Війна до 2028 року, реформа єдиного податку та приватизація держбанків: чому МВФ погіршив макропрогнози
Оновлені умови меморандуму з Фондом: які зобов'язання доведеться виконувати Україні задля фінансової підтримки партнерів
Міжнародний валютний фонд (МВФ) виділив Україні черговий транш у розмірі $690 млн у рамках кредитної програми EFF на $8,1 млрд і вже традиційно опублікував оновлену версію меморандуму. У ньому міститься оцінка української економіки, ключові макропрогнози та умови, які має виконати українська сторона для продовження співпраці з фондом.
Якщо оцінювати загальну тональність документа, то настрій МВФ став більш песимістичним. Фонд не виключає затягування активних бойових дій в Україні до кінця 2028 року, що може вимагати урізання невоєнних бюджетних видатків, підвищення податків і навіть прямого монетарного фінансування (емісії).
Але навіть якщо ситуація в країні розвиватиметься за більш сприятливим трендом, реальне відновлення економіки та прискорення зростання ВВП до 3-4% очікується лише у 2027-2030 роках.
При цьому українській владі доведеться вдаватися до досить непопулярних заходів для забезпечення макрофінансової стабільності та балансування держбюджету. Починаючи з перегляду параметрів спрощеної системи оподаткування та скасування податкових пільг, закінчуючи переходом до гнучкішого обмінного курсу гривні, що може призвести до прискорення девальвації.
Mind розбирався, якими МВФ бачить перспективи України та які зобов'язання доведеться виконувати задля фінансової підтримки партнерів.
Економіка сповільнюється, але запас міцності ще є
Традиційно фонд закладає для України два сценарії – базовий та негативний.
Перший сценарій передбачає завершення активних бойових дій до кінця 2026 року та початок повноцінного відновлення країни з 2027 року. Зростання ВВП прискориться у 2027-2030 роках до 3,5-4%, інфляція поступово повернеться до цільового значення на рівні 5%, а бюджетний дефіцит до 2030 року скоротиться до 3%, що відповідає довоєнному рівню.
Другий альтернативний сценарій враховує подальше затягування війни орієнтовно до кінця 2028 року. У цьому випадку економіка України перебуватиме у стані стагнації – у 2027-2028 роках зростання ВВП не перевищить 0,5%. Поліпшення ситуації очікується не раніше 2029-2030 років із прискоренням економічного зростання до 3,5-4%, уповільненням інфляції до 5-6% з 9-11% та скороченням дефіциту держбюджету до 3-5%.
Загалом прогнози МВФ стали гірше, і зокрема на 2026 рік. По суті той сценарій, який у березні фонд розглядав як негативний (тоді була опублікована перша версія меморандуму в рамках нової кредитної програми), до липня трансформувався в базовий сценарій (див. нижче порівняльну таблицю).
Свої оцінки МВФ аргументує тим, що в українській економіці накопичуються структурні шоки, які вже призвели до падіння ВВП у першому кварталі 2026 року на 0,6%: пошкодження критичної інфраструктури, дефіцит робочої сили, подорожчання логістики і збільшення витрат на енергопостачання бізнесу.
МВФ очікує, що в 2026 році зростання ВВП не перевищить 1,6%, інфляція прискориться до 10,5% (на кінець року), дефіцит держбюджету буде на рівні близько 21% ВВП, а негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу складе майже $55 млрд.
Показово і те, що фонд очікує зовнішнє фінансування України у 2026 році в обсязі близько $34 млрд., що майже на 30% менше, ніж у березні. Втім, якщо виходити з того, що МВФ ймовірно не враховує в цій сумі надходження у рамках кредиту від Євросоюзу, які Верховна Рада вирішила зарахувати до держбюджету як грант – близько $19 млрд, то загальний обсяг фінансування у 2026 році становитиме в межах $52-53 млрд, що відповідає потребам, які озвучувало Міністерство фінансів.
Водночас оцінка міжнародних резервів Національного банку до кінця 2026 року не змінилася – $65,5 млрд (на 1 липня було $51,3 млрд). Це також свідчить про те, що МВФ не очікує проблем із залученням необхідного обсягу фінансування. Збереження резервів на високому рівні означає, що навіть при погіршенні макроекономічної кон'юнктури фонд вважає цілком реалістичним покриття бюджетних потреб України без суттєвого тиску на валютний ринок та платіжний баланс.
