Діло кредиту. Бізнес повертається до планів розвитку, але «довгих» грошей не вистачає: як банки фінансують бізнес у 2026 році

Діло кредиту. Бізнес повертається до планів розвитку, але «довгих» грошей не вистачає: як банки фінансують бізнес у 2026 році

Та які фактори стримують зростання кредитування

Діло кредиту. Бізнес повертається до планів розвитку, але «довгих» грошей не вистачає: як банки фінансують бізнес у 2026 році
Фото: depositphotos.com

Банки продовжують збільшувати видачу бізнес-кредитів. За I квартал 2026 року валовий корпоративний кредитний портфель банків зріс на 5%, а приріст чистих позик, виданих бізнесу (кредити за вирахуванням резервів), становив майже 6%.

Це означає, що зростання кредитування йде не лише завдяки новим видачам, а й на тлі поліпшення якості портфеля – за рахунок скорочення проблемних боргів (NPL) і поступового очищення балансів банків.

При цьому головна зона попиту зосереджена в коротко- та середньостроковому кредитуванні. Довгострокові інвестиційні кредити залишаються радше винятком – через високу вартість ресурсів й обмежений доступ до страхування воєнних ризиків, яке є обов'язковим елементом фінансування великих проєктів.

Загалом кредитний портфель банків продовжить зростати протягом усього 2026 року. Але темпи цього зростання навряд чи будуть зіставні з 2025 роком, коли чиста видача кредитів збільшилася більш ніж на 30%. Причини досить очевидні: збереження високих процентних ставок, уповільнення економіки (прогноз реального ВВП на 2026 рік погіршено до 1,3%), а також зниження платоспроможності бізнесу на тлі зростання витрат, руйнування виробничих потужностей, посилення інфляційних і валютних ризиків.

Mind розпочинає серію публікацій у межах спецпроєкту «Бізнес і банки: діло кредиту». У першій статті – про що свідчать ключові статистичні тренди на ринку корпоративного кредитування у 2026 році.

З кількості – у якість: чисті кредити зростають швидше за валові

Кредитування бізнесу зростає не лише номінально – змінюються структура і якість кредитного портфеля.

За даними Національного банку (НБУ), на 1 квітня 2026 року сума кредитів, виданих корпоративному сектору (юрособам і ФОП), досягла 888 млрд грн. Це на 41 млрд грн, або на 4,8% більше, ніж на 1 січня. Проти 1 квітня 2025 року (845,5 млрд грн) зростання кредитного портфеля становило 5%, або 42,5 млрд грн. Обсяг кредитів, наданих юридичним особам (без приватних підприємців), станом на 1 квітня 2026 року перевищив 822 млрд грн, що на 5,1% більше, ніж на 1 січня.

Втім, загальний обсяг кредитного портфеля відображає лише «розмір системи» банківського кредитування – тобто скільки кредитів (разом із NPL) накопичено на балансі банків на конкретну дату. Він не відповідає на ключове запитання: яка сума кредитних грошей реально задіяна в економіці та наскільки стійким є це зростання.

Тому для точнішої оцінки використовується показник чистих кредитів. Він розраховується як валовий кредитний портфель за вирахуванням резервів, які банки формують під можливі втрати. Такий підхід дозволяє відокремити працюючу частину портфеля від проблемної та потенційно безповоротної заборгованості.

У цьому розрізі динаміка є такою. За юридичними особами приріст чистих кредитів за I квартал становив 5,8%, а сукупний обсяг чистих кредитів, залучених компаніями за цей період, сягнув майже 39,5 млрд грн. Уточнимо, що розрахунок проводився тільки за сегментом юросіб, оскільки саме по ньому НБУ розкриває порівняні дані щодо резервів.

Крім того, для оцінки темпів кредитування доцільно розглядати портфель без врахування проблемної заборгованості (NPL), що дає змогу виключити спотворення, пов'язані з «токсичними» активами банків. У цьому випадку динаміка схожа – близько 6% за період із 1 січня до 1 квітня.

Те, що чисті кредити та працюючий портфель без урахування NPL зростають швидше за валові позики, свідчить про ключову тенденцію: зростання корпоративного кредитування на початку 2026 року забезпечується не лише новими видачами, а й поліпшенням якості кредитного портфеля банків. Частка проблемних боргів скорочується завдяки поступовому очищенню банківських балансів, тиск із боку резервів знижується, а «здорова» частина кредитного портфеля – розширюється.

Обсяг кредитів, виданих корпоративному сектору (наростаючим підсумком на початок – 1 січня – зазначеного періоду)

Період Видані кредити (обсяг кредитного портфеля), млрд грн Зміна до 1 січня попереднього року, %
2016 рік 807,4 -0,2
2017 рік 837,3 3,7
2018 рік 844,9 0,9
2019 рік 874,3 3,5
2020 рік 760,9 -13
2021 рік 737,2 -3,1
2022 рік 774,5 5,1
2023 рік 772,9 -0,2
2024 рік 757 -2,1
2025 рік 819,5 8,3
2026 рік 847,2 3,4
1 квітня 2026 року 887,8 4,8*

За даними НБУ (звіт «Кредити, видані депозитними корпораціями»)

*Зміна – до 1 січня 2026 року

Хто бере кредити: великий бізнес проти мікропозичальників

Основний попит на позики формують великий і середній бізнес – на таких позичальників припадає близько 64% корпоративного кредитного портфеля. За даними НБУ, за I квартал великі підприємства наростили обсяг залучених кредитів на 3,7%, середні компанії – на 2%.

