Дедалі більше витрат та брак доходів. За що Рахункова палата критикує проєкт держбюджету на 2026 рік?
І які сфери можуть залишитися без фінансування
Поки Верховна Рада готується розглядати в першому читанні проєкт державного бюджету на 2026 рік (№14000), Рахункова палата вже провела експертизу та вказала на його недоліки.
На думку аудиторів відомства, у 2026 році в держбюджеті може не вистачити коштів на оборонні потреби, у тому числі на виплати військовослужбовцям, реальні доходи бюджету проти 2025 року не зростуть, і навіть скоротяться, а залежність від зовнішнього фінансування створює ризик поглиблення бюджетного дефіциту, якщо Україна не зможе одержати кошти від партнерів у повному обсязі.
Mind розбирався, які проблеми можуть бути з виконанням держбюджету у 2026 році.
Проблема №1: збільшення видатків та їх недофінансування
Витрати державного бюджету на 2026 рік очікуються в сумі 4,8 трлн грн, що на 9,5% більше, ніж у 2025 році. Але, за оцінками Рахункової палати, з урахуванням інфляції обсяг витрат насправді зменшиться на 2,4% – до 4,24 трлн грн. Тобто з поправкою на зростання цін планові витрати, закладені у держбюджет-2026, не покриватимуть реальних витрат.
На думку Рахункової палати, у державній скарбниці може не вистачити коштів на ключові потреби. Насамперед ідеться про сферу оборони та безпеки, план фінансування якої 2026 року становить 2,8 трлн грн, що на 6,4% більше, ніж у 2025 році.
У тому числі йдеться про виплати військовослужбовцям, які заплановані приблизно на рівні 2025 року – це 1,15 трлн грн. Але аудитори вважають, що реальна потреба в таких виплатах може виявитися на 90 млрд грн більшою.
Друга за обсягом стаття витрат – це соціальне забезпечення, загальний обсяг якого на 2026 рік запланований у сумі 481 млрд грн, що на 11% більше, ніж у 2025 році.
Але й тут висока ймовірність того, що соціальна сфера в умовах постійного зростання цін буде недофінансована, особливо щодо пенсійного забезпечення та субсидій ЖКГ. Трансферт Пенсійного фонду становитиме 251 млрд грн (+6% до 2025 року), а обсяг компенсацій на оплату комунальних послуг – 42,3 млрд грн (без змін порівняно з 2025 роком). І це при тому, що Кабмін має намір провести індексацію пенсій у 2026 році (питання – використавши що?), а Мінекономіки очікує на підвищення цін на електроенергію у 2026–2028 роках не менше ніж на 10% щорічно.
Наука та освіта будуть профінансовані у 2026 році сумарно на 257,4 млрд грн, це на 30,4% більше, ніж у 2025 році. Причому прем'єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала підвищення зарплат освітянам 2026 року на 50%. Але освітня субвенція, яка призначена для виплати цих зарплат, залишиться на рівні 2025 року – 103 млрд грн. Щоправда, у проєкті бюджету-2026 є нова стаття – підвищення престижності праці у сфері освіти на суму 54 млрд грн. Найімовірніше, саме ці кошти будуть спрямовані на підвищення зарплат.
Витрати на охорону здоров'я 2026 року становитимуть близько 250 млрд грн, що на 14% більше, ніж у 2025 році. Національна служба здоров'я отримає 192 млрд грн, і майже всю цю суму вона витратить на виплати за програмою держгарантій населенню (+10% до 2025 року).
Але навіть такого збільшення фінансування замало. Згідно з розрахунками Інституту стратегічних досліджень, Нацслужба здоров'я покриває лише близько 70% видатків медичних установ, що призводить до погіршення якості медичних послуг. Тобто насправді на медгарантії населенню потрібно виділити хоча б 270–280 млрд грн.
Окремо Рахункова палата звертає увагу на те, що 2026 року буде передбачено майже вдвічі менше на реалізацію публічних інвестпроєктів (великі інвестиційні ініціативи за участю держави), ніж передбачено в Бюджетній декларації на 2026–2028 роки – 109 млрд грн проти 215 млрд грн.
Отже, є загроза, що важливі стратегічні проєкти з відновлення інфраструктури, модернізації енергетичних об'єктів, реабілітації ветеранів просто не будуть реалізовані. Тому Рахункова палата пропонує визначити кожний інвестиційний проєкт як окрему бюджетну програму.
Основні статті бюджетних витрат у 2026 році за розпорядниками коштів у законопроєкті №14000
| Витрати | Проєкт держбюджету-2026 | Зміни до 2025 року |
| Державний бюджет загалом | 4,75 трлн грн | +9,5% |
| Міністерство оборони | 1,92 трлн грн | +0,5% |
| Міністерство внутрішніх справ | 522 млрд грн | -0,1% |
| Міністерство соціальної політики | 465,4 млрд грн | +10,6% |
| Міністерство охорони здоров'я | 250,2 млрд грн | +14% |
| Міністерство освіти і науки | 72,9 млрд грн | +14,4% |
| Служба безпеки України | 43,3 млрд грн | +02,% |
| Головне управління розвідки | 29,7 млрд грн | 0% |
Проблема №2: потенціал для збільшення податкових доходів скорочується
Доходи державного бюджету на 2026 рік передбачені в сумі 2,9 трлн грн, що на 16,5% більше, ніж планові доходи на 2025 рік. Але якщо прибрати інфляційне зростання, то реальні доходи держбюджету скоротяться на 1,1% – до 2,45 трлн грн.
У частині податкових надходжень заплановане зростання доходу держбюджету у 2026 році становитиме більш ніж 18% (до 2,47 трлн). Понад 92% цієї суми принесуть податок на прибуток, ПДФО, акцизи та ПДВ, а приріст платежів рік до року залежно від виду податку становитиме від 4% до 24%.
Проте Рахункова палата ставить під сумнів деякі показники.
Зокрема, у проєкті держбюджету закладені надходження в обсязі 60 млрд грн від боротьби з ухиленням від сплати митних платежів, 26 млрд грн від удосконалення роботи зі стягнення податкового боргу та 22,5 млрд грн від змін правил оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи та від запровадження акцизу на безалкогольні газовані напої.
Також нагадаємо, що депутати розраховують залучити до держбюджету 15 млрд грн від легалізації цифрових активів (криптовалюти).
Втім аудитори зазначають, що податкові поправки щодо онлайн-доходів і газованих напоїв досі не ухвалені. Законопроєкт про оподаткування доходів від криптовалют був прийнятий у першому читанні, але він потребує серйозного доопрацювання, особливо в частині регулювання крипторинку та податкового адміністрування.
Щодо митних схем і податкових боргів, то, судячи з усього, аудитори сумніваються в ефективності подібних заходів. Особливо якщо врахувати, що конкурс з відбору голови Держмитниці досі не проведений (він розпочався в серпні – із запізненням майже на рік), а робота з податковими боржниками не надто ефективна: та ж Рахункова палата вказувала, що за підсумками першого півріччя 2025 року накопичений податковий борг становив майже 128 млрд грн.
Аудитори звертають увагу й на те, що у 2026 році суттєво скоротиться частка власних доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету – до 18%, тоді як у 2025 році вона була 26%. Це знову не відповідає Бюджетній декларації на 2026–2028 роки, де відповідний показник становить не менше 20%.
Основні джерела податкових доходів у 2026 році в законопроєкті №14000
| Доходи | Проєкт держбюджету-2026 | Зміни до 2025 року |
| Державний бюджет загалом | 2,89 трлн грн | +16,5% |
| Податкові доходи, у т.ч.: | 2,47 трлн гр | +18,2% |
| - ПДФО | 575,6 млрд грн | +19,4% |
| - податок на прибуток | 291 млрд грн | +4,3% |
| - внутрішні акцизи | 161,6 млрд грн | +19,8% |
| - імпортні акцизи | 167,2 млрд грн | +4,2% |
| - внутрішній ПДВ | 393,4 млрд грн | +23,7% |
| - імпортний ПДВ | 683,6 млрд грн | +15,1% |
Проблема №3: покриття дефіциту та зростання держборгу
Очікуваний дефіцит державного бюджету 2026 року передбачається на рівні 1,9 трлн грн – це 18,4% ВВП. У 2025 році дефіцит становитиме 1,89 трлн грн, або 22,3% ВВП.
Основним джерелом покриття дефіциту, як і раніше, залишаються державні запозичення, переважно міжнародне фінансування.
Щоправда, дані про те, скільки ж потрібно Україні у 2026 році, розходяться. Міністр фінансів Сергій Марченко називає потребу у фінансуванні в розмірі 2,08 трлн грн, що становить близько $45,5 млрд при курсі 45,7 грн/$. Такий курс – теж дані Мінфіну, хоча, за оцінками Mind, депутати розраховували зовнішнє фінансування, виходячи з курсу близько 47 грн/$.
Але у проєкті держбюджету на 2026 рік закладено 2,13 трлн грн міжнародної підтримки, у валютному еквіваленті це становить близько $46,6 млрд і на 2,4% перевищує очікування Мінфіну.
Навіть якщо не враховувати похибки в розрахунках, то Україні все одно на 2026 рік не вистачає близько $18 млрд. Таку цифру озвучують і уряд, і Комітет парламенту з питань бюджету – його керівниця, народна депутатка Роксолана Підласа. А Міжнародний валютний фонд (МВФ) підрахував, що у 2026–2029 роках сумарний дефіцит зовнішнього фінансування України становитиме $65 млрд.
Раніше депутати говорили про те, що потенційно Україна може розраховувати на частину тих коштів, які надійдуть 2025 року: зовнішнє фінансування очікувалося в сумі $55 млрд, що перевищує потребу майже на $16 млрд. Бюджетний комітет запевняє, що Україна до кінця року отримає необхідні $39,3 млрд, але про те, чи буде щось «зверху» – жодного слова.
На ризики недофінансування вказує і Рахункова палата, за оцінками якої 40% бюджетних надходжень у 2026 році залежать від міжнародних коштів. І в тому разі, коли уряд не виконає зобов'язань перед партнерами, існує небезпека, що дефіцит бюджету так і не буде профінансований. Так само як це було влітку 2025 року після скандалу навколо антикорупційних органів, який мало не призвів до зупинки зовнішнього фінансування.
Також аудитори застерігають, що через збільшення запозичень держборг України до кінця 2026 року зросте до 106% ВВП, а витрати на його погашення й обслуговування становитимуть 1,2 трлн грн, або 11,3% ВВП.
Загальні висновки і перспективи
Невпинне зростання витрат залишається головною больовою точкою державного бюджету. Причому фіскальний розрив між витратами і доходами у 2026 році проти 2025 року не скоротиться. Хоча раніше і Кабмін, і МВФ прогнозували, що бюджетний дефіцит у 2026 році може зменшитися до 1,03 трлн грн, або до 9,9% ВВП. Але це за умови завершення бойових дій у 2025 році. Зрозуміло, що розраховувати на це не варто.
А оскільки оборонний сектор залишається пріоритетом і всі кошти будуть кинуті саме туди, у 2026 році «під ніж» можуть потрапити соціальні виплати та різні дотації, особливо якщо Україна не зможе знайти за кордоном необхідні гроші, які забезпечують виконання соціальних програм.
При цьому внутрішні джерела наповнення держбюджету не дають бажаного результату. Наприклад, за допомогою ОВДП у 2026 році буде залучено 420 млрд грн, що на 45% менше, ніж від розміщення держоблігацій 2025 року. Податкові надходження покривають лише половину всіх витрат. І то – для збільшення податкових платежів уряд та депутати намагаються просувати вкрай непопулярні ініціативи, які ведуть до зростання тиску на платників податків.
Втім оподаткування доходів від цифрових платформ та операцій із криптовалютою – це ще далеко не всі «сюрпризи». З огляду на те що гаряча фаза війни з росією є сталою величиною на довгий період, а отже, витрати продовжать зростати, то уряд і парламент можуть повернутися до планів підвищення ПДВ. Це українська влада вже серйозно обговорювала з МВФ.