Уряд розробив новий пакет податкових змін, які є структурними маяками кредитної програми Міжнародного валютного фонду (МВФ) на $8,1 млрд.
Міністерство фінансів 19 березня на своєму сайті опублікувало проєкт поправок до Податкового кодексу та до закону «Про банки та банківську діяльність». Він передбачає нові правила оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, запроваджує обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ для підприємців на єдиному податку, ліквідовує неоподатковувану пільгу в еквіваленті до 150 євро для міжнародних посилок і запроваджує військовий збір на постійній основі.
Це комплексний документ, який увібрав у себе попередні законодавчі ініціативи уряду. Зокрема, це законопроєкт №14025 про міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, який Верховна Рада намагалася ухвалити 10 березня, але провалила через брак голосів, і законопроєкт про обов'язкове переведення «спрощенців» на ПДВ, який Мінфін був змушений відкликати через жорстку критику бізнесу.
Mind розбирався, у яку обгортку цього разу загорнув податкові новації Мінфін.
Та частина документа, що стосується користувачів цифрових платформ, практично повністю дублює норми законопроєкту №14025.
Доходи користувачів цифрових платформ потраплять під контроль із боку Державної податкової служби (ДПС) і будуть оподатковуватись автоматично.
Усі фізособи (крім самозайнятих), які продають товари (уживані в тому числі) та надають послуги (кур'єрські, освітні, з оренди нерухомості тощо) через онлайн-платформи (маркетплейси або дошки оголошень), погоджуються на передачу персональних відомостей і даних про свої доходи до ДПС.
Крім того, користувачі цифрових платформ повинні мати окремий банківський рахунок і передати реквізити цього рахунку онлайн-майданчику.
При продажу товару / наданні послуги платформа зараховує кошти на рахунок, але при цьому утримує податки. Отже, маркетплейс виступає податковим агентом, а його користувач отримує на руки суму за вирахуванням податкових зобов'язань.
Базова ставка ПДФО становить 5%, додатково стягується військовий збір (ВЗ) за ставкою 5%. Тож реальне податкове навантаження становить 10%. Тобто, якщо фізособа продає через маркетплейс товар за 1000 грн, майданчик відніме з цієї суми 100 грн податків і зборів, і продавець отримає «чистими» 900 грн.
Якщо користувач цифрової платформи не має окремого банківського рахунку, а бажає використовувати для операцій особистий рахунок, то майданчик списуватиме ПДФО за ставкою 18% і 5% військового збору – разом 23%. Отже, з проданого за 1000 грн товару доведеться віддати 230 грн податків, а фактичний заробіток становитиме 770 грн.
Якщо річний дохід користувача платформи перевищує 834 мінімальні зарплати (близько 7,2 млн грн), сума перевищення також оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 5%. При цьому платник податків зобов'язаний вказати цей дохід окремо в щорічній податковій декларації.
Водночас користувачі цифрових платформ, які протягом року продали не більше 30 товарів на суму, що не перевищує 2000 євро в еквіваленті (близько 100 тис. грн), звільняються від сплати ПДФО та військового збору.
Що ще важливо: ДПС матиме доступ до даних про рахунки, які відкриті для зарахування доходу від цифрових платформ. Ці дані на запит податкової надаватимуть банки. Зокрема, ДПС зможе отримувати на певну дату або за певний період часу відомості про операції за рахунком, про призначення платежів, персональні дані клієнта – ідентифікаційний номер (ІПН) і реквізити паспорта. По суті, це стане розкриттям банківської таємниці клієнтів за спрощеною процедурою, яка не потребує рішення суду.
Цифрові платформи зі свого боку будуть зобов'язані щороку до 31 січня подавати до ДПС звіт про доходи продавців. Такий звіт міститиме ПІБ, ІПН, адресу реєстрації, номер банківського рахунку, обсяг операцій (доходу) та суму утриманих податків і зборів.
Податкова залишає за собою право проводити перевірки як цифрових платформ, так і користувачів і карати їх за різні порушення. Наприклад, платформа за неподання звіту про продавців сплатить штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (865 тис. грн). А продавець, який приховав важливі дані про себе, заплатить штраф у розмірі однієї «мінімалки» (близько 8700 грн).
Основні норми, які стосуються користувачів цифрових платформ
| Що зміниться | Як це працює | Наслідки |
| Платформи стануть податковими агентами | Платформа сама утримує податок під час виплати доходу користувачу | Зменшення можливостей для отримання «тіньових» доходів олнайн-продавцями, які торгують частиною товарів поза податковим полем; збільшення податкового тиску на громадян, які не займаються професійно торгівлею та отримують за товар понад 2 000 євро |
| Обов'язкове подання звітності до ДПС | Платформи щорічно передають дані про всіх користувачів | Повна прозорість доходів та втрата анонімності продавців |
| Доступ податкової до банківських даних | Банки надають ДПС інформацію про рахунки та операції користувачів платформ | Фінансовий моніторинг та ризики донарахування податкових зобов'язань |
Головна зміна проти першого законопроєкту, який розробив Мінфін наприкінці 2025 року, – це поріг доходу, перевищення якого зобов'язує ФОП зареєструватися платником ПДВ. Спочатку Мінфін пропонував встановити цей поріг на рівні 1 млн грн на рік, тепер ліміт підвищено до 4 млн грн на рік.
Платники першої групи єдиного податку (ЄП) під ПДВ не потраплять, оскільки гранична сума їхньої виручки значно нижча – близько 1,4 млн грн у 2026 році. А ось підприємці другої та третьої груп – під прицілом, оскільки їхній річний оборот у 2026 році може досягати 7,2 млн грн та 10,1 млн грн відповідно.
Для третьої групи змінюється механізм застосування ставок. На сьогодні підприємець, який обрав третю групу ЄП, може сплачувати або 5% податку, або 3% податку та додатково 20% ПДВ. При перевищенні порогу на рівні 4 млн грн у ФОП на третій групі залишиться лише один варіант – обрати 3% єдиного податку та 20% ПДВ.
Обов'язкова реєстрація платниками ПДВ для підприємців на єдиному податку, в разі ухвалення закону, почне діяти з 1 січня 2027 року. Також, починаючи з II кварталу 2027 року, вони повинні подавати ПДВ-звітність і реєструвати податкові накладні.
Щоправда, спочатку за недотримання вимог, пов'язаних зі сплатою ПДВ та реєстрацією податкових накладних, діятиме пільговий режим санкцій. Протягом 2027 року за перші п'ять порушень підприємців штрафуватимуть лише на 1 грн.
Основні норми, що стосуються підприємців на єдиному податку
| Що зміниться | Як це працює | Наслідки |
| Перехід на ПДВ при обороті понад 4 млн грн | Підприємці 2 та 3 груп будуть змішені ставати платниками ПДВ | Втрата переваг спрощенки, зростання цін на товари/послуги. ФОП будуть штучно занижувати обсяги або дробити бізнес |
| Поетапне запровадження з 2027 року | ФОП спочатку будуть позбавлені великих штрафів за порушення, але їм доведеться впроваджувати облік ПДВ і реєструвати накладні | Суттєве ускладнення умов ведення бізнесу, незважаючи на час для адаптації |
Не забув Мінфін і про норми, які скасовують безподаткове ввезення в Україну міжнародних посилок вартістю менше 150 євро. Нагадаємо, що зараз іноземні відправлення оподатковуються ПДВ та митом лише в тому випадку, якщо вартість їхнього вмісту перевищує 150 євро, що еквівалентно приблизно $173, або 7600 грн.
Згідно із законопроєктом, при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях базою оподаткування є сумарна вартість таких товарів. Це означає, що тепер мито та ПДВ за ставкою 20% нараховуватимуться на будь-яку покупку, незалежно від ціни (зараз податки нараховуються тільки з частини, яка перевищує поріг у 150 євро).
При цьому обов'язок зі стягнення податку Мінфін пропонує перекласти на продавців: такі майданчики, як Aliexpress або eBay, під час продажу товару резиденту України додаватимуть до ціни товару ПДВ.
Але, як і у випадку з оподаткуванням доходів користувачів онлайн-платформ, незрозуміло, як саме ДПС зможе змусити компанії, зареєстровані в іноземних юрисдикціях, виконувати роль податкових агентів. Втім, якщо закордонний інтернет-магазин не додасть ПДВ до товару, це за нього зробить на кордоні українська митниця.
Виняток становлять посилки, які отримані від фізосіб на безоплатній основі для особистого використання (тобто без комерційної мети) і вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро. На них ПДВ розповсюджуватися не буде.
Основні норми, що стосуються оподаткування міжнародних посилок
| Що зміниться | Як це працює | Наслідки |
| ПДВ на посилки до 150 євро | ПДВ за ставкою 20% нарахуватиметься на всі закордонні покупки незалежно від їх вартості | Подорожчання та зниження привабливості товарів з-за кордону |
| Перенесення адміністрування на інозмених продавців | Онлайн-магазини (маркетплейси) стають податковими агентами і додають ПДВ до ціни товару | Мінімізація можливостей для уникнення оподаткування |
Законопроєкт продовжує дію військового збору до рішення Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України. У межах чинного законодавства сплата військового збору передбачена до кінця дії воєнного стану.
Оскільки жодні конкретні терміни проведення реформи ЗСУ не визначені, Мінфін фактично пропонує зробити військовий збір перманентним податком.
Ставки збору (поки що) залишаться на нинішньому рівні: 5% суми доходу – для фізосіб, 10% мінімальної зарплати – для підприємців на першій, другій і четвертій групі єдиного податку та 1% доходу – для платників третьої групи.
Усі ці зміни призведуть до різкого звуження простору для «напівлегальної» економічної активності.
Будь-яка системна діяльність громадян, які заробляють через маркетплейси чи дошки оголошень, автоматично потрапить під оподаткування. Ба більше, навіть якщо продавець не прийматиме оплату при посередництві цифрової платформи, усе одно є ризик, що податкова на основі отриманої інформації зможе оцінювати та контролювати приблизний обсяг його доходу.
Тому вибір, по суті, зводиться до двох варіантів: або працювати через платформу та віддавати з кожного продажу 10%, або йти в «сіру зону» з ризиком донарахування податкових зобов'язань за загальною ставкою 23%.
Для підприємців на спрощеній системі ключовий ризик – це примусова міграція в ПДВ при зростанні бізнесу. Поріг у 4 млн грн перетворюється на бар'єр, після якого загрожує повноцінне адміністрування ПДВ, податкові накладні та регулярна звітність. Це не просто збільшення податкового навантаження, а ускладнення ведення бізнесу, яке вдарить насамперед по тих підприємцях, що продають товари або надають послуги кінцевим споживачам і не можуть закласти ПДВ в ціну.
Скасування неоподатковуваного ліміту у 150 євро для посилок призведе до прямого подорожчання практично всіх закордонних покупок щонайменше на 20% (або більше – залежно від наявності мита). У підсумку споживачі платитимуть більше, скорочуватимуть шопінг за кордоном або шукатимуть обхідні схеми.
Отже, якщо законопроєкт буде ухвалений у такому вигляді, відбудеться перехід до жорсткішої системи податкового контролю: через платформи, банки та ПДВ держава закриває основні канали незадекларованих доходів. Утримання податків відбуватиметься без участі платника цих податків, що, з одного боку, забезпечить більшу прозорість платежів, з іншого – призведе до зростання як фіскального навантаження, так і витрат на адміністрування.