Інфляція прискорюється до 10%: чому НБУ знову підвищив облікову ставку та як із 7 серпня зміниться її вплив на фінансовий ринок
І чому спроби Нацбанку приборкати ціни можуть не дати результату
Національний банк (НБУ) вперше з початку 2026 року повернувся до посилення монетарної політики – з 31 липня облікова ставка підвищена на 0,5 в. п. – до 15,5% річних.
Одночасно Нацбанк погіршив прогноз щодо інфляції на 2026 рік, припустив можливість подальшого підвищення ставки та оголосив про модернізацію операційного дизайну процентної політики – механізму, через який його рішення впливають на вартість грошей, банківський сектор й економіку загалом.
Фактично НБУ визнає, що ситуація з інфляцією виявилася гіршою, ніж очікувалося ще кілька місяців тому. У цих умовах регулятор прагне не лише стримати подальше зростання цін, а й зберегти привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку.
Чому НБУ саме зараз повернувся до жорсткішої монетарної політики та чому регулятор не обмежився лише підвищенням облікової ставки – розбирався Mind.
Облікова ставка знову 15,5%: які причини?
Нацбанк утримував облікову ставку на рівні 15,5% з березня 2025 року. Однією з причин збереження консервативного монетарного режиму було прискорення темпів інфляції, яка в річному вимірі у квітні – травні 2025 року досягла найвищих значень з 2023 року – понад 15%. Проте ціновий тренд пішов на зниження, і за підсумками 2025 року рівень інфляції становив 8%, що на 1,2 в. п. нижче, ніж прогнозував НБУ (9,2%).
Коли та як НБУ змінював облікову ставку з 2025 року
| Дата набуття чинності | Облікова ставка, % річних |
| 24.01.2025 | 14,5 |
| 07.03.2025 | 15,5 |
| 30.01.2026 | 15 |
| 31.07.2026 | 15,5 |
Джерело: дані НБУ
Тому вже на початку 2026 року Нацбанк повернувся до пом'якшення монетарного курсу та знизив облікову ставку на 0,5 в. п. – до 15% річних. НБУ розраховував, що темпи зростання цін сповільнюватимуться, а ціновий тиск поступово ослабне. Проте вже навесні цей сценарій почав змінюватися. Хоча загальна інфляція залишалася порівняно помірною, базова інфляція в червні досягла 8,1% в річному вираженні, що вище за квітневий прогноз Нацбанк.
Серед внутрішніх чинників НБУ виділяє зростання витрат бізнесу на оплату праці, логістику й енергоресурси, розширення бюджетних видатків, а також вторинні ефекти від девальвації гривні. Додатковим проінфляційним чинником регулятор вважає ескалацію на Близькому Сході, що призвела до зростання світових нафтових цін.
У результаті Нацбанк дійшов висновку, що фундаментальний інфляційний тиск набув стійкого характеру. Саме це, по суті, стало головним аргументом відмовитися від розпочатого на початку року циклу послаблення грошово-кредитної політики.
Якщо в першій половині року уповільнення загальної інфляції багато в чому забезпечувалося розширенням пропозиції окремих продуктів харчування, то у другому півріччі регулятор очікує, що зростання споживчих цін повернеться. Згідно з оновленими оцінками, до кінця 2026 року інфляція прискориться до 10%, а базова інфляція – до 9,2%. В інфляційному звіті НБУ за квітень прогноз становив 9,4% та 7,2% відповідно.
На думку Нацбанку, підвищення облікової ставки до 15,5% має зберегти привабливість гривневих депозитів та ОВДП, утримати інфляційні настрої під контролем і сприяти стійкості валютного ринку. При цьому регулятор наголошує, що нинішнє підвищення ставки не має суттєво вплинути на кредитування, яке продовжує зростати більш як на 30% у річному вимірі (такий результат зафіксовано 2025 року).
Джерело: дані Держстату
Як Нацбанк посилює вплив своїх рішень через процентну політику
Одночасно з підвищенням облікової ставки НБУ оголосив про модернізацію операційного дизайну процентної політики. Сама по собі зміна ставки ще не гарантує, що банки оперативно змінять умови за депозитами, що своєю чергою має вплинути на вартість ресурсів і рівень інфляції. Тому завдання регулятора – посилити так звану монетарну трансмісію, тобто підвищити результативність передачі своїх рішень фінансовому ринку та економіці.
Першим етапом реформи, який стартує 7 серпня, стане зміна механізму розміщення тримісячних депозитних сертифікатів – інструменту, за допомогою якого комерційні банки розміщують тимчасово вільні ресурси в НБУ. Якщо раніше регулятор практично повністю задовольняв заявки банків на покупку таких сертифікатів, то тепер їх обсяг стане обмеженим і розподілятиметься через тендери, які проводитимуться раз на два тижні.
За задумом НБУ такий підхід змусить банки активніше керувати власною ліквідністю. Щоб залучити більше строкових гривневих вкладів населення та бізнесу, банкам доведеться пропонувати привабливіші умови за депозитами. У підсумку облікова ставка має стати помітнішим орієнтиром для формування вартості грошей і сприяти зростанню дохідності вкладів.
Нацбанк зазначає, що модель процентної політики, запроваджена 2023 року (вона передбачала можливість для банків практично без обмежень придбавати тримісячні депозитні сертифікати НБУ), вже виконала своє завдання: середня дохідність гривневих депозитів зросла з 9–12% у 2022 році до 13–14% влітку 2026 року.
Крім того, обсяг термінових гривневих депозитів населення із січня 2022 року до червня 2026 року збільшився в 1,6 раза – з 314 млрд до 493 млрд грн, а вкладення фізосіб в ОВДП за цей період зросли в 6,6 раза – з 25,2 млрд до 159,3 млрд грн.
Нацбанк розраховує, що перехід до нового операційного дизайну процентної політики має посилити вплив облікової ставки на фінансовий ринок. Інакше кажучи, якщо в майбутньому НБУ знову підвищить або знизить ставку, банки оперативніше коригуватимуть дохідність депозитів і вартість кредитів, а отже, вплив рішень регулятора на інфляцію стане більш відчутним.
Що зміниться для вкладників, позичальників і курсу гривні
Підвищення облікової ставки створює передумови не тільки для збереження високих ставок за депозитами – окремі банки можуть збільшити їх, щоб посилити конкуренцію за вкладників. Якщо ретроспективно оцінювати вплив облікової ставки на дохідність вкладів, можна очікувати зростання середньої ставки за гривневими депозитами на 0,5–1 в. п. – до 14,5–15% у перспективі двох-трьох місяців.
Прогнозувати зміну дохідності ОВДП складніше, оскільки її визначає Міністерство фінансів з огляду на бюджетні потреби та кон'юнктуру ринку. У січні ставки за військовими облігаціями досягали 17,5% річних, а після того, як НБУ знизив ставку, максимальна дохідність ОВДП знизилася до 16,4% річних. Відповідно тепер після підвищення облікової ставки гранична дохідність держоблігацій може наблизитися до 17% річних.
Отже, якщо населення й бізнес зберігатимуть більше коштів на депозитах або інвестуватимуть в ОВДП, це обмежить попит на іноземну валюту, знизить тиск на валютний ринок і допоможе згладити коливання обмінного курсу, який залишається одним із ключових факторів інфляції.
При цьому регулятор не бачить ризику суттєвого уповільнення кредитування: чистий портфель корпоративних кредитів за перше півріччя 2026 року збільшився більш ніж на 12%. Але підвищення облікової ставки неминуче вплине на вартість і без того дорогих позикових ресурсів – середня ставка за ринковими несубсидованими гривневими кредитами становить 17–18% річних.
Втім, на думку НБУ, високий рівень ліквідності банківської системи, конкуренція за якісних позичальників, а також державні та міжнародні програми підтримки дозволять зберегти кредитну активність навіть за умов жорсткішої монетарної політики.
Війна та слабка економіка залишаються головними причинами інфляції
Нацбанк розраховує вирішити одразу кілька завдань. З одного боку, він має намір зберегти високий інтерес до гривневих заощаджень і не допустити посилення тиску на валютний ринок. З іншого – уникнути суттєвого охолодження кредитування й економічної активності. Саме цей баланс, за задумом регулятора, має допомогти поступово відновити інфляцію до цільового рівня 5%.
Як підвищення облікової ставки та оновлення процентної політики НБУ може вплинути на економіку
| Напрям впливу | Що може змінитися |
| Депозити | Ставки залишаться високими: середня дохідність гривневих депозитів може зрости до 15% річних |
| ОВДП | Дохідність держоблігацій може одержати імпульс до зростання та досягти 17% річних при первинному розміщенні |
| Кредити | Кредити, швидше за все, стануть дорожчими, але НБУ не вважає, що темпи кредитування сповільняться |
| Курс гривні | Збільшення привабливості гривневих інструментів має знизити попит на валюту та підтримати стабільність курсу |
| Інфляція | Рівень інфляції становитиме близько 10% у 2026 році, після чого почне поступово знижуватись і досягне 5% у 2028 році |
| Головний ризик | Грошово-кредитна політика не зможе повністю компенсувати вплив війни, руйнування інфраструктури, проблеми з експортом та логістикою |
Підвищення облікової ставки та зміна операційного дизайну процентної політики власними силами не гарантують швидкого уповільнення інфляції. Так, ці інструменти дозволяють утримувати інфляційний тренд під контролем і балансувати валютний ринок. Але вони не здатні усунути причини зростання цін, які переважно пов'язані із загальною ситуацією в економіці.
Ключові ризики залишаються поза сферою грошово-кредитних механізмів. Посилення російських атак на виробничі потужності, енергетичну та транспортну інфраструктуру, обмеження роботи морських портів й ускладнення логістики (за оцінками НБУ, недоотримання експортної виручки у другій половині 2026 року сягне $2,5 млрд) продовжують збільшувати витрати бізнесу та підштовхувати ціни вгору.
Наприклад, НБУ очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 1,8%, а Міжнародний валютний фонд (МВФ) – у діапазоні 0,5–1,6%. Ці прогнози відображають слабкість економіки, навіть незважаючи на масштабну міжнародну фінансову підтримку (до $54 млрд у 2026 році) і збільшення бюджетних витрат, які повинні стимулювати внутрішній попит і відновлення виробництва, але не здатні повністю компенсувати наслідки війни для реального сектору.
Саме тому Нацбанк попереджає про погіршення макроекономічного клімату. НБУ не лише погіршив прогноз інфляції за підсумками 2026 року до 10%, а й допустив можливість подальшого підвищення облікової ставки та дав зрозуміти, що повернутися до пом'якшення процентної політики вдасться орієнтовно у II кварталі 2027 року.
Тобто НБУ розраховує, що його рішення допоможуть стримати ціновий тиск, однак його ж власний прогноз свідчить: простір для впливу на рівень інфляції та подальша цінова динаміка залежатиме не лише від монетарних інструментів.
За таких умов підвищення облікової ставки та зміну операційного дизайну процентної політики варто розглядати передусім як спробу зберегти макрофінансову стійкість і не допустити закріплення високої інфляції. Але кінцева ефективність цих заходів визначатиметься інтенсивністю бойових дій, станом експорту, обсягами міжнародного фінансування та швидкістю відновлення економіки.
Саме від цих чинників багато в чому залежить, чи вдасться Нацбанку реалізувати свій базовий сценарій – повернути інфляцію на траєкторію сталого зниження у 2027 році та наблизити її до цільового рівня 5% у 2028-му.