Портфель кредитів суб'єктів малого підприємництва за січень – березень зріс на 8,2%, а кредитний портфель мікробізнесу (суб'єкти господарської діяльності з річним доходом до 2 млн євро в еквіваленті) збільшився на 6,3%.

Портфель кредитів різних категорій бізнесу (за масштабом)

Категорія позичальника Кредити на 1 січня 2026 року, млрд грн Кредити на 1 квітня 2026 року, млрд грн Зміна, %
Великі компанії 268 278 3,7
Середні компанії 250 255 2
Малий бізнес 98 106 8,2
Мікробізнес 63 67 6,3

Джерело: НБУ (звіт «Кредити, видані депозитними корпораціями»)

Якщо оцінювати зміну рік до року – з 1 квітня 2025 року до 1 квітня 2026 року, то цифри є дещо інакшими. Кредитний портфель великого бізнесу за цей період зріс на 31%, середніх компаній – скоротився на 9%, портфель малого бізнесу виріс на 27%, а мікробізнесу скоротився більш як на 50%.

У коментарі Mind щодо цих тенденцій в Асоціації українських банків (АУБ) зазначили, що стабільне зростання кредитування великих гравців може бути пов'язане з нижчими ризиками чи реалізацією масштабних інвестиційних проєктів.

«А ось суттєве падіння заборгованості в сегменті мікропідприємств (особливо з доходом до 50 тис. євро) свідчить або про масове погашення кредитів, або про значне обмеження доступу до нового фінансування для малого бізнесу. На тлі падіння мікросегменту малий бізнес демонструє здорове зростання», – йдеться в коментарі АУБ.

Які галузі економіки штовхають кредитування вперед

У розрізі галузей найбільшими позичальниками (перша п'ятірка) є торгівля та підприємства, що спеціалізуються на ремонті автотранспорту, переробна промисловість, агросектор, енергетика і бізнес у сфері нерухомості (крім девелоперів).

«Аграрії залишаються традиційними споживачами кредитів. Згідно з опитуваннями НБУ, вони мають намір нарощувати залучення фінансування (54,2% респондентів-аграріїв заявили про це). Клас позичальників, що активно зростає, – оборонно-промисловий комплекс. Енергетика – також перспективний напрямок кредитування. Певною мірою на це впливає державна позиція, спрямована на відновлення енергетичної інфраструктури та її диверсифікацію за рахунок розподіленої малої генерації», – зазначає фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Андрій Шевчишин.

Але динаміка кредитування різних галузей є неоднорідною. Якщо кредитний портфель підприємств торгівлі за рік – з 1 квітня 2025 року до 1 квітня 2026 року – скоротився приблизно на 17%, то обсяг позик переробної промисловості зріс на 27%, а агросектору – на 28%. Найбільш суттєве зростання при цьому продемонстрували кредити компаніям зі сфери професійної, наукової та технічної діяльності – у 2,2 раза.

Структура кредитного портфеля топ-5 бізнесів за секторами економіки

Сектор економіки Частка в загальному кредитному портфелі, %
Станом на 1 квітня 2025 року Станом на 1 квітня 2026 року
Торгівля; ремонт авто 40,33 33,25
Переробна промисловість 19,43 24,44
Сільське господарство 14,02 17,89
Постачання електроенергії 7,39 6,79
Операції з нерухомістю 6,4 4,39

Джерело: АУБ

Коротких кредитів багато, довгострокові позики – у дефіциті

Бізнес насамперед залучає позики на поточні потреби (овердрафти, поповнення оборотного капіталу) строком до 1 року – їхня частка в загальному кредитному портфелі на 1 квітня становила трохи більше 38%. Середньострокові кредити до 5 років займають частку на рівні 49%. Класичні інвестиційні позики строком від 5 років становлять лише 13%.

Строкова структура портфеля бізнес-кредитів

Строк кредиту Частка в загальному кредитному портфелі, %
Станом на 1 квітня 2025 року Станом на 1 квітня 2026 року
До 1 року 48 38,5
Від 1 року до 5 років 39,5 48,6
Понад 5 років 12,5 12,9

Джерело: НБУ (звіт «Кредити, видані депозитними корпораціями»)

Але не варто забувати, що це загальні дані НБУ: вони відображають середню картину ринку, яка від банку до банку може різнитися.

За словами директора з корпоративного бізнесу Банку «Кредит Дніпро» Ігоря Татаренка, співвідношення операційних та інвестиційних кредитів становить приблизно 75% до 25%.