Таким чином, перегляд прогнозу відображає погіршення економічної динаміки, але не ставить під сумнів здатність країни пройти 2026 рік без поглиблення кризи.
Прогноз основних макропоказників України на 2026 рік
| Показник | Прогноз МВФ, березень 2026 | Прогноз МВФ, липень 2026 | ||
| Базовий сценарій | Негативний сценарій | Базовий сценарій | Негативний сценарій | |
| Зростання реального ВВП, % | 1,8-2,5 | 1,5 | 1-1,6 | 0,5 |
| Номінальний ВВП, млрд грн | 10,01 | 10,1 | 10,2 | 10,2 |
| інфляція (на кінець року), % | 7,5 | 10 | 10,5 | 12,5 |
| Фіскальний баланс (дефіцит держбюджету), % ВВП | 19,3 | 22,5 | 21,1 | 23,5 |
| Міжнародні (золотовалютні) резерви НБУ, млрд $ | 65,5 | 60,3 | 65,5 | 60,8 |
| Експорт товарів, млрд $ | 44,4 | 42,4 | 44,5 | 42,5 |
| Імпорт товарів, млрд $ | 93,2 | 99,8 | 98,9 | 103 |
| Сальдо зовнішньоторговельного балансу (товари), млрд $ | -48,8 | -57,4 | -54,5 | -60,6 |
Джерело: МВФ
Головні структурні маяки: як їх виконує Україна
У рамках кредитної програми EFF ключову роль відіграють структурні маяки (structural benchmarks) – перелік пріоритетних інституційних та законодавчих реформ із чітко встановленими термінами виконання. Саме їх реалізація є однією з основних умов для виділення чергових траншів від МВФ.
З десяти структурних маяків, термін виконання яких настав до моменту підготовки меморандуму, повністю і у встановлений термін фонд визнав виконаними лише два: впровадження системи нагляду за критично важливими постачальниками послуг для банків (підрядниками, від яких залежить робота банківської інфраструктури, включаючи IT-сервіси та обробку даних) та затвердження оновленої Стратегії державних банків.
Інші бенчмарки або були виконані із запізненням, або взагалі перенесені. Зокрема, із затримкою було проведено призначення нового голови Державної митної служби (ДМС) та оновлено порядок формування наглядових рад державних банків. Парламент з затримкою, 9 червня, прийняв закон про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, але документ ще не підписаний президентом.
Верховна Рада не ухвалила фіскальні зміни на 2026-2027 роки щодо ліквідації податкових пільг для іноземних посилок та щодо посилення контролю за трансфертним ціноутворенням (поправки до Податкового кодексу).
Крім того, МВФ погодився перенести строки підготовки реформи енергетичних тарифів (поступовий перехід до ринкових цін на газ, електроенергію та тепло) і окремих антикорупційних зобов'язань (запровадження ризик-орієнтованої системи перевірки електронних декларацій чиновників).
Пріоритетні умови та вимоги для нових траншів
Оновлена версія меморандуму містить двадцять структурних маяків, що охоплюють податкову та бюджетну політику, фінансовий сектор, енергетику, корпоративне управління та антикорупційні реформи. Найбільшу увагу традиційно приділено саме фіскальній політиці та фінсектору.
У податковій сфері одним із ключових зобов'язань залишається ухвалення закону про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ (нагадуємо – затримка за підписом президента) та скасування звільнення від ПДВ імпортних поштових відправлень вартістю до 150 євро. Ці законодавчі зміни повинні відбутись до кінця липня 2026 року (очевидно, що закон про посилки прийнятий не буде: народні депутати відпочивають до 18 серпня).
До кінця серпня Україна зобов'язалася внести зміни до Податкового кодексу, які передбачають перегляд правил трансфертного ціноутворення та обмежень щодо процентних витрат відповідно до стандартів ОЕСР, а також підвищити поріг (зі 100 тис. грн до 1 млн грн ) для проведення позапланових перевірок з питань, що стосуються відшкодування ПДВ. Навряд чи парламент зможе виконати цю умову в період 18-31 серпня.
До кінця грудня 2026 року у Верховній Раді мають бути зареєстровані законопроєкти, спрямовані на усунення лазівок для штучного дроблення бізнесу та зловживань спрощеною системою оподаткування – насамперед практики використання фізичних осіб – підприємців замість офіційного оформлення працівників (підміна трудових відносин).
Також у 2026 році мають бути затверджені нові KPI для Державної податкової служби (ДПС), розроблено проєкт централізованого сховища даних для податкової та митниці, що стане основою подальшої цифровізації податкового адміністрування.
Окремим зобов'язанням з горизонтом до квітня 2027 року є скасування норми про звільнення підприємців-«спрощенців» від сплати ПДВ з одночасним підвищенням порогу обов'язкової реєстрації платників ПДВ (орієнтовно до рівня 4 млн грн). Ці правила мають набути чинності з 1 січня 2028 року.
У фінансовому секторі ключовими завданнями є затвердження оновленої стратегії розвитку державних банків з урахуванням майбутньої приватизації та реформа корпоративної структури Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка передбачає перехід до дворівневої моделі управління.
Ключові фіскальні/фінансові структурні маяки МВФ та терміни їх виконання
| Структурний маяк | Статус /термін |
| Впровадження системи нагляду за критично важливими постачальниками послуг для банків | Виконаний |
| Затвердження оновленої стратегії держбанків (з урахуванням планів їхньої майбутньої приватизації) | Виконаний |
| Призначення голови Державної митної служби (ДМС) через відкритий конкурс | Виконаний із запізненням |
| Оновлення порядку формування наглядових рад державних банків | Виконаний із запізненням |
| Ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ | Липень 2026 (прийнято 9 червня, на підписі у президента) |
| Ухвалення закону про скасування звільнення від ПДВ посилок вартістю до 150 євро | Липень 2026 |
| Прийняття змін щодо трансфертного ціноутворення, обмежень процентних витрат та гармонізації з податковими правилами ЄС (директива ATAD) | Серпень 2026 |
| Підвищення порогу (з 100 тис. грн до 1 млн грн) для проведення позапланових перевірок під час відшкодування ПДВ | Серпень 2026 |
| Розробка законопроєктів, спрямованих на боротьбу зі штучним дробленням бізнесу та зловживанням спрощеною системою оподаткування | Грудень 2026 |
| Впровадження нових KPI для співробітників Державної податкової служби (ДПС) | Грудень 2026 |
| Створення проекту архітектури єдиного сховища даних для податкової та митниці | Грудень 2026 |
| Запровадження дворівневої структури управління в НКЦПФР, у тому числі формування наглядової ради з чітко визначеними повноваженнями | Грудень 2026 |
| Прийняття закону про скасування звільнення від ПДВ для платників єдиного податку (набрання чинності 1 січня 2028 року) | Квітень 2027 |
Джерело: МВФ
Якою МВФ бачить податкову та фінансову політику
Структурними маяками список зобов'язань перед МВФ не обмежується. Україна має провести цілу низку реформ, які не прив'язані до конкретних траншів, але визначають подальшу фіскальну, бюджетну та грошово-кредитну політику держави. Причому більшість із них передбачена Національною стратегією доходів та розрахована на реалізацію протягом 2026-2027 років.
Одним із найбільш помітних напрямків стануть подальші зміни у податковій системі.
МВФ очікує, що до кінця 2026 року Україна підготує законодавчу базу для оподаткування операцій із віртуальними (цифровими) активами, а відповідні зміни набудуть чинності із січня 2027 року. Нагадаємо, що у вересні 2025 року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №10225-д про врегулювання обігу віртуальних активів в Україні і з того часу активну роботу над ним було припинено.
У більш довгостроковій перспективі фонд допускає проведення ревізії чинних податкових пільг та спеціальних податкових режимів, а також розширення податкової бази за рахунок включення нових об'єктів оподаткування та скорочення можливостей для мінімізації податків.
Серед цих напрямів – вдосконалення майнового та екологічного оподаткування, подальша гармонізація акцизів із законодавством ЄС та перегляд базової ставки ПДВ. Хоча жодних конкретних термінів для таких кроків не вказано.
Окремий блок стосується реформування податкового адміністрування. Протягом 2026-2027 років має бути продовжено модернізацію ДПС. Зокрема, йдеться про спрощення адміністрування ПДВ (скорочення обсягу звітності та впровадження попередньо заповнених декларацій), перегляд критеріїв автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР) аж до повної відмови від цього механізму у майбутньому. Одночасно передбачається розвиток системи управління податковими ризиками та розширення аналітичних можливостей ДПС у рамках масштабування ризик-орієнтованої системи контролю бізнесу.
