутковим. За п'ять місяців 2022 року чистий прибуток банку становив 413 млн грн. З іншого боку, приналежність Sense Bank громадянам росії – станом на 1 січня 2022 року понад 45% його акцій володіли росіяни Михайло Фрідман і Петро Авен – була проблемою. До того ж обидва власники потрапили після 24 лютого 2022 року під персональні санкції Євросоюзу.

Саме для розв'язання цього питання Верховна Рада восени 2022 року ухвалила закон №2643-IX, у якому було прописано механізм націоналізації системних банків в умовах воєнного стану. І хоча Sense Bank безпосередньо в цьому документі не згадувався, депутатка від партії «Слуга народу» Роксолана Підласа заявила, що законопроєкт призначений саме для націоналізації цього банку.

Основний задум закону №2643-IX полягав у наступному: якщо системний банк не може виконати своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами через брак коштів, НБУ визнає його неплатоспроможним. Також Нацбанк звертається до Кабміну з пропозицією викупити банк за 1 гривню. Далі ФГВФО, Мінфін та НБУ призначають та узгоджують новий менеджмент. І банк із приватного перетворюється на державний.

Зрештою, Верховна Рада у квітні – травні 2023 року розглянула й ухвалила новий закон №3111-IX. По суті, він продовжує ідею закону №2643-IX, але розширює повноваження НБУ щодо виведення банку з ринку. А саме: Нацбанк отримав можливість запустити процес націоналізації за описаною вище схемою навіть у тому разі, коли системно важливий банк не має ознак неплатоспроможності, але до фінустанови або власника суттєвої участі в ньому (10% і більше акцій) застосовані блокувальні санкції. Причому враховуються санкції з боку як України, так і з інших держав.

Ухвалення другого закону дало Нацбанку більше простору для маневру. Цим він, власне, і скористався.

Чим НБУ пояснює своє рішення? Коментуючи виведення Sense Bank із ринку, Національний банк наводить кілька аргументів, які мотивували його до цього рішення.

1. Ключовими бенефіціарами Sense Bank є Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов, які мають громадянство рф.
2. Через зв'язки з державою-агресором до Фрідмана та Авена застосовані блокувальні санкції з боку ЄС, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, Нової Зеландії. А ще всі три бенефіціари з жовтня 2022 року перебувають під санкціями з боку України, які запроваджено рішеннями Ради нацбезпеки та оборони (РНБО).
3. Андрій Косогов, який став власником 40,96% акцій банку в березні 2022 року, отримав цю частку в капіталі без погодження з НБУ, що є порушенням українського законодавства.
4. Зв'язок Фрідмана та Авена з рф НБУ розцінює як значний репутаційний ризик для банку, який вкрай негативно впливає на його діяльність. Про такий репутаційний ризик згадав у своєму звіті незалежний аудитор ТОВ «РСМ Україна», який аналізував діяльність Sense Bank за 2022 рік.
5. Крім того, 2023 року НБУ дізнався про наміри люксембурзької компанії ABH Holdings, через яку бенефіціари контролюють банк, передати контроль над Sense Bank кіпрській компанії Karswell Limited. На думку НБУ, такий крок суперечитиме санкціям РНБО, які запроваджено проти акціонерів банку.

Що відбувається з фінансовим станом банку? НБУ констатував, що погіршення платіжної дисципліни позичальників Sense Bank вплинуло на його регулятивний капітал, який за період з 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року зменшився на 50%. Водночас в інших системно важливих банках регулятивний капітал загалом зріс на 29%.

За іншими фінансовими показниками Sense Bank також регресує. Відповідно до звітності банку його сукупні активи з 1 січня 2022 року до 1 липня 2023 року скоротилися на 23% – до 96,6 млрд грн, обсяг коштів фізичних осіб зменшився на 12% – до 43 млрд грн, кредитний портфель зменшився на 38% – до 37,6 млрд грн, власний капітал банку «схуд» на 7 млрд грн.

За даними НБУ, Sense Bank входить до п'ятірки банків за обсягом портфелю проблемних кредитів. Він на четвертому місці після Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку. Сума NPL у Sense Bank на 1 червня 2023 року становила 25,2 млн грн, частка NPL на цю саму дату – 38,6%.

Також нагадаємо, що Sense Bank входить до 20 банків, щодо яких НБУ у 2023 році проводить стрес-тестування. У рамках цього тестування Нацбанк оцінює насамперед виконання нормативу достатності регулятивного капіталу Н2 (має бути не менше 10%) і нормативу достатності основного капіталу Н3 (не менше 7%). Станом на 1 травня 2023 року Sense Bank мав норматив Н2 на рівні 11,54%, Н3 – на рівні 8,94%. При цьому за нормативом Н7, який відображає максимальний розмір кредитного ризику для одного контрагента, банк мав «перебір». При необхідному значенні трохи більше 25%, Sense Bank мав Н7 лише на рівні 26,9%.

У рейтингу життєздатності банків від Mind за підсумками 2022 року «Сенс» посів 28-му сходинку з показником «три зірки». Це означає, що на момент рейтингування установа мала середній рівень стійкості.

Яке майбутнє чекає на Sense Bank після націоналізації? Mind поспілкувався з представниками банківського ринку, які висловили своє бачення, як далі розвиватиметься історія Sense Bank. Основні перспективи банку такі:

1. Банк продовжуватиме працювати, про його ліквідацію не йдеться. До речі, про це заявляє і НБУ, який нагадав, що Sense Bank є «важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період». Масштаб проблем у банку не настільки великий, щоб його банкрутувати. Здебільшого це проблеми репутаційного характеру.
2. Тимчасова адміністрація намагатиметься в максимально стислий строк відновити функціонування банку. Саме із цієї причини ТА запроваджено напередодні вихідних, щоб був час проаналізувати стан фінустанови, працездатність усіх його систем, провести хоча б поверховий аудит активів (портфеля проблемних кредитів зокрема) і зобов'язань.
3. У державній власності Sense Bank надовго не залишиться. Його націоналізація необхідна лише для того, щоб, умовно кажучи, легалізувати саму процедуру виведення з ринку та мінімізувати ймовірність подання зустрічних позовів з боку ексакціонерів. Адже не дарма парламент приймав для цього цілих два (!) закони. Не виключено, що вже до осені для банку знайдуть нових власників. Причому кандидати на нього є. Це не лише українські, а й закордонні інвестори.
4. Sense Bank продовжить розвиватися як велика системна фінустанова. Як і раніше, банк обслуговуватиме і населення, і реальний сектор економіки (бізнес). Водночас посилюватиметься напрям диджиталізації та дистанційного обслуговування, щоб створити конкуренцію лідерам у цій ніші – Приватбанку та monobank.