Христина Бущак, керівник управління розробки інструментів для бізнесу Кредобанку, каже, що близько 70% портфеля займає саме фінансування поточних потреб бізнесу, а частка інвестиційних кредитів перевищує 30%.

Як розповів Mind голова правління Кредитвест банку Ігор Тихонов, частка інвестиційних кредитів у портфелі банку коливається в діапазоні 35–40%.

Як бачимо, частка операційних кредитів за рік знизилася приблизно на 10 в. п. на тлі помітного зростання середньострокових кредитів і незначного збільшення інвестиційних позик. Учасники ринку підтверджують, що зацікавленість у довших кредитах поступово зростає. Насамперед йдеться про позики строком від 3 років, де переважає інвестиційна складова (на відміну від позик на 1–2 роки), оскільки за допомогою таких кредитів бізнес нерідко фінансує покупку виробничих фондів та активів – транспортних засобів, обладнання, нерухомості.

«Ми бачимо чіткий запит із боку клієнтів саме на інвестиційне кредитування. Бізнес поступово повертається до планів розвитку, модернізації виробництва, оновлення обладнання, розширення потужностей і реалізації великих інвестиційних проєктів, пов'язаних з енергонезалежністю в тому числі», – коментує Ігор Тихонов.

Разом з тим банкіри визнають, що потенціал для суттєвого нарощування довгострокового кредитування поки що обмежений через нестачу «довгих» ресурсів (близько 70% грошей клієнтів у банках – це кошти до запитання), високих відсоткових ставок і відсутності дієвих механізмів страхування військових ризиків.

«При ринкових ставках на рівні 17–18% довгострокові інвестиційні кредити (від 5 років. – Mind) доступні переважно великому бізнесу, який має прогнозований грошовий потік, або через пільгові програми», – констатує президент Національної асоціації банків України Сергій Наумов.

Зростання продовжиться, але кредитного буму наразі не буде

Згідно з очікуваннями банків, які опублікував НБУ, у 2026 році понад 75% фінансових установ планують нарощувати обсяги кредитування бізнесу. Але цей потенціал обмежується низкою факторів – насамперед вартістю ресурсів і макроекономічною невизначеністю.

Основний попит на позикові кошти сконцентрований у сегменті оборотного капіталу та частково інвестиційних проєктів. І це співвідношення в найближчому майбутньому навряд чи істотно зміниться.

«Основну частку в структурі портфелів і надалі формуватимуть кредити на поповнення оборотних коштів, тоді як частка інвестиційних позик залишиться на рівні третини», – вважає Христина Бущак.

Позичальники продовжують спиратися на державні інструменти, зокрема, це програма «5-7-9%» – вона залишається ключовим драйвером серед пільгових кредитних механізмів. Паралельно із цим частка субсидованих кредитів поступово скорочується на користь ринкових позик. За даними НБУ, за 2025 рік частка кредитів, виданих за програмою «5-7-9%», зменшилася у гривневому портфелі на 5 в. п. – до 30%.

Але навіть банки визнають, що пільгові програми залишаються важливим джерелом фінансування малого та середнього бізнесу, оскільки для багатьох компаній, особливо тих, що постраждали від війни, фінансування за ринковими ставками – недозволена розкіш.

Наприклад, якщо великий бізнес залучає ринкове фінансування в середньому під 12–13%, то для МСБ вартість кредитів сягає 17–18%, це суттєво обмежує видачу позик. А з огляду на те, що НБУ сфокусований на стримуванні інфляції та вже три місяці поспіль не знижує облікову ставку, про істотне падіння відсоткових ставок наразі говорити теж не доводиться.

«Облікова ставка НБУ залишається на рівні 15% річних, інфляційні очікування, як і раніше, високі, що не сприяє зростанню та стримує масштабне довгострокове кредитування. За базовим сценарієм середні ставки за кредитами у 2026 році можуть знизитися лише на 1–1,5 в. п., тому суттєвого полегшення не очікується», – пояснює Сергій Наумов.

Крім високої вартості позикових ресурсів, зростання кредитування гальмують військові ризики й обмежений доступ до їх страхування та хеджування для довгострокових інвестиційних проєктів.

Водночас реальний сектор економіки, який потребує ресурсів на відновлення та підвищення енергостійкості, надає основну підтримку кредитному ринку. У тому числі зростає роль оборонно-промислового комплексу, який усе сильніше впливає на галузеву структуру кредитування та перерозподіл банківського фінансування.

Додатковим фактором стійкості кредитного тренду є поліпшення якості портфеля. Частка NPL у корпоративному сегменті з 1 січня 2025 року до 1 квітня 2026 року знизилася з 39% до 15,7%. Це відбулося завдяки загальному зростанню кредитування, що розмиває частку проблемних позик, реструктуризації «старої» заборгованості, а також списанню частини безнадійних боргів банками.

Загалом ринок продовжить зростати протягом усього 2026 року, але без перегріву. Корпоративний кредитний портфель поступово збільшуватиметься, але з акцентом на якість позичальників – банки продовжать нарощувати фінансування, концентруючись на стійкому бізнесі та галузях із держпідтримкою.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло