Кандидат на посаду Директора Бюро економічної безпеки України: «Майбутнє БЕБ – це про законність, ефективність і довіру»

24 січня сплив термін подання документів на участь в конкурсі на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). Відбір керівника Бюро відбуватиметься із залученням іноземців – членів комісії – із США, Литви та Румунії.

Згідно з умовами конкурсу, на посаду директора БЕБ може претендувати громадянин України у віці від 35 років, із вищою юридичною та/або економічною освітою за ступенем не нижче спеціаліста (магістра), стажем роботи за спеціальністю не менше 10 років, а також – з досвідом роботи на керівних посадах в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми  власності не менше п’яти років.

Наразі відомо про 43 кандидатів на цю посаду. Серед них – працівники НАБУ, БЕБ, податкової служби, митниці, представники бізнесу та прокуратури.

Серед останніх – Аттіла Ковчі, прокурор Офісу Генпрокурора. Він має понад 25 років юридичного досвіду, зокрема в розслідуванні економічних злочинів і підтриманні публічного обвинувачення. Mind розпитав кандидата про його бачення реформування Бюро, створення системи протидії економічним ризикам та проблемні питання: криптовалюта, тіньовий тютюновий ринок, гральний бізнес, конвертаційні центри, біоетанол та інші.

– До 2020 року ви працювали завідувачем відділу правового забезпечення та розробки законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин в Українському інституті експертизи сортів рослин. У вашому CV зазначено 17 років наукового стажу. Але ви маєте стаж 15 років роботи у податковій міліції, у тому числі начальником слідчого відділу податкової міліції Тернопільської області. Ви суміщали цю посаду з науковою діяльністю?

– Щонайперше, дякую за ретельну підготовку до інтерв’ю та увагу до деталей, що насправді важливі. Ні, моя наукова робота тривала впродовж 2016-2020 років, коли я очолював підрозділ правового забезпечення та тендерний комітет науково-експертної установи – Українського інституту експертизи сортів рослин. У 2020 році звільнився за власним бажання, оскільки за результатами першого зовнішнього добору до Офісу Генерального прокурора конкурсною комісією було прийнято рішення про моє призначення на посаду прокурора. На жаль, у зазначеному Вами професійному резюме, яке готував секретаріат Вченої Ради інституту, закралася прикра помилка, невірно зазначений мій загальний стаж наукової роботи. Обов’язково звернуся до інституту щодо виправлення цієї помилки.

– За ці 15 років у вас були в Тернопільській області і резонанси, і конфлікти. Зокрема, з регіоналами. Який багаж ви винесли з цього досвіду, що будете імплементовувати на новій посаді?

– Майбутньому керівнику необхідно створити чимало різних передумов для забезпечення ефективної діяльності Бюро економічної безпеки України, але головною з них, на мою думку, є суворе, безумовне дотримання працівниками Бюро вимог закону. Це стосується усіх сфер діяльності Бюро, зокрема: проведення прозорих конкурсних доборів працівників; неможливості зловживати процесуальними правами детектива, зокрема в ситуаціях багатоденного проведення обшуків; викорінення практики реєстрації кримінальних проваджень за надуманими приводами на підставі аналітичних довідок; забезпечення реального виконання вимог профільного Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» стосовно організації діяльності Бюро, яка повинна базуватися на ризик-орієнтованому підході (РОП – Mind) тощо.

– Ваша позиція щодо мети роботи БЕБ не є типовою: ви вважаєте що рішення щодо розподілу ресурсів мають ґрунтуватися  виключно на ризиках і способі їх мінімізації, надаючи пріоритет кримінальному аналізу. Знаємо, що ви є адептом, якщо можна так висловитися, ризик-орієнтованого підходу. Відтак доволі відверте питання: розкажіть доступно і на прикладах, як саме ви плануєте змінити діяльність БЕБ, і що на практиці означатиме «ризик-орієнтований підхід» до справ. Зокрема, отримання масиву інформації передбачає співпрацю з іншими відомствами, а на це завжди є скарги, і це притаманно не лише Україні.

– Дякую за цікаве та дійсно змістовне питання. Найперше відмічу, що застосування ризик-орієнтованого підходу в діяльності Бюро не повинно бути питанням особистих пріоритетів чи побажань керівника, адже застосування РОП є безапеляційною вимогою, закріпленою в статті 12 Закону. Щоправда, змістовне наповнення РОП, критерії ризику, що застосовуються при його використанні, а також порядок застосування РОП затверджуються Директором Бюро.