Після завершення воєнного стану одним із кроків може стати заміна чинного військового збору новим «податком на відновлення» (reconstruction tax), який стане одним із постійних джерел фінансування післявоєнного відбудови країни.
Крім того, меморандум закріплює загальні принципи бюджетної політики. Уряд зобов'язується не допускати появи нових видатків без визначення джерел їх фінансування, а також орієнтовно до 2030 року вийти на стійкий первинний профіцит державного бюджету (без врахування грантів) на рівні 0,2-0,4% ВВП – це одна з ключових умов збереження боргової стійкості України.
Для банківського сектору МВФ вважає за доцільне відмовитися від підвищеної ставки податку на прибуток банків (на рівні 50%) і скасувати її після 2027 року. Натомість фонд рекомендує формувати додаткові доходи бюджету за рахунок більш стійких податкових надходжень.
У грошово-кредитній сфері загальний напрямок залишається незмінним. До повернення інфляції на цільовий рівень близько 5% Нацбанк зберігатиме досить жорстку монетарну політику, а потім поступово рухатиметься до більш гнучкого обмінного курсу та лібералізації валютного ринку. Разом з тим НБУ дає зрозуміти, що не має наміру форсувати цей процес: подальше ослаблення валютних обмежень відбуватиметься поетапно, в міру зміцнення фінансової стабільності, розвитку валютного ринку та закріплення інфляційних очікувань.
Ключові напрями реформ, передбачені меморандумом МВФ
| Напрям | Основні зміни | Строки впровадження |
| Оподаткування операцій із криптовалютою | Внесення поправок до Податкового кодексу, які запроваджують оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами | До кінця 2026 року, набрання чинності – з січня 2027 року |
| Оптимізація податкової системи | Ревізія податкових пільг, розширення податкової бази, гармонізація акцизів із правилами ЄС, можлива зміна ставки ПДВ | 2026-2027 роки, але без конкретних термінів |
| Податкове адміністрування | Спрощення адміністрування ПДВ, розвиток ризик-орієнтованого контролю, реформа СМКОР з можливою відмовою від блокування накладних у майбутньому | 2026-2027 роки |
| Бюджетна політика | Відмова від видатків без чітких джерел фінансування, досягнення первинного профіциту бюджету в межах 0,2-0,4% ВВП | До 2030 року |
| Банківський сектор | Скасування підвищеної ставки податку на прибуток банків (50%) | Після 2027 року |
| Валютна політика | Лібералізація валютного ринку та перехід до більш гнучкого обмінного курсу | Без фіксованих термінів |
Джерело: МВФ
Яка ціна фінансової стійкості
Акценти в риториці МВФ дедалі більше зміщуються на структурні реформи, які мають забезпечити стійкість державних фінансів та створити умови для повоєнного відновлення економіки України.
Практично всі ключові ініціативи – розширення бази оподаткування (за рахунок оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, доходів від криптовалюти тощо), перегляд умов спрощеної системи оподаткування, боротьба з дробленням бізнесу, зміна моделі податкового адміністрування, лібералізація валютного ринку, поступова консолідація бюджету – є частиною єдиної стратегії, реалізація якої в найближчі два роки неминуче перейде в практичну площину.
При цьому сам фонд поки що не ставить під сумнів здатність України зберігати макрофінансову стабільність. Незважаючи на погіршення економічних прогнозів, МВФ, як і раніше, розраховує, що країна зможе залучити необхідний обсяг зовнішнього фінансування, зберегти міжнародні резерви на високому рівні та уникнути кризового сценарію для державних фінансів.
Водночас наступні етапи співпраці з МВФ залежатимуть від готовності української влади реалізувати чутливі та певною мірою спірні кроки, які призведуть до посилення фіскального тиску, скорочення можливостей для податкової оптимізації та поступового посилення вимог до прозорості ведення бізнесу.
Інакше кажучи, наразі головне – не пошук нових джерел фінансування, а послідовність проведення реформ, від яких зрештою залежатиме стійкість української економіки у перспективі 3-5 років.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
