Банкрутства скасовуються: як НБУ оцінює стан банківського сектору
І як загалом змінився ринок під впливом війни
Національний банк опублікував огляд банківського сектору України за ІІІ квартал 2023 року. Цей звіт, мабуть, вийшов найпозитивнішим з початку 2022 року. НБУ наголошує, що банки активно нарощують кредитний портфель. Причому це стосується як кредитів населенню, так і позик, які оформляє корпоративний сектор (бізнес). Паралельно із цим банківський сектор продовжує накопичувати ліквідність і залучати депозити в населення.
Також Нацбанк згадав, що в його розпорядженні вже є попередні підсумки оцінки стабільності банків. Жодному банку, який потрапив під стрес-тестування, не загрожує падіння. Це не може не радувати. Та й загалом банки непогано заробляють і переважна більшість із них – прибуткові.
Виведення банків із ринку. Кількість учасників банківського сектору другий рік поспіль залишається практично незмінною. Тобто, попри військові ризики, банкопаду не сталося. На початок 2022 року в Україні було зареєстровано 71 платоспроможний банк, до кінця ІІІ кварталу 2023 року – 63 банки.
За цей час були відправлені на ліквідацію переважно невеликі банки, які на ринку багато не важили. Зокрема, у ІІІ кварталі 2023 року такими банками стали «Конкорд», який систематично порушував вимоги фінмоніторингу, та Укрбудінвестбанк, що не виконував вимог НБУ.
Частка цих фінустанов становила 0,17% та 0,04% активів платоспроможних банків відповідно.
Активи банків і кредитний портфель. Обсяг чистих активів платоспроможних банків збільшився за ІІІ квартал на 3,3%. Насамперед це сталося завдяки тримісячним депозитним сертифікатам НБУ та ОВДП.
Проте намітилася ще одна тенденція: зростання корпоративного портфелю гривневих кредитів. За ІІІ квартал цей портфель збільшився на 4,8%. Проте Нацбанк констатує, що левова частка таких кредитів видається в рамках держпрограми «5-7-9».
Загальний обсяг позик, наданих за цією програмою протягом кварталу, зріс на 10%. Найбільша група позичальників – це торгівля та агропромисловий комплекс.
Зростають обсяги споживчого кредитування, переважно завдяки овердрафтам за кредитними картками. У ІІІ кварталі портфель роздрібних кредитів у банках збільшився на 9,2%. Пожвавилася іпотека: за згаданий квартал банки видали за програмою «єОселя» 2,9 млрд грн.
На тлі цього скорочуються в загальному обсязі виданих позик кредити, що не працюють. Їхня частка за ІІІ квартал зменшилася на 1,1 в.п. – до 37,9%. Як пояснює НБУ, очищення кредитних портфелів відбувається здебільшого через списання непрацюючих боргів (NPL) фізичних осіб. Їхня частка за квартал скоротилася на 3,3 в.п. – до 26,7%. А ось обсяг проблемних корпоративних кредитів зменшився лише на 0,3 в.п. і станом на 1 жовтня сягнув майже 44,4%.
Депозити та залишки на рахунках. Кошти клієнтів на депозитах і рахунках платоспроможних банків протягом ІІІ кварталу зросли на 1,8%. Ці гроші залишаються основним джерелом фондування банків, їхня частка перевищує 92%. Приблизно 4,1% пасивів – зовнішні борги банків. Частка рефінансування НБУ становить лише 0,2%.
Обсяг гривневих коштів фізичних осіб за ІІІ квартал збільшився на 4,7%, а в річному вимірі – на 21,5%. Станом на 1 жовтня 2023 року кошти населення в банках перевалили позначку 1 трлн грн. Але українці, як і раніше, вважають за краще тримати заощадження на рахунках до запитання: частка термінових депозитів фізосіб становить приблизно 35%.
За даними НБУ, більшість нових гривневих строкових вкладів клієнти оформляють на три-шість місяців.
Обсяг коштів суб'єктів господарювання в національній валюті за квартал зріс на 5,5% (на 51,9% рік до року). Сталося це лише завдяки грошам на поточних рахунках. Найбільший приріст продемонстрували держбанки (на 7,5%) і банки з іноземним капіталом (на 6,1%).
Процентні ставки. Після того як влітку Нацбанк почав знижувати свою облікову ставку (з липня до жовтня включно ставка НБУ зменшилася з 25% до 16%), процентні ставки в банківській системі теж поповзли вниз. Хоча це відбувається з певною затримкою в 1,5–2 місяці.