Тепер перейдемо до суті та спробуємо відповісти на питання: яким чином зміниться діяльність Бюро після повноцінного запровадження РОП?

По-перше, головний акцент необхідно зробити на тому, що Бюро економічної безпеки України, як і будь-який інший правоохоронний орган, має в своєму розпорядженні дороговартісні та обмежені ресурси. В першу чергу – це робочий час та фізичні спроможності співробітників Бюро. За моїм особистим досвідом, жоден, навіть найбільш підготовлений та працелюбний детектив фізично не здатен здійснювати одночасне ефективне та належне досудове розслідування більше 8-10 складних кримінальних проваджень у сфері економіки.

По-друге, давайте спробуємо зрозуміти, а яким чином на сьогодні використовується цей дорогоцінний ресурс? Якщо ми візьмемо до уваги лише дві категорії кримінальних проваджень, що викликають суспільний резонанс та відносяться до компетенції Бюро: ухилення від сплати податків та кримінальні правопорушення, вчинені у сфері публічних закупівель, статистика минулих років свідчить, що близько 90 % кримінальних проваджень зазначених категорій закриваються на стадії досудового слідства та до суду не надходять. В контексті нашого питання це означає, що сотні, якщо не тисячі робочих годин співробітників Бюро, судових експертів, прокурорів і слідчих-суддів витрачені намарно, а десятки слідчих дій, як то тимчасовий доступ, обшуки, огляди, допити, експертизи виявилися марнуванням сил і часу. Результат: роздратований бізнес, черговий удар по авторитету Бюро та десятки томів закритого кримінального провадження.

Більше того, близько половини кримінальних проваджень, які все таки були скеровані до суду, завершуються виправдувальними вироками через недоліки досудового розслідування або підтримання публічного обвинувачення в суді. Яка користь державі від такої «правоохоронної діяльності»? Як це очищує економічні відносини від корупції та криміналу, а відтак впливає на економічний розвиток та інвестиційну привабливість України? Відповідь очевидна.

Отже, застосування РОП покликане попередити та унеможливити переважну більшість зазначених проблем. Існує широкий спектр розроблених, науково обґрунтованих та перевірених на практиці методологій, що застосовується в РОП. До прикладу, це пріоритезація галузей економіки, коли за результатами аналізу ризиків на стратегічному рівні визначаються найбільш вражені кримінальною активністю сфери економічної діяльності, тобто в яких економічним інтересам держави наноситься найбільша шкода. Очевидно, що максимальна увага Бюро повинна бути прикута саме до таких галузей. Інший приклад: визначення пріоритетних сфер управління ризиками із врахуванням регіональних аспектів. Адже кримінальні загрози економічним інтересам держави, які можуть мати місце, до прикладу, в Одеській області, суттєво відрізнятимуться від тих, що переважають у Житомирській області тощо.

Саме аналіз ризиків дає можливість виявляти вразливості, пов’язані з поширенням кримінальних загроз, та сформувати інституційні спроможності Бюро в системі економічної безпеки держави. Зазначені новації, перш за все, стосуються запровадження відповідної внутрішньої політики органу та корпоративної культури. В рамках виконання цього завдання надважливо сформувати менеджмент вищого рівня з відповідними навичками управління ризиками та прийняття обґрунтованих та ефективних рішень.

Окремо слід згадати про необхідність розвитку кримінального аналізу в діяльності Бюро. Ефективний кримінальний аналіз у буквальному розумінні перетворює інформацію в знання, тобто фінальним результатом опрацювання великих за обсягом, неструктурованих наборів даних буде вказівка на групу бенефіціарів та організаторів конкретних злочинних схем. Виявлення та припинення діяльності таких схем є одним з головних завдань Бюро.

Щодо співпраці з іншими правоохоронними відомствами зазначу наступне. У свій час мене вразила інформація про те, що однією з головних передумов вчинення терактів 11 вересня було названо неналежний обмін інформацією у межах навіть одного правоохоронного органу. Спеціальна комісія встановила, щоб один підрозділ ФБР не знав нічого про те, чим займався та якою інформацію володів сусідній підрозділ, хоча сукупність цих знань вказувала на високу ймовірність підготовки терактів. Комісія зробила висновок про те, що в цілому в правоохоронній системі США панує політика притримування інформації для потреб лише свого відомства, а обмін відбувається неохоче за формулою «послуга за послугу, інформація за інформацію». Надалі було вжито жорстких заходів для покращення ситуації, проголошено політику «потрібно ділитись» та створено спеціальну вузли обміну інформації як на місцевому, так і на федеральному рівнях.

Маю твердий намір впровадити аналогічні принципи в діяльності Бюро економічної безпеки України, а також переконуватиму колег з інших правоохоронних органів у тому, що державні інтереси будуть захищені краще, якщо між відомствами буде налагоджено повноцінний та швидкий обмін інформацією.

– Чи вважаєте ви проблемою обмін інформацією між відомствами? Якщо так, то як будете її розв’язувати? Загалом, як збираєтеся вибудовувати співпрацю із митниками, ДПС, СБУ тощо? 

– Стаття 7 профільного Закону визначає, що Бюро, для виконання покладених на нього завдань, має безпосередній, у тому числі автоматизований доступ до інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, держателем яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. За наявною в мене інформацією, станом на лютий 2025 року такого автоматизованого доступу Бюро немає, тому звісно, цю проблему доведеться розв’язувати. Впевнений, що зможу переконати керівників відповідних відомств у необхідності забезпечити такий доступ за умови забезпечення належного технічного та криптографічного захисту інформації зі сторони Бюро.

Щодо названих Вами відомств, звісно, співпраця з кожним з них має суттєві відмінності. Стосовно Державної митної служби – це щонайперше повноцінний обмін митною інформацією, надалі слід організувати співпрацю в питаннях оперативного реагування на порушення правил митного оформлення товарів тощо.

До органів Державної податкової служби Бюро скеровуватиме матеріали, які потенційно можуть вказувати на участь платника податків в схемах ухилення від сплати податків. За клопотанням Бюро ДПС проводитиме позапланові документальні перевірки з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податків, лише за результатами яких, за умови підтвердження суми донарахувань висновком судово-бухгалтерської експертизи, може вирішуватися питання про повідомлення про підозру у відповідному кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків.

Щодо Служби безпеки України, окрім налагодження обміном відомостями суто оперативно-розшукового характеру, маю намір забезпечити максимальне організаційне сприяння діяльності як органів СБУ, так і ДБР, НАБУ чи Національної поліції, направлену на викриття недоброчесних співробітників Бюро. Це моя публічна позиція, яка буде доведена до відома кожного співробітника Бюро.

– У стратегії інституційного розвитку БЕБ до 2027 року прописано створення ефективної системи протидії ризикам у сфері економіки на національному рівні шляхом запровадження та періодичного проведення комплексу заходів з оцінювання таких ризиків. Як саме на практиці ви збираєтеся це втілювати? Розкажіть покроково: ось ви приходите на посаду, набрали персонал, можливо створили відповідний підрозділ, якщо його немає, і даєте завдання підготувати документ із переліком ризиків, потім їхнє оцінювання, потім власне розробка системи протидії. Які орієнтири ви дасте підлеглим, які методи вони використовуватимуть? Та загалом, як ви на сьогодні бачите систему протидії? Що буде її наріжним каменем?

– Надзвичайно важливе питання, яке прямо визначено Законом як обов’язок Бюро, але яке залишається невиконаним з часу запуску його діяльності у 2021 році. Ця сфера дійсно стосується інституційної компетентності Бюро, яка станом на сьогодні просто відсутня. Покроковий розпис цього процесу займає значний час, але він має бути унормованим, чим я і займатимусь з першого робочого дня.

Було б непрофесійно з моєї сторони зараз перераховувати конкретні ризики, методи їх оцінювання та способи розробки систем протидії, оскільки цьому має передувати ретельна та копітка робота аналітиків, за наслідками якої мають бути зроблені обґрунтовані висновки, чого на сьогоднішній день не виконано.

Мені відомі вітчизняні фахівці, які професійно оперують методологією оцінки ризиків, є доброчесними та займають проактивну життєву позицію. Своє завдання у цій царині вбачаю в першу чергу у формуванні в Бюро потужної команди професійних аналітиків, зокрема для належного виконання завдання щодо періодичного проведення комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки.

– У цьому ж документі серед завдань зазначено ефективне запобігання, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави шляхом, зокрема, впровадження в діяльності детективів сучасних методів та засобів оперативно-розшукової діяльності. Які саме сучасні методи та засоби ви збираєтеся втілювати?

– Переконаний, що в діяльності Бюро має бути змінена сама парадигма оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД), адже класичний підхід до ОРД, що базується на реакції на вже вчинені правопорушення або зборі матеріалів для забезпечення досудового розслідування, демонструє свої обмеження, та не дозволяє ефективно запобігати злочинним проявам та адекватно реагувати на кримінальні загрози на ранніх стадіях їх виникнення.

З огляду на це, необхідно впровадити ризик-орієнтований підхід у систему ОРД, що дозволить перейти від реактивної моделі до проактивного управління ризиками. Це означає, що оперативно-розшукова діяльність повинна бути спрямована не лише на протидію злочинам, а й на стратегічний контроль кримінальних загроз, що включає ідентифікацію, аналіз та управління ризиками.

До основних напрямів трансформації ОРД віднесу розширення аналітичної складової ОРД, яка має забезпечувати формування оперативних позицій у кримінальному середовищі для збору первинної інформації та є необхідною для проведення кримінального аналізу та аналізу ризиків, що дозволить підвищити обізнаність правоохоронних органів про тенденції та структуру кримінальних загроз; інтеграцію ОРД у систему управління ризиками через реалізацію спеціальних оперативно-розшукових заходів впливу на ризики, що передбачає обмеження можливостей для вчинення злочинів, руйнування кримінальних бізнес-моделей без необхідності обов’язкового переходу до кримінального провадження; а також ініціативне проведення ОРД на основі результатів кримінального аналізу та оцінки ризиків, що дасть можливість правоохоронним органам діяти на випередження.

У межах кримінального провадження ОРД здійснюється через проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проведення оперативних заходів для документування злочинної діяльності та аналіз кримінальних мереж, зокрема фінансових потоків, проте можливості ОРД мають бути доповнені превентивними заходами, які дозволять зменшити кількість кримінальних правопорушень ще на етапі їхнього зародження.

Тому основні напрями реформування ОРД повинні включати удосконалення інституту кримінальної розвідки для раннього виявлення кримінальних загроз та впливу на кримінальне середовище, формування механізмів превентивного впливу на кримінальні середовища без необхідності відкриття кримінальних проваджень, а також підвищення рівня координації між правоохоронними органами через уніфіковану методологію управління ризиками та визначення належного місця ОРД в системі забезпечення правопорядку.

Слід також переглянути критерії ефективності діяльності правоохоронної діяльності – акцент повинен бути не на кількості розкритих злочинів, а на рівні зниження кримінальних ризиків та довірі суспільства.

– Можете розповісти детальніше, як Ви збираєтеся набирати/оцінювати персонал?

– Мною розроблено Перелік першочергових заходів щодо перезапуску, відновлення довіри та удосконалення діяльності Бюро економічної безпеки України. Це об’ємний документ, який я маю намір надати конкурсній комісії, оприлюднити та діяти у відповідності до нього після призначення на посаду Директора Бюро. Окремий розділ зазначеного Переліку, що містить  38 пунктів, присвячено алгоритму дій, направлених на добір та атестацію співробітників Бюро.

Цей алгоритм розроблено з урахуванням того, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України» визначив особливий порядок утворення та діяльності кадрових комісій на період перших трьох років діяльності новообраного Директора Бюро, а також визначив порядок обов’язкової одноразової атестації працівників Бюро впродовж вісімнадцяти місяців з дня призначення Директора Бюро. Крім того, зазначеним Законом запроваджено підрозділи внутрішнього контролю, які можуть діяти в центральному апараті  та територіальних управліннях Бюро, та визначено їх повноваження.

З огляду на це, вважаю за необхідне спочатку утворити згадані підрозділи внутрішнього контролю, за конкурсною процедурою відібрати кандидатів та заповнити їх штат, забезпечити їх доступ до особових справ співробітників, і лише після цього розпочинати процедуру обов’язкової одноразової атестації. Впевнений, що саме такий підхід дасть можливість надати у розпорядження атестаційної комісії максимум об’єктивної інформації щодо кожного співробітника Бюро. За наслідками атестації стане зрозуміло, яку кількість нових співробітників і на які посади слід добрати у ході наступних конкурсних процедур.

Щодо загальних вимог до проведення атестаційних та конкурсних процедур впевнений, що тут надзвичайно корисним стане мій особистий успішний досвід участі в доборі до Офісу Генерального прокурора у 2020 році.

По-перше, це максимальна відкритість та прозорість, що включатиме, серед іншого, заборону на проведення будь-якого етапу конкурсу чи атестації без онлайн відеотрансляції; оприлюднення результатів кожного з етапів тестування чи співбесіди на офіційному сайті Бюро у день проведення етапу тощо.

По-друге, високі вимоги до рівня знання законодавства України. Так, тест для зайняття посади детектива міститиме орієнтовно десять тисяч питань з кримінального, кримінально процесуального, цивільного, податкового, митного, бюджетного, фінансового законодавства, законодавства у сфері публічних закупівель та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом тощо.

По-третє, високі вимоги до рівня загальних здібностей, тест на які проводитиметься письмово за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Насамкінець співбесіда з конкурсною комісією з метою оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної компетентності, затвердження фінального рейтингу кандидатів та призначення на посади.

Впевнений, що ретельно виконавши вимоги закону через відповідні процедури зможу поступово повернути довіру суспільства та бізнесу до Бюро, майбутнє якого – це про законність, ефективність та довіру.

– Чи не може так статися, що справи із політичним забарвленням не будуть розглядатися, якщо вони несуть певні ризики, у тому числі з Банкової, для вашої установи?

– Переконаний, що згадані Вами справи розслідуватимуться на рівні з усіма іншими, але хочу особливо підкреслити, що це не залежатиме від побажань керівника. Моя мета – побудувати сильну інституцію у сфері економічної безпеки держави, яка працювала б однаково ефективно незалежно від прізвища Директора Бюро.

Система стримувань і противаг, визначена в профільному Законі, а саме: особливий порядок конкурсного добору Директора Бюро, добору та атестації співробітників, законодавча заборона втручання в діяльність Бюро, громадський контроль, увага ЗМІ та бізнес-структур, система внутрішнього контролю тощо, мінімізують чи унеможливлюють зловживання службовими повноваженнями керівництвом чи співробітниками Бюро.

– Ви пропонуєте запровадити інститут доброякісного нехтування меншою проблемою заради вирішення більшої? Теж хотілося б почути від вас на прикладах нинішніх резонансних справ. Які проблеми з них ви вважаєте меншими, а які такими, заради яких можна поступитися?

– Ретельно вивчаю документи, пов’язані з розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Бюро економічної безпеки України, серед іншого – це вироки судів у цій категорії проваджень, відповідно до яких до кримінальної відповідальності нерідко притягаються особи за придбання, зберігання та збут кількох десятків літрів спиртовмісних речовин, сотні пачок тютюнових виробів або рідин для електронних сигарет тощо.

При цьому щоразу в мене виникає питання: а це точно те завдання, для виконання якого створене Бюро економічної безпеки України? Безперечно, такі дії самі по собі є протиправними, проте чи заслуговують вони те, аби на їх розслідування витрачалися дороговартісні ресурси потужного аналітичного правоохоронного органу? І головне: чи призведе розслідування цього «злочину» та покарання винного у вигляді штрафу до реального покращення криміногенної ситуації у сфері економічної безпеки держави, чи припиниться незаконний обіг підакцизних товарів тощо? Очевидно що ні, адже до кримінальної відповідальності притягнуто не особу, що є реальним вигодонабувачем протиправної схеми виготовлення та масового розповсюдження підакцизних товарів, а лише незначну її ланку, одного з роздрібних продавців.

Видається доцільним перевести значну частину описаних діянь до сфери адміністративної відповідальності, а зусилля Бюро спрямувати на кримінальні схеми та осіб, що стоять за ними, які дійсно вливають на економічну злочинність, для чого і стане в нагоді ризик-орієнтований підхід. Звісно, зазначене потребує законодавчих змін, розроблених за наслідками ретельного кримінального аналізу.

– Виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик зазначив, що є певні запитання до вашого майна, хоча значно менші, аніж до ваших конкурентів. Дві квартири, два будинки на родину, набуті до 2020 року, – нічого, на перший погляд, тривожного. Як ви можете це прокомунікувати?

- До 2012 року моя родина мала у власності та користуванні лише одну квартиру у місті Тернополі, однак при переїзді до Києва нам довелося орендувати житло, в якому ми проживаємо по сьогоднішній день.

У 2016 році ми придбали невеликий будинок з присадибною ділянкою в мальовничому селі на межі Київської та Полтавської областей, де власноручно посадив та доглядаю сад, ягідник та виноградник.

У 2018 році дружина успадкувала будинок та присадибну ділянку, які розміщені в Тернопільській області, однак моєю родиною наразі ніяк не використовуються.

Усі названі об’єкти нерухомості, що перебувають у власності або користуванні родини, зазначалися мною в щорічних деклараціях за 2019 – 2023 роки, які можна переглянути на сайті НАЗК.

– Яка ваша позиція по основних потенційно конфліктних питаннях між БЕБ та бізнесом: ринок криптовалюти, тіньовий ринок тютюнових виробів, гральний бізнес, конвертаційні центри, біоетанол? Чи є у вас бачення по кожному напряму, що потрібно змінювати і які ризики?

– Відповідь на Ваше питання розпочну з більш загальних речей. Як відомо, внаслідок глобалізації відбулося вибухове зростання економічної злочинності, яке вивело транснаціональну організовану злочинність на рівень глобальної проблеми. У міру того, як правопорушники вчаться та адаптуються,  а їх фізична та електронна мобільність зростає, вони перетинають межі національних юрисдикцій більшою мірою, ніж будь-коли в історії, а злочинне середовище стає все складнішим, тому правоохоронці змушені постійно адаптуватися.

Незважаючи на це, домінуючою моделлю діяльності вітчизняних правоохоронних органів і надалі залишається традиційна модель – модель розслідування злочинів, тоді як запобіганню злочинів не приділяється належної уваги. Традиційна стратегія передбачає, що збільшення розкриттів зменшить кількість правопорушень  та стане стримуючим фактором для злочинців, виконуючи таким чином профілактичну роль, проте насправді правоохоронці не розкривають та не розслідують злочини із такою швидкістю та ефективністю, або бодай наблизитися до втілення цієї стратегії в реальність.

Існуюча тактика реагування на злочини – це тактика пожежної бригади, де пожежу гасять, справу розглядають, а потім правоохоронці відступають, щоб дочекатися наступного інциденту, що вимагатиме уваги. У політиці реагування немає нічого стратегічного, довгострокових цілей немає, немає жодної мети, окрім як впоратися тут і зараз.

Замість того, щоб боротися зі злочинністю в одному кропіткому розслідуванні події, яка вже сталася, що насправді ніяк не вплине на структуру злочинності, правоохоронцям слід зробити крок назад і розмістити загрози та ризики в цілісну перспективу, оцінити їх соціальну шкоду, здійснити відповідний перерозподіл своїх ресурсів, що дозволить бути розумнішими та ефективнішими у реалізації своїх унікальних повноважень та можливостей.

Саме тому керівництву Бюро слід бути більш гнучким у своїх поглядах на кримінальне середовище, бути готовим дозволити ризикам і загрозам, визначеним у стратегічних документах, перевершити їх особисті уявлення та упередження, тиск ЗМІ та очікування колег. Коли скоєно тяжкий злочин, це не що інше як здоровий глузд забезпечити, щоб дії правоохоронців базувалися на ретельно проведеній кримінальній розвідці, а не на інтуїції, навіть якщо остання може мати своє коріння у багаторічному досвіді.

Звісно, я маю власне, сформоване роками практики бачення у кожному з названих Вами напрямків діяльності Бюро. До прикладу, що стосується тіньових ринків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вважаю, що комплексний підхід Бюро у цьому напрямку слід розпочати з налагодження системи негласного моніторингу незаконної реалізації таких підакцизних товарів у всіх регіонах України. Водночас, з огляду вищенаведене, розумію, що наразі в мене немає відповіді на питання: які саме дії Бюро можуть стати найбільш ефективними для припинення незаконного обігу підакцизних товарів, адже формування таких рекомендацій є прерогативою та завданням аналітичних підрозділів Бюро.

На виконання покладених завдань Бюро проактивно втручатиметься у тіньові бізнес-процеси, що неминуче призводитиме до конфліктів, однак Бюро діятиме виключно в інтересах держави та матиме в своєму арсеналі достатньо ефективних засобів для руйнування злочинних схем, притягнення винних до відповідальності та захисту економічних інтересів України.