Міжнародний валютний фонд (МВФ) погодив сьомий перегляд програми фінансування України та ухвалив рішення виділити новий транш кредиту у розмірі $400 млн.
З урахуванням цих коштів, загальна сума, яку отримає Україна від МВФ, сягне $10,1 млрд. Вся програма розрахована на $15,5 млрд. Отже, невикористаний залишок фінансування становитиме $5,4 млрд.
Також 28 березня 2025 року МВФ оприлюднив оновлену редакцію Меморандуму про економічну та фінансову політику, в якій прописані умови співпраці між фондом та Україною, зокрема зобов'язання, виконання яких розблокує доступ до нових кредитних траншів.
Загалом МВФ погіршив ключові прогнози для української економіки через затягування військового конфлікту, який призводить до подальшого руйнування інфраструктури, енергогенерувальних і виробничих потужностей.
Фонд укотре нагадав, що Україні слід посилити акцент на мобілізацію внутрішніх ресурсів. Адже, якщо 2025 року дефіцит держбюджету буде з лишком покритий завдяки зовнішньому фінансуванню, у 2026 році приплив грошей із-за кордону може скоротитися в рази.
Тому посилення фіскальної політики на найближчі два-три роки – неминучий сценарій. Йдеться про підвищення податкових ставок, реформування спрощеної системи оподаткування та розширення повноважень органів контролю, зокрема Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Mind – про основні тренди в економіці України та умови співпраці з МВФ у свіжому меморандумі.
Згідно з оцінками МВФ, зростання ВВП України 2025 року становитиме від 2% до 3%. Це на 0,5 в. п. менше, ніж очікував фонд восени 2024 року (тут і далі порівняння з редакцією Меморандуму за жовтень 2024 року).
Перегляд прогнозу пов'язаний насамперед із припиненням видобутку коксівного вугілля через зупинення шахти в Покровську та з масштабними атаками на газову інфраструктуру, що призвело до зростання імпорту газу.
Інфляційний тренд теж погіршуватиметься: інфляція під кінець 2025 року становитиме 9%. Цінова спіраль розкручується на тлі загальних песимістичних очікувань населення та бізнесу та внаслідок збільшення витрат виробників, що відображається на споживчих цінах.
Оцінка дефіциту державного бюджету залишилася практично без змін на рівні близько 20% ВВП. Дефіцит з урахуванням грантів становитиме 18,8%. Отже, більша частина дефіциту буде покрита за рахунок боргових ресурсів, які підлягають поверненню в майбутньому.
МВФ підтверджує, що питання із зовнішнім фінансуванням на 2025 рік по суті розв’язане. Його обсяг, за даними фонду, становитиме $55 млрд за потреби в розмірі $34,3 млрд (на компенсацію бюджетного дефіциту).
Більшу частину цієї суми має забезпечити механізм ERA, який передбачає виділення доходів від заморожених російських активів. Mind також писав, що Україна 2025 року може розраховувати на закордонне фінансування в розмірі від $38 млрд до $54 млрд.
Національний банк завдяки такому щедрому припливу грошей у 2025 році наростить свої міжнародні резерви майже до $57 млрд. Це на $12 млрд більше, ніж прогнозував МВФ у жовтні 2024 року.
Прогноз основних макропоказників України на 2025 рік
| Показники | Редакція меморандуму за жовтень 2024 р. | Редакція меморандуму за березень 2025 р. |
| Реальний ВВП | +2,5-3,5% | +2-3% |
| Номінальний ВВП | 8542 млрд грн | 8737 млрд грн |
| Дефіцит держбюджету (з урахуванням грантів) | -19,2% | -18,8% |
| Дефіцит держбюджету (без урахування грантів) | -20,0% ВВП | -19,6% ВВП |
| Зовнішнє фінансування | $36,1 млрд | $55 млрд |
| Податкові надходення до держбюджету | 3056 млрд грн | 3087 млрд грн |
| Експорт товарів | $42,6 млрд грн | $40,4 млрд грн |
| Імпорт товарів | $78,8 млрд грн | $76,8 млрд грн |
| Золотовалютні резерви НБУ (на кінець року) | $44,9 млрд грн | $56,8 млрд грн |
| Інфляція (на кінець року) | 7,5% | 9,0% |
Дані МВФ згідно з базовим сценарієм
Усі озвучені вище прогнози представлені в межах базового, відносно оптимістичного сценарію. Він припускає, що активні бойові дії завершаться в Україні до кінця 2025 року.
Більш песимістичний (несприятливий) сценарій ґрунтується на очікуваннях МВФ про затягування активної фази війни як мінімум до ІІ кварталу 2026 року.
Якщо події розвиватимуться саме так, ВВП України у 2025 році може впасти на 2%, а у 2026-му скоротиться ще на 0,5% (за базовим сценарієм 2026 року буде зростання на 4,5%). Інфляція за несприятливим сценарієм у 2025 році досягне 13%, а у 2026-му становитиме 9% (за базовим сценарієм інфляція 2026 року сповільниться до 7%).
Тобто, якщо виключити варіант закінчення війни у 2025 році (а передумов для цього небагато), відновлення економіки України розпочнеться не раніше 2027–2028 років.
Традиційно меморандум містить ключові індикатори (структурні маяки), які має виконати українська сторона для продовження співпраці з МВФ.
Якщо зупинитися на маяках, пов'язаних із фіскальною політикою та фінансовим сектором, то насамперед фонд наполягає на завершенні конкурсів із відбору голів Бюро економічної безпеки та Державної митної служби (ДМС).
Відбір керівника БЕБ Україна мала завершити ще в лютому 2025 року, але процес затягнувся. На початку березня конкурсна комісія відібрала 30 кандидатів на посаду голови бюро. МВФ очікує, що директора БЕБ буде призначено не пізніше липня.
Інформація про конкурс із відбору претендентів на посаду голови Держмитниці на момент виходу цієї публікації взагалі відсутня. Хоча закон №3977-IX, у якому прописано механізм призначення керівника ДМС (кандидата має обрати Міністерство фінансів і передати його кандидатуру на затвердження Кабміну), набрав чинності ще в жовтні 2024 року. Митниця повинна мати нового главу до кінця червня.
Серед структурних маяків з'явилися зобов'язання, пов'язані з реформою Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Рік тому набрав чинності закон №3585-IX, норми якого передбачають перезавантаження Нацкомісії.
НКЦПФР має стати незалежним відомством, вона отримає більше повноважень щодо регулювання фондового та товарного ринку, зможе проводити розслідування порушень і зловживань на ринках капіталу. У січні мала бути підготовлена комплексна стратегія НКЦПФР. Але цей маяк не було виконано. Ще один маяк – це проведення незалежної перевірки Нацкомісії. Крайній термін його виконання – кінець червня.
У частині законодавчих змін є зобов'язання не пізніше квітня внести до Верховної Ради законопроєкт із вимогами до податкової звітності для операторів цифрових платформ. Мінфін оприлюднив відповідний проєкт закону на початку березня, але у парламенті його ще не зареєстрував.
Йдеться про такі сервіси, як Bolt, Uklon, Booking або Glovo. Вони передаватимуть дані про доходи своїх користувачів до ДПС або стануть повноцінними податковими агентами й утримуватимуть податки з доходів користувачів (кур'єрів, водіїв, орендодавців). Залежить від того, що буде у фінальній версії законопроєкту.
Як сказано в тексті меморандуму, ці нововведення дозволять досягти розширення податкової бази та гармонізації податкового законодавства України із законодавством Євросоюзу.
Було додано «заднім числом» структурний маяк, який стосується підвищення акцизів на тютюнову продукцію. Йдеться про закон №4115-IX (колишній законопроєкт №11090), що набув чинності 25 березня. Згідно з ним, акцизний податок на цигарки та тютюн до 2028 року поетапно зросте на 40%. У результаті ставки акцизу в Україні зрівняються зі ставками, що діють у країнах ЄС.
Основні структурні маяки у сфері фіскальної та фінансової політики
| Структурний маяк | Термін виконання |
| Внести до парламенту законопроект з вимогами до податкової звітності для операторів цифрових платформ (Uklon, Glovo, Booking, тощо) | до кінця квітня 2025 р. |
| Призначити голову Державної митної служби (ДМС) | до кінця червня 2025 р. |
| Своєчасно та в установленому порядку подати бюджетну декларацію на 2026-2028 роки | до кінця червня 2025 р. |
| Призначити нового голову Бюро економічної безпеки (БЕБ) | ло кінця липня 2025 р. (термін виконання перенесено з лютого) |
| Розробити оновлену IT-стратегію Мінфіну за участю ДПС та ДМС у рамках реалізації Нацстратегії доходів* | до кінця вересня 2025 р. |
| Підготувати комплексну стратегію НКЦПФР* | до кінця січня 2025 р. (не виконано) |
| Провести незалежну перевірку (аудит) НКЦПФР* | до кінця червня 2025 р. |
| Прийняти законопроект №11090 щодо підвищення акцизів на тютюнові вироби* | виконаний |
*Структурний маяк був відсутній у попередній редакції меморандуму
Яким би не був розвиток подій на фронті та можливі строки мирного врегулювання, Україні варто готуватися до тривалого та складного відновлення національної економіки.
Це, по суті, ключовий посил із боку МВФ, який червоною ниткою проходить через весь меморандум. При цьому фонд уточнює, відсутність фінансових ресурсів для відновлення може призвести до несприятливих наслідків для економіки.
Інакше кажучи – завдання України забезпечити максимальну мобілізацію внутрішніх коштів і знизити залежність від зовнішніх донорів. Тим більше, що міжнародне фінансування скорочуватиметься.
За оцінками МВФ, у 2026 році Україна може розраховувати на $11 млрд від зарубіжних партнерів, тоді як потреба в офіційному фінансуванні на покриття дефіциту держбюджету буде вдвічі більшою – близько $23,8 млрд.
Отже, українській владі необхідно раціональніше управляти держборгом, рівень якого у 2025 році може досягти 110% ВВП, і домовлятися про додаткову реструктуризацію зовнішніх запозичень (зокрема, це облігації «Укренерго» на $830 млн і ВВП-варанти на $760 млн).
МВФ нагадує, що важливо робити акцент на внутрішніх запозиченнях у вигляді ОВДП. Але поки що облігації ніяк не можуть замістити зовнішнє фінансування.
Нагадаємо: майже всі гроші, які має намір залучити Мінфін від розміщення ОВДП 2025 року, будуть направлені на виплати та погашення минулих випусків паперів: чисті надходження від держоблігацій становитимуть лише 17 млрд грн.
Крім того, МВФ наполегливо рекомендує Національному банку дотримуватися жорсткої монетарної політики, щоб домогтися уповільнення інфляції та знизити попит на валютному ринку, який вимиває кошти з резервів НБУ.
Тому наразі про зниження облікової ставки не йдеться. Якщо вірити оцінкам фонду, Нацбанк може тримати ставку вище за 15% до кінця 2025 року.
Самі масштабніші зміни (нехай і не прямо завтра) відбудуться в частині посилення фіскального тиску та збільшення податкових зборів.
До осені має бути розроблено та затверджено нову IT-стратегію Мінфіну (це ще один із структурних маяків), яка потрібна для того, щоб у податкових органів з'явився ширший доступ до даних платників податків, про їхні доходи зокрема. Законопроєкт про підзвітність цифрових платформ у меморандумі взагалі зазначений як перший крок до реформування спрощеної системи оподаткування.
Тобто попри те, що формально старт масштабного перезавантаження спрощенки намічено на 2026–2027 роки (обмеження видів діяльності для використання єдиного податку, перегляд лімітів виручки для підприємців тощо), фактично розширення контролю за ФОП і самозайнятими особами відбудеться вже 2025 року.
Також українська сторона запевнила МВФ, що продовжує розглядати збільшення ставки ПДВ, який є найефективнішим потенційним джерелом для поповнення держбюджету.
На довершення всього боротьба з несплатою податків і зборів стане жорсткішою. БЕБ має намір сфокусуватися на розслідуванні економічних і фінансових злочинів. Бюро планує не лише використовувати систему протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму для виявлення ухилення від сплати податків та контрабанди товарів, а й застосовувати інструменти фінансової розвідки.
Отже, все відбувається так, як закріплено в Національній стратегії доходів. Фінансуватимуть повоєнне відновлення української економіки насамперед платники податків. Причому приховувати доходи стане все складніше, а на порушників податкового законодавства чекають украй неприємні наслідки.