Наприклад, за ІІІ квартал прибутковість 12-місячних гривневих депозитів фізосіб (індекс UIRD) скоротилася на 0,7 в.п. – до 14,5% річних. Прибутковість депозитів для бізнесу впала на 1,7 в.п. – до 12,4%. При цьому в окремих банках досі можна відкрити депозити під 17–19% річних. Але в середньому великі системні банки (держбанки в тому числі) пропонують вкладникам трохи більше 15–16% річних.
Протягом кварталу ставки за гривневими кредитами суб'єктів господарювання знизилися на 1,2 в.п. – до 18,7% річних. Насамперед зменшилися ставки за короткими (строком до місяця) кредитами в межах кредитних ліній великим підприємствам з іноземним капіталом. Ставки за гривневими кредитами фізичним особам у середньому залишаються вищими за 28% річних.
Прибуток банків. Незважаючи на війну, банки продовжують заробляти. Причому виходить у них це досить непогано. За підрахунками НБУ, у ІІІ кварталі прибуток банківського сектору зріс до попереднього кварталу більш ніж на 25% – до 42,2 млрд грн. За 10 місяців 2023 року банки отримали майже 110 млрд грн чистого прибутку. За аналогічний період 2022 року прибуток банків був у 10 разів меншим.
Зростанню прибутку сприяє збільшення відсоткового доходу, який забезпечують ті самі депсертифікати та ОВДП, їхня частка у відсоткових доходах – 54%. Фактично це безризиковий для банків варіант заробітку, на відміну від кредитів. До речі, досить показово, що темпи зростання відсоткових доходів від кредитування бізнесу сповільнилися до 5,9% рік до року.
Крім того, у 2023 році банки різко скоротили відрахування до резервів, що теж сприятливо позначається на їхньому прибутку. Обсяг резервування за 10 місяців становив 5,7 млрд грн проти 109 млрд грн у січні – жовтні 2022 року.
Усього збитковими в ІІІ кварталі виявилися сім невеликих банків, їхній збиток – лише 0,1 млрд грн. Водночас Приватбанк заробив із початку 2023 року 43,4 млрд грн, «Ощад» – 14,2 млрд грн, Райффайзен Банк – 6,1 млрд грн, ПУМБ – 5,7 млрд грн.
Стійкість банківського сектору та прогнози. Ще навесні НБУ анонсував стрес-тестування 20 банків. Здебільшого це системно важливі банки. Остаточні результати оцінки Нацбанк оприлюднить лише навесні 2024 року. Але вже зараз регулятор вирішив повідомити, що стрес-тести йдуть за планом і досить оптимістично: помірна потреба в капіталі може виникнути лише в кількох фінустанов.
З урахуванням таких обставин і загального стану банківського сектору НБУ вирішив посилити нагляд за банками:
- відновлено низку вимог щодо оцінки кредитного ризику й удосконалення підходів до аналізу платоспроможності боржників – юридичних осіб. Їх банки почали застосовувати ще з 1 листопада;
- з 2024 року банки знову складатимуть плани відновлення своєї діяльності та подавати їх до НБУ;
- з початку 2024 року з капіталу банків буде в повному розмірі віднято непрофільні активи, а операційний ризик на 100% враховуватиметься в нормативах достатності капіталу (нині враховується лише 50%);
- на 2024 рік заплановано впровадження нової структури капіталу банків, НБУ також почне враховувати ринковий ризик при оцінці достатності капіталу.
Отже, можна дійти висновку, що банківський сектор гідно витримав випробування війною. На думку НБУ, більшість банків мають достатній запас капіталу, щоб виконувати нормативні вимоги в майбутньому. Банкрутства ключовим гравцям не загрожують.
Разом з тим заробіток банків здебільшого формується завдяки пасивним доходам від депсерифікатів та облігацій. Це, скажімо так, не зовсім ринкова ситуація, адже головну функцію – кредитування економіки – банки майже не виконують.
Втім НБУ наполегливо підштовхує ринок до того, щоб він нарощував активні операції (видачу кредитів). Зокрема, це відбувається завдяки пом'якшенню монетарної політики, яка має сприяти зниженню відсоткових ставок.
А отже, є шанс, що 2024 року кредити ще більше подешевшають, а нових позик побільшає. Заодно знизиться і доходність депозитів, як наслідок – зростання коштів фізосіб у банках також уповільниться. Але може це й на краще, тому що банкам гроші діти нема куди у прямому розумінні